Доступність посилання

ТОП новини

FATF ще рік стежитиме за Україною.


Сергій Кисельов FATF ще рік стежитиме за Україною.

Київ, 26 лютого 2004 року – Українські урядовці п‘ють шампанське. Але чи не занадто рано? Як ми вже розповідали, у середу Україну вилучили із так званого "чорного списку" FATF – міжнародної організації з протидії відмиванню "брудних" грошей та фінансування тероризму. Україна потрапила до цього списку у вересні 2001 року, а в грудні 2002 FATF запровадила проти України санкції, рекомендувавши всім своїм членам прискіпливо перевіряти кожну фінансову операцію, що здійснюються з українськими партнерами.

На відміну від українського керівництва, яке вважає, що викреслення України із "чорного списку" FATF істотно вплине і на стан української економіки, і на інвестиційний клімат, і на кореспондентські відносини українських банків із зарубіжними, деякі українські економісти та банкіри висловлюються з цього приводу значно стриманіше. Скажімо, на думку експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Андрія Блінова, яку він висловив в інтерв’ю для радіо "Свобода", виключення України зі списку країн, які не протидіють легалізації тіньових капіталів аж ніяк не вплине на інвестиційні ризики. Хоча "певне покращення інвестиційного клімату в Україні, звичайно, можна очікувати після такого рішення. Хоча воно в цілому абсолютно буде вписуватись в канву покращення інвестиційної привабливості України в зв’язку з економічним піднесенням останніх років".

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко так окреслив в інтерв’ю для радіо "Свобода" перспективи, що чекають на вітчизняну фінансово-банківську систему після того, як FATF викреслила її із "чорного списку": "Є тут два аспекти : один тактичний, один стратегічний. Банківська система є частиною української економіки. І України як такої. "Лейба", яка була на нас (що це країна, яка не бореться з відмиванням брудних коштів), природно, що це є суттєвий бар’єр для початку чи розгортання серйозних якихось інвестиційних проектів. Щоб там хто не говорив, зняття, якщо воно, дасть Бог, буде, викреслення України з "чорного списку" є абсолютно позитивне явище для нас, для України як такої. У зв’язку з цим і користь для банківської системи тут є стратегічна. Якщо говорити про тактичну. Не всі країни напряму дозволяють своїм банкам працювати з нашими банками, ми мусимо працювати через банки третіх країн. А це додаткові витрати. Крім того, трансакції, які здійснюються через українські банки, підлягають додатковим перевіркам, що затримує платежі. І це теж має місце. І зняття санкцій, природно, нам у тактичному плані є корисним".

Представники влади неодноразово звинувачували опозицію в тому, що саме через байкотування нею деяких законопроектів Україна й опинилася під санкціями FATF. Зокрема законопроекту "Про запобігання та протидію легалізації або "відмиванню" доходів, одержаних злочинним шляхом". Однак пан Сугоняко з подібним твердженням аж ніяк не погоджується, оскільки вважає, що "відповідальність виключно лежить на діючій владі. І це просто смішно говорити про те, що тоді була гонитва з цим законопроектом. Справа в тому, що темою FATF почали займатися із запізненням на два роки. І тут нема чого ні на кого списувати – це прорахунок був влади: недооцінили значення цього напрямку роботи".

До речі, як підкреслив президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, після викреслення із "чорного списку" країн, що не протидіють відмиванню "брудних грошей", Україна ще протягом одного року перебуватиме під пильним моніторинговим контролем FATF.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG