Симферополь, 20 лютого 2004 - В Криму тривають урочистості з нагоди 50-ліття від дня входження Криму до складу України. Преса і політики продовжують обговорювати причини і наслідки цієї події, що відбулася 19 лютого 1954 року.
Урочисті заходи, присвячені 50-й річниці приєднання Криму до складу України, триватимуть до осені, про це повідомили у прес-службі кримського уряду. Тут також навели слова голови Ради міністрів АРК Сергія Куницина, який вважає, що Крим гідно відзначив ювілей, попри “жалюгідні спроби” зірвати свято. Очевидно, прем’єр-міністр автономії має на увазі акцію протесту сотні активістів Російської громади Криму та інших проросійських організацій, які учора пікетувати приміщення театру, де проходили урочисті збори за участі керівництва і громадськості автономної республіки.
Серед пікетувальників були і представники об’єднання “Нащадки Богдана Хмельницького”, яке очолює народний депутат України від Криму, комуніст Леонід Грач. Саме його соратники тримали найобразливіші для України гасла, а газета “Кримская правда”, яку редагує голова кримського відділення “Нащадків” Михайло Бахарєв, вийшла 19 лютого у жалобній рамці з надписом “50 років тому Крим разом з населенням був депортований з Росії на Україну”. Сам Леонід Грач в кримській пресі цю подію коментувати уникає, а от в інтерв’ю київській газеті “Сєгодня” заявив, що в 1954 році “з управлінської точки зору, це був досить виправданий крок”. У заслугу Хрущову Грач ставить будівництво Північно-Кримського каналу, який поїть весь півострів дніпровською водою, і будівництво автодороги Симферополь-Ялта-Севастополь. “Сьогодні все інакше. Жодна етнічна група не буде плескати цим урочистостям", - цитує Леоніда Грача газета.
Член президії Меджлісу кримськотатарського народу, віце-спікер парламенту автономії Ільмі Умеров теж вважає, що не слід було організовувати якісь урочистості з цього приводу, щоб не викликати протести російських націоналістів і зайвий раз не загострювати ситуацію в регіоні. За його словами, кримські татари послідовно підтримують українську державу та її територіальну цілісність, але пам’ятають, що у 1954 році долю їхньої батьківщини Криму вирішували без врахування думки корінного народу, який тоді перебував у депортації.
Ще одна щоденна симферопольська газета “Кримскоє врємя”, біля витоків якої стояв та й зараз стоїть народний депутат України від Криму, член парламентської більшості Лев Міримський, вийшла з редакційним матеріалом “П’ятдесят років тому нас подарували”, де автор “рекомендує” кримській владі не святкувати цей ювілей, а “тихенько мовчати у наш жовто-блакитний державний прапор”.
В інтерв’ю місцевій пресі Сергій Куницин заявив, що подія 50-літньої давнини ще вимагає осмислення, причому не з позицій сьогоднішньої ситуації, а з дистанції часу. На думку прем’єра, якщо запитати середньостатистичного кримчанина, чи хоче він жити на такому ж життєвому рівні, як, скажімо, москвич, найімовірніше,людина відповість ствердно. Але, якщо запитати, чи готовий він воювати в Чечні і щоденно очікувати нових терактів, напевно скаже, що ні. Водночас, Сергій Куницин вважає, що ті, хто з особливим озлобленням виступає проти входження Криму до складу України, як не дивно, найзапекліші прихильники возз’єднання України і Росії. Оскаженіло виступаючи проти всього українського, не визнаючи мови, історії, культури, території, вони кличуть Україну у союз із Росією. Так де ж тут логіка? - запитує кримський прем’єр.
Урочисті заходи, присвячені 50-й річниці приєднання Криму до складу України, триватимуть до осені, про це повідомили у прес-службі кримського уряду. Тут також навели слова голови Ради міністрів АРК Сергія Куницина, який вважає, що Крим гідно відзначив ювілей, попри “жалюгідні спроби” зірвати свято. Очевидно, прем’єр-міністр автономії має на увазі акцію протесту сотні активістів Російської громади Криму та інших проросійських організацій, які учора пікетувати приміщення театру, де проходили урочисті збори за участі керівництва і громадськості автономної республіки.
Серед пікетувальників були і представники об’єднання “Нащадки Богдана Хмельницького”, яке очолює народний депутат України від Криму, комуніст Леонід Грач. Саме його соратники тримали найобразливіші для України гасла, а газета “Кримская правда”, яку редагує голова кримського відділення “Нащадків” Михайло Бахарєв, вийшла 19 лютого у жалобній рамці з надписом “50 років тому Крим разом з населенням був депортований з Росії на Україну”. Сам Леонід Грач в кримській пресі цю подію коментувати уникає, а от в інтерв’ю київській газеті “Сєгодня” заявив, що в 1954 році “з управлінської точки зору, це був досить виправданий крок”. У заслугу Хрущову Грач ставить будівництво Північно-Кримського каналу, який поїть весь півострів дніпровською водою, і будівництво автодороги Симферополь-Ялта-Севастополь. “Сьогодні все інакше. Жодна етнічна група не буде плескати цим урочистостям", - цитує Леоніда Грача газета.
Член президії Меджлісу кримськотатарського народу, віце-спікер парламенту автономії Ільмі Умеров теж вважає, що не слід було організовувати якісь урочистості з цього приводу, щоб не викликати протести російських націоналістів і зайвий раз не загострювати ситуацію в регіоні. За його словами, кримські татари послідовно підтримують українську державу та її територіальну цілісність, але пам’ятають, що у 1954 році долю їхньої батьківщини Криму вирішували без врахування думки корінного народу, який тоді перебував у депортації.
Ще одна щоденна симферопольська газета “Кримскоє врємя”, біля витоків якої стояв та й зараз стоїть народний депутат України від Криму, член парламентської більшості Лев Міримський, вийшла з редакційним матеріалом “П’ятдесят років тому нас подарували”, де автор “рекомендує” кримській владі не святкувати цей ювілей, а “тихенько мовчати у наш жовто-блакитний державний прапор”.
В інтерв’ю місцевій пресі Сергій Куницин заявив, що подія 50-літньої давнини ще вимагає осмислення, причому не з позицій сьогоднішньої ситуації, а з дистанції часу. На думку прем’єра, якщо запитати середньостатистичного кримчанина, чи хоче він жити на такому ж життєвому рівні, як, скажімо, москвич, найімовірніше,людина відповість ствердно. Але, якщо запитати, чи готовий він воювати в Чечні і щоденно очікувати нових терактів, напевно скаже, що ні. Водночас, Сергій Куницин вважає, що ті, хто з особливим озлобленням виступає проти входження Криму до складу України, як не дивно, найзапекліші прихильники возз’єднання України і Росії. Оскаженіло виступаючи проти всього українського, не визнаючи мови, історії, культури, території, вони кличуть Україну у союз із Росією. Так де ж тут логіка? - запитує кримський прем’єр.
