Доступність посилання

ТОП новини

“Права людини”. 1. Підсумки Європейського соціального форуму, присвяченого екологічним і соціальним правам людини. 2. У Фастові на Київщині невідомі побили журналіста Олександра Неживого. 3. Українці закордоном на заробітках: історія львівської вчительки. 4. Чи має право інспектор ДАІ вилучати водійські права? Рубрика “Правовий лікнеп”.


Надія Шерстюк “Права людини”. 1. Підсумки Європейського соціального форуму, присвяченого екологічним і соціальним правам людини. 2. У Фастові на Київщині невідомі побили журналіста Олександра Неживого. 3. Українці закордоном на заробітках: історія львівської вчительки. 4. Чи має право інспектор ДАІ вилучати водійські права? Рубрика “Правовий лікнеп”.

Київ, 8 січня 2004 року.

Надія Шерстюк

Христос народився! Славімо Його!

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.

Сьогодні у програмі до вашої уваги такі теми:

1. Підсумки Європейського соціального форуму, присвяченого екологічним і соціальним правам людини.

2. У Фастові на Київщині невідомі побили журналіста Олександра Неживого.

3. Українці закордоном на заробітках: історія львівської вчительки.

4. Чи має право інспектор ДАІ вилучати водійські права? Рубрика “Правовий лікнеп”.

Цьогорічний Європейський соціальний форум, який відбувся у Франції, міжнародна правозахисна організація Amnesty International назвала “зібранням за життя людства”. Оскільки питання, які обговорювали учасники форуму, стосувалися насамперед захисту соціальних та екологічних прав людини.

Тему продовжує моя колега Богдана Костюк.

Богдана Костюк

Учасники форуму, за даними Amnesty International, висловили занепокоєння у зв’язку із збільшенням на Європейському континенті кількості безпритульних. Для України це явище не новина – кількість бездомних громадян і безпритульних дітей сягає сотень тисяч. За даними МВС, лише безпритульних дітей на обліку перебуває близько 300 000. А скільки дітей і дорослих, які мешкають на вулицях, у підвалах і на горищах будинків, ні на якому обліку не перебувають? На це запитання й годі шукати відповіді.

Ще одна соціальна тема, яку обговорювали на Європейському форумі, торкалася ядерної безпеки в контексті наслідків Чорнобильської катастрофи.

Член президії Української ради миру, учасниця форуму Наталія Приображенська повідомила, що наслідки Чорнобильської катастрофи давно перетворилися на проблему міжнародну, оскільки зачіпають повсякденне життя багатьох держав. І тому важко зрозуміти наміри окремих держав-членів ООН скоротити програми допомоги Україні, Росії та Білорусі.

На думку професорки Приображенської...

Наталія Приображенська

Взагалі нічого не робиться, а якщо нічого не робиться, то це ніяких порушень немає. Чорнобильську проблему треба забути, починаючи з ООН і закінчуючи нашими урядовцями або починаючи з українських урядовців і закінчуючи ООН. Ми ж не даємо правдивих даних до Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Колись у нас був Комітет з Чорнобильських питань, а потім стало Міністерство. А чому стало Міністерство? Бо ми знаємо, що це не тільки 30 років цезій і стронцій, а це плутоній 24 000 років. А тому має бути Міністерство, саме чорнобильське. Ми мусимо рятувати Україну від тих доз.

В Київській області я, наприклад, знаю Горностальпіль, Дітятки та інші села. Не можна дивитися на цих діточок – вони зелені, кров йде з носу під час навчання. Це діти фактично інваліди. І Київська, і Житомирська, і Рівненська області, і ота чорна пляма, яка лежить в 12 областях України, – це Чорнобиль. Не можна ліквідувати ці наслідки, треба їх зменшувати.

Богдана Костюк

Учасники форуму вирішили провести круглий стіл з чорнобильської тематики за участі фахівців ООН, РЄ, міжнародних донорських організацій. Адже, згідно з ООНівською Декларацією прав людини, кожна особа має право жити в екологічному і соціально-небезпечному світі, кожна дитина має право на життя у небезпечному довкіллі.

Надія Шерстюк

Незадовго до Нового року у Фастові Київської області стався напад на журналіста Олександра Неживого, заступника головного редактора журналу “Пам’ятки України”.

Обставини інциденту з’ясовував мій колега Тарас Марусик.

Тарас Марусик

Ось як про напад на себе розповів сам Олександр Неживий.

Олександр Неживий

О 4-й годині я вибігаю довкола Фастова, десь 11 кілометрів пробігаю, а потім річка. Але буквально за декілька десятків метрів почув шум - на зустріч вибігає собачка. Я її відкидаю. На зустріч мені молодики: “Навіщо побив собачку?” Я не зважаю, пробігаю мимо. Вони за мною. Десь метрів 100-150 я встигаю пробігти і розумію, що це вже щось схоже на втікання, і призупиняюся. Вони налітають. Спершу я збиваю одного, а потім збивають мене і почитають бити ногами.

