Прага, 10 грудня 2003 – Посилення позицій націоналістичних сил у російському парламенті після виборів викликають побоювання в оглядачів за кордоном, і особливо у сусідніх з Росією державами, які в Росії продовжують називати «близьким зарубіжжям». Проте аналітики вказують і на те, що посилення впливу Росії не означатиме, що політики сусідніх держав стають зовсім безпорадними. Як свідчить досвід Молдови, вони будуть цілком спроможні не задовольняти усі вимоги Москви, якщо матимуть міцнішу підтримку з боку Заходу.
Чи стане Росія після виборів до Державної Думи повністю домінувати на пострадянському просторі? Чи стане її політика агресивнішою, чи почне вона, за словами російського аналітика Павла Фельґенгауера, «встановлювати промосковські уряди, дестабілізовувати країни для того, щоб анексувати їхні території»? Такі сценарії обговорюють нині у багатьох столицях, проте не всі аналітики і навіть політики погоджуються з таким апокаліптичним сценарієм. «Росіяни не мають можливості, інструментів, єдності на політичному та економічному рівні для того, щоб проводити експансію», - говорить Алекс Ватанка регіональний експерт британського аналітичного видання «Jane''s Sentinel».
Лідер грузинського Національного Руху, що можливо, уже менше, ніж через місяць, стане президентом Грузії, Михаїл Саакашвілі навпаки вважає, що в Росії тепер з’явиться єдність, проте і вона може піти на користь сусіднім країнам. «Посилення позицій Путіна є добре з огляду на те, що ми знатимемо ,з ким мати до діла. Ніхто не буде казати, що є дві чи п’ять, чи десять Росій. Буде чітко одна Росія, централізована з одним лідером, з яким нам доведеться розмовляти. І наші стосунки базуватимуться на принципі, що ми окрема держава зі своїми інтересами», - вважає грузинський лідер.
А про те, що відстоювати національні інтереси можливо буде навіть за нових умов, на думку аналітиків, свідчить досвід Молдови. Адже президент цієї країни Володимир Воронін зумів відкинути кремлівський план «федералізації» Молдови буквально за кілька годин до його підписання. Європейський Союз встиг дати чіткий сигнал цій найбіднішій в Європі країні, що якщо вона не піде на повідку у Москви, Молдова отримає майбутнє у Європі. Саме під таким кутом зору аналітики розглядають візит до Молдови європейського комісара з питань розширення Ґюнтера Фергойґена, який заявив, що «Молдова – це пріоритет для ЄС» і вона має «європейські перспективи».
Як зауважує Стюарт Генсел, аналітик іншої британської дослідницької компанії «Economist Intelligence Unit», сигнал з Європи прийшов після того, як про свою чітку позицію висловилися США. «Заяви американського державного секретаря Коліна Пауелла на початку місяця підбадьорюють, але поки що мало ознак того, що Молдова залишиться в центрі американської уваги в регіоні». Натомість американський дослідник з Вашингтонського інституту стратегічних та політичних досліджень Владімір Сокор вважає, що останні відкриті погрози з боку Росії територіальній цілісності Молдови, Грузії та України збудили Вашингтон, і тепер він дає зрозуміти Кремлю, що його зазіхання на пострадянський простір зустрінуть опір у Білому домі.
Чи стане Росія після виборів до Державної Думи повністю домінувати на пострадянському просторі? Чи стане її політика агресивнішою, чи почне вона, за словами російського аналітика Павла Фельґенгауера, «встановлювати промосковські уряди, дестабілізовувати країни для того, щоб анексувати їхні території»? Такі сценарії обговорюють нині у багатьох столицях, проте не всі аналітики і навіть політики погоджуються з таким апокаліптичним сценарієм. «Росіяни не мають можливості, інструментів, єдності на політичному та економічному рівні для того, щоб проводити експансію», - говорить Алекс Ватанка регіональний експерт британського аналітичного видання «Jane''s Sentinel».
Лідер грузинського Національного Руху, що можливо, уже менше, ніж через місяць, стане президентом Грузії, Михаїл Саакашвілі навпаки вважає, що в Росії тепер з’явиться єдність, проте і вона може піти на користь сусіднім країнам. «Посилення позицій Путіна є добре з огляду на те, що ми знатимемо ,з ким мати до діла. Ніхто не буде казати, що є дві чи п’ять, чи десять Росій. Буде чітко одна Росія, централізована з одним лідером, з яким нам доведеться розмовляти. І наші стосунки базуватимуться на принципі, що ми окрема держава зі своїми інтересами», - вважає грузинський лідер.
А про те, що відстоювати національні інтереси можливо буде навіть за нових умов, на думку аналітиків, свідчить досвід Молдови. Адже президент цієї країни Володимир Воронін зумів відкинути кремлівський план «федералізації» Молдови буквально за кілька годин до його підписання. Європейський Союз встиг дати чіткий сигнал цій найбіднішій в Європі країні, що якщо вона не піде на повідку у Москви, Молдова отримає майбутнє у Європі. Саме під таким кутом зору аналітики розглядають візит до Молдови європейського комісара з питань розширення Ґюнтера Фергойґена, який заявив, що «Молдова – це пріоритет для ЄС» і вона має «європейські перспективи».
Як зауважує Стюарт Генсел, аналітик іншої британської дослідницької компанії «Economist Intelligence Unit», сигнал з Європи прийшов після того, як про свою чітку позицію висловилися США. «Заяви американського державного секретаря Коліна Пауелла на початку місяця підбадьорюють, але поки що мало ознак того, що Молдова залишиться в центрі американської уваги в регіоні». Натомість американський дослідник з Вашингтонського інституту стратегічних та політичних досліджень Владімір Сокор вважає, що останні відкриті погрози з боку Росії територіальній цілісності Молдови, Грузії та України збудили Вашингтон, і тепер він дає зрозуміти Кремлю, що його зазіхання на пострадянський простір зустрінуть опір у Білому домі.
