Київ, 13 січня 2004 року.
Тарас Марусик
Майже 12 років у столиці Франції існує український хор “Бористен”, який виконує українську духовну музику. Керує хором українка Лідія Миколенко, народжена в Парижі, хоча хор складається майже виключно з французів. Хор “Бористен” брав участь у днях пам’яті жертв голодомору в Україні.
Лідія Миколенко – за фахом економіст. Працює в департаменті реґіону “Іль-де-Франс”, який займається впорядкуванням території центральної частини Франції. Закінчила музичну школу за класом фортепіано. Кому належала ідея створення хору? Говорить Лідія Миколенко.
Лідія Миколенко
Ця ідея мені була запропонована Анною Основич. Ця співачка, як я, українського походження була зі мною спочатку і співає тепер у хорі “Бористен”.
Тарас Марусик
Це було в 1988 році, коли на прохання композитора Мар’яна Кузана, який у 5 років покинув Україну, кілька французів українського походження готували до виконання його ораторію, присвячену 1000-літтю хрещення України-Руси.
Лідія Миколенко
Нас було в той час шестеро друзів, ми були молоді. І ми почали на це працювати. 2 роки ми працювали: від 1986 до 1988 року.
Тарас Марусик
Ораторія була виконана у супроводі професійних музикантів та одного німецького хору. Той концерт відбувся в одному з найбільших храмів Парижа, церкві Сен-Жермен-де-Пре, неподалік знаменитого Нотр-Даму.
Лідія Миколенко
Після того концерту ми вже не хотіли нічого робити. Якраз Анна Основич, дуже добра моя подруга сказала: “Створи свій власний хор, бо такого хору не існує. Створи свій власний хор.” Коли я вирішила створити той хор, нас було маленька група – шестеро людей, які і досі в хорі.
Ми попросили між українських кіл, хто хоче з нами співати. А вже всі ті, що любили музику, співали у церковному хорі, що було складним: і тут, і там. Потім ми вирішили звернутися до наших французьких друзів. Ми тоді знайшли 10-12 друзів, які захотіли співати з нами.
Тарас Марусик
Підготовка до першого концерту хору спочатку з численними прослуховуваннями, а відтак і з репетиціями раз на тиждень, тривала 4 роки.
Лідія Миколенко
Офіційно наш перший виступ на публіці – це було в 1992 році.
Тарас Марусик
Я поцікавився в Лідії Миколенко, звідки прийшла назва хору.
Лідія Миколенко
Досить скоро мої друзі українського походження перестали ходити до хору і залишилися тільки французи плюс моя подруга Анна Основич. Так що я не могла дати ім’я чогось дуже етнічно українського. І тоді я вирішила шукати якесь ім’я, яке дає зв’язок з Україною, але не звучить по-українськи.
І один з моїх співаків, який має велику літературну культуру, собі нагадав, що Дніпро старогрецькою називається Борисфен. Це має зв’язок з нашим Дніпром, також дає сенс для нашого репертуару, бо вже від початку я вирішила, що нашим репертуаром буде церковна музика, духовна музика.
Тарас Марусик
До речі, хористи не знають української мови, тому Лідія Миколенко, розписує всі партитури латинськими літерами. Крім того, на репетиціях чимало часу вділяють правильній українській вимові. Саме тому під час концерту хору “Бористен” під назвою “Запалімо свічки пам’яті” в паризькій церкві Нотр-Дам-дез-Анж в рамках днів пам’яті жертв голодомору в Україні не відчувалося, що співають чужинці.
Всі хористи – любителі. На репетиції збираються в цій самій церкві по вівторках увечері, а також в одну неділю на місяць. За оренду самі ж і платять. Щороку один тиждень проводять разом, працюючи з професійними музикантами. У 200 році вперше відвідали Україну. Мали два концерти у Львові і Дрогобичі. Їх приймав хор львівської церкви Святого Михайла “Благовіст”.
