Івано-Франківськ, 8 січня 2003 - У цьому році виповнюється десять років від часу смерті відомого українського художника, патріарха галицького малярства Михайла Зорія. Важкою і тернистою була доля цього талановитого українського митця.
“Промовте “життя моє” і стримайте сльози”, - саме цей афоризм французького письменника Луї Арагона щораз спадає на думку, коли згадуєш долю одного з патріархів галицького малярства художника Михайла Зорія. Щодня сотні людей в Івано-Франківську проходять повз головний його твір – пам’ятник на могилі відомого галицького композитора Дениса Січинського в центрі міста. Михайло Зорій народився у 1908 році в Івано-Франківську. Завдяки матеріальній підтримці письменника Богдана Лепкого мав змогу навчатись у Краківській академії, де здобув ґрунтовну мистецьку освіту. Протягом усього свого життя створив чимало картин та пам’ятників. У 1944 році був заарештований НКВС і відбув 8 років в ув’язненні. До Івано-Франківська повернувся у 1952 році. Від того часу майстрові, який був близьким товаришем таких відомих художників, як Ярослав Лукавецький та Лев-Денис Іванцев, скульптора Григора Крука, не давали змоги організувати жодної персональної виставки і лише незадовго до смерті у 1995 році 87-річний художник побачив свою першу й останню персональну виставку. До експозиції ввійшло понад 100 творів малярства та графіки, створених на протязі всього життя. Серед них унікальний цикл студій з академічного рисунка періоду навчання у Краківській академії мистецтв, серія акварельних портретів товаришів по засланню, пейзажі старого Станіслава, начерки портертів рідних і друзів, екслібриси. Оглядаючи твори, представлені на виставці, численні відвідувачі та мистецтвознавці чи не вперше змогли оцінити унікальний і насправді непересічний талант Михайла Зорія. Одним з найкращих у творчості художника є монументальний настінний розпис “Хресна дорога Спасителя” в одній з каплиць у Львові. Важке життя Михайла Зорія також нагадує хресну дорогу. Однак протягом всього свого життєвого шляху митець завжди, за спогадами друзів, повторював античну мудрість: “Краса і доброта – ось шлях людини”. Більшість його робіт присвячені біблійній тематиці, передовсім різдвяним та великоднім сюжетам. Багато шанувальників таланту Михайла Зорія в ці різдвяні дні згадують цю прекрасну добру людину, великого митця, який зробив вагомий внесок у національну культурну скарбницю.
“Промовте “життя моє” і стримайте сльози”, - саме цей афоризм французького письменника Луї Арагона щораз спадає на думку, коли згадуєш долю одного з патріархів галицького малярства художника Михайла Зорія. Щодня сотні людей в Івано-Франківську проходять повз головний його твір – пам’ятник на могилі відомого галицького композитора Дениса Січинського в центрі міста. Михайло Зорій народився у 1908 році в Івано-Франківську. Завдяки матеріальній підтримці письменника Богдана Лепкого мав змогу навчатись у Краківській академії, де здобув ґрунтовну мистецьку освіту. Протягом усього свого життя створив чимало картин та пам’ятників. У 1944 році був заарештований НКВС і відбув 8 років в ув’язненні. До Івано-Франківська повернувся у 1952 році. Від того часу майстрові, який був близьким товаришем таких відомих художників, як Ярослав Лукавецький та Лев-Денис Іванцев, скульптора Григора Крука, не давали змоги організувати жодної персональної виставки і лише незадовго до смерті у 1995 році 87-річний художник побачив свою першу й останню персональну виставку. До експозиції ввійшло понад 100 творів малярства та графіки, створених на протязі всього життя. Серед них унікальний цикл студій з академічного рисунка періоду навчання у Краківській академії мистецтв, серія акварельних портретів товаришів по засланню, пейзажі старого Станіслава, начерки портертів рідних і друзів, екслібриси. Оглядаючи твори, представлені на виставці, численні відвідувачі та мистецтвознавці чи не вперше змогли оцінити унікальний і насправді непересічний талант Михайла Зорія. Одним з найкращих у творчості художника є монументальний настінний розпис “Хресна дорога Спасителя” в одній з каплиць у Львові. Важке життя Михайла Зорія також нагадує хресну дорогу. Однак протягом всього свого життєвого шляху митець завжди, за спогадами друзів, повторював античну мудрість: “Краса і доброта – ось шлях людини”. Більшість його робіт присвячені біблійній тематиці, передовсім різдвяним та великоднім сюжетам. Багато шанувальників таланту Михайла Зорія в ці різдвяні дні згадують цю прекрасну добру людину, великого митця, який зробив вагомий внесок у національну культурну скарбницю.