Тарас Марусик

На щастя, бійка досить швидко закінчилася, і журналіст самостійно добрався додому. Син Олександра Неживого відразу викликав міліцію. А наступного дня, 27 грудня, виконувач обов’язків начальника управління МВС України в місті Фастові запросив Олександра Неживого на розмову.

Начальник Центру громадських зв’язків Головного управління МВС України в Київській області Микола Жукович так оцінює цей інцидент:

Микола Жукович

Міліція оцінює це як хуліганство. Але у своїй заяві журналіст ніяких претензій не має, тому, мовляв, це було взаємне: і він їх бив, і вони його били. Тому ми запропонували йому піти у медичний заклад, щоб зняти побої, а він відмовився. Перш за все, порушення кримінальної справи, напевне, не буде.

Тарас Марусик

Олександр Неживий - про дії міліції.

Олександр Неживий

Вони сумлінно над цим працюють, але що там працювати? Ви розумієте, там буквально розгромити треба, винищити притони - їх багато. Поруч зі мною кілька і організувати ту злочинність на якийсь замах на когось, не обов’язково на мене, завжди можна. Так що річ в тому, що зросла злочинність, оці притони.

Тарас Марусик

Говорить начальник Центру громадських зв’язків Головного управління МВС України в Київській області Микола Жукович.

Микола Жукович

Ми відпрацювали повністю весь район, потім встановили осіб, які були причетні до цієї події. Коли запропонували на впізнання прийти журналістові, то він відмовився, сказавши: “Я не хочу, нічого не буду”.

Тим паче, що ми відпрацювали повністю цей район, і я хочу сказати, що за останні три тижні у нас порушено 144 кримінальні справи саме по Фастову по наркотиках.

Тарас Марусик

Говорив начальник Центру громадських зв’язків Головного управління МВС України в Київській області Микола Жукович.

Олександр Неживий – член Української народної партії. На моє запитання, чи він не пов’язує напад на нього з його політичною і журналістською діяльністю, Олександр Неживий сказав наступне:

Олександр Неживий

Тут як: пов’язувати чи не пов’язувати? Я, здається, відповів вже тим, що сказав. Тих, хто займається цілу ніч не тим, чим слід, завжди можна підштовхнути на що-завгодно. Тут був би хтось, щоб підштовхнути.

Я не знаю, чого це сталося напередодні 2-х судів. В мене мав бути один суд, де я мав би бути присутнім як журналіст, до того ж як політичний журналіст. І в мого сина мав бути суд.

Тарас Марусик

Це була думка заступника головного редактора журналу “Пам’ятки України” Олександра Неживого.

Надія Шерстюк

Безробіття або ж низька оплата навіть суспільно значущої праці змушує мільйони українців у пошуках заробітків залишати рідні домівки і родини. Наприклад, це вчителі. Багато педагогів із Львівщини, зневірившись у тому, що зможуть заробляти в Україні хоч б ті кілька сотень гривень, які їм гарантує законодавство, знайшли роботу у сусідній Польщі. До їх числа належить і випускниця Дрогобицького педінституту Яна Кордек. З нею зустрілася і розмовляла наша львівська колега Галина Терещук.

Галина Терещук

Із Яною Кордек я познайомилась на католицьке Різдво у прикордонному містечку Мостиська. Зі своєю родиною Яна із Жешува приїхала до батьків святкувати Різдво Христове. Вона закінчила Дрогобицький педінститут, англійську філологію. Оскільки добре знала ще й польську мову, то по обміну студентів потрапила на стажування у польське місто Жешув. А там у 1992 році отримала пропозицію на роботу в місцеву гімназію

Яна Кордек

Я працюю в середній школі. Це молодь віком від 16 до 19 років. Я працюю в такій великій школі. У нас вчителів англійської мови є 10. Чесно кажучи, перший рік був важким, тому що система викладання навчання була трошки інша.

Галина Терещук

Пані Яна каже, що у Жешуві працює дуже багато українських педагогів та лікарів.

Яна Кордек

Я вела курс для директорів шкіл, і мені переповідали, що там і по сусідству також працюють українці. Я познайомилася тут в Мостиську з чоловіком і жінкою, які закінчили Дрогобицький педінститут і виїхали сюди працювати. Ще одна моя знайома дівчинка теж тут викладає.

Галина Терещук

За словами пані Яни, у Польщі більші вимоги до педагога. Учні прагнуть знати англійську мову. Тому потрібно добре готуватися до уроків, вдосконалювати свої знання.

У розмові я поцікавилась, чи задоволена пані Яна Кордек умовами праці та оплатою? Адже в Україні вчитель ледь животіє.

