Прага, 28 лютого 2004 року.
Петро Кагуй
В ефірі передача “Листи на Свободу”. Перед мікрофоном у празькій студії Петро Кагуй. Вітаю Вас, Шановні слухачі!
У першій частині цієї передачі знову прозвучить низка відгуків наших слухачів на усунення передач української редакції Радіо “Свобода” із FM-радіостанції “Довіра”.
Ми подаємо ці листи не заради самореклами. Це досить серйозна проблема і для нас, і для нашої слухацької аудиторії. Важко не реагувати на листи, автори яких пишуть, що звикли слухали наші передачі, слухали їх донедавна на “Довірі”, а тепер позбавлені такої єдиної можливості.
Багато слухачів відгукнулися на наше прохання повідомляти про якість чутності української “Свободи” на коротких та середніх хвилях. Судячи з відгуків, одні нас чують добре чи непогано, а інші жаліються на дуже низьку чутність, що, фактично, унеможливлює слухання наших передач.
Ми вдячні за усі ці відгуки. Ми працюємо над покращенням якості нашого сигналу. З цією метою, зокрема, від 1 березня, ми міняємо деякі частоти на коротких хвилях. Протягом передачі буде оголошено ці нові частоти.
Розпочнемо фрагментом із листа Миколи Савчука зі села Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області:
“Збулося те, чого треба було очікувати. Зрозуміло, що жодна диктатура довго не потерпить свободи слова. Та й ще із-за кордону.
Колись глушили Радіо “Свобода” потужні глушильні двигуни, котрі поїдали мільярди і мільярди кіловат електроенергії. Але що з того вийшло? Й тоді ми слухали “Свободу” - вранці, коли глушителі вже “спали”.
А нині владний режим в агонії допускається щораз відчутніших помилок. І все собі на шкоду.
Ми будемо слухати Радіо “Свобода” як і колись, на коротких хвилях. І в цьому співчуваю і Вам, і нам - радіослухачам.
Микола Савчук, село Великий Бичків, Закарпатської області”.
Наша постійна слухачка Антоніна Качановська з міста Копайгород, що на Вінниччині, пише:
“Нещодавно у “Вечірній Свободі” ведуча Ірина Халупа запитувала, чому опозиція весь час програє?
Життя, на прикладі історії з “Довірою”, дало на це запитання вичерпну відповідь: дуже важко вигравати у шулера, самому діючи чесно (та ще й коли опозиція – лебідь, щука і рак).
Глибока переконана, що “Свобода” залишиться “Свободою”.
Залишаюся Вашою вірною слухачкою, вдячна Господу за старий радіоприймач “Океан”, який 10 років не працював і був відремонтований незадовго до подій 9 березня 2001 року, щоб заново відкрити для мене “Свободу” і нерозривно пов’язати з нею моє життя.
З любов’ю, Антоніна Качановська”.
“Поки що, слова переплітаються з шумом і тріском ефіру на коротких хвилях, але я Вас чую! Спасибі Вам.
Микола з Дніпропетровщини”.
На черзі лист Михайло Баканчук із Тернополя:
“Рішення керівництва Радіо “Довіра” закрити на своїх хвилях передачі радіостанції “Свобода” - результат тотальної інформаційної зачистки, яку проводить держадміністрація президента України.
Це черговий крок владного режиму, щоб український народ отримував лише дозовану інформацію з уст таких куплених глашатаїв як Піховшек, Джангіров, Корчинський та їм подібних.
Радіостанція “Свобода” є одним із оазисів, де можна почути не сфальшовані новини та різносторонню інформацію, почути ті чи інші думки, погляди, переконання. Слухач може реально осмислити їх та дати їм належну свою оцінку”, - зауважує автор листа.
“На моє переконання, - продовжує пан Баканчук, - усунення “Свободи” з FM-радіостанції “Довіра” - це одна ланка репресивного ланцюга, яким намагаються перекрити достовірну інформацію про перебіг подій в Україні. Це робиться при швидкоплинному і каламутному схваленні парламентською “більшістю” змін до Конституції України з метою гарантувати збереження існуючого режиму за будь яких результатів обрання нового президента України.
На мою думку, український народ реально оцінить дії владних структур і дасть належну їм оцінку не за дозованою владою інформацією, а за реаліями нашого нинішнього злиденного життя”, - наголошує Михайло Баканчук із Тернополя.
А зараз прозвучить лист Бориса Данилюка зі села Підлісці Кременецького району Тернопільської області:
“Шановні наші дорогі працівники Радіо “Свобода”, прийміть сердечний привіт від мене особисто і від усіх моїх друзів, які слухають “Свободу”.
Ваше добре слово, звернене до нас, надихає на ще більшу любов до України, до рідної мови, до рідної землі, на якій ми народились і виросли, а тепер вже стали людьми старшого покоління. Мені вже 70 від роду.
Не хвилюйтесь, ми Вас слухаємо і будемо слухати.
Ви просили написати про чутність. Ми Вас чуємо! Це на Тернопільщині. Судячи з листів до Вас, люди слухають таки Ваші передачі, так що ми разом з Вами!”.
Автор цього листа Борис Данилюк зі села Підлісці Тернопільської області повідомив, що слухає нас на коротких хвилях на своєму старому, але якісному радіоприймачі литовського виробництва “Спідола-232”.
“Зробіть щось, щоб ваші передачі були доступними. Там, на вашому діапазоні, на коротких хвилях якась російська станція, через яку вас майже не чути.
У мене мама майже нічого не бачить і Ваше радіо було для неї - дуже великим вечірнім задоволенням. Тепер і це у неї відняли, тому що в моїй квартирі Вас слухати неможливо - весь час напливають якісь інші станції.
З повагою, Катерина Круліковська”.
Я вже повідомляв, що для покращення якості нашого сигналу на коротких хвилях, ми змінюємо окремі наші частоти від 1 березня.
Українська редакція Радіо Свобода, незважаючи на все, як і раніше, далі виходить до етеру на коротких хвилях!
Наші вечірні передачі, з 20 до 23 години за Києвом, із 1 березня слухайте на частоті 9625 кілогерців. Крім того, з 8 до 9 вечора наші передачі є в етері на частоті 6000 тисяч кілогерців рівно, а з 9 до 11 вечора – 7125 кілогерців; а ще з 8 до 10 вечора – на частоті 9650, а з 10 до 11 вечора – 5955 кілогерців.
Гарної вам чутності на коротких хвилях! Українська редакція Радіо Свобода залишається з вами!
В ефірі передача “Листи на Свободу”. Перед мікрофоном Петро Кагуй.
На черзі послання із міста Славути, що на Хмельниччині від Володимира Скоромохи, координатора громадсько-політичного об’єднання “Демократична Славутчина”:
“Влада ще раз підтвердила, що вона лише на словах за об’єктивність. А насправді, влада робить усе, щоб ніхто не смів оцінювати її дії, тим більше - не поширював такі оцінки.
Реакція влади, тобто усунення Вас із мережі FM-радіостанції “Довіра”, свідчить, що українська редакція Радіо “Свобода” справді працює ефективно. В іншому разі її просто б не помічали.
Отож, усього найкращого Вам. Борімося, поборемо!
З повагою, Володимир Скоромоха, координатор громадсько-політичного об’єднання “Демократична Славутчина” .
Ми також отримали копію листа Тернопільської обласної спілки політв’язнів і репресованих, адресованого президентові, голові Верховної Ради та прем''єр-міністру України.
У цьому посланні мовиться:
“Тернопільська обласна спілка політв’язнів і репресованих висловлює рішучий протест проти наміру влади закрити трансляцію Радіо “Свобода” на хвилях FM-радіостанції “Довіра”.
Радіо “Свобода” користується великою популярністю. Воно подає незалежну інформацію з різних поглядів. На цьому радіо у прямому ефірі відбуваються дискусії з найважливіших питань політики, економіки, духовності.
Як перший державний телевізійний канал, так і всі інші телеканали, приватизовані олігархами, останнім часом уникають круглих столів і діалогів у прямому ефірі між пропрезидентськими партіями і опозицією.
Цим самим подається одностороння, спотворена інформація. Вважаємо великою помилкою існуючої влади - передання більшості засобів масової інформації в руки однієї партії - СДПУ(о), яка поступово веде Україну до тоталітаризму.
Вимагаємо від Президента України забезпечити нашим громадянам право на незалежну інформацію, закріплену 34 статтею Конституції України.
Голова Тернопільської обласної спілки політв’язнів і репресованих Богдан Когут”.
“Радію за підтримку слухачами Вашої радіостанції. Мабуть Ви підсилили передавачі на коротких хвилях?
Ірина Правдіна, місто Київ”.
Українська редакція Радіо Свобода, незважаючи на все, як і раніше, далі виходить до етеру на коротких хвилях!
Ранкову Свободу, з 6 до 7 години київського часу, з 1 березня можна почути на частотах 6125, 6170 і 9075 кілогерців; друга вранішня година Свободи, з 8 до 9 за Києвом, передається на частотах 5980, 7245 і 9695 кілогерців.
