Доступність посилання

ТОП новини

“Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”. Угорці в Україні.


Сергій Грабовський “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”. Угорці в Україні.

Київ-Прага, 13 лютого 2004 року.

Олекса Боярко

Добрий вечір, шановні слухачі. В ефірі програма “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”.

Перед мікрофоном Олекса Боярко. Ми продовжуємо цикл передач, присвячений етнонаціональному портрету України

Угорська меншина в Україні. Її історія та сьогоднішній стан, мовні та регіональні особливості – у розповіді доцента Києво-Могилянської академії Ігоря Лосєва.

Ігор Лосєв

Угорці – самоназва – модьорок - мадяри – етнос фіно-угорської групи, розмовляють мовою, що належить до уральської сім''ї мов, до якої також належить фінська й естонська мови. Серед релігійних угорців більшість становлять римо-католики, є 25% протестантів, переважно кальвіністів, і 3% греко-католиків.

Угорці прибули на їхні нинішні землі в кінці 9 столітя з первісної батьківщини між Волгою і Уралом. У 895-96р.р. під проводом Арпада через Карпати вирушили в Панонію. Тут у межиріччі Тіси і Дунаю вони асиміювали місцеве слов''.янське населення, прийняли християнство і створили Угорське королівство.

За переписом 2001 року в Україні нараховувалося 156 тис. 600 осіб, які визнали себе угорцями. Кількість угорців, у порівнянні з переписом 1989 року дуже незначно зменшилась, на 4%.

Майже 95% угорців назвали рідною мовою угорську, в абсолютних цифрах – 149431 особа, 5367 осіб – українську, 1513 осіб – російську.

Переважна більшість угорців України – це мешканці Закарпаття, 151 тисяча з половиною із 156-ти тисяч. У самому Закарпатті, де вони становлять 12% населення області, угорці є більшістю в Берегівському районі, половиною населення Виноградівського району, і помітну чисельно меншість в Ужгородському та Мукачівському районах.

У мовних і культурних взаєминах між угорцями й українцями протягом століть чимало українців зугорщилося, протилежні випадки, українізації мадярів були поодинокими.

Співжиття цих двох етносів призвело до мовно-культурних взаємовпливів: до угорської мови увійшло багато українізмів і навпаки.

Український побут, фольклор, музика Закарпаття виявляють також угорські впливи. Угорців справедливо вважають однією з найстійкіших щодо асиміляції етнічних груп України, що напевно пояснюється компактним розселенням в межах кількох районів однієї області України, причому деякі з них межують з історичною батьківщиною – Угорщиною. Крім того, соціально-економічний рівень суспільства, що теж дуже важливо, на угорському боці кордону значно вищий ніж в Україні.

Угорці мають національні школи в Закарпатті, угромовну пресу, угорський театр в берегові, в Ужгородському університеті є відділення угорської мови і літератури. Себто йдеться про широку національно-культурну автономію, а також необмежені можливості підтримувати зв''язки з Угорщиною. На відміну від українських угорців, що мають можливості збереження національної ідентичності, майже всіх угорських українців тотально асимільовано. Слід відзначити, що з боку угорської влади угорській діаспори приділяється увага абсолютно незіставна з мінімальною увагою нинішньої влади України до української діаспори.

Олекса Боярко

А зараз матеріал від Лесі Олійник про композитора Золтана Алмаші.

Леся Олійник



Слухаючи років 20 тому музику українських композиторів, майже завжди можна було почути в ній солідну квоту національних ознак. Наприклад, у творців музики Карпатського регіону неодмінно звучали коломийкові ритмо-інтонації і так званий "угорський" лад.

Щоправда, поняття національне ідентифікувалося з народною музикою. Не випадково крилатим висловом довгий час залишалися слова Михайла Глінки: "Народ створює музику, а ми, композитори, її аранжуємо".

Нині молоді українські композитори отримали доступ до сучасних світових музичних технологій і прагнуть бути насамперед професіоналами. Простежити національне походження їх музики за якимось зовнішніми рисами - справа майже безнадійна.

Можна говорити скоріше про, генетично притаманну чутливість сприйняття, особливу ліричність і внутрішній драматизм вислову, як ось, наприклад, в музиці молодого українського композитора Золтана Алмаші.

Золтан Алмаші, незважаючи на свої неповні 30 років, є автором багатьох творів. Нещодавно його музика звучала на одному з найвідоміших у Європі музичних форумів "Гаудеамус", який щорічно відбувається в Амстердамі, Водночас він, як професіональний віолончеліст, працює в Національному ансамблі солістів "Київська камерата".

Родом із Берегова, Золтан є сином типового для закарпатського регіону подружжя: мати - українка, батько - угорець. Родину Алмашів спіткала трагедія багатьох етнічних угорців, з приходом у Закарпаття так званої "армії-визволительки" Гейзу Алмаші (діда майбутнього композитора) заарештували, і він назавжди зник безвісті. Родинна професія Алмашів -музикант.

Про особливість музики Золтана Алмаші Євген Станкович, у якого навчався Золтан в аспірантурі, сказав: "Цей сплав українсько-угорський дав дійсно щось, але це на біологічному, генетичному рівні, а на музичному рівні

Перерву тут Станковича, щоб ви почули уривок ще одного твору Золтана, де, як на мене, висвітлюється саме угорський колір його музики.

Продовжує Станкович: "Як композитор, я вважаю, він має блискуче обдарування і, по-перше, він прекрасний професіонал. У наш час це стає майже дефіцитом, тому що занижується рівень професійний. Він має прекрасну музичну освіту.

Сам він з музичної сім''ї І саме, що важливе, що його виділяє серед інших, те, що він має свій світогляд, він має манеру музичного вислову, яка притаманна йому як особистості (і це виділяється від інших композиторів.) І зараз, коли є дуже багато направлень в музиці, коли авангардна музика починає відмирати і на зміну невідомо що приходить. Тому що відбуваються закономірні процеси в музиці, в музичних напрямках.

Але завжди цінувалася музична особистість, і саме це виділяє його, що він наділений цією музичною особистістю. Сама Україна має історично дуже велику музичну культуру, фольклору. І вона в різних регіонах різна, тому що Україна ніколи не була відгорожена.

І тут завжди мали вплив різні національності. Це і Польща, це і Румунія, це Чехословаччина. На півдні України - це грецька культура, це молдавська культура, на півночі -російська культура, білоруська, і Полісся. І на мій погляд, це дуже гарно вплелося, як ми називаємо у музичний вінок музичної культурі. Через це я думаю, що українська культура має досить великі перспективи в майбутньому. Іще ці запаси далеко не вичерпані. А в деяких країнах цих запасів уже й нема, практично вони вшірацьовані."

А ось що говорить з цього ж приводу сам Золтан: "Існує багато авангардистів - прекрасних композиторів, в яких дійсно щось втрачено, якоїсь живої душі".

"В нашому світі зараз дуже багато речей співіснують. І от українська традиція якраз в цьому контексті в собі несе тенденцію отої живої музики, про яку Адорно застерігав, ніби вона може зникнути. Я думаю, якраз з наших країв вона може вдихнути якусь свіжу течію."

Олекса Боярко

Повернемося до історії. Українсько-угорські стосунки впродовж минулих століть у зв‘язку із життям угорської громади на українських землях – цією темою завершує свій виступ у нашій програмі Ігор Лосєв.

Ігор Лосєв

Угорці мали також давні контакти з Україною. У 9 столітті угорські племена, просуваючись на захід, стали табором під Києвом, звідси назва елементу київської топоніміки – Угорське урочище.

В 11-13 ст.ст. між Україною і Угорщиною існували переважно династичні зв''язки: дочка Володимира Предслава, була дружиною короля Владислава Лисого. Син Владислава, Андрій І, одружений з дочкою Ярослава Мудрого Анастасією був запрошений на угорський престол. За його влади зросли українські впливи при королівському дворі та в релігійно-культурному житті, зокрема поширювався східно-християнський обряд. Дочка Володимира Мономаха Євфимія була дружиною угорського короля Коломана І, який завоював Хорватію і Дамеацію і охоче втручався в міжусобиці українських князів. Король Угорщини Гьоза ІІ одружився з Ефросинією, дочкою київського князя Мстислава.

Наприкінці ХІІ ст. угорський король Бела ІІІ захопив у 1188р. Галич і проголосив себе королем Галичини. Але в боротьбі з українськими князями Бела ІІІ зазнав поразки. Українські князі часто спиралися на допомогу угорських королей в боротьбі за владу.

Дружина князя Романа Мстиславича, Ганна, погодилась на протекторат Андрія ІІ Угорського, але той привів угорські війська і проголосив себе королем “Галичини і Володимерії”. Син Андрія, Коломан ІІ був коронований галицьким королем, але його і угорські війська вигнав з Галича Мстислав Удатний. Всю першу половину 12ст. угорські королі брали найактивнішу участь в боротьбі за галицький престол. Данило галицький поставив на цьому крапку, розбивши угорців під Ярославом у 1245 році. Після цього в 1247 році Бела ІУ віддав дочку Констанцію за сина Данила Лева І, який до речі, поширив свої впливи на Закарпаття. Онуки Лева І брали активну участь в боротьбі тепер вже за угорський престол.

