Вашингтон, 19 грудня 2003 - Колишній президент Югославії Слободан Милошевич знав про плани військового керівництва боснійських сербів провести масове вбивство мусльман у місті Сребреница, яке відбулося вісім років тому і внаслідок якого загинуло майже 7 тисяч осіб. Про це заявив американський генерал Веслі Кларк, який цього тижня давав свідчення міжнародному трибуналу у Гаазі в рамках судового процесу над Милошевичем. Генерал Кларк брав активну участь у переговорах із югославським керівництвом зі встановлення миру у Боснії, що закінчилися підписанням Дайтонської угоди. У Сполучених Штатах участь Веслі Кларка у трибуналі над Милошевичем розглядають перш за все у внутрішньополітичному контексті. Адже зараз Кларк – один з найвірогідніших претендтів стати офційним кандидатом від демократичної партії на президентських виборах у США наступного року.
Коли сімнадцятирічний Вес Кларк закінчив школу, Гарвардський університет, помітивши його академічні досягнення, запропонував юнакові стипендію на весь час навчання. Однак Веслі обрав елітну військову академію Вест Пойнт. З того часу він присвятив 38 років службі в американському війську, досягнувши за цей час найвищого рангу. Серед характеристик Кларка, його колеги найчастіше називають рідкісний інтелект, велику амбітність та сильну волю до перемоги. Ці якості за час військової кар’єри забезпечили йому велику кількість як палких прихильників, так і смертельних ворогів. Кларк виділявся у військовому середовищі завдяки поєднанню розуму професора й зовнішності голівудського актора. І багато хто з його колег вважали таку помітність несумісною із завданнями військової служби. Не зважаючи на це, Кларку все ж вдалося зробити блискучу кар’єру в армії. Він пройшов В’єтнам і усі кар’єрні щаблі Пентагону, після чого президент Клінтон призначив його командувачем об’єднаних сил НАТО в Європі. Саме Кларк очолив війська НАТО під час воєнної інтервенції в Югославію навесні 99 року. Зараз, балотуючись у президенти, він наводить тодішні дії як приклад своєї ефективності у формуванні міжнародної коаліції для вирішення проблем безпеки. Однак, як зазначають спостерігачі, незважаючи на перемогу сил НАТО, дії Кларка були далеко не однозначним. Під час кампанії яскраво проявилися риси, за які його критикують його опоненти: непоступливість та поспішність в ухваленні рішень. Тоді Кларк публічно виступав за введення наземних сил в Югославію, що прямо суперечило вказівкам з Білого дому та Пентагону. Його конфлікти із вищим керівництвом і перш за все із тодішнім міністром оборони призвели до передчасної відставки Кларка. Згодом генерал визнав, що два найболючіші дні в його житті були, коли його важко поранили у В”єтнамі та несправедливо звільнили після Югославської воєнної кампанії.
Генерал Кларк вирішив взяти участь у президентській кампанії лише в середині вересня, він був останнім серед усіх кандидатів. Кларк ніколи не займався публічною політикою, тому багато хто вважає, що генерал програє у боротьбі за номінацію професійним політикам. Однак Кларк вважає, що саме зараз Америці потрібен як його воєнний досвід, так і широкий інтелект. Адже, за його словами, президент Буш веде Сполучені Штати у неправильному напрямку. Під час одного з останніх виступів Кларк зазначив:
“Навіть у Східній Європі з’явилося велике невдоволення політикою Буша. Це були перші держави у світі, які підтримали адміністрацію Буша в Іраку. А що ця адміністрація зробила для своїх друзів? У липні вони зупинили усю військову допомогу Литві, Латвії, Естонії, Словаччині та Болгарїі. Лише через те, що вони ще не пообіцяли Америці імунітет від міжнародного кримінального суду. Ми навіть припинили постачання біноклів нічного бачення для військових сил балтійських держав, які разом з нами несуть службу в Іраку”.