Гарної вам чутності на коротких хвилях! Українська редакція Радіо Свобода залишається з вами!
Також зауважу, що із 28 лютого, Радіо “Свобода” знову звучить на FM-частотах у Києві. Наразі, йдеться лише про одну годину наших передач із 6 до 7 години ранку - на хвилях радіостанції “Континент”. Частота 100,9 FM.
А зараз короткий фрагмент із листа Романа Костенка з Києва:
“Ваші передачі я слухав регулярно на хвилях Радіо “Довіра”. Слухаю і зараз, часто разом із усією родиною, але вже на коротких хвилях. Хоч для цього і довелося здмухнути порох із старенького приймача “VEF” та прилаштувати до нього за вікном квартири шматок мідного дроту для покращення прийому (така собі імпровізована народна антена, відома ще з тих часів, коли Ваш голос глушили, оберігаючи наші вуха та мізки від правди).
З повагою, Роман Костенко, місто Київ”.
А ось якого листа ми отримали електронною поштою із Полтави:
“Після відключення радіо “Свобода” з ФМ діапазону доводиться використовувати нові канали прийому мовлення української редакції.
Сигнали на коротких хвилях в районі Полтави дуже слабі, а на середніх - взагалі відсутні. Слава Богу, є Інтернет. Але втрачається можливість слухати в прямому ефірі цікаві передачі. А звик вже до цього. Та й не тільки я. Коли приходилось затримуватись на роботі після 20 години, тихенько включав приймача зі “Свободою”, то і в офісі затихало. Слухали! Чекали! А кажуть, що молодь не слухає. Слухає! Слухає!
Поставив сателітну антену. Але, на жаль, поки що, сигналу вашої радіостанції на параметрах, які взяв зі сторінки радіо “Свобода”, не знайшов. Як тільки налаштую ресивер на сигнал “Свободи” - поінформую.
Щиро вдячний Вам, редакціє! Бажаю всім здоров''я. Добрих надбань Вам!
Петро Федорович, Полтава”.
Передачі Української редакції Радіо Свобода можна слухати також і на сателіті.
Налаштуйте цифровий сателітний приймач на супутник “Hotbird-3” на 13 градусах східної довготи: частота 12226; поляризація вертикальна; швидкість потоку 12800; корекція 3/4. Ви отримаєте відеозображення з великою кількістю звукових супроводів. Українська Свобода – на 3-му з них, лівий звуковий канал. Налаштовуючи приймач, ви також можете відразу встановити авдіоідентифікатор – 4230.
Гарної вам чутності в цифровій сателітній передачі! Українська редакція Радіо Свобода залишається з вами!
Продовжуємо передачу “Листи на Свободу”. І переходимо до послань на інші теми.
Спершу пропоную послухати дещо довшого листа від Анатолія Тонконоженка зі села Опитне Артемівського району Донецької області. Автор листа зазначив, що він ветеран праці та інвалід війни. А я, дозволю собі невелике зауваження. Схоже, що пан Тонкоженко, попри усі нинішні негаразди в Україні, які він згадує, добре володіє вмінням бачити світ веселими очима.
“Коли постійно слухаєш Радіо “Свобода”, то дійсно стає сумно від того, про що пишуть численні Ваші дописувачі. Критика, критика, критика! Невже ж так погано в нашій хаті?
Погляньте! Он уже понад 12 років, як ми щасливо живемо в незалежній Україні. Нам, донеччанам, є чим пишатися. Улюблена команда “Шахтар” стала віце-чемпіоном, хоча злостивці запевняють, що це завдяки африканцям та європейцям, купленим за мільйони “зелених”.
У нас на Донеччині народився і створив себе - наймолодший та найбагатший в Україні мільярдер.
Прем''єр-міністром став також наш земляк, Віктор Янукович, а з ним і віце-прем''єри, міністри та численні чиновники, які діляться своїм донецьким досвідом з усією Україною.
Генеральний прокурор теж із “донецьких”. Наш регіон, керований Партією регіонів - займає перше місце за захворюваннями туберкульозом і СНІДом, за корупцією та зростанням смертності.
Ми пишаємося тим, що вибрали до Верховної Ради найбільше число депутатів від блоку “За Єду!”. І відразу об’їлись, не лише обіцянками. Зростання цін на зерно та м’ясомолочні продукти досягло небачених темпів. Але це не біда! Бо зросли пенсії: у когось на 5 гривень, а в когось аж на 8, на які можна купити 150 грамів м''яса, а якщо супового набору із кісточок, то і півкіло. Ми впевнені, що до виборів (у того, хто доживе) іще зростуть і пенсії, і зарплати, ну, звичайно, і ціни на харчі. Загалом славно відзначив Віктор Федорович Янукович 70-ті роковини голодомору!
