За словами речниці білоруського президента Наталлі Петкевич, лідери двох країн домовилися зустрітися в середині січня 2004 року, а також про те, що найближчим часом прем’єр-міністри Білорусі та України проведуть зустріч та обговорять механізм повернення українських боргів, питання про які розглядається у пакеті з договором про державний кордон.
Це вже далеко не перша домовленість розв’язати цю проблему. Півтора року тому, після чернігівської зустрічі президентів Олександра Лукашенка та Леоніда Кучми у травні 2002 року, урядам двох країн наказали розв’язати питання до 15 червня. Напередодні цієї дати переговори глав урядів Білорусі та України тривали в Гомелі дві з половиною години замість запланованих 45 хвилин, проте підписати угоду про врегулювання проблеми українських боргів перед Білоруссю прем’єр-міністри так і не спромоглися. Про український борг перед Білоруссю тодішній український прем’єр Кінах сказав "так званий" і додав, що Київ вважає, що це є заборгованість суб’єктів господарювання України, а не української держави. А тодішній білоруський прем’єр Геннадій Новіцький наголосив: "Ми вже майже тримаємо Жар-птицю в руках" – але додав, що необхідний тайм-аут для вирішення низки питань. Цей тайм-аут триває й сьогодні; Геннадій Новіцький став спікером верхньої палати білоруського парламенту, який досі не має договору з Україною серед документів для ратифікації.
Треба зазначити, що офіційний Київ ніколи не розглядав проблеми кордону та боргів як один пакет. Ця ідея належить тільки президентові Білорусі, який ще 5 травня 1998 року заявив: доки Україна не сплатить борги Мінськові, доти він, Лукашенко, не направить на ратифікацію договір про державний білорусько-український кордон. Проте Україна повідомила, що готова разом із Білоруссю шукати вирішення цієї проблеми, щоб конвертувати заборгованість у конкретні проекти з поширення торговельно-економічної співпраці.
Головна проблема для Києва – яку суму платити. Україна погоджується на 50 мільйонів доларів, а Білорусь вимагає сплатити їй 113 мільйонів. Мінськ не збирається зменшувати свої вимоги, тому що знає: Київ буде змушений піти на будь-які умови, бо НАТО і Євросоюз вимагають від України упорядкованості її кордонів. Варто додати, що білоруський президент Олександр Лукашенко дуже цікавився під час бесіди з українським колегою підсумками переговорів з Росією щодо Тузли.