Прага, 26 січня 2004 року.
Кажуть, що грузини люблять помпезність і що вони неперевершені у своєму вмінні робити все яскраво і урочисто.
Чи це справді так? Хто вчора побував на церемонії інавгурації нового президента Грузії, міг би відповісти на це запитання. Хто не був у Тбілісі, міг побачити те свято по телебаченню.
Лунають грузинські марші, з неба летять пелюстки троянд, а маленькі джигіти у національних черкесках з трояндами в руках стоять уздовж червоного килима, по якому йде Міхаїл Саакашвілі, той, хто і є причиною такої урочистості.
Інавгурація нового грузинського президента потрясала і захоплювала присутніх своєю трояндовою помпезністю.
"Міша! Міша!" Вигукували присутні, чекаючи на появу молодого лідера, якого мас-медіа одразу охрестили "наймолодшим досі президентом у цілій Європі".
Ще його називають харизматичним, непередбачуваним, нетиповим, талановитим і навіть... божевільним (але про це пізніше).
Почнемо з непередбачуваності 36-літнього президента. Як приклад цього наводять той факт, що напередодні своєї інавгурації Саакашвілі о 6-й ранку несподівано прибув до столиці Аджарії Батумі, щоб особисто прийняти військовий парад на морі (мовляв, немає бар"єрів між нашими народами – православними грузинами і мусульманами- аджарцями).
А напередодні офіційного входження на посаду він зробив ще один несподіваний вчинок: привів свого восьмилітнього сина Едуарда у військову казарму й посадив його за загальний стіл попоїсти каші разом із солдатами. Малий Саакашвілі їв, та й, кажуть, прицмокував. А батько-президент пообіцяв, що не дозволить жодному урядовцеві просувати своїх синів по кар"єрних сходинках.
Якщо говорити про сім"ю 36-літнього президента, то вона теж не дуже типова для грузина: дружина , Сандра Ролловс, – голландка, з якою він познайомився у Стасбурзі, а потім разом стажувався у Сполучених Штатах. Сандра за тих 10 років подружжя вивчила не тільки грузинську мову, а й її найскладніший діалект – менгрельський. Кажуть, що якби Сандра була з Михаїлом разом у Києві, де він ще до знайомства з нею вчився в Університеті міжнародних відносин, то й українську знала б чудово. Сам Саакашвілі пишається своєю українською мовою. Навіть на інавгурації біля нього стояли маленькі дітки, одягнені і в українські строї.
Гостей з України було чимало: офіційно – міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, а неофіційно – майже 20 депутатів з "Нашої України" та колишні однокурсники Саакашвілі зі студентських київських часів.
Міжнародні ж оглядачі більше уваги приділяють двом іншим гостям вчорашньої урочистості: Коліну Пауеллу, американському держсекретареві, та російському колезі Пауелла – Ігореві Іванову. На невисловлені вголос перестороги багатьох присутніх, мовляв, хто ж матиме більше впливу на політику нового президента Грузії, Саакашвілі відповів так:
"Я не проамериканський ані проросійський. Я прогрузинський".
"Моє правління стане правлінням грузинського народу," – казав Саакашвілі ще у своїй президентській кампанії.
На адресу Саакашвілі лунають не лише компліменти. 36-літньому главі держави закидають те, що він популіст і що багато зможе наламати дров через свою емоційність.
На початку року він навіть прокоментував це в інтерв"ю телерадіокомпанії БіБіСі, яка робила про нього низку передач:
"Звичайно, я божевільний! Адже як інакше назвати людину, котра добровільно відмовилася від посади міністра юстиції, вголос викриває корумпованих чиновників, домагається декларування їхнього майна замість того, щоб успішно продовжувати свою кар"єру під крильцем Едуарда Шеварднадзе"?
І тут мало хто згадує про те, що саме за рекомендацією Шеварднадзе Саакашвілі стажувався у Сполучених Штатах, а сина свого 8 років тому назвав Едуардом.
Але, як кажуть, переможців не судять.
