Белград, 26 грудня 2003 – Найбiльше голосiв, згiдно з опитуваннями, здобуде ультранацiоналiстична Сербська радикальна партiя й iншi партiї правого центру. Через двi причини. По-перше, шовiнiстичнi кола упродовж минулих трьох рокiв вели шалену кампанiю проти першої демократичної влади, звинувачуючи її в служiннi чужим, захiдноєвропейським та американським iнтересам. Уряд на таку кампанiю вiдповiдав м’яко. По-друге, владi не вдалося подолати економiчну кризу. Широкi кола безробiтних i вбогих iз захопленням сприймали популiстичнi й патрiотичнi гасла партiй Воїслава Шешеля, Воїслава Коштуницi й Слободана Милошевича та монархiстiв Вука Драшковича. Опозицiя гучно виступала за соцiальну справедливiсть, вiдкриття сотень тисяч робочих мiсць, покарання урядовцiв, причетних до фiнансових скандалiв, скасування приватизацiї тощо. А роз’єднана правляча коалiцiя виснажувалася вiд нескiнченних сварок партiйних лiдерiв.
До кампанiї активно залучилися Милошевич i Шешель, якi перебувають у в’язницi Мiжнародного трибуналу з воєнних злочинiв у Гаазi. Вони використали положення закону, згiдно з яким балотуватися на депутата дозволено кожному, хто має право голосу й кому не винесений правосильний вирок на бiльше шести мiсяцiв ув’язнення. Могло б навiть статися, що одного з них оберуть спiкером Парламенту або головою уряду.
Найбiльшим ударом для демократичних сил стало вбивство прем’єра Зорана Джинджича у березнi цього року. Виявилося, що в коалiцiї не було дiячiв, якi були б у змозi йти шляхом енергiйної перебудови полiтичної й економiчної систем.
Право голосу має 6,5 мiльйонів громадян. Вибори проходитимуть за системою пропорцiйностi. До парламенту увiйдуть тi партiї й коалiцiї, якi здобудуть бiльше 5% голосiв. Через це могло б статися, що нацменшини не матимуть своїх представникiв у новому скликаннi вищого законодавного органу.
Сербiя нинi знову на роздорiжжi. Бурхлива кампанія, переповнена неймовiрних обіцянок, стихла опiвночi. Громадянам залишилося 48 годин для того, щоб подумати, чи краще вiрити екстремiстам, що керували Сербiєю упродовж кривавих дев’яностих рокiв, чи нерiшучим реформаторам, котрi три роки марно шукали виходу з глухого кута. Третiх, на жаль, немає.
Першi неофiцiйнi результати виборiв буде оприлюднено у недiлю ввечерi.
До кампанiї активно залучилися Милошевич i Шешель, якi перебувають у в’язницi Мiжнародного трибуналу з воєнних злочинiв у Гаазi. Вони використали положення закону, згiдно з яким балотуватися на депутата дозволено кожному, хто має право голосу й кому не винесений правосильний вирок на бiльше шести мiсяцiв ув’язнення. Могло б навiть статися, що одного з них оберуть спiкером Парламенту або головою уряду.
Найбiльшим ударом для демократичних сил стало вбивство прем’єра Зорана Джинджича у березнi цього року. Виявилося, що в коалiцiї не було дiячiв, якi були б у змозi йти шляхом енергiйної перебудови полiтичної й економiчної систем.
Право голосу має 6,5 мiльйонів громадян. Вибори проходитимуть за системою пропорцiйностi. До парламенту увiйдуть тi партiї й коалiцiї, якi здобудуть бiльше 5% голосiв. Через це могло б статися, що нацменшини не матимуть своїх представникiв у новому скликаннi вищого законодавного органу.
Сербiя нинi знову на роздорiжжi. Бурхлива кампанія, переповнена неймовiрних обіцянок, стихла опiвночi. Громадянам залишилося 48 годин для того, щоб подумати, чи краще вiрити екстремiстам, що керували Сербiєю упродовж кривавих дев’яностих рокiв, чи нерiшучим реформаторам, котрi три роки марно шукали виходу з глухого кута. Третiх, на жаль, немає.
Першi неофiцiйнi результати виборiв буде оприлюднено у недiлю ввечерi.
