Київ, 30 січня 2004 року.
Ганна Стеців
А все-таки ви маєте можливість жити з цієї реклами чи це лише частина ваших прибутків?
Костянтин Дорошенко
Це певна частина, доволі велика, тому що ми працюємо в такому секторі, ми все-таки для людей серйозних, дорослих, для людей, які відбулися в житті, не просто для так званого електорату, а для людей, які щось роблять в цьому житті...
Ганна Стеців
Ваш журнал, ніскільки я зрозуміла з тих кількох номерів, які я бачила, розрахований все-таки на істеблішмент.
Костянтин Дорошенко
Так.
Ганна Стеців
Це елітарний журнал?
Костянтин Дорошенко
Я не надто люблю ці слова “істеблішмент” і так далі. Я сказав би, що це більше просто для активних людей, які роблять своє сьогодення.
Ганна Стеців
Але це й для багатих. Скільки коштує номер журналу?
Костянтин Дорошенко
8,50. Це не найдорожчий журнал в Україні.
Ганна Стеців
Але він виглядає дорого, він виглядає досить респектабельно. Мені здається, що його собівартість набагато вища.
Костянтин Дорошенко
Не дуже набагато вища. Ви знаєте, просто це все можна прорахувати. Можна викидати великі бюджети, і нічого цим не досягати. А можна, якщо ти хочеш зробити справу, продумаєш, для чого вона робиться, то це не так багато коштує.
Ганна Стеців
Респектабельний у Вас журнал, а дорогі у Вас журналісти? Ви маєте можливість платити журналісту стільки, щоб цей журналіст міг спокійно прожити в Києві і ходити в ті клуби, в ті місця, де треба ходити, щоб писати для Вашого журналу?
Костянтин Дорошенко
Ви знаєте, ми так не можемо забезпечити своїх журналістів. Більше того, у нас є дуже невеличка редакційна команда, а решта журналістів нам пишуть просто як позаштатні кореспонденти. І тут ми приходимо до проблеми ЗМІ в Україні, що дуже важко робити ЗМІ як бізнес-проект. Тут як бізнес-проекти існують тільки жіночі журнали, а все решта є або дотаційні журнали, або дуже важко вирулюють, як ми.
Ганна Стеців
Але чи політики, чи люди, які приймають рішення, про яких ви пишете у вашому журналі, чи цей журнал став їхнім чтивом (я не скажу на щодень, бо він раз на місяць виходить), чи щомісяця вони хочуть цей журнал мати? Скільки є таких людей? Чи ви знаєте, чи ви досліджували цю проблему?
Костянтин Дорошенко
Ми розповсюджуємося у ВР, ми розповсюджуємося в серії елітарних закладів. Ми знаємо, що нас читають. Але ні для кого не є секретом, що наш депутатський корпус нічого не купляє, він все любить безкоштовно. Якщо безкоштовно ці журнали дарувати, то їх читають.
Ганна Стеців
А ви не пробували писати якісь скандальні речі про тих же депутатів, що інші їх суперники купляли журнал?
Костянтин Дорошенко
Ви знаєте, то не наша ніша. Це більше для так званих електоральних видань типу “Факти” чи “Вєчєрніє вєсті”. Скандали люблять прості люди. Це непогано і недобре, просто то інший формат. А Ви самі сказали, що ми респектабельний журнал, і це приємно чути. Нам не надто потрібні скандали. Ми все-таки хочемо займатися журналістикою.
Я можу Вам сказати, що коли бралося інтерв’ю, наприклад, у пана Крючкова з КПУ, то в нього на столі лежало кілька примірників нашого журналу з закладеними папірцями, тобто можна було побачити, що він не тільки щось читає, а й закладає.
Ганна Стеців
Як вам вдалося взяти інтерв’ю у Віктора Пінчука? Мені це жодного разу не вдалося.
Костянтин Дорошенко
Ви знаєте, тут була така нагода, що він став публічною людиною, засвітився на цій акції відкриття нібито музею сучасного мистецтва. Зараз незрозуміло, чи дійде справа дійсно до музею, бо він вже сам почав говорити не про музей, а про центр сучасного мистецтва. Ви знаєте, що була ця велика виставка...
Ганна Стеців
Так.
Костянтин Дорошенко
І в той час до нього можна було підійти і спитатися. Наша журналістка, яка писала про мистецтво, з цього приводу спитала. І Ви бачите, що цей коментар про мистецтво, не про решту речей, про які було б цікаво з паном Пінчуком поговорити, тобто так нам також не вдалося до нього підійти.
Ганна Стеців
З ким як редактор Ви хотіли б мати інтерв’ю найбільше, до кого Ви не можете дістатися?
Костянтин Дорошенко
Насправді, я вже взяв найбільш важливе інтерв’ю для себе, для своєї душі. Це інтерв’ю було з блаженним кардиналом Любомиром Гузирем. Це для мене було дійсно дуже значуще знайомство і як для людини віруючої, і як для українця свідомого, і як для історика за фахом.
Також мені пощастило спілкуватися з такими унікальними людьми, уособленням нашої культури, як, наприклад, Слава Стецько чи пані Валерія Вірська-Котляр, яка розповіла на сторінках нашого журналу про свою зустріч з Сальвадором Далі.
В мене немає такої ідеї: в когось обов’язково взяти інтерв’ю. Я знаю, що цікавих людей дуже багато в Україні, хто б що не говорив. Нам пророчили з другого номеру, що через п’ять номерів нам не буде про кого писати. Нічого подібного. Тут дуже багато цікавих людей, просто унікальних. Так і світ зараз абсолютно відкритий, тому що, наприклад, той самий молодий хлопець Євген Мінко, про якого я Вам говорив, зробив для нашого журналу ексклюзивне інтерв’ю з Фанні Ардан. Всі казали, що це неможливо, цього ніколи не може бути, але він два місяці вів переговори з її прес-агентом, і це інтерв’ю було, і Фанні Ардан була в нас на обкладинці.
Неможливого немає, це тільки наші політики люблять гратися в якусь неприступність, недоступність і так далі. Але мені здається, що це все залишилося в минулому столітті.
Ганна Стеців
Костянтине, мені шкода, що ми не телебачення, а радіо, мені шкода, що слухачі “Ранкової Свободи” не можуть бачити такого стильного, цікавого молодого редактора щомісячного журналу політичного, який вже рік виходить в Україні.
Це був Костянтин Дорошенко, з яким розмовляла Ганна Стеців для “Ранкової Свободи” спеціально.
Ганна Стеців
А все-таки ви маєте можливість жити з цієї реклами чи це лише частина ваших прибутків?
Костянтин Дорошенко
Це певна частина, доволі велика, тому що ми працюємо в такому секторі, ми все-таки для людей серйозних, дорослих, для людей, які відбулися в житті, не просто для так званого електорату, а для людей, які щось роблять в цьому житті...
Ганна Стеців
Ваш журнал, ніскільки я зрозуміла з тих кількох номерів, які я бачила, розрахований все-таки на істеблішмент.
Костянтин Дорошенко
Так.
Ганна Стеців
Це елітарний журнал?
Костянтин Дорошенко
Я не надто люблю ці слова “істеблішмент” і так далі. Я сказав би, що це більше просто для активних людей, які роблять своє сьогодення.
Ганна Стеців
Але це й для багатих. Скільки коштує номер журналу?
Костянтин Дорошенко
8,50. Це не найдорожчий журнал в Україні.
Ганна Стеців
Але він виглядає дорого, він виглядає досить респектабельно. Мені здається, що його собівартість набагато вища.
Костянтин Дорошенко
Не дуже набагато вища. Ви знаєте, просто це все можна прорахувати. Можна викидати великі бюджети, і нічого цим не досягати. А можна, якщо ти хочеш зробити справу, продумаєш, для чого вона робиться, то це не так багато коштує.
Ганна Стеців
Респектабельний у Вас журнал, а дорогі у Вас журналісти? Ви маєте можливість платити журналісту стільки, щоб цей журналіст міг спокійно прожити в Києві і ходити в ті клуби, в ті місця, де треба ходити, щоб писати для Вашого журналу?
Костянтин Дорошенко
Ви знаєте, ми так не можемо забезпечити своїх журналістів. Більше того, у нас є дуже невеличка редакційна команда, а решта журналістів нам пишуть просто як позаштатні кореспонденти. І тут ми приходимо до проблеми ЗМІ в Україні, що дуже важко робити ЗМІ як бізнес-проект. Тут як бізнес-проекти існують тільки жіночі журнали, а все решта є або дотаційні журнали, або дуже важко вирулюють, як ми.