Кажуть, що грузини люблять помпезність і що вони неперевершені у своєму вмінні робити все яскраво і урочисто.
Чи це справді так? Хто вчора побував на церемонії інавгурації нового президента Грузії, міг би відповісти на це запитання. Хто не був у Тбілісі, міг побачити те свято по телебаченню.
Лунають грузинські марші, з неба летять пелюстки троянд, а маленькі джигіти у національних черкесках з трояндами в руках стоять уздовж червоного килима, по якому йде Міхаїл Саакашвілі, той, хто і є причиною такої урочистості.
Інавгурація нового грузинського президента потрясала і захоплювала присутніх своєю трояндовою помпезністю.
"Міша! Міша!" Вигукували присутні, чекаючи на появу молодого лідера, якого мас-медіа одразу охрестили "наймолодшим досі президентом у цілій Європі".
Ще його називають харизматичним, непередбачуваним, нетиповим, талановитим і навіть... божевільним (але про це пізніше).
Почнемо з непередбачуваності 36-літнього президента. Як приклад цього наводять той факт, що напередодні своєї інавгурації Саакашвілі о 6-й ранку несподівано прибув до столиці Аджарії Батумі, щоб особисто прийняти військовий парад на морі (мовляв, немає бар"єрів між нашими народами – православними грузинами і мусульманами- аджарцями).
А напередодні офіційного входження на посаду він зробив ще один несподіваний вчинок: привів свого восьмилітнього сина Едуарда у військову казарму й посадив його за загальний стіл попоїсти каші разом із солдатами. Малий Саакашвілі їв, та й, кажуть, прицмокував. А батько-президент пообіцяв, що не дозволить жодному урядовцеві просувати своїх синів по кар"єрних сходинках.
Якщо говорити про сім"ю 36-літнього президента, то вона теж не дуже типова для грузина: дружина , Сандра Ролловс, – голландка, з якою він познайомився у Стасбурзі, а потім разом стажувався у Сполучених Штатах. Сандра за тих 10 років подружжя вивчила не тільки грузинську мову, а й її найскладніший діалект – менгрельський. Кажуть, що якби Сандра була з Михаїлом разом у Києві, де він ще до знайомства з нею вчився в Університеті міжнародних відносин, то й українську знала б чудово. Сам Саакашвілі пишається своєю українською мовою. Навіть на інавгурації біля нього стояли маленькі дітки, одягнені і в українські строї.
Гостей з України було чимало: офіційно – міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, а неофіційно – майже 20 депутатів з "Нашої України" та колишні однокурсники Саакашвілі зі студентських київських часів.
Міжнародні ж оглядачі більше уваги приділяють двом іншим гостям вчорашньої урочистості: Коліну Пауеллу, американському держсекретареві, та російському колезі Пауелла – Ігореві Іванову. На невисловлені вголос перестороги багатьох присутніх, мовляв, хто ж матиме більше впливу на політику нового президента Грузії, Саакашвілі відповів так:
"Я не проамериканський ані проросійський. Я прогрузинський".
"Моє правління стане правлінням грузинського народу," – казав Саакашвілі ще у своїй президентській кампанії.
На адресу Саакашвілі лунають не лише компліменти. 36-літньому главі держави закидають те, що він популіст і що багато зможе наламати дров через свою емоційність.
На початку року він навіть прокоментував це в інтерв"ю телерадіокомпанії БіБіСі, яка робила про нього низку передач:
"Звичайно, я божевільний! Адже як інакше назвати людину, котра добровільно відмовилася від посади міністра юстиції, вголос викриває корумпованих чиновників, домагається декларування їхнього майна замість того, щоб успішно продовжувати свою кар"єру під крильцем Едуарда Шеварднадзе"?
І тут мало хто згадує про те, що саме за рекомендацією Шеварднадзе Саакашвілі стажувався у Сполучених Штатах, а сина свого 8 років тому назвав Едуардом.
Але, як кажуть, переможців не судять.