А наш дорогий Президент, коли відвідав українську діаспору в Сибіру, сказав: “Мы, украинцы, немного с придурю!”. І це “немножко” дає нам право на гонор. А в Зальцбурзі він нас оцінив ще вище: “Народ - не стадо баранів!”.
Колись Павло Лазаренко вкрав мільярд, і за це йому - орден Ярослава Мудрого. Дивно, чому ж тоді американці посадили орденоносця до тюрми? Або ось проти Звягільского в Україні порушили кримінальну справу. Той відсидівся, буцімто хворий, в Ізраїлі. І коли ж пристрасті стихли, він спокійно повернувся, і йому присвоїли звання “почесного шахтаря, Героя України”.
Та й взагалі, засудженість у нас - це не вада. Ось мав чоловік дві судимості - то це стало бонусом, щоб стати Прем''єром. Але, виник парадокс: Кучма прагне на третій термін, а Янукович - не згоден на таке.
А ті “західняки” підіймають Ющенка до небес, мовляв, і борги по зарплатах і пенсіях виплатив, і гроші в кредит “за бугром” не брав, і олігархам не давав можливості красти. Але ж Ющенко не обіцяв горілку по 2-70! І так знахабнів, що без дозволу завітав до Донецька. Ось ми його й зустріли: гарбузами, біґбордами зі свастикою, свистом. Особливо старались студенти та учні ПТУ. Наші, артемівські, відпрацьовували 50 гривень, а мешканці міста Тореза лише 15. Це було минулого року, 31 жовтня - рівно за рік до можливих наступних президентських виборів.
А сьогодні Віктор Федорович Янукович постійно змушений підтверджувати, що Донбас “порожняк не гонить”, як і те, що особи, недовірливі до нього, повинні запастись “памперсами”. На щастя, вони подорожчали лише на деякий час. Та якби цього і не сталось, то й тоді не варта було б бідкатися, бо лікування від більш важкої хвороби наших громадян - “атипової кучманії” - памперсів не потребує.
Анатолій Тонконоженко, ветеран праці, інвалід війни. Села Опитне Артемівського району Донецької області”.
Читаю листа Василя Савоцького зі села Садки Заліщицького району Тернопільської області:
“Слухаю Вас віднедавна, і хоч якість чутності на коротких хвилях дуже низька, продовжую Вас слухати.
Ви розпочали дискусію навколо змін до Конституції, які запропонувала влада. Хочу і я долучитися до цієї розмови. На мою думку, - пише пан Савоцький, все дуже просто: як тільки запахло тим, що до влади на її вищий щабель може прийти українець за духом, а не за паспортом, так звана “братва” при владі заметушилася і почала шукати різні варіанти, аби за будь-яку ціну не допустити Ющенка до влади, а якщо вже й доведеться допустити, то з такими повноваженнями, щоб народ швидко розчарувався у ньому.
Ця влада готова на все, бо їй є що втрачати. Це мільярди доларів, які вони за 12 років незалежності вкрали в нас – громадян України. А також страх, що за цей злочин перед своїм народом, на них чекає кримінальна відповідальність. Так що, зрозуміло стає, що владу вони так просто не віддадуть.
Якщо провалиться так звана “конституційна реформа”, яку наказав протягнути в парламенті наш сумнозвісний гарант, то життю Ющенка загрожує небезпека і ми можемо осиротіти вдруге, як осиротіли після загибелі В''ячеслава Чорновола. А якщо “конституційна реформа” пройде, то - зміни влади у нас не відбудеться. Кримінальні олігархи на чолі з гарантом дограбовуватимуть нас і нашу державу. Так що, цей рік несе нам і нашій Україні тяжке випробування. Дуже важливо, щоб ми – українці, які ще не втратили здорового глузду - об’єдналися і були як ніколи дружні та готові стати на захист правди і щасливого майбутнього наших дітей. Якщо цього ми не зробимо і надалі будуватимемо свої “хати скраю” та діятимемо за принципом “аби хтось, а не я”, то тоді на нашій незалежності і добробуті можна буде покласти хрест.
Отож, не проспімо майбутнього наших дітей!”.
Таким закликом завершує свого листа Василь Савицький зі села Садки Заліщицького району Тернопільської області”.
Це все на сьогодні, шановні слухачі. Час передачі “Листи на Свободу” вичерпано.
З Вами був Петро Кагуй.
Дякуємо Вам за вашу увагу і за ваші листи!
На все добре. До наступних зустрічей в ефірі.