Яна Кордек

Тут в Польщі так само, як і в Україні, багато грошей йде на оплату квартири, на їжу. На щастя, я не думаю про те, за що я завтра буду жити.

Галина Терещук

Яна Кордек вважає, що їй пощастило працювати у Польщі за своєю спеціальністю, адже її друзі з інституту, котрі працюють в Україні, не дають собі раду у житті.

Зауважу, що у Львові уже років 5 є велика потреба у вчителях іноземної мови, програмування, фізичної культури, музики. Випускники інститутів, університетів не хочуть працювати у школі з огляду на низькі зарплати.

Якщо в Україні у середньому вчитель із стажем заробляє 230 гривень, то у Польщі в кращих умовах праці він отримує 300-350 доларів і ще дає приватні уроки іноземної, музики чи танців.

Свого часу польські медики та педагоги виїхали на роботу у Європу, а їхні місця зайняли кращі українські фахівці. Але хто невдовзі в Україні навчатиме дітей?

Надія Шерстюк

Кожен із водіїв регулярно зустрічається на дорозі з інспектором ДАІ. Але не кожен водій знає про свої права, чітко визначені законом. Відтак, не кожен може їх відстояти. Наприклад, чимало з водіїв не здогадуються, що інспектор має право перевірки документів, тільки якщо водій порушив правила дорожнього руху. А головне, що радить пам''ятати водіям адвокат Валентина Міненко, - вилучення інспектором водійського посвідчення є незаконним.

Валентина Міненко

Кожен водій на своїй дорозі зустрічається з працівником ДАІ. Всі водії повинні чітко запам’ятати, що зупинити водія, якщо він не порушив правил дорожнього руху, не можна. Тому така підстава, як зупинка з приводу того, щоб пред’явити свої права, є незаконною.

Кожен працівник ДАІ може зупинити людину тільки тому, що вона порушила правила дорожнього руху. Тому, коли вас зупинили, зверніться до працівника ДАІ з проханням пояснити причину вашої зупинки і представитися.

Я раджу записати вам прізвище, ім’я, по-батькові працівника ДАІ для того, щоб потім мати змогу оскаржити в суді його дії.

Що стосується нової інструкції про те, що працівники ДАІ мають право вилучати документи в разі порушень правил дорожнього руху, то ця інструкція порушує конституційне право на недоторканість особи, її майна, порушує Кодекс про адміністративні порушення. Тому, коли працівник ДАІ складає протокол за те, що ви порушили правила дорожнього руху і вимагає ваші права, то ви віддайте йому ваші права, тому що не віддати права – це буде розцінюватися як супротив працівникові правоохоронних органів. Але при цьому відразу запишіть в протоколі, що ви вважаєте, що порушуються ваші конституційні права. Прийшовши в суд, я раджу відразу написати заяву про те, що працівник ДАІ перевищив свої повноваження, про те, що порушені ваші конституційні права. Я переконана, що ви стягнете значну суму і моральної, і матеріальної шкоди, яку ви зазнали, наприклад, в результаті того, що звернулися до адвоката за консультацією або, можливо, що в результаті відсутності прав ви не поїхали в яке-небудь місто, не уклали угоду, і в результаті цього ви понесли значні матеріальні збитки.

Надія Шерстюк

А якщо ви справді порушили правила, і на цій підставі інспектор ДАІ хоче здійснити огляд вашого автомобіля? Для цього, наголошує адвокат Валентина Міненко, потрібне рішення суду.

Валентина Міненко

Огляд транспортного засобу – це вже є процесуальна дія, яка дуже конкретно розписана в Кримінально-процесуальному кодексі, і оглянути транспортний засіб можна тільки після порушення кримінальної справи. Це по-перше. А по-друге, любий огляд приміщення або, як написано у нас в законі, іншого володіння особи зараз можливий тільки при санкції суду.

Звичайно, є виключення. Це такі випадки, коли потрібно терміново оглянути транспортний засіб до порушення кримінальної справи. Це в тих випадках, коли сталося ДТП, в результаті якого постраждали люди, і потрібно оглянути транспортний засіб для того, щоб зафіксувати докази, або якщо відбувся угон автомобіля, а також треба затримати злочинця, який знаходиться в цьому автомобілі, або коли зупиняють автомобіль, на якому скоєно злочин.

При простому порушені правил дорожнього руху працівник ДАІ не має права оглянути транспортний засіб. Він має право тільки подивитися ваші документи і скласти протокол про порушення правил дорожнього руху, при цьому, не маючи права вилучити у вас ніякі документи.

Надія Шерстюк

Це була програма “Права людини: українська реальність”. Її уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагав Михайло Петренко. На все добре. Говорить радіо “Свобода”!

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG