Донецьк, 12 січня 2004 - В кінці грудня підприємці малого й середнього бізнесу Донеччини офіційно вступили у трудовий конфлікт із обласною владою. Причиною для цього стали утиски чиновників та відвертий кримінальний тиск на підприємців, який залишається непоміченим правоохоронними органами.
Рішення про передстрайковий стан ухвалене на зборах підприємців у присутності двох заступників голови обласної адміністрації.
Як заявив один з них - з питань політико-правової роботи - Олександр Третяк, вже в поточному місяці має відбутись спеціальне засідання координаційної ради з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією при голові адміністрації області, присвячене стану справ в малому й середньому підприємництві. То що ж змусило донецьких підприємців вдатися до акцій протесту, а владу так на це реагувати? Наведу лише два факти, які є показовими для області.
З 1996 року кримінальні угруповання Артемівська пропонують свою “кришу” місцевому підприємцю Анжелі Мацак. З 96-го року вона відмовляється від цього і фактично кожний рік з нею щось відбувається: грабують її та її людей, горять її кафе та склади, їй наносять важкі тілесні ушкодження, звучать погрози її життю та викрадення її дитини. На все це правоохоронці або порушують безрезультатні справи, або відмовляються їх навіть порушувати через відсутність доказів. Вже в кінці грудня в Артемівську знову згоріло кафе пані Мацак. Сума збитків 130 тисяч гривень. Через два дні після пожежі до Анжели Мацак під‘їхали хлопці на джипі і знову запропонували їй свій захист. Пані Анжела заявила заступникам губернатора, що в такому стані перебувають усі підприємці Артемівська:
“Підприємці нашого міста звертаються до обладміністрації, тому що всі вже збираються їхати в Київ. Питання не вирішуються. Все завмирає на місцях і не доходить до центру – це по перше. По-друге , всі живуть у страху. Мої люди, які працюють у мене , дивляться на мене, а я не можу дивитись їм у вічі, тому що вони всі звільнені, вони всі залишились без роботи”.
Голова спілки підприємців малого й середнього бізнесу області Олександр Хряков додав до цього приклад з Красноармійська, де мер Приймаченко, за його словами, безпосередньо ходить по ринку й забирає все, що йому потрібно. Олександр Хряков повідомив колегам та заступникам губернатора, що міліція заявила про підтвердження цих фактів, але не погодилась порушити справу за ознаками грабежу, а передала матеріали до прокуратури про перевищення службових повноважень. Прокуратура не реагує.
Ось що про будні красноармійських підприємців розповідає одна з них, не буду називати прізвище:
Він приїжджає на ринок ходить і збирає. Хоча б присилав когось іншого. Особисто збирає своїми руками. А водію віддає – той складає у багажник. І ще каже: ви знаєте, хто я такий? А ми дивимось – нам навіть незручно сказати:Ви наш мер. Я йому кажу: ось документ про торгівлю, ось містове – все як потрібно. Він – документи не треба. Забрав товар і каже: прийдете у виконком. Наступного дня я пішла у виконком – його немає, на другий день.... Звичайно, я пішла до міліції. Дільничий мені повернув товар. Кажу: а чому дільничий, чому мене не викликав сам Приймаченко і не повернув товар і не сказав на якій підставі він його забрав. Справді у мене залишилась заява у міліції, мені повернули товар. Це не поодинокий випадок.
У провідних країнах світу малий та сереній бізнес є основою національних економік. В Україні ж він все ще розглядається чиновниками та криміналітетом, як власна годівниця.
Рішення про передстрайковий стан ухвалене на зборах підприємців у присутності двох заступників голови обласної адміністрації.
Як заявив один з них - з питань політико-правової роботи - Олександр Третяк, вже в поточному місяці має відбутись спеціальне засідання координаційної ради з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією при голові адміністрації області, присвячене стану справ в малому й середньому підприємництві. То що ж змусило донецьких підприємців вдатися до акцій протесту, а владу так на це реагувати? Наведу лише два факти, які є показовими для області.
З 1996 року кримінальні угруповання Артемівська пропонують свою “кришу” місцевому підприємцю Анжелі Мацак. З 96-го року вона відмовляється від цього і фактично кожний рік з нею щось відбувається: грабують її та її людей, горять її кафе та склади, їй наносять важкі тілесні ушкодження, звучать погрози її життю та викрадення її дитини. На все це правоохоронці або порушують безрезультатні справи, або відмовляються їх навіть порушувати через відсутність доказів. Вже в кінці грудня в Артемівську знову згоріло кафе пані Мацак. Сума збитків 130 тисяч гривень. Через два дні після пожежі до Анжели Мацак під‘їхали хлопці на джипі і знову запропонували їй свій захист. Пані Анжела заявила заступникам губернатора, що в такому стані перебувають усі підприємці Артемівська:
“Підприємці нашого міста звертаються до обладміністрації, тому що всі вже збираються їхати в Київ. Питання не вирішуються. Все завмирає на місцях і не доходить до центру – це по перше. По-друге , всі живуть у страху. Мої люди, які працюють у мене , дивляться на мене, а я не можу дивитись їм у вічі, тому що вони всі звільнені, вони всі залишились без роботи”.
Голова спілки підприємців малого й середнього бізнесу області Олександр Хряков додав до цього приклад з Красноармійська, де мер Приймаченко, за його словами, безпосередньо ходить по ринку й забирає все, що йому потрібно. Олександр Хряков повідомив колегам та заступникам губернатора, що міліція заявила про підтвердження цих фактів, але не погодилась порушити справу за ознаками грабежу, а передала матеріали до прокуратури про перевищення службових повноважень. Прокуратура не реагує.
Ось що про будні красноармійських підприємців розповідає одна з них, не буду називати прізвище:
Він приїжджає на ринок ходить і збирає. Хоча б присилав когось іншого. Особисто збирає своїми руками. А водію віддає – той складає у багажник. І ще каже: ви знаєте, хто я такий? А ми дивимось – нам навіть незручно сказати:Ви наш мер. Я йому кажу: ось документ про торгівлю, ось містове – все як потрібно. Він – документи не треба. Забрав товар і каже: прийдете у виконком. Наступного дня я пішла у виконком – його немає, на другий день.... Звичайно, я пішла до міліції. Дільничий мені повернув товар. Кажу: а чому дільничий, чому мене не викликав сам Приймаченко і не повернув товар і не сказав на якій підставі він його забрав. Справді у мене залишилась заява у міліції, мені повернули товар. Це не поодинокий випадок.
У провідних країнах світу малий та сереній бізнес є основою національних економік. В Україні ж він все ще розглядається чиновниками та криміналітетом, як власна годівниця.