Петро Кагуй
В ефірі передача “Листи на Свободу”. Перед мікрофоном у празькій студії Петро Кагуй. Вітаю Вас, Шановні слухачі!
У першій частині цієї передачі знову прозвучить низка відгуків наших слухачів на усунення передач української редакції Радіо “Свобода” із FM-радіостанції “Довіра”.
Ми подаємо ці листи не заради самореклами. Це досить серйозна проблема і для нас, і для нашої слухацької аудиторії. Важко не реагувати на листи, автори яких пишуть, що звикли слухали наші передачі, слухали їх донедавна на “Довірі”, а тепер позбавлені такої єдиної можливості.
Багато слухачів відгукнулися на наше прохання повідомляти про якість чутності української “Свободи” на коротких та середніх хвилях. Судячи з відгуків, одні нас чують добре чи непогано, а інші жаліються на дуже низьку чутність, що, фактично, унеможливлює слухання наших передач.
Ми вдячні за усі ці відгуки. Ми працюємо над покращенням якості нашого сигналу. З цією метою, зокрема, від 1 березня, ми міняємо деякі частоти на коротких хвилях. Протягом передачі буде оголошено ці нові частоти.
Розпочнемо фрагментом із листа Миколи Савчука зі села Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області:
“Збулося те, чого треба було очікувати. Зрозуміло, що жодна диктатура довго не потерпить свободи слова. Та й ще із-за кордону.
Колись глушили Радіо “Свобода” потужні глушильні двигуни, котрі поїдали мільярди і мільярди кіловат електроенергії. Але що з того вийшло? Й тоді ми слухали “Свободу” - вранці, коли глушителі вже “спали”.
А нині владний режим в агонії допускається щораз відчутніших помилок. І все собі на шкоду.
Ми будемо слухати Радіо “Свобода” як і колись, на коротких хвилях. І в цьому співчуваю і Вам, і нам - радіослухачам.
Микола Савчук, село Великий Бичків, Закарпатської області”.
Наша постійна слухачка Антоніна Качановська з міста Копайгород, що на Вінниччині, пише:
“Нещодавно у “Вечірній Свободі” ведуча Ірина Халупа запитувала, чому опозиція весь час програє?
Життя, на прикладі історії з “Довірою”, дало на це запитання вичерпну відповідь: дуже важко вигравати у шулера, самому діючи чесно (та ще й коли опозиція – лебідь, щука і рак).
Глибока переконана, що “Свобода” залишиться “Свободою”.
Залишаюся Вашою вірною слухачкою, вдячна Господу за старий радіоприймач “Океан”, який 10 років не працював і був відремонтований незадовго до подій 9 березня 2001 року, щоб заново відкрити для мене “Свободу” і нерозривно пов’язати з нею моє життя.
З любов’ю, Антоніна Качановська”.
“Поки що, слова переплітаються з шумом і тріском ефіру на коротких хвилях, але я Вас чую! Спасибі Вам.
Микола з Дніпропетровщини”.
На черзі лист Михайло Баканчук із Тернополя:
“Рішення керівництва Радіо “Довіра” закрити на своїх хвилях передачі радіостанції “Свобода” - результат тотальної інформаційної зачистки, яку проводить держадміністрація президента України.
Це черговий крок владного режиму, щоб український народ отримував лише дозовану інформацію з уст таких куплених глашатаїв як Піховшек, Джангіров, Корчинський та їм подібних.
Радіостанція “Свобода” є одним із оазисів, де можна почути не сфальшовані новини та різносторонню інформацію, почути ті чи інші думки, погляди, переконання. Слухач може реально осмислити їх та дати їм належну свою оцінку”, - зауважує автор листа.
“На моє переконання, - продовжує пан Баканчук, - усунення “Свободи” з FM-радіостанції “Довіра” - це одна ланка репресивного ланцюга, яким намагаються перекрити достовірну інформацію про перебіг подій в Україні. Це робиться при швидкоплинному і каламутному схваленні парламентською “більшістю” змін до Конституції України з метою гарантувати збереження існуючого режиму за будь яких результатів обрання нового президента України.
На мою думку, український народ реально оцінить дії владних структур і дасть належну їм оцінку не за дозованою владою інформацією, а за реаліями нашого нинішнього злиденного життя”, - наголошує Михайло Баканчук із Тернополя.
А зараз прозвучить лист Бориса Данилюка зі села Підлісці Кременецького району Тернопільської області:
“Шановні наші дорогі працівники Радіо “Свобода”, прийміть сердечний привіт від мене особисто і від усіх моїх друзів, які слухають “Свободу”.
