Угорщина, 13 січня 2004 – Міністр праці Угорщини Шандор Бурані виступає проти практики коригування святкових та вихідних днів під час загальнодержавних свят, як це робилося раніше. За його словами, в Європейському Союзі цього немає, і тому ніхто з робітників не відпрацьовує святкових днів. Безумовно, тиждень-півтора відпустки в колі сім’ї на Різдво, Великдень чи на 1 травня для працюючої людини значать дуже багато, однак економічний ефект для народного господарства країни не дуже великий, вважає міністр. Угорські профспілки неоднозначно оцінюють такий підхід члена уряду Бурані. Однак з часом навіть вони змушені будуть рахуватися з реаліями досить скорого членства Угорщини в Євросоюзі і, головне, специфікою трудового законодавства країн спільного Ринку.
Опонентів у нового міністра праці Угорщини, до речі, аж ніяк не консерватора, а соціаліста Шандора Бурані наразі вистачає. Деякі профспілкові об’єднання не погоджуються з пропозицією уряду не впорядковувати вихідних днів трудящих напередодні загальнодержавних свят. Адже так добре побути трошки довше дома, розслабитися або навіть побайдикувати. Можна й продовжити асоціативний ряд, наприклад, попиячити або розтринькувати в корчмі зароблені гроші. Це вже, як кажуть, кого на що тягне. Але факт таки залишається фактом. Коли в Угорщині Різдвяні або інші свята із щорічним коригуванням вихідних тривають кілька днів чи тиждень, то в Україні ця пора іноді тягнеться місяць. Пам’ятаєте українську щедрівку “Добрий вечір тобі, пане господарю”? Згадали слова “…а прийдуть до тебе три празники в гості”? Це, звичайно, Різдво, Старий Новий Рік або ж Св. Василя і Водохреща? Отож, знаючи про них, народ і святкує до нестями. При цьому неможливо в терміновій справі добутися жодної офіційної довідки, дотелефонуватися до державної установи, бо всі святкують.
Так само, тільки з поправками на місцеві умови, відбувається і в Угорщині. Закриваються майже всі магазини, пошта, банки, державні офіси, ринки. Гумористи зауважують, що в такий час навіть вода на Балатоні і та раптом замерзає. Коли свята минають, невдоволені люди тягнуться на свої робочі місця. І не тільки в будні дні, але й у вихідні, адже треба ж відпрацьовувати тих кілька святкових днів.
Шандор Бурані нагадує профспілкам, що на початку дев’яностих років перші демократично обрані угорські уряди скасували було практику корекції вихідних. Але згодом до цього знову повернулися. Однак міністр каже, що в такий час порушується робота транспортної інфрастуктури. Всі потяги й громадський транспорт працюють за графіком робочих днів у проміжок між святами і навпаки – наприкінці тижня. Але саме тоді люди їдуть відробляти свої святкові відпустки. І знову наштовхуються на явну невідповідність, бо на деяких підприємствах відбувається повний робочий цикл, а в їхніх суміжників, скажімо, вихідні. Неможливо буває замовити деталі чи товари з бази, якщо йдеться про торговельні установи і так далі. Аби цього не було, давайте чинити за річним календарем, а не як кому заманеться, пропонує міністр угорським профспілкам і роботодавцям. Не всім це, звісно, до вподоби, але ринок зрештою диктує свої закони. В добу індустріалізації суспільство вже не може жити за законами натурального господарства. Та й мораль змінюється. Громадян зараз більше цікавлять речі матеріального ряду, ніж ідеологічного або духовного. При цьому ніхто не закликає їх відмовлятися від дотримання традицій своїх батьків та предків. Вони залишаться, але святкування якихось загальнодержавних свят у ХХІ столітті очевидно відбуватиметься без викривлень і обов’язково з врахуванням потреб людини сучасного світогляду. Адже не секрет, що на Заході відпустки стають чимдалі коротшими. Натомість нового змісту набуває робота, навчання або перекваліфікація людини. Відповідно збільшуються її матеріальні статки. Бо погодьмося, аби святкувати, треба щось і в кишені мати.
Опонентів у нового міністра праці Угорщини, до речі, аж ніяк не консерватора, а соціаліста Шандора Бурані наразі вистачає. Деякі профспілкові об’єднання не погоджуються з пропозицією уряду не впорядковувати вихідних днів трудящих напередодні загальнодержавних свят. Адже так добре побути трошки довше дома, розслабитися або навіть побайдикувати. Можна й продовжити асоціативний ряд, наприклад, попиячити або розтринькувати в корчмі зароблені гроші. Це вже, як кажуть, кого на що тягне. Але факт таки залишається фактом. Коли в Угорщині Різдвяні або інші свята із щорічним коригуванням вихідних тривають кілька днів чи тиждень, то в Україні ця пора іноді тягнеться місяць. Пам’ятаєте українську щедрівку “Добрий вечір тобі, пане господарю”? Згадали слова “…а прийдуть до тебе три празники в гості”? Це, звичайно, Різдво, Старий Новий Рік або ж Св. Василя і Водохреща? Отож, знаючи про них, народ і святкує до нестями. При цьому неможливо в терміновій справі добутися жодної офіційної довідки, дотелефонуватися до державної установи, бо всі святкують.
Так само, тільки з поправками на місцеві умови, відбувається і в Угорщині. Закриваються майже всі магазини, пошта, банки, державні офіси, ринки. Гумористи зауважують, що в такий час навіть вода на Балатоні і та раптом замерзає. Коли свята минають, невдоволені люди тягнуться на свої робочі місця. І не тільки в будні дні, але й у вихідні, адже треба ж відпрацьовувати тих кілька святкових днів.
Шандор Бурані нагадує профспілкам, що на початку дев’яностих років перші демократично обрані угорські уряди скасували було практику корекції вихідних. Але згодом до цього знову повернулися. Однак міністр каже, що в такий час порушується робота транспортної інфрастуктури. Всі потяги й громадський транспорт працюють за графіком робочих днів у проміжок між святами і навпаки – наприкінці тижня. Але саме тоді люди їдуть відробляти свої святкові відпустки. І знову наштовхуються на явну невідповідність, бо на деяких підприємствах відбувається повний робочий цикл, а в їхніх суміжників, скажімо, вихідні. Неможливо буває замовити деталі чи товари з бази, якщо йдеться про торговельні установи і так далі. Аби цього не було, давайте чинити за річним календарем, а не як кому заманеться, пропонує міністр угорським профспілкам і роботодавцям. Не всім це, звісно, до вподоби, але ринок зрештою диктує свої закони. В добу індустріалізації суспільство вже не може жити за законами натурального господарства. Та й мораль змінюється. Громадян зараз більше цікавлять речі матеріального ряду, ніж ідеологічного або духовного. При цьому ніхто не закликає їх відмовлятися від дотримання традицій своїх батьків та предків. Вони залишаться, але святкування якихось загальнодержавних свят у ХХІ столітті очевидно відбуватиметься без викривлень і обов’язково з врахуванням потреб людини сучасного світогляду. Адже не секрет, що на Заході відпустки стають чимдалі коротшими. Натомість нового змісту набуває робота, навчання або перекваліфікація людини. Відповідно збільшуються її матеріальні статки. Бо погодьмося, аби святкувати, треба щось і в кишені мати.