В історії США генералів обирали президентами здебільшого заради того, щоб вивести державу з війни, яку розпочали цивільні. Останній приклад – генерал Ейзенгауер, який припинив Корейську війну, розпочату за часів Трумана. Отже, на думку спостерігачів, саме зараз, коли США ведуть військові дії в Афганістані і Іраку, суспільсво може потребувати саме такого генерала, як Веслі Кларк. Цікаво, що цього тижня на підтримку Кларка виступила і відома співачка Мадонна, яка назвала його уособленням американської мрії.
Коли сімнадцятирічний Вес Кларк закінчив школу, Гарвардський університет, помітивши його академічні досягнення, запропонував юнакові стипендію на весь час навчання. Однак Веслі обрав елітну військову академію Вест Пойнт. З того часу він присвятив 38 років службі в американському війську, досягнувши за цей час найвищого рангу. Серед характеристик Кларка, його колеги найчастіше називають рідкісний інтелект, велику амбітність та сильну волю до перемоги. Ці якості за час військової кар’єри забезпечили йому велику кількість як палких прихильників, так і смертельних ворогів. Кларк виділявся у військовому середовищі завдяки поєднанню розуму професора й зовнішності голівудського актора. І багато хто з його колег вважали таку помітність несумісною із завданнями військової служби. Не зважаючи на це, Кларку все ж вдалося зробити блискучу кар’єру в армії. Він пройшов В’єтнам і усі кар’єрні щаблі Пентагону, після чого президент Клінтон призначив його командувачем об’єднаних сил НАТО в Європі. Саме Кларк очолив війська НАТО під час воєнної інтервенції в Югославію навесні 99 року. Зараз, балотуючись у президенти, він наводить тодішні дії як приклад своєї ефективності у формуванні міжнародної коаліції для вирішення проблем безпеки. Однак, як зазначають спостерігачі, незважаючи на перемогу сил НАТО, дії Кларка були далеко не однозначним. Під час кампанії яскраво проявилися риси, за які його критикують його опоненти: непоступливість та поспішність в ухваленні рішень. Тоді Кларк публічно виступав за введення наземних сил в Югославію, що прямо суперечило вказівкам з Білого дому та Пентагону. Його конфлікти із вищим керівництвом і перш за все із тодішнім міністром оборони призвели до передчасної відставки Кларка. Згодом генерал визнав, що два найболючіші дні в його житті були, коли його важко поранили у В”єтнамі та несправедливо звільнили після Югославської воєнної кампанії.
Генерал Кларк вирішив взяти участь у президентській кампанії лише в середині вересня, він був останнім серед усіх кандидатів. Кларк ніколи не займався публічною політикою, тому багато хто вважає, що генерал програє у боротьбі за номінацію професійним політикам. Однак Кларк вважає, що саме зараз Америці потрібен як його воєнний досвід, так і широкий інтелект. Адже, за його словами, президент Буш веде Сполучені Штати у неправильному напрямку. Під час одного з останніх виступів Кларк зазначив:
“Навіть у Східній Європі з’явилося велике невдоволення політикою Буша. Це були перші держави у світі, які підтримали адміністрацію Буша в Іраку. А що ця адміністрація зробила для своїх друзів? У липні вони зупинили усю військову допомогу Литві, Латвії, Естонії, Словаччині та Болгарїі. Лише через те, що вони ще не пообіцяли Америці імунітет від міжнародного кримінального суду. Ми навіть припинили постачання біноклів нічного бачення для військових сил балтійських держав, які разом з нами несуть службу в Іраку”.
В історії США генералів обирали президентами здебільшого заради того, щоб вивести державу з війни, яку розпочали цивільні. Останній приклад – генерал Ейзенгауер, який припинив Корейську війну, розпочату за часів Трумана. Отже, на думку спостерігачів, саме зараз, коли США ведуть військові дії в Афганістані і Іраку, суспільсво може потребувати саме такого генерала, як Веслі Кларк. Цікаво, що цього тижня на підтримку Кларка виступила і відома співачка Мадонна, яка назвала його уособленням американської мрії.
