Доступність посилання

ТОП новини

Музика з архіву Берлінської співочої академії повернулася в Україну.


Леся Олійник Музика з архіву Берлінської співочої академії повернулася в Україну.

Київ, 25 грудня 2003 року.

Леся Олійник

Музика з архіву Берлінської співочої академії повернулася в Україну 30 років зберігалася в Україні колекція нотного зібрання Берлінської співочої капели. У минулому році архів був повернений на Батьківщину. Радіо “Свобода” вже не раз коментувало ситуацію, яка складалася навколо нього. Кілька днів тому твори з берлінської колекції знову прозвучали в Києві - у концерті з нагоди завершення Днів німецької культури в Україні. Для виконання раритетної музики з Німеччини був запрошений український диригент Ігор Блажков, який проживає нині поблизу Берліна.

(Фрагмент з концерту ре мажор Вільгельма-Фрідемана Баха)

Унікальний архів містить понад 5 тисяч творів німецьких композиторів ХУІІІ століття. Особливу цінність складають партитури синів Йогана Себастьяна Баха та композиторів так званої берлінської школи. Походження колекції має свою історію, яка нещодавно прояснилася. Після війни, за умовами репарації, Німеччина передавала країнам-переможницям ті чи інші мистецькі цінності. Серед інших до Москви був доставлений нотний архів Берлінської співочої капели. Ймовірно, що старовинна музика була на той час не в моді, а, можливо, московське чиновництво не усвідомлювало цінності колекції, але тоді союзна столиця розпорядилася відправити архів в Україну. За 30 років перебування в Києві нотним зібранням користувалися, твори з нього час від часу виконувалися. Найбільшим його ентузіастом був відомий український диригент Ігор Блажков, який доклав багато зусиль для розшифровки та популяризації старовинної музики.

Нещодавно в Берліні завдяки Ігорю Бланкову теж уперше звучали твори з Київського, як його тепер називають, зібрання Берлінської співочої академії.

Радіо “Свобода” скористалося тимчасовим приїздом маестро в Україну і звернулось з проханням прокоментувати долю цієї колекції.

Ігор Блажков

Спочатку, коли вона була в Україні, хотілося, щоб українські виконавці та музикознавці користувалися нею і працювали з цією колекцією. Але виникли додаткові колізії, влізла сюди третя країна – США зі своїми грішми. І про Німеччину, тобто про національний здобуток Німеччини, якось зовсім забули.

Тоді я вів боротьбу, щоб архів Америці не продавали, мікрофільми та право виконання і видання. Тоді я дотримувався такої думки, щоб, якщо співпрацювати з метою використання цієї колекції, то виключно тільки з Німеччиною, тому що це їхня колишня власність, це їхня культура. І нарешті, коли всі ці пристрасті якось вгамувались, я був радий, що цю колекцію передали до Німеччини, тому що ці пристрасті не можуть сприяти її нормальному вивченню і нормальному користуванню нею. Зараз ця колекція обробляється, вона потребує реставрації, каталогізації. Для цього потрібен не один рік, після чого весь світ зможе нормально користуватися цією багатющою колекцією. Вона зараз у Державній бібліотеці Берліна, в музичному відділі цієї бібліотеки, а там умови для роботи над фондами бібліотеки просто унікальні.

Леся Олійник

А чи залишилися копії в Україні, чи можуть українські музиканти продовжувати працювати над колекцією?

Ігор Блажков

Наскільки мені відомо, всі копії у вигляді мікрофільмів в Україні залишилися. Так що охочі можуть докласти зусиль і працювати скільки завгодно.

Леся Олійник

Здається, що в історії з унікальною Київською нотною колекцією, яка тривала кілька років та набула світового розголосу, нарешті можна поставити крапку.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG