Угорщина, 24 лютого 2003 – На порозі вступу до ЄС Угорщина повинна зважитись на серйозні політичні реформи. Приблизно таким був заспів недавньої промови угорського прем’єра Петера Меддьєші на відкритті весняної сесії в парламенті Угорщини. І хоча пропозиції глави виконавчої влади дійсно варті уваги, на них навряд чи пристануть навіть політичні союзники прем’єра, вважають угорські оглядачі.
Останнім часом ліво-центристський уряд Угорщини доволі незграбно балансує на грані популярності серед виборців. Припустившись певних економічних помилок, він лише посилив моральну вагу опозиційних партій. Якби зараз трапились парламентські вибори, то, на думку аналітиків, виборець здебільшого віддав би свій голос на користь консерваторів. Тому можна зрозуміти програмну промову прем’єр-міністра Петера Меддьєші, який запропонував доволі сміливі кроки у політичній сфері, щоб Угорщина набрала більших обертів на шляху європейської інтеграції. До речі, регламент роботи Національних Зборів Угорщини дещо відрізняється від порядку засідань Верховної Ради України. Зазвичай угорський парламент працює з осені до середини грудня. Потім у депутатів починаються так звані різдвяні канікули на добрих кілька тижнів. А збираються вони разом вже у другій половині лютого. При цьому робота парламентських комітетів триває без календарних перерв.
Як відомо, у травні поточного року Угорщина стане повноправним членом Євросоюзу. Одразу ж у червні у цій країні мають відбутися вибори до Європарламенту. За кілька десятків мандатів вже зараз готові серйозно поборотися угорські ліві й праві партії. Так от, Меддьєші запропонував їм висунути єдиний спільний список кандидатів. Реакція на таку пропозицію була, м’яко кажучи, дуже неоднозначною. Виявилось, що партії хочуть йти на ці вибори тільки нарізно й відкидають навіть натяк на будь-який консенсус у цьому питанні. За іронією долі, голова угорського кабміну на відкритті весняної сесії саме закликав парламентарів не експортувати домашні політичні суперечки в Європу. Отож, як кажуть, не склалося…
Наступною стала пропозиція обирати президента Угорщини на загальних, тобто прямих виборах, а не в парламенті, як це робилося досі. Тим самим виконавча влада цієї країни хотіла б посилити його роль, адже глава держави має в Угорщині здебільшого представницькі функції. Звісно, під час виборів президента у парламенті правляча партія має більше засобів вплинути на результати голосування. Наприклад, минулого разу після неодноразового переголосування переміг кандидат від консервативної більшості. Партіям не вигідно втрачати впливові важелі й ніби пускати вибори президента на самоплив. Тому з цього питання також передбачаються великі словесні баталії в парламенті.
Нарешті угорський прем’єр пропонував скоротити кількість депутатів Національних Зборів країни з 386 до 250. Звичайно, на це ніхто не піде, бо жодна з партій не захоче втрачати свого впливу в законодавчому органі Угорщини. Відгуки представників парламентських фракцій, як і очікувалось оглядачами, є несхвальними для прем’єр-міністра. Консерватори називають цю промову пустопорожньою. Інші нагадують, що сьогоднішня Угорщина вже не є країною “розвиненого соціалізму”. А дехто заявляє, що і в думці не мав висувати спільних кандидатів спільно з партіями опонентів.
Отакими є нинішні політичні реалії в угорському парламенті. Прем’єрові залишається або прийняти їх, або запропонувати нову програму.
Останнім часом ліво-центристський уряд Угорщини доволі незграбно балансує на грані популярності серед виборців. Припустившись певних економічних помилок, він лише посилив моральну вагу опозиційних партій. Якби зараз трапились парламентські вибори, то, на думку аналітиків, виборець здебільшого віддав би свій голос на користь консерваторів. Тому можна зрозуміти програмну промову прем’єр-міністра Петера Меддьєші, який запропонував доволі сміливі кроки у політичній сфері, щоб Угорщина набрала більших обертів на шляху європейської інтеграції. До речі, регламент роботи Національних Зборів Угорщини дещо відрізняється від порядку засідань Верховної Ради України. Зазвичай угорський парламент працює з осені до середини грудня. Потім у депутатів починаються так звані різдвяні канікули на добрих кілька тижнів. А збираються вони разом вже у другій половині лютого. При цьому робота парламентських комітетів триває без календарних перерв.
Як відомо, у травні поточного року Угорщина стане повноправним членом Євросоюзу. Одразу ж у червні у цій країні мають відбутися вибори до Європарламенту. За кілька десятків мандатів вже зараз готові серйозно поборотися угорські ліві й праві партії. Так от, Меддьєші запропонував їм висунути єдиний спільний список кандидатів. Реакція на таку пропозицію була, м’яко кажучи, дуже неоднозначною. Виявилось, що партії хочуть йти на ці вибори тільки нарізно й відкидають навіть натяк на будь-який консенсус у цьому питанні. За іронією долі, голова угорського кабміну на відкритті весняної сесії саме закликав парламентарів не експортувати домашні політичні суперечки в Європу. Отож, як кажуть, не склалося…
Наступною стала пропозиція обирати президента Угорщини на загальних, тобто прямих виборах, а не в парламенті, як це робилося досі. Тим самим виконавча влада цієї країни хотіла б посилити його роль, адже глава держави має в Угорщині здебільшого представницькі функції. Звісно, під час виборів президента у парламенті правляча партія має більше засобів вплинути на результати голосування. Наприклад, минулого разу після неодноразового переголосування переміг кандидат від консервативної більшості. Партіям не вигідно втрачати впливові важелі й ніби пускати вибори президента на самоплив. Тому з цього питання також передбачаються великі словесні баталії в парламенті.
Нарешті угорський прем’єр пропонував скоротити кількість депутатів Національних Зборів країни з 386 до 250. Звичайно, на це ніхто не піде, бо жодна з партій не захоче втрачати свого впливу в законодавчому органі Угорщини. Відгуки представників парламентських фракцій, як і очікувалось оглядачами, є несхвальними для прем’єр-міністра. Консерватори називають цю промову пустопорожньою. Інші нагадують, що сьогоднішня Угорщина вже не є країною “розвиненого соціалізму”. А дехто заявляє, що і в думці не мав висувати спільних кандидатів спільно з партіями опонентів.
Отакими є нинішні політичні реалії в угорському парламенті. Прем’єрові залишається або прийняти їх, або запропонувати нову програму.
