Доступність посилання

ТОП новини

На Чечню звертають увагу ООН, Росія і Грузія.


Сергій Драчук На Чечню звертають увагу ООН, Росія і Грузія.

Прага, 17 лютого 2004 – Гуманітарні аґенції ООН вважають, що становище з біженцями на Північному Кавказі найгірше в Європі. Його намагався полегшити заступник генерального секретаря ООН із гуманітарних питань Ян Еґеланн, який побував нещодавно в реґіоні. Тим часом зближення між Росією і Грузією, яке відбувається останнім часом, теж може відобразитися на становищі навколо Чечні.

Як повідомив Ян Еґеланн, повернувшись із Північного Кавказу, він домігся від російської влади обіцянки, що чеченських біженців, зокрема, з Інґушетії, де їх до 70 тисяч, повертатимуть до Чечні лише на добровільних засадах, і що наметові табори, де досі перебувають близько 7 тисяч чеченців, не закриють до 1 березня: «Ми домагатимемося, щоб вони виконали свою обіцянку, тобто що повернення до Чечні буде тільки добровільне, – каже Ян Еґеланн. – Тепер ми зосереджуватимемось на тому, щоб це добровільне повернення стало можливим».

За словами заступника генерального секретаря ООН, головні гуманітарні зусилля пересунуться нині в саму поруйновану Чечню; ООН уже звернулася з закликом до донорів надати 35 мільйонів доларів на найнагальніші потреби: «800 тисяч осіб потребують допомоги в Чечні в тому чи іншому вигляді. Багато з них не мають даху над головою, іншим потрібна їжа, а ще іншим – медична допомога».

Але це буде не просто: ООН та багато інших міжнародних гуманітарних установ не мають у Чечні штатних працівників через давні проблеми з безпекою. Утруднює гуманітарні завдання й тероризм, справжній чи удаваний, коли в будь-чому відразу звинувачують «чеченських терористів», а наслідки відчувають на собі мирні чеченці, каже Еґеланн.

Тим часом нове зближення позицій Росії і Грузії теж привертає до себе увагу в зв’язку з Чечнею. Москва постійно звинувачувала попередню владу в Тбілісі в потуранні чеченським боївкарям, у першу чергу в Панкіському міжгір’ї поблизу кордону з Чечнею, частині Грузії, де здавна живуть місцеві чеченці-кистинці. Новий президент Грузії Міхеїл Саакашвілі, який минулого тижня відвідав Москву, говорив про тісну співпрацю з Росією, про спільні прикордонні патрулі, про обмін розвідницькою інформацією: «Всі озброєні елементи мають бути ізольовані, затримані й передані судові, це цілком очевидно». Чеченських боївкарів Саакашвілі називав тим самим словом, що й російські чиновники – «терористами»: «Для нас ці терористи – така сама проблема, як і для Росії, ми хочемо дуже швидко позбутися їх, якщо вони залишилися на нашій території, або створити механізм, який не дозволить їм опинитися на нашій території».

Таке прагнення Саакашвілі мати кращі відносини з Росією, як дехто побоюється, може відгукнутися й на біженцях із Чечні, яких у Панкіському міжгір’ї Грузії близько 4 тисяч. Керівник грузинської неурядової організації - Міжнародного комітету на захист прав людини в Чечні, сам чеченець Асланбек Абдурзаков каже, що становище біженців уже й так дуже тяжке: «Уже чотири роки чеченські біженці в Грузії є розмінною картою в політичних іграх. Звичайно, нас дуже непокоїть таке становище. І якщо сьогодні щось станеться непередбачуване: когось видаватимуть чи передаватимуть – нас це вже не здивує, ми до цього готові».

Тим часом, як стверджує грузинська активістка-правозахисниця Нана Какабадзе, російська влада збільшує тиск на грузинську, домагаючись депортації з Грузії всіх чеченських біженців чоловічої статі віком понад 18 років, бо вони, мовляв, брали участь у бойових діях у Чечні. Видача загрожувала б їм негуманним ставленням чи й тортурами, застерігає грузинська правозахисниця: «Наша конституція це забороняє. До того ж наша країна є учасницею міжнародних пактів і конвенцій проти тортур, і ми хотіли б нагадати нашому урядові, що він не має ні морального, ні юридичного права передавати цих людей Росії».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG