Київ, 4 лютого 2004 - "Тюменська нафтова компанія", яка довго лобіювала ідею реверсу нафтогону Одеса-Броди, програла. І жорстокий її конкурент по просуванню на український ринок російська компанія "ЛУКОЙЛ" може лише радіти, що залишилася осторонь цього проекту. Тим часом візити до Києва голови "ЛУКОЙЛу" Вагіта Алекперова та його зустрічі з Президентом України Леонідом Кучмою стають дедалі частішими. А офіційна інформація про тему переговорів глави держави із зарубіжним олігархом і далі подається стисло, без подробиць. Ось і про останню бесіду Леоніда Кучми і Вагіта Алекперова, що відбулася в Києві минулого вівторка, українські інформаційні агентства повідомили лише в загальних рисах.
Мережі бензозаправок російських компаній "ЛУКОЙЛ" та "ТНК" останнім часом зростають на дорогах України зі швидкістю грибів після дощу. Й так само густо. Ба, що там на дорогах! У Києві торік раптом зникла мережа українських бензозаправок "Етрекс". Синьо-зелені, вони були перефарбовані в біло-червоні кольори "ЛУКОЙЛу". А реклама про блискучу роботу агента з якості пального російської ТНК не сходить з українських телеекранів.
В інтерв’ю для радіо "Свобода" народний депутат України, член парламентського комітету з паливно-енергетичного комплексу та ядерної безпеки Олександр Гудима з приводу чергового візиту до Києва голови російської компанії "ЛУКОЙЛ" Вагіта Алекперова зауважив, що навряд чи він "був присвячений подіям сьогоднішнім в Україні – це рішення уряду щодо напрямку нафтогону Одеса-Броди, а також ратифікація угоди у Верховній Раді щодо нафтопроводу "Дружба" – "Адрія". Мова йшла напевно про інші аспекти співпраці цієї російської компанії в Україні. Але немає принципової різниці між агресивністю компанії "ЛУКОЙЛ" і агресивністю поведінки компанії "ТНК"-ВР" в Україні. Рівно як нема різниці між їхньою агресивністю і агресивністю російського акціонерного товариства "РАО ЄС" в особі Чубайса. Тобто, сьогодні, коли Путін без п’яти хвилин президент Росії , ця агресія не є проявом тієї чи іншої кампанії. Скоріше за все ми маємо ознаки агресивності цілої держави".
Завідувач редакції економіки газети "Кієвскіє Вєдомості" Михайло Кухар вважає, що коли відкинути всі політичні контексти, то з економічної точки зору Україна мала б не просто хотіти, а жадати економічної експансії Росії на свою територію: "Всі приклади, які ми маємо, це: "Сибірський алюміній" завантажив Миколаївський глиноземний завод на 110 % від радянської потужності проектної; ми маємо абсолютне відродження майже до пострадянських обсягів нафтопереробної галузі, один зі вкладів зробив той самий "ЛУКОЙЛ"... Ви запитали, з чим можуть бути пов’язані візити, що почастішали, пана Алекперова до Президента України Кучми. Я думаю, що найголовніше – це надзвичайні проблеми, які переживає один із об’єктів, що належить "ЛУКОЙЛу" в Україні – це Інгулецький ГОК. Він з того часу, як "ЛУКОЙЛ" інвестував у нього значні кошти, став найкращим в галузі. І разом з тим саме він зазнає найбільшого тиску з боку Фонду держмайна. Оскільки ми знаємо, що такі питання варто вирішувати найуспішніше на політичному рівні, то я думаю, що "ЛУКОЙЛ" саме намагається через Президента тиснути на те, щоб Фонд держмайна не так активно погіршував життя "ІнГОКу".
Загалом, на думку Михайла Кухаря, про російську експансію можна було б говорити, коли б російські компанії заходили в Україну, купували тут електростанції та заводи й закривали їх. Нині ж, за його словами, російський капітал відроджує виробництво, створюючи нові робочі місця.
Мережі бензозаправок російських компаній "ЛУКОЙЛ" та "ТНК" останнім часом зростають на дорогах України зі швидкістю грибів після дощу. Й так само густо. Ба, що там на дорогах! У Києві торік раптом зникла мережа українських бензозаправок "Етрекс". Синьо-зелені, вони були перефарбовані в біло-червоні кольори "ЛУКОЙЛу". А реклама про блискучу роботу агента з якості пального російської ТНК не сходить з українських телеекранів.
В інтерв’ю для радіо "Свобода" народний депутат України, член парламентського комітету з паливно-енергетичного комплексу та ядерної безпеки Олександр Гудима з приводу чергового візиту до Києва голови російської компанії "ЛУКОЙЛ" Вагіта Алекперова зауважив, що навряд чи він "був присвячений подіям сьогоднішнім в Україні – це рішення уряду щодо напрямку нафтогону Одеса-Броди, а також ратифікація угоди у Верховній Раді щодо нафтопроводу "Дружба" – "Адрія". Мова йшла напевно про інші аспекти співпраці цієї російської компанії в Україні. Але немає принципової різниці між агресивністю компанії "ЛУКОЙЛ" і агресивністю поведінки компанії "ТНК"-ВР" в Україні. Рівно як нема різниці між їхньою агресивністю і агресивністю російського акціонерного товариства "РАО ЄС" в особі Чубайса. Тобто, сьогодні, коли Путін без п’яти хвилин президент Росії , ця агресія не є проявом тієї чи іншої кампанії. Скоріше за все ми маємо ознаки агресивності цілої держави".
Завідувач редакції економіки газети "Кієвскіє Вєдомості" Михайло Кухар вважає, що коли відкинути всі політичні контексти, то з економічної точки зору Україна мала б не просто хотіти, а жадати економічної експансії Росії на свою територію: "Всі приклади, які ми маємо, це: "Сибірський алюміній" завантажив Миколаївський глиноземний завод на 110 % від радянської потужності проектної; ми маємо абсолютне відродження майже до пострадянських обсягів нафтопереробної галузі, один зі вкладів зробив той самий "ЛУКОЙЛ"... Ви запитали, з чим можуть бути пов’язані візити, що почастішали, пана Алекперова до Президента України Кучми. Я думаю, що найголовніше – це надзвичайні проблеми, які переживає один із об’єктів, що належить "ЛУКОЙЛу" в Україні – це Інгулецький ГОК. Він з того часу, як "ЛУКОЙЛ" інвестував у нього значні кошти, став найкращим в галузі. І разом з тим саме він зазнає найбільшого тиску з боку Фонду держмайна. Оскільки ми знаємо, що такі питання варто вирішувати найуспішніше на політичному рівні, то я думаю, що "ЛУКОЙЛ" саме намагається через Президента тиснути на те, щоб Фонд держмайна не так активно погіршував життя "ІнГОКу".
Загалом, на думку Михайла Кухаря, про російську експансію можна було б говорити, коли б російські компанії заходили в Україну, купували тут електростанції та заводи й закривали їх. Нині ж, за його словами, російський капітал відроджує виробництво, створюючи нові робочі місця.