Тарас Марусик
Майже 12 років у столиці Франції існує український хор “Бористен”, який виконує українську духовну музику. Керує хором українка Лідія Миколенко, народжена в Парижі, хоча хор складається майже виключно з французів. Хор “Бористен” брав участь у днях пам’яті жертв голодомору в Україні.
Лідія Миколенко – за фахом економіст. Працює в департаменті реґіону “Іль-де-Франс”, який займається впорядкуванням території центральної частини Франції. Закінчила музичну школу за класом фортепіано. Кому належала ідея створення хору? Говорить Лідія Миколенко.
Лідія Миколенко
Ця ідея мені була запропонована Анною Основич. Ця співачка, як я, українського походження була зі мною спочатку і співає тепер у хорі “Бористен”.
Тарас Марусик
Це було в 1988 році, коли на прохання композитора Мар’яна Кузана, який у 5 років покинув Україну, кілька французів українського походження готували до виконання його ораторію, присвячену 1000-літтю хрещення України-Руси.
Лідія Миколенко
Нас було в той час шестеро друзів, ми були молоді. І ми почали на це працювати. 2 роки ми працювали: від 1986 до 1988 року.
Тарас Марусик
Ораторія була виконана у супроводі професійних музикантів та одного німецького хору. Той концерт відбувся в одному з найбільших храмів Парижа, церкві Сен-Жермен-де-Пре, неподалік знаменитого Нотр-Даму.
Лідія Миколенко
Після того концерту ми вже не хотіли нічого робити. Якраз Анна Основич, дуже добра моя подруга сказала: “Створи свій власний хор, бо такого хору не існує. Створи свій власний хор.” Коли я вирішила створити той хор, нас було маленька група – шестеро людей, які і досі в хорі.
Ми попросили між українських кіл, хто хоче з нами співати. А вже всі ті, що любили музику, співали у церковному хорі, що було складним: і тут, і там. Потім ми вирішили звернутися до наших французьких друзів. Ми тоді знайшли 10-12 друзів, які захотіли співати з нами.
Тарас Марусик
Підготовка до першого концерту хору спочатку з численними прослуховуваннями, а відтак і з репетиціями раз на тиждень, тривала 4 роки.
Лідія Миколенко
Офіційно наш перший виступ на публіці – це було в 1992 році.
Тарас Марусик
Я поцікавився в Лідії Миколенко, звідки прийшла назва хору.
Лідія Миколенко
Досить скоро мої друзі українського походження перестали ходити до хору і залишилися тільки французи плюс моя подруга Анна Основич. Так що я не могла дати ім’я чогось дуже етнічно українського. І тоді я вирішила шукати якесь ім’я, яке дає зв’язок з Україною, але не звучить по-українськи.
І один з моїх співаків, який має велику літературну культуру, собі нагадав, що Дніпро старогрецькою називається Борисфен. Це має зв’язок з нашим Дніпром, також дає сенс для нашого репертуару, бо вже від початку я вирішила, що нашим репертуаром буде церковна музика, духовна музика.
Тарас Марусик
До речі, хористи не знають української мови, тому Лідія Миколенко, розписує всі партитури латинськими літерами. Крім того, на репетиціях чимало часу вділяють правильній українській вимові. Саме тому під час концерту хору “Бористен” під назвою “Запалімо свічки пам’яті” в паризькій церкві Нотр-Дам-дез-Анж в рамках днів пам’яті жертв голодомору в Україні не відчувалося, що співають чужинці.
Всі хористи – любителі. На репетиції збираються в цій самій церкві по вівторках увечері, а також в одну неділю на місяць. За оренду самі ж і платять. Щороку один тиждень проводять разом, працюючи з професійними музикантами. У 200 році вперше відвідали Україну. Мали два концерти у Львові і Дрогобичі. Їх приймав хор львівської церкви Святого Михайла “Благовіст”.
