Варшава, 26 лютого 2004 року.
Володимир Павлів
Днями до посольства України у Варшаві звернулася українська громадянка Олена Савченко з проханням про допомогу. Проблема Олени Савченко полягає в тому, що вона не має можливості жити разом зі своєю донькою Кароліною, якій зараз 3,5 року.
Такої можливості громадянку України позбавив Родинний суд невеликого міста Легіоново і батько її дитини, котрий є громадянином Польщі. Ця драматична історія триває уже кілька років і викликає значні сумніви, як з юридичного, так і з етичного боку.
Олена Савченко, мешканка Хмельницької області приїхала до Польщі у 1999-му році на заробітки. Працювала у приватній будівельно-ремонтній фірмі, з керівником якої Вєславом Кухарським почала жити у громадянському шлюбі.
У червні 2000-го року в них народилася дівчинка Кароліна, котра мала вроджену ваду стравоходу. Через це молода мати провела чимало часу у лікарні разом з дитиною.
За цей час батько дитини втратив працю і з того часу, як твердить Олена Савченко, не має роботи і зловживає алкоголем.
Якийсь час неформальну сім’ю утримувала мати дитини, котра, не маючи права на працю, заробляла мізерні гроші нелегальним прибиранням, пранням та іншими домашніми роботами.
За весь цей час, за її ж словами, польський партнер постійно її принижував і кілька разів побив. Під час одного з таких скандалів він просто вигнав Олену з дому, не дозволивши їй забрати ні особистих речей, ні дитини. З того моменту Олена є практично відлученою від своєї дитини:
Олена Савченко
Уже три роки я так приїжджаю. Так у мене там на Україні теж донька старша, їй вже 9 років. Це я так розриваюся: і там, і тут, бо тут маю відвідини двічі на місяць.
Це так суд присудив, бо навіть цього не мала, навіть не могла приїжджати. Через рік часу дзвонила йому і домовлялася. І все залежало від нього: чи він погодиться, чи ні.
Отже не витримала і заложила справу в суд просто про контакт, про відвідини дитини. Вже третій рік я розриваюся так: між Україною і Польщею.
Володимир Павлів
Однак, до суду подала не лише Олена, але й батько її дитини, котрий зажадав від неї аліментів. Суд, не зважаючи на те, що українська громадянка не має права на працю у Польщі, засудив її до аліментів у сумі 50 доларів щомісяця.
Тепер Олена змушена виплачувати ці гроші, бо без цього не змогла б бачитися зі своєю дитиною. Натомість, позов до польського суду самої Олени Савченко про повернення їй дитини уже майже рік не розглядають.
А без рішення суду громадянка України не може забрати своєї дитини і повернутися з нею на батьківщину, щоб там почати працю за своєю спеціальністю вчителя – про що вона зараз найбільше мріє:
Олена Савченко
Знаєте, роки ідуть, а я мушу працювати, мені треба стаж заробляти в школі. Я вже думала, що якщо в цьому році вийде виграти, то вже піду в школу працювати. Хочу зібрати дітей докупи і вже бути з дітьми. То вже попросту психічно я не витримую третій рік так.
Володимир Павлів
Олена Савченко дуже розраховує на допомогу українського дипломатичного представництва у Польщі. Таку допомогу, як запевнили “Свободу” в українському посольстві, вона отримає.
Адже, згідно з українським законом про громадянство, не залежно від того, де народилася дитина громадянки України, вона стає повноправним громадянином України.
Володимир Павлів
Днями до посольства України у Варшаві звернулася українська громадянка Олена Савченко з проханням про допомогу. Проблема Олени Савченко полягає в тому, що вона не має можливості жити разом зі своєю донькою Кароліною, якій зараз 3,5 року.
Такої можливості громадянку України позбавив Родинний суд невеликого міста Легіоново і батько її дитини, котрий є громадянином Польщі. Ця драматична історія триває уже кілька років і викликає значні сумніви, як з юридичного, так і з етичного боку.
Олена Савченко, мешканка Хмельницької області приїхала до Польщі у 1999-му році на заробітки. Працювала у приватній будівельно-ремонтній фірмі, з керівником якої Вєславом Кухарським почала жити у громадянському шлюбі.
У червні 2000-го року в них народилася дівчинка Кароліна, котра мала вроджену ваду стравоходу. Через це молода мати провела чимало часу у лікарні разом з дитиною.
За цей час батько дитини втратив працю і з того часу, як твердить Олена Савченко, не має роботи і зловживає алкоголем.
Якийсь час неформальну сім’ю утримувала мати дитини, котра, не маючи права на працю, заробляла мізерні гроші нелегальним прибиранням, пранням та іншими домашніми роботами.
За весь цей час, за її ж словами, польський партнер постійно її принижував і кілька разів побив. Під час одного з таких скандалів він просто вигнав Олену з дому, не дозволивши їй забрати ні особистих речей, ні дитини. З того моменту Олена є практично відлученою від своєї дитини:
Олена Савченко
Уже три роки я так приїжджаю. Так у мене там на Україні теж донька старша, їй вже 9 років. Це я так розриваюся: і там, і тут, бо тут маю відвідини двічі на місяць.
Це так суд присудив, бо навіть цього не мала, навіть не могла приїжджати. Через рік часу дзвонила йому і домовлялася. І все залежало від нього: чи він погодиться, чи ні.
Отже не витримала і заложила справу в суд просто про контакт, про відвідини дитини. Вже третій рік я розриваюся так: між Україною і Польщею.
Володимир Павлів
Однак, до суду подала не лише Олена, але й батько її дитини, котрий зажадав від неї аліментів. Суд, не зважаючи на те, що українська громадянка не має права на працю у Польщі, засудив її до аліментів у сумі 50 доларів щомісяця.
Тепер Олена змушена виплачувати ці гроші, бо без цього не змогла б бачитися зі своєю дитиною. Натомість, позов до польського суду самої Олени Савченко про повернення їй дитини уже майже рік не розглядають.
А без рішення суду громадянка України не може забрати своєї дитини і повернутися з нею на батьківщину, щоб там почати працю за своєю спеціальністю вчителя – про що вона зараз найбільше мріє:
Олена Савченко
Знаєте, роки ідуть, а я мушу працювати, мені треба стаж заробляти в школі. Я вже думала, що якщо в цьому році вийде виграти, то вже піду в школу працювати. Хочу зібрати дітей докупи і вже бути з дітьми. То вже попросту психічно я не витримую третій рік так.
Володимир Павлів
Олена Савченко дуже розраховує на допомогу українського дипломатичного представництва у Польщі. Таку допомогу, як запевнили “Свободу” в українському посольстві, вона отримає.
Адже, згідно з українським законом про громадянство, не залежно від того, де народилася дитина громадянки України, вона стає повноправним громадянином України.
