Белград, 4 лютого 2004 – Парламентську кризу подолали за допомогою соцiалiстiв, котрi таким чином фактично повернулися до влади. Щоправда, досi невiдомо чи вони формально увiйдуть до уряду чи лише своїми голосами надаватимуть пiдтримку парламентськiй меншостi, в якiй є три партiї так званого демократичного блоку.
Генеральний секретар соцiалiстiв Зоран Андєлкович каже, що його партiя не ставила жодних умов. Мовляв, голосування за спiкера було вмотивоване патрiотичними причинами. Проте заступники лiдера партiї – а ним залишається гаазький в’язень Слободан Милошевич – уточнили список вимог. Вони, мiж iншим, вимагають, щоб влада бiльше не видавала Мiжнародному трибуналовi пiдозрюваних у скоєннi воєнних злочинiв , щоб держава надавала фiнансову й iншу допомогу обвинуваченим.
Навiщо ж Коштуницi була потрiбна коалiцiя з лiвими? Вiн пiсля скинення колишнього режиму стверджував, що Милошевич бiльше не повернеться на полiтичну сцену. А наразi саме вiн навстiж вiдчиняє дверi перед соцiалiстами. Оглядачi зазначають, що нема чого дивуватися. Коли йдеться про полiтичнi програми Коштунициної партiї та соцiалiстiв, великих розбiжностей немає. Точнiше, є певнi розбiжностi щодо тактики. Щодо стратегiї, то двi партiї згоднi в тому, що необхiдно сповiльнити лiбералiзацiю економiки. Одночасно вони виступають проти розширення зв’язкiв з країнами Захiдної Європи. Немає розбiжностей i щодо Косова.
Посли Сполучених Штатiв та Великобританiї у вiвторок попередили Коштуницю про можливi негативнi наслiдки його розриву з Демократичною партiєю та коалiцiї iз соцiалiстами. На думку оглядачiв, стосунки Бєлграда з Європейським союзом погiршаться.
Демократична партiя покiйного прем’єра Зорана Джинджича, котра була носiєм посткомунiстичної перебудови Сербiї, перейшла в опозицiю.
Коли б у в’язницi це допускали, Слободан Милошевич сьогоднi мiг би вiдкоркувати шампанське.
Генеральний секретар соцiалiстiв Зоран Андєлкович каже, що його партiя не ставила жодних умов. Мовляв, голосування за спiкера було вмотивоване патрiотичними причинами. Проте заступники лiдера партiї – а ним залишається гаазький в’язень Слободан Милошевич – уточнили список вимог. Вони, мiж iншим, вимагають, щоб влада бiльше не видавала Мiжнародному трибуналовi пiдозрюваних у скоєннi воєнних злочинiв , щоб держава надавала фiнансову й iншу допомогу обвинуваченим.
Навiщо ж Коштуницi була потрiбна коалiцiя з лiвими? Вiн пiсля скинення колишнього режиму стверджував, що Милошевич бiльше не повернеться на полiтичну сцену. А наразi саме вiн навстiж вiдчиняє дверi перед соцiалiстами. Оглядачi зазначають, що нема чого дивуватися. Коли йдеться про полiтичнi програми Коштунициної партiї та соцiалiстiв, великих розбiжностей немає. Точнiше, є певнi розбiжностi щодо тактики. Щодо стратегiї, то двi партiї згоднi в тому, що необхiдно сповiльнити лiбералiзацiю економiки. Одночасно вони виступають проти розширення зв’язкiв з країнами Захiдної Європи. Немає розбiжностей i щодо Косова.
Посли Сполучених Штатiв та Великобританiї у вiвторок попередили Коштуницю про можливi негативнi наслiдки його розриву з Демократичною партiєю та коалiцiї iз соцiалiстами. На думку оглядачiв, стосунки Бєлграда з Європейським союзом погiршаться.
Демократична партiя покiйного прем’єра Зорана Джинджича, котра була носiєм посткомунiстичної перебудови Сербiї, перейшла в опозицiю.
Коли б у в’язницi це допускали, Слободан Милошевич сьогоднi мiг би вiдкоркувати шампанське.
