Київ, 10 грудня 2003 - Здається, устремління України в НАТО уже підтримали всі. Політики – за. Військові – за. Урядовці – за. Президент – за. А як до входження України в НАТО ставляться представники малого та середнього підприємництва, які ще не сягнули у своєму бізнесі тих ділових висот, з яких самі можуть впливати на політику, однак з колективною думкою яких держава не може не рахуватися? Про це йшлося під час засідання "круглого столу" на тему "Євроатлантична інтеграція України з погляду українського підприємництва".
Розмову про український бізнес і НАТО організувало всеукраїнське громадське об''єднання підприємців "Нова Формація". До нього входять власники та топ-менеджери українських компаній, які працюють виключно на приватному капіталі. Вони створили по всій країні понад 20 тисяч робочих місць і сподіваються, що вступ України до НАТО може лише позитивно позначитися на зростанні частки малого та середнього підприємництва в національній економіці.
За словами голови правління "Нової Формації" В’ячеслава Кредісова, "у країнах, які ще не належать до найбільш економічно розвинених ( наші сусіди ) становище малого та середнього підприємництва за останні 5-10 років суттєво змінилося. Наприклад, у Польщі, в Угорщині, в Чехії частка малого та середнього підприємництва у валовому внутрішньому продукті цих країн сягає орієнтовно 50% . Частка малого та середнього бізнесу в економіці України сьогодні згідно з оцінками експертів не перевищує 10 %. А показник зовнішніх інвестицій на душу населення в Україні складає на сьогодні... 100 доларів на одну особу. Для порівняння: в Угорщині ще в 1999 році це було 2500 доларів, в Польщі понад тисячу доларів”, – поскаржився пан Кредісов.
Про інвестиції в економіку говорив і директор Центру інформації та документації НАТО у Києві Мішель Дюроу. На радість присутнім малим і середнім бізнесменам він так окреслив інвестиційні перспективи України на її реальному шляху до членства в Північноатлантичному альянсі: "Інвестиції – це реальність. У пошуках інвестиційних можливостей у світі обертаються значні грошові маси. Як правило, інвестиції деполітизовані. Хоча у певному контексті дехто вважає, що інвестиції робляться з політичних міркувань. У країнах, які вступили до НАТО або є офіційними кандидатами на вступ, або є офіційно запрошеними на вступ, інвестиції зросли. Це цілком логічно, оскільки рівень безпеки, який забезпечує альянс, насамперед гарантує внутрішню безпеку, а в наслідок чого – тривалу стабільність".
Пан Дюроу особливо при цьому підкреслив, що "держави – члени НАТО підтримують устремління України інтегруватися до Євроатлантичних структур, як це видно з плану дій "Україна – НАТО", ухваленого у Празі. В НАТО вважають, що неможливо ( і про це йдеться в стратегічній концепції альянсу ) гарантувати безпеку на європейському континенті без стабільної демократичної України з ринковою економікою".
Власне, такої ж думки, як виявилося, дотримуються і українські малі та середні бізнесмени, від імені яких голова правління всеукраїнського об''єднання підприємців "Нова Формація" В’ячеслав Кредісов запевнив: "Малий та середній бізнес абсолютно визначився в питанні, чи слід вступати Україні в НАТО, чи ні. Малий та середній бізнес та "Нова Формація" відповідає: так. Ми вважаємо, що треба вступати в НАТО. Україна має бути в НАТО", – вважає В’ячеслав Кредісов.
Розмову про український бізнес і НАТО організувало всеукраїнське громадське об''єднання підприємців "Нова Формація". До нього входять власники та топ-менеджери українських компаній, які працюють виключно на приватному капіталі. Вони створили по всій країні понад 20 тисяч робочих місць і сподіваються, що вступ України до НАТО може лише позитивно позначитися на зростанні частки малого та середнього підприємництва в національній економіці.
За словами голови правління "Нової Формації" В’ячеслава Кредісова, "у країнах, які ще не належать до найбільш економічно розвинених ( наші сусіди ) становище малого та середнього підприємництва за останні 5-10 років суттєво змінилося. Наприклад, у Польщі, в Угорщині, в Чехії частка малого та середнього підприємництва у валовому внутрішньому продукті цих країн сягає орієнтовно 50% . Частка малого та середнього бізнесу в економіці України сьогодні згідно з оцінками експертів не перевищує 10 %. А показник зовнішніх інвестицій на душу населення в Україні складає на сьогодні... 100 доларів на одну особу. Для порівняння: в Угорщині ще в 1999 році це було 2500 доларів, в Польщі понад тисячу доларів”, – поскаржився пан Кредісов.
Про інвестиції в економіку говорив і директор Центру інформації та документації НАТО у Києві Мішель Дюроу. На радість присутнім малим і середнім бізнесменам він так окреслив інвестиційні перспективи України на її реальному шляху до членства в Північноатлантичному альянсі: "Інвестиції – це реальність. У пошуках інвестиційних можливостей у світі обертаються значні грошові маси. Як правило, інвестиції деполітизовані. Хоча у певному контексті дехто вважає, що інвестиції робляться з політичних міркувань. У країнах, які вступили до НАТО або є офіційними кандидатами на вступ, або є офіційно запрошеними на вступ, інвестиції зросли. Це цілком логічно, оскільки рівень безпеки, який забезпечує альянс, насамперед гарантує внутрішню безпеку, а в наслідок чого – тривалу стабільність".
Пан Дюроу особливо при цьому підкреслив, що "держави – члени НАТО підтримують устремління України інтегруватися до Євроатлантичних структур, як це видно з плану дій "Україна – НАТО", ухваленого у Празі. В НАТО вважають, що неможливо ( і про це йдеться в стратегічній концепції альянсу ) гарантувати безпеку на європейському континенті без стабільної демократичної України з ринковою економікою".
Власне, такої ж думки, як виявилося, дотримуються і українські малі та середні бізнесмени, від імені яких голова правління всеукраїнського об''єднання підприємців "Нова Формація" В’ячеслав Кредісов запевнив: "Малий та середній бізнес абсолютно визначився в питанні, чи слід вступати Україні в НАТО, чи ні. Малий та середній бізнес та "Нова Формація" відповідає: так. Ми вважаємо, що треба вступати в НАТО. Україна має бути в НАТО", – вважає В’ячеслав Кредісов.