Ганна Стеців
Але чи політики, чи люди, які приймають рішення, про яких ви пишете у вашому журналі, чи цей журнал став їхнім чтивом (я не скажу на щодень, бо він раз на місяць виходить), чи щомісяця вони хочуть цей журнал мати? Скільки є таких людей? Чи ви знаєте, чи ви досліджували цю проблему?
Костянтин Дорошенко
Ми розповсюджуємося у ВР, ми розповсюджуємося в серії елітарних закладів. Ми знаємо, що нас читають. Але ні для кого не є секретом, що наш депутатський корпус нічого не купляє, він все любить безкоштовно. Якщо безкоштовно ці журнали дарувати, то їх читають.
Ганна Стеців
А ви не пробували писати якісь скандальні речі про тих же депутатів, що інші їх суперники купляли журнал?
Костянтин Дорошенко
Ви знаєте, то не наша ніша. Це більше для так званих електоральних видань типу “Факти” чи “Вєчєрніє вєсті”. Скандали люблять прості люди. Це непогано і недобре, просто то інший формат. А Ви самі сказали, що ми респектабельний журнал, і це приємно чути. Нам не надто потрібні скандали. Ми все-таки хочемо займатися журналістикою.
Я можу Вам сказати, що коли бралося інтерв’ю, наприклад, у пана Крючкова з КПУ, то в нього на столі лежало кілька примірників нашого журналу з закладеними папірцями, тобто можна було побачити, що він не тільки щось читає, а й закладає.
Ганна Стеців
Як вам вдалося взяти інтерв’ю у Віктора Пінчука? Мені це жодного разу не вдалося.
Костянтин Дорошенко
Ви знаєте, тут була така нагода, що він став публічною людиною, засвітився на цій акції відкриття нібито музею сучасного мистецтва. Зараз незрозуміло, чи дійде справа дійсно до музею, бо він вже сам почав говорити не про музей, а про центр сучасного мистецтва. Ви знаєте, що була ця велика виставка...
Ганна Стеців
Так.
Костянтин Дорошенко
І в той час до нього можна було підійти і спитатися. Наша журналістка, яка писала про мистецтво, з цього приводу спитала. І Ви бачите, що цей коментар про мистецтво, не про решту речей, про які було б цікаво з паном Пінчуком поговорити, тобто так нам також не вдалося до нього підійти.
Ганна Стеців
З ким як редактор Ви хотіли б мати інтерв’ю найбільше, до кого Ви не можете дістатися?
Костянтин Дорошенко
Насправді, я вже взяв найбільш важливе інтерв’ю для себе, для своєї душі. Це інтерв’ю було з блаженним кардиналом Любомиром Гузирем. Це для мене було дійсно дуже значуще знайомство і як для людини віруючої, і як для українця свідомого, і як для історика за фахом.
Також мені пощастило спілкуватися з такими унікальними людьми, уособленням нашої культури, як, наприклад, Слава Стецько чи пані Валерія Вірська-Котляр, яка розповіла на сторінках нашого журналу про свою зустріч з Сальвадором Далі.
В мене немає такої ідеї: в когось обов’язково взяти інтерв’ю. Я знаю, що цікавих людей дуже багато в Україні, хто б що не говорив. Нам пророчили з другого номеру, що через п’ять номерів нам не буде про кого писати. Нічого подібного. Тут дуже багато цікавих людей, просто унікальних. Так і світ зараз абсолютно відкритий, тому що, наприклад, той самий молодий хлопець Євген Мінко, про якого я Вам говорив, зробив для нашого журналу ексклюзивне інтерв’ю з Фанні Ардан. Всі казали, що це неможливо, цього ніколи не може бути, але він два місяці вів переговори з її прес-агентом, і це інтерв’ю було, і Фанні Ардан була в нас на обкладинці.
Неможливого немає, це тільки наші політики люблять гратися в якусь неприступність, недоступність і так далі. Але мені здається, що це все залишилося в минулому столітті.
Ганна Стеців
Костянтине, мені шкода, що ми не телебачення, а радіо, мені шкода, що слухачі “Ранкової Свободи” не можуть бачити такого стильного, цікавого молодого редактора щомісячного журналу політичного, який вже рік виходить в Україні.
Це був Костянтин Дорошенко, з яким розмовляла Ганна Стеців для “Ранкової Свободи” спеціально.