Ваше добре слово, звернене до нас, надихає на ще більшу любов до України, до рідної мови, до рідної землі, на якій ми народились і виросли, а тепер вже стали людьми старшого покоління. Мені вже 70 від роду.
Не хвилюйтесь, ми Вас слухаємо і будемо слухати.
Ви просили написати про чутність. Ми Вас чуємо! Це на Тернопільщині. Судячи з листів до Вас, люди слухають таки Ваші передачі, так що ми разом з Вами!”.
Автор цього листа Борис Данилюк зі села Підлісці Тернопільської області повідомив, що слухає нас на коротких хвилях на своєму старому, але якісному радіоприймачі литовського виробництва “Спідола-232”.
“Зробіть щось, щоб ваші передачі були доступними. Там, на вашому діапазоні, на коротких хвилях якась російська станція, через яку вас майже не чути.
У мене мама майже нічого не бачить і Ваше радіо було для неї - дуже великим вечірнім задоволенням. Тепер і це у неї відняли, тому що в моїй квартирі Вас слухати неможливо - весь час напливають якісь інші станції.
З повагою, Катерина Круліковська”.
Я вже повідомляв, що для покращення якості нашого сигналу на коротких хвилях, ми змінюємо окремі наші частоти від 1 березня.
Українська редакція Радіо Свобода, незважаючи на все, як і раніше, далі виходить до етеру на коротких хвилях!
Наші вечірні передачі, з 20 до 23 години за Києвом, із 1 березня слухайте на частоті 9625 кілогерців. Крім того, з 8 до 9 вечора наші передачі є в етері на частоті 6000 тисяч кілогерців рівно, а з 9 до 11 вечора – 7125 кілогерців; а ще з 8 до 10 вечора – на частоті 9650, а з 10 до 11 вечора – 5955 кілогерців.
Гарної вам чутності на коротких хвилях! Українська редакція Радіо Свобода залишається з вами!
В ефірі передача “Листи на Свободу”. Перед мікрофоном Петро Кагуй.
На черзі послання із міста Славути, що на Хмельниччині від Володимира Скоромохи, координатора громадсько-політичного об’єднання “Демократична Славутчина”:
“Влада ще раз підтвердила, що вона лише на словах за об’єктивність. А насправді, влада робить усе, щоб ніхто не смів оцінювати її дії, тим більше - не поширював такі оцінки.
Реакція влади, тобто усунення Вас із мережі FM-радіостанції “Довіра”, свідчить, що українська редакція Радіо “Свобода” справді працює ефективно. В іншому разі її просто б не помічали.
Отож, усього найкращого Вам. Борімося, поборемо!
З повагою, Володимир Скоромоха, координатор громадсько-політичного об’єднання “Демократична Славутчина” .
Ми також отримали копію листа Тернопільської обласної спілки політв’язнів і репресованих, адресованого президентові, голові Верховної Ради та прем''єр-міністру України.
У цьому посланні мовиться:
“Тернопільська обласна спілка політв’язнів і репресованих висловлює рішучий протест проти наміру влади закрити трансляцію Радіо “Свобода” на хвилях FM-радіостанції “Довіра”.
Радіо “Свобода” користується великою популярністю. Воно подає незалежну інформацію з різних поглядів. На цьому радіо у прямому ефірі відбуваються дискусії з найважливіших питань політики, економіки, духовності.
Як перший державний телевізійний канал, так і всі інші телеканали, приватизовані олігархами, останнім часом уникають круглих столів і діалогів у прямому ефірі між пропрезидентськими партіями і опозицією.
Цим самим подається одностороння, спотворена інформація. Вважаємо великою помилкою існуючої влади - передання більшості засобів масової інформації в руки однієї партії - СДПУ(о), яка поступово веде Україну до тоталітаризму.
Вимагаємо від Президента України забезпечити нашим громадянам право на незалежну інформацію, закріплену 34 статтею Конституції України.
Голова Тернопільської обласної спілки політв’язнів і репресованих Богдан Когут”.
“Радію за підтримку слухачами Вашої радіостанції. Мабуть Ви підсилили передавачі на коротких хвилях?
Ірина Правдіна, місто Київ”.
Українська редакція Радіо Свобода, незважаючи на все, як і раніше, далі виходить до етеру на коротких хвилях!
Ранкову Свободу, з 6 до 7 години київського часу, з 1 березня можна почути на частотах 6125, 6170 і 9075 кілогерців; друга вранішня година Свободи, з 8 до 9 за Києвом, передається на частотах 5980, 7245 і 9695 кілогерців.
