Прага, 20 лютого 2004 року.
В Ірані сьогодні мають місце парламентські вибори. Близько 46 мільйонів іранців мають право голосувати. Понад 5 тисяч кандидатів змагаються за триста місць парламенті. Однак, як зазначають спостерігачі, теперішні вибори проходять у час найглибшої політичної кризи від часів Ісламської революції 1979 року. До того ж ця країна зазнала й величезної гуманітарної катастрофи: 26 грудня іранське містечко Бам знищив землетрус. Цей один із найбільших природних катаклізмів забрав життя понад 41 тисячі осіб.
Понад дві тисячі кандидатів-реформістів не беруть участі у балотуванні, тому що їх дискваліфікувала Рада стражів ісламської революції. 800 інших претендентів на парламентське крісло на вияв протесту зняли свою кандидатуру. Слід зазначити, що до Ради Стражів входить дванадцять осіб – представників консервативного ісламського кліру та юристів, які наглядають за дотриманням принципів Ісламської революції, включно з відповідністю до них законодавчих актів та гідності кандидатів до парламенту. Ці стражі не є народними обранцями, а призначає їх найвищий духовний лідер, який також не обирається народом Ірану. Найвищий лідер Аятола Алі Хаменеї сьогодні після подання в урну свого голосу сказав журналістам: «Я щасливий, тому що, по- перше, я виконував мій обов’язок, і, по –друге, тому що кожний громадянин має право голосувати в парламентських виборах».
Щодо цього права вибору, про яке говорив найвищий клерикальний лідер, 24- річний студент тегеранського університету Алі в інтерв’ю нашій радіостанції сказав: «Я не думаю, що мій голос означає щось. Адже цього року більшість реформістських кандидатів позбавлена права балотуватись. А хоча вони й мали досі більшість у парламенті, то усі законодавчі акти, ухвалені ними, були анульовані Радою стражів. Поки Рада стражів має владу, вибори не матимуть значення».
Попри таку жорстку реальність Мохаммад Хатамі, іранський президент, якого вважають прихильником реформ сьогодні, не втрачає надії: «Важливим сьогодні є те, щоб люди брали участь у голосуванні. Якщо буде численна участь у виборах, то попри усі прогнози й пропаганду, народ знову зможе нам зробити несподіванку».
Мегді Магдавязад, журналіст у Тегерані, сказав нашій радіостанції, що середній іранський громадянин не проявляє великого зацікавлення виборами: «Насправді ми не бачимо жодного захоплення, незважаючи на офіційну й неофіційну кампанію, крім малих містечок, де мають місце міжплемінні протистояння. А в більших містах натомість є помітною стагнація стосовно рівня зацікавленості виборами».
Провідна іранська реформістська партія «Фронт участі» вважає теперішні вибори нелегальними. А на думку західних спостерігачів іранські вибори є фарсом і контроль у парламенті здобудуть ультрарадикальні ісламські та консервативні сили. Остаточні результати парламентських виборів в Ірані ймовірно стануть відомі лише через кілька днів.
В Ірані сьогодні мають місце парламентські вибори. Близько 46 мільйонів іранців мають право голосувати. Понад 5 тисяч кандидатів змагаються за триста місць парламенті. Однак, як зазначають спостерігачі, теперішні вибори проходять у час найглибшої політичної кризи від часів Ісламської революції 1979 року. До того ж ця країна зазнала й величезної гуманітарної катастрофи: 26 грудня іранське містечко Бам знищив землетрус. Цей один із найбільших природних катаклізмів забрав життя понад 41 тисячі осіб.
Понад дві тисячі кандидатів-реформістів не беруть участі у балотуванні, тому що їх дискваліфікувала Рада стражів ісламської революції. 800 інших претендентів на парламентське крісло на вияв протесту зняли свою кандидатуру. Слід зазначити, що до Ради Стражів входить дванадцять осіб – представників консервативного ісламського кліру та юристів, які наглядають за дотриманням принципів Ісламської революції, включно з відповідністю до них законодавчих актів та гідності кандидатів до парламенту. Ці стражі не є народними обранцями, а призначає їх найвищий духовний лідер, який також не обирається народом Ірану. Найвищий лідер Аятола Алі Хаменеї сьогодні після подання в урну свого голосу сказав журналістам: «Я щасливий, тому що, по- перше, я виконував мій обов’язок, і, по –друге, тому що кожний громадянин має право голосувати в парламентських виборах».
Щодо цього права вибору, про яке говорив найвищий клерикальний лідер, 24- річний студент тегеранського університету Алі в інтерв’ю нашій радіостанції сказав: «Я не думаю, що мій голос означає щось. Адже цього року більшість реформістських кандидатів позбавлена права балотуватись. А хоча вони й мали досі більшість у парламенті, то усі законодавчі акти, ухвалені ними, були анульовані Радою стражів. Поки Рада стражів має владу, вибори не матимуть значення».
Попри таку жорстку реальність Мохаммад Хатамі, іранський президент, якого вважають прихильником реформ сьогодні, не втрачає надії: «Важливим сьогодні є те, щоб люди брали участь у голосуванні. Якщо буде численна участь у виборах, то попри усі прогнози й пропаганду, народ знову зможе нам зробити несподіванку».
Мегді Магдавязад, журналіст у Тегерані, сказав нашій радіостанції, що середній іранський громадянин не проявляє великого зацікавлення виборами: «Насправді ми не бачимо жодного захоплення, незважаючи на офіційну й неофіційну кампанію, крім малих містечок, де мають місце міжплемінні протистояння. А в більших містах натомість є помітною стагнація стосовно рівня зацікавленості виборами».
Провідна іранська реформістська партія «Фронт участі» вважає теперішні вибори нелегальними. А на думку західних спостерігачів іранські вибори є фарсом і контроль у парламенті здобудуть ультрарадикальні ісламські та консервативні сили. Остаточні результати парламентських виборів в Ірані ймовірно стануть відомі лише через кілька днів.
