Симферополь, 26 грудня 2003 - Ми вже повідомляли, що 25 грудня Верховна Рада Криму ухвалила республіканський бюджет на 2004 рік. Згідно з цим документом, для кримської преси майже півтора мільйона гривень. Але жодної копійки на підтримку україномовних ЗМІ.
Згідно з рішенням кримського парламенту, наступного року буде виділений 1 мільйон 160 тисяч гривень на підтримку російськомовних видань, зокрема, гроші мають отримати газети “Кримскіє ізвєстія”, “Кримская газєта”, “Кримская панорама”, журнали “Брєга Тавріди”, “Алиє паруса”, “Кримуша”, “Юрідіческій вєстнік” та “Єралаш Таврічєскій”. На підтримку кримськотатарських видань піде 90 тисяч гривень. Хоч і небагато, але певні кошти отримають газета “Ян”и дюнья” і журнал “Йилдиз”, які видаються кримськотатарською мовою. Тим часом україномовних видань у списку тих, що фінансово підтримуватимуться у 2004 році з республіканського бюджету, немає. За коментарями і поясненнями я звернувся до голови Постійної мандатної комісії, з депутатської етики і засобів масової інформації Верховної Ради АРК Ніни Плужникової, віце-прем”єра кримського уряду Володимира Казаріна і голови Республіканського комітету з інформації Криму Михайла Рогожина. Але спроби з ними зв’язатися були марними: хтось перебуває у відпустці, хтось у від’їзді, а хтось просто занадто зайнятий, щоб спілкуватися на такі дрібні теми із журналістом.
Зрештою, ситуацію щодо підтримки єдиної в Криму україномовної дитячої газети “Джерельце” пояснила заступник голови Республіканського комітету з інформації Криму Наталя Каповська: “Стосовно “Джерельця”: ми торік, ви пам’ятаєте, у терміновому порядку виділили певні кошти. Цього року окремим рядком його фінансування не передбачене. Але у бюджеті є стаття “адресна дотація редакціям державних просвітницьких і дитячих видань” – 150 тисяч гривень. І в цю суму входить 20-30 тисяч, які потім будуть виділені “Джерельцю”. Ми хотіли знайти кошти також на двомовну газету “Діалог”, але йшли розмови, що ці гроші дасть Держбюджет, потім там відмовили, а в нас, на жаль, така комісія зі ЗМІ, де російськомовні переважають і вони нам “Діалог” не пропустили. А на рахунок “Джерельця – воно буде підтримане”, - сказала Наталя Каповська.
Втім, у мінфіні Криму не змогли уточнити, чи справді “Джерельце” має право на підтримку з республіканського бюджету. Там лише точно знають, що єдина в Криму україномовна громадсько-політична газета “Кримська світлиця” такого фінансування не матиме. Як і не матиме вона у 2004 році традиційної підтримки з Державного бюджету України. Уряд Віктора Януковича попри пропозиції Комітетів Верховної Ради України з питань свободи слова і бюджету відмовив “Кримській світлиці”, поставивши її на межу загибелі. Зараз “світличани” звернулися за підтримкою до громадськості як всередині країни, так і за її межами. Головний редактор “Кримської світлиці” Віктор Качула каже, що не має поки що точних цифр щодо передплати, але, за попередніми даними, кількість читачів цієї україномовної кримської газети у новому році значно зросте. Втім, зароблених грошей редакції може вистачити лише на півроку. Редактор сподівається, що чи державний, чи республіканський бюджети таки їй допоможуть.
А поки що низка громадських організацій півострова виступила із протестами проти дискримінації україномовного населення Криму, що вкотре проявилося у відмові влади фінансувати україномовні видання.
Згідно з рішенням кримського парламенту, наступного року буде виділений 1 мільйон 160 тисяч гривень на підтримку російськомовних видань, зокрема, гроші мають отримати газети “Кримскіє ізвєстія”, “Кримская газєта”, “Кримская панорама”, журнали “Брєга Тавріди”, “Алиє паруса”, “Кримуша”, “Юрідіческій вєстнік” та “Єралаш Таврічєскій”. На підтримку кримськотатарських видань піде 90 тисяч гривень. Хоч і небагато, але певні кошти отримають газета “Ян”и дюнья” і журнал “Йилдиз”, які видаються кримськотатарською мовою. Тим часом україномовних видань у списку тих, що фінансово підтримуватимуться у 2004 році з республіканського бюджету, немає. За коментарями і поясненнями я звернувся до голови Постійної мандатної комісії, з депутатської етики і засобів масової інформації Верховної Ради АРК Ніни Плужникової, віце-прем”єра кримського уряду Володимира Казаріна і голови Республіканського комітету з інформації Криму Михайла Рогожина. Але спроби з ними зв’язатися були марними: хтось перебуває у відпустці, хтось у від’їзді, а хтось просто занадто зайнятий, щоб спілкуватися на такі дрібні теми із журналістом.
Зрештою, ситуацію щодо підтримки єдиної в Криму україномовної дитячої газети “Джерельце” пояснила заступник голови Республіканського комітету з інформації Криму Наталя Каповська: “Стосовно “Джерельця”: ми торік, ви пам’ятаєте, у терміновому порядку виділили певні кошти. Цього року окремим рядком його фінансування не передбачене. Але у бюджеті є стаття “адресна дотація редакціям державних просвітницьких і дитячих видань” – 150 тисяч гривень. І в цю суму входить 20-30 тисяч, які потім будуть виділені “Джерельцю”. Ми хотіли знайти кошти також на двомовну газету “Діалог”, але йшли розмови, що ці гроші дасть Держбюджет, потім там відмовили, а в нас, на жаль, така комісія зі ЗМІ, де російськомовні переважають і вони нам “Діалог” не пропустили. А на рахунок “Джерельця – воно буде підтримане”, - сказала Наталя Каповська.
Втім, у мінфіні Криму не змогли уточнити, чи справді “Джерельце” має право на підтримку з республіканського бюджету. Там лише точно знають, що єдина в Криму україномовна громадсько-політична газета “Кримська світлиця” такого фінансування не матиме. Як і не матиме вона у 2004 році традиційної підтримки з Державного бюджету України. Уряд Віктора Януковича попри пропозиції Комітетів Верховної Ради України з питань свободи слова і бюджету відмовив “Кримській світлиці”, поставивши її на межу загибелі. Зараз “світличани” звернулися за підтримкою до громадськості як всередині країни, так і за її межами. Головний редактор “Кримської світлиці” Віктор Качула каже, що не має поки що точних цифр щодо передплати, але, за попередніми даними, кількість читачів цієї україномовної кримської газети у новому році значно зросте. Втім, зароблених грошей редакції може вистачити лише на півроку. Редактор сподівається, що чи державний, чи республіканський бюджети таки їй допоможуть.
А поки що низка громадських організацій півострова виступила із протестами проти дискримінації україномовного населення Криму, що вкотре проявилося у відмові влади фінансувати україномовні видання.