Гарної вам чутності на коротких хвилях! Українська редакція Радіо Свобода залишається з вами!
Також зауважу, що із 28 лютого, Радіо “Свобода” знову звучить на FM-частотах у Києві. Наразі, йдеться лише про одну годину наших передач із 6 до 7 години ранку - на хвилях радіостанції “Континент”. Частота 100,9 FM.
А зараз короткий фрагмент із листа Романа Костенка з Києва:
“Ваші передачі я слухав регулярно на хвилях Радіо “Довіра”. Слухаю і зараз, часто разом із усією родиною, але вже на коротких хвилях. Хоч для цього і довелося здмухнути порох із старенького приймача “VEF” та прилаштувати до нього за вікном квартири шматок мідного дроту для покращення прийому (така собі імпровізована народна антена, відома ще з тих часів, коли Ваш голос глушили, оберігаючи наші вуха та мізки від правди).
З повагою, Роман Костенко, місто Київ”.
А ось якого листа ми отримали електронною поштою із Полтави:
“Після відключення радіо “Свобода” з ФМ діапазону доводиться використовувати нові канали прийому мовлення української редакції.
Сигнали на коротких хвилях в районі Полтави дуже слабі, а на середніх - взагалі відсутні. Слава Богу, є Інтернет. Але втрачається можливість слухати в прямому ефірі цікаві передачі. А звик вже до цього. Та й не тільки я. Коли приходилось затримуватись на роботі після 20 години, тихенько включав приймача зі “Свободою”, то і в офісі затихало. Слухали! Чекали! А кажуть, що молодь не слухає. Слухає! Слухає!
Поставив сателітну антену. Але, на жаль, поки що, сигналу вашої радіостанції на параметрах, які взяв зі сторінки радіо “Свобода”, не знайшов. Як тільки налаштую ресивер на сигнал “Свободи” - поінформую.
Щиро вдячний Вам, редакціє! Бажаю всім здоров''я. Добрих надбань Вам!
Петро Федорович, Полтава”.
Передачі Української редакції Радіо Свобода можна слухати також і на сателіті.
Налаштуйте цифровий сателітний приймач на супутник “Hotbird-3” на 13 градусах східної довготи: частота 12226; поляризація вертикальна; швидкість потоку 12800; корекція 3/4. Ви отримаєте відеозображення з великою кількістю звукових супроводів. Українська Свобода – на 3-му з них, лівий звуковий канал. Налаштовуючи приймач, ви також можете відразу встановити авдіоідентифікатор – 4230.
Гарної вам чутності в цифровій сателітній передачі! Українська редакція Радіо Свобода залишається з вами!
Продовжуємо передачу “Листи на Свободу”. І переходимо до послань на інші теми.
Спершу пропоную послухати дещо довшого листа від Анатолія Тонконоженка зі села Опитне Артемівського району Донецької області. Автор листа зазначив, що він ветеран праці та інвалід війни. А я, дозволю собі невелике зауваження. Схоже, що пан Тонкоженко, попри усі нинішні негаразди в Україні, які він згадує, добре володіє вмінням бачити світ веселими очима.
“Коли постійно слухаєш Радіо “Свобода”, то дійсно стає сумно від того, про що пишуть численні Ваші дописувачі. Критика, критика, критика! Невже ж так погано в нашій хаті?
Погляньте! Он уже понад 12 років, як ми щасливо живемо в незалежній Україні. Нам, донеччанам, є чим пишатися. Улюблена команда “Шахтар” стала віце-чемпіоном, хоча злостивці запевняють, що це завдяки африканцям та європейцям, купленим за мільйони “зелених”.
У нас на Донеччині народився і створив себе - наймолодший та найбагатший в Україні мільярдер.
Прем''єр-міністром став також наш земляк, Віктор Янукович, а з ним і віце-прем''єри, міністри та численні чиновники, які діляться своїм донецьким досвідом з усією Україною.
Генеральний прокурор теж із “донецьких”. Наш регіон, керований Партією регіонів - займає перше місце за захворюваннями туберкульозом і СНІДом, за корупцією та зростанням смертності.
Ми пишаємося тим, що вибрали до Верховної Ради найбільше число депутатів від блоку “За Єду!”. І відразу об’їлись, не лише обіцянками. Зростання цін на зерно та м’ясомолочні продукти досягло небачених темпів. Але це не біда! Бо зросли пенсії: у когось на 5 гривень, а в когось аж на 8, на які можна купити 150 грамів м''яса, а якщо супового набору із кісточок, то і півкіло. Ми впевнені, що до виборів (у того, хто доживе) іще зростуть і пенсії, і зарплати, ну, звичайно, і ціни на харчі. Загалом славно відзначив Віктор Федорович Янукович 70-ті роковини голодомору!