За розподілу Польщі в 1772 році, австрійські імператори успадкували титул угорських королів як володарів “Галичини і Лодомерії”, Після занепаду Галицької держави в ХІУ столітті, на певний час зв''язки між двома етносами практично припиняються, і лише в ХУІІст. відновлюються контакти між Козацькою державою та угорським Семигородським князівством (Трансільванія). У подальшому українсько-угорські зв''язки визначалися, головним чином, пануванням, Угорщини над українським Закарпаттям, потужним угорським асиміняційним тиском на закарпатських українців. Під час угорської революції 1848-1849р.р. українське населення її не підтримало, вважаючи за краще зберегти лояльність до Відня. В цілому політика Угорщини на Закарпатті (а після австро-угорського порозуміння 1867 року Угорщина отримала статус королівства) була шовіністичною. Угорська влада цілєспрямовано виховувала місцевих українців у дусі відданості Будапешту, угорській мові, культурі й традиціям. Таких зугорщених українців називали “мадяронами”.

У 20-му столітті, у І і ІІ Світових війнах угорські війська перебували на українській території і залишили погану пам''ять про себе масовими репресіями. У 1919-20р.р. в Будапешті перебували дипломатичні місії УНР (на чолі з Галаганом) та ЗУНР (на чолі з Біберовичем). Уряд ЗУНР, формально демонструючи нейтралітет у закарпатських справах, фактично підтримував рух закарпатських українців за приєднання до України. За часів існування комуністичної Угорської Совєтської республіки під проводом Бели Куна і Тібора Самуелі російська Червона армія не змогла надати допомогу угорським комуністам, через перешкоду з боку армії УНР, УГА та повстання отамана Григорієва.

Після 1945р. деякі українські емігранти співпрацювали з угорцями, зокрема угорський генерал Фаркаш очолював, створений подружжям українських політичних діячів Стецьків, Антибільшовицький блок народів (АБН), був головою його Ради.

Під час другої світової війни на південному сході Галичини функціонувала угорська окупаційна адміністрація. У квітні 1944 року відступаючи через контрольовану УПА територію угорська армія в Карпатах уклала з українськими повстанцями угоду про нейтралітет.

Олекса Боярко

І знову – до дня сьогоднішнього. Віце-президент київського Об’єднання угорців Тібор Ваш розповідає про життя угорської громади України.

Тібор Ваш

Угорська етнічна меншина – одна з найбільших національних громад в Україні. Характер суспільного життя і можливість збереження національної ідентичності та культури, отримання освіти на рідній мові визначає, серед іншого, той факт, що компактно найбільше угорців проживає у Закарпатті. У суспільно-політичному житті громади вирізняються дві найбільші організації – це Демократична спілка угорців України, і Товариство угорської культури Закарпаття. При цьому Спілка – єдине всеукраїнське об’єднання угорців з філіалами у більшості областей держави. А Товариство угорської культури – найбільше регіональне національно-культурне об’єднання. Варто також назвати і Угорський національний театр імені Дюли ІЄША, розташований у місті Берегове.

На відміну від інших меншин, угорці мають власну освітню систему. Вищу освіту угорською мовою можна отримати у Береговському педагогічному інституті, та в Ужгородському національному університеті. Електронна і печатна преса, видання угорською мовою в основному забезпечують потреби громади.

На жаль, існують і проблеми соціально-економічного характеру. Адже більша частина угорської громади, у першу чергу в Закарпатті – це сільське населення, де накопичилося чимало проблем, які впливають і на розв’язання культурних та освітніх питань. Вони також гальмують процес інтеграції угорців в українське суспільство. Зазначу, що діяльність угорських суспільно-політичних організацій спрямована, серед іншого, на створення перепон для міграції угорців, яка посилилася після розвалу радянської імперії. Для покращення суспільного самопочуття нашої громади треба зменшити можливі негативні наслідки вступу Угорщини до Європейського Союзу і введення візового режиму між Угорщиною та Україною. Зберегти ідентичність угорців і сприяти їхньому розвиткові в українському суспільстві допоможе ухвалення Верховною Радою закону про національно-культурну автономію. Роль угорців, які мешкають в Україні, нині полягає у тому, щоб підтримувати євро-атлантичну інтеграцію України та сприяння цьому процесу з боку Угорщини.

Олекса Боярко

На все добре, шановні слухачі. Наступної п‘ятниці ми продовжимо розповідь про етнонаціональний портрет України. Ви слухали програму “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”. Вів передачу Олекса Боярко. Говорить радіо “Свобода”.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG