Варшава, 20 січня 2004 року.
Володимир Павлів
У понеділок у Варшаві очікували зустрічі президентів України і Польщі, яку заанонсував Александр Кваснєвський в останній день минулого року. Незважаючи на те, що 2004-й рік оголошений Роком Польщі в Україні, а отже в певному сенсі особливим для двосторонніх стосунків, Леонід Кучма так і не знайшов часу, щоб відвідати свого польського колегу. Як стало відомо “Свободі”, того дня польського президента відвідав інкогніто інший український політик – Віктор Ющенко.
Того ж дня у Варшаві проходила міжнародна конференція “Східний вимір: тристороння співпраця”. Організаторами конференції стали посольство Великобританії у Польщі та “Газета виборча”, котрі як третю сторону” запросили представників українських урядових структур, політичних партій, а також громадських організацій з України і Білорусі. Однак цю конференцію проігнорували практично всі початково запрошені впливові постаті як від урядових структур, так і від політичних сил України.
Теоретично головним запитанням цієї конференції мало б бути те, чи британсько-польсько-українська співпраця має якісь реальні перспективи, якщо зважити, що вже більш чи менш успішно розвивається така співпраця у інших трикутниках, наприклад: американсько-польсько-українському чи європейсько-польсько-українському. Конкретної відповіді на це запитання так і не прозвучало, можливо тому, що майже всі виступи звелися до оцінки ситуації в Україні напередодні президентських виборів. Однак, на думку директора київського Центру європейських та міжнародних досліджень Григорія Немирі важливим є сам факт, що ініціатором такої співпраці виступає країна-член Європейського Союзу, яка має особливу позицію щодо України.
Григорій Немиря
І Британія, як член ЄС, є найбільш послідовним прихильником всередині ЄС якомога скорішого, якомога інтенсивнішого наближення України до ЄС, аж до набуття членства.
Володимир Павлів
Відсутність українських урядовців та чільних політиків на цій конференції пан Немиря не схильний пояснювати їхньою байдужістю до співпраці у британсько-польсько-українському трикутнику, а швидше певною зміною в оцінці ролі Польщі:
Григорій Немиря
Польща перестала (або перестає) в очах офіційного Києва відігравати роль такого білого коня, на якому можна в’їхати в стурбований і занепокоєний Захід. Отже, починає сприйматись, можливо, вже сприймається все більше і більше, як частина цієї консолідованої західної позиції, в тому числі і що стосується найближчих подій політичних цього року – виборів.
Володимир Павлів
Подібною думкою поділився з радіо “Свобода” і польський аналітик, експерт Центру міжнародних стосунків Януш Онишкевич.
Януш Онишкевич
Я думаю, що Київ не втратив зацікавлення польським посередництвом. Натомість Київ може усвідомлювати те, що Польща, підтримуючи Україну, не залишається некритичною щодо функціонування інститутів українського політичного та публічного життя. І у цій справі польська громадська думка є особливо зацікавленою в тому, щоб прислуховуватись до української опозиції, котра має дуже негативне ставлення щодо президента Кучми.
Володимир Павлів
Учасники конференції з усіх трьох країн погоджувалися, що співпраця є можливою і потрібною, зокрема якщо вона буде спрямована на зміцнення в Україні основ правової держави. Головним результатом цієї конференції можна вважати те, що з боку представників Великобританії прозвучала чітка готовність таку співпрацю налагоджувати та виділяти на це відповідні гроші.
Володимир Павлів
У понеділок у Варшаві очікували зустрічі президентів України і Польщі, яку заанонсував Александр Кваснєвський в останній день минулого року. Незважаючи на те, що 2004-й рік оголошений Роком Польщі в Україні, а отже в певному сенсі особливим для двосторонніх стосунків, Леонід Кучма так і не знайшов часу, щоб відвідати свого польського колегу. Як стало відомо “Свободі”, того дня польського президента відвідав інкогніто інший український політик – Віктор Ющенко.
Того ж дня у Варшаві проходила міжнародна конференція “Східний вимір: тристороння співпраця”. Організаторами конференції стали посольство Великобританії у Польщі та “Газета виборча”, котрі як третю сторону” запросили представників українських урядових структур, політичних партій, а також громадських організацій з України і Білорусі. Однак цю конференцію проігнорували практично всі початково запрошені впливові постаті як від урядових структур, так і від політичних сил України.
Теоретично головним запитанням цієї конференції мало б бути те, чи британсько-польсько-українська співпраця має якісь реальні перспективи, якщо зважити, що вже більш чи менш успішно розвивається така співпраця у інших трикутниках, наприклад: американсько-польсько-українському чи європейсько-польсько-українському. Конкретної відповіді на це запитання так і не прозвучало, можливо тому, що майже всі виступи звелися до оцінки ситуації в Україні напередодні президентських виборів. Однак, на думку директора київського Центру європейських та міжнародних досліджень Григорія Немирі важливим є сам факт, що ініціатором такої співпраці виступає країна-член Європейського Союзу, яка має особливу позицію щодо України.
Григорій Немиря
І Британія, як член ЄС, є найбільш послідовним прихильником всередині ЄС якомога скорішого, якомога інтенсивнішого наближення України до ЄС, аж до набуття членства.
Володимир Павлів
Відсутність українських урядовців та чільних політиків на цій конференції пан Немиря не схильний пояснювати їхньою байдужістю до співпраці у британсько-польсько-українському трикутнику, а швидше певною зміною в оцінці ролі Польщі:
Григорій Немиря
Польща перестала (або перестає) в очах офіційного Києва відігравати роль такого білого коня, на якому можна в’їхати в стурбований і занепокоєний Захід. Отже, починає сприйматись, можливо, вже сприймається все більше і більше, як частина цієї консолідованої західної позиції, в тому числі і що стосується найближчих подій політичних цього року – виборів.
Володимир Павлів
Подібною думкою поділився з радіо “Свобода” і польський аналітик, експерт Центру міжнародних стосунків Януш Онишкевич.
Януш Онишкевич
Я думаю, що Київ не втратив зацікавлення польським посередництвом. Натомість Київ може усвідомлювати те, що Польща, підтримуючи Україну, не залишається некритичною щодо функціонування інститутів українського політичного та публічного життя. І у цій справі польська громадська думка є особливо зацікавленою в тому, щоб прислуховуватись до української опозиції, котра має дуже негативне ставлення щодо президента Кучми.
Володимир Павлів
Учасники конференції з усіх трьох країн погоджувалися, що співпраця є можливою і потрібною, зокрема якщо вона буде спрямована на зміцнення в Україні основ правової держави. Головним результатом цієї конференції можна вважати те, що з боку представників Великобританії прозвучала чітка готовність таку співпрацю налагоджувати та виділяти на це відповідні гроші.