А наш дорогий Президент, коли відвідав українську діаспору в Сибіру, сказав: “Мы, украинцы, немного с придурю!”. І це “немножко” дає нам право на гонор. А в Зальцбурзі він нас оцінив ще вище: “Народ - не стадо баранів!”.
Колись Павло Лазаренко вкрав мільярд, і за це йому - орден Ярослава Мудрого. Дивно, чому ж тоді американці посадили орденоносця до тюрми? Або ось проти Звягільского в Україні порушили кримінальну справу. Той відсидівся, буцімто хворий, в Ізраїлі. І коли ж пристрасті стихли, він спокійно повернувся, і йому присвоїли звання “почесного шахтаря, Героя України”.
Та й взагалі, засудженість у нас - це не вада. Ось мав чоловік дві судимості - то це стало бонусом, щоб стати Прем''єром. Але, виник парадокс: Кучма прагне на третій термін, а Янукович - не згоден на таке.
А ті “західняки” підіймають Ющенка до небес, мовляв, і борги по зарплатах і пенсіях виплатив, і гроші в кредит “за бугром” не брав, і олігархам не давав можливості красти. Але ж Ющенко не обіцяв горілку по 2-70! І так знахабнів, що без дозволу завітав до Донецька. Ось ми його й зустріли: гарбузами, біґбордами зі свастикою, свистом. Особливо старались студенти та учні ПТУ. Наші, артемівські, відпрацьовували 50 гривень, а мешканці міста Тореза лише 15. Це було минулого року, 31 жовтня - рівно за рік до можливих наступних президентських виборів.
А сьогодні Віктор Федорович Янукович постійно змушений підтверджувати, що Донбас “порожняк не гонить”, як і те, що особи, недовірливі до нього, повинні запастись “памперсами”. На щастя, вони подорожчали лише на деякий час. Та якби цього і не сталось, то й тоді не варта було б бідкатися, бо лікування від більш важкої хвороби наших громадян - “атипової кучманії” - памперсів не потребує.
Анатолій Тонконоженко, ветеран праці, інвалід війни. Села Опитне Артемівського району Донецької області”.
Читаю листа Василя Савоцького зі села Садки Заліщицького району Тернопільської області:
“Слухаю Вас віднедавна, і хоч якість чутності на коротких хвилях дуже низька, продовжую Вас слухати.
Ви розпочали дискусію навколо змін до Конституції, які запропонувала влада. Хочу і я долучитися до цієї розмови. На мою думку, - пише пан Савоцький, все дуже просто: як тільки запахло тим, що до влади на її вищий щабель може прийти українець за духом, а не за паспортом, так звана “братва” при владі заметушилася і почала шукати різні варіанти, аби за будь-яку ціну не допустити Ющенка до влади, а якщо вже й доведеться допустити, то з такими повноваженнями, щоб народ швидко розчарувався у ньому.
Ця влада готова на все, бо їй є що втрачати. Це мільярди доларів, які вони за 12 років незалежності вкрали в нас – громадян України. А також страх, що за цей злочин перед своїм народом, на них чекає кримінальна відповідальність. Так що, зрозуміло стає, що владу вони так просто не віддадуть.
Якщо провалиться так звана “конституційна реформа”, яку наказав протягнути в парламенті наш сумнозвісний гарант, то життю Ющенка загрожує небезпека і ми можемо осиротіти вдруге, як осиротіли після загибелі В''ячеслава Чорновола. А якщо “конституційна реформа” пройде, то - зміни влади у нас не відбудеться. Кримінальні олігархи на чолі з гарантом дограбовуватимуть нас і нашу державу. Так що, цей рік несе нам і нашій Україні тяжке випробування. Дуже важливо, щоб ми – українці, які ще не втратили здорового глузду - об’єдналися і були як ніколи дружні та готові стати на захист правди і щасливого майбутнього наших дітей. Якщо цього ми не зробимо і надалі будуватимемо свої “хати скраю” та діятимемо за принципом “аби хтось, а не я”, то тоді на нашій незалежності і добробуті можна буде покласти хрест.
Отож, не проспімо майбутнього наших дітей!”.
Таким закликом завершує свого листа Василь Савицький зі села Садки Заліщицького району Тернопільської області”.
Це все на сьогодні, шановні слухачі. Час передачі “Листи на Свободу” вичерпано.
З Вами був Петро Кагуй.
Дякуємо Вам за вашу увагу і за ваші листи!
На все добре. До наступних зустрічей в ефірі.
