Варшава, 22 січня 2004 – У різних політичних та громадських середовищах Польщі триває обговорення доповіді міністра закордонних справ щодо завдань польської зовнішньої політики на 2004 рік, виголошеної в середу в польському Сеймі. На 16 сторінках доповіді голови польської дипломатії Влодзімежа Цімошевича два абзаци відведені також стосункам із Україною.
У доповіді міністра закордонних справ на тему України зазначається, зокрема, що Польща і надалі залишатиметься речником інтеграції східного сусіда у рамках НАТО та Європейського Союзу. Разом із тим Влодзімеж Цімошевич зазначив, що голос Польщі на підтримку України буде тим краще почутий європейськими партнерами, чим міцнішою буде в цій країні демократія і глибшими економічні реформи.
Із міністром закордонних справ погодився Броніслав Коморовський, один із лідерів найбільшої опозиційної партії “Громадянська Платформа”, котрий у розмові зі “Свободою” сказав, що Польща настільки зможе допомогти Україні, наскільки того захоче сама Україна: «Ми з певним занепокоєнням спостерігаємо за відсутністю виразного поступу з українського боку, коли йдеться про налагодження стабільних зв’язків із західним світом, і також бачимо певні внутрішні труднощі України, які не дають можливості нормально вести спільну політику, наприклад, президентів Польщі та України».
Те, що в доповіді польського міністра закордонних справ Україні відведено не так уже й багато місця, на думку Броніслава Коморовського, може свідчити про те, що напрямок політики польської держави щодо України не змінився і що Україна й надалі розглядається Польщею як стратегічний партнер. Але, з іншого боку, голові дипломатичного відомства важко було б сказати щось конкретне на тему співпраці з Україною в тій нестабільній політичній ситуації, яка складається напередодні українських президентських виборів: «Із нестабільною Україною просто важче співпрацювати, але це не значить, що ми хочемо менше співпрацювати. Нам і надалі залежить на Україні. Правда, польська політика трохи збоку спостерігає за тим, що станеться на Україні, хто буде партнером Польщі і чи буде з українського боку стабільною, послідовною політична лінія і щодо польської держави, і щодо всього західного світу».
У доповіді Влодзімежа Цімошевича про це сказано такими словами: “Прозахідний курс Києва повинен однозначно базуватися на фактах. Тоді Польща як член Європейського Союзу буде спрямовувати свою діяльність на якнайшвидше представлення Україні чіткої європейської перспективи, включно з можливістю членства”.
У доповіді міністра закордонних справ на тему України зазначається, зокрема, що Польща і надалі залишатиметься речником інтеграції східного сусіда у рамках НАТО та Європейського Союзу. Разом із тим Влодзімеж Цімошевич зазначив, що голос Польщі на підтримку України буде тим краще почутий європейськими партнерами, чим міцнішою буде в цій країні демократія і глибшими економічні реформи.
Із міністром закордонних справ погодився Броніслав Коморовський, один із лідерів найбільшої опозиційної партії “Громадянська Платформа”, котрий у розмові зі “Свободою” сказав, що Польща настільки зможе допомогти Україні, наскільки того захоче сама Україна: «Ми з певним занепокоєнням спостерігаємо за відсутністю виразного поступу з українського боку, коли йдеться про налагодження стабільних зв’язків із західним світом, і також бачимо певні внутрішні труднощі України, які не дають можливості нормально вести спільну політику, наприклад, президентів Польщі та України».
Те, що в доповіді польського міністра закордонних справ Україні відведено не так уже й багато місця, на думку Броніслава Коморовського, може свідчити про те, що напрямок політики польської держави щодо України не змінився і що Україна й надалі розглядається Польщею як стратегічний партнер. Але, з іншого боку, голові дипломатичного відомства важко було б сказати щось конкретне на тему співпраці з Україною в тій нестабільній політичній ситуації, яка складається напередодні українських президентських виборів: «Із нестабільною Україною просто важче співпрацювати, але це не значить, що ми хочемо менше співпрацювати. Нам і надалі залежить на Україні. Правда, польська політика трохи збоку спостерігає за тим, що станеться на Україні, хто буде партнером Польщі і чи буде з українського боку стабільною, послідовною політична лінія і щодо польської держави, і щодо всього західного світу».
У доповіді Влодзімежа Цімошевича про це сказано такими словами: “Прозахідний курс Києва повинен однозначно базуватися на фактах. Тоді Польща як член Європейського Союзу буде спрямовувати свою діяльність на якнайшвидше представлення Україні чіткої європейської перспективи, включно з можливістю членства”.
