Київ, 11 березня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Звукооператор Михайло Петренко. Ми вітаємо вас, шановні слухачі.
Сьогоднішня програма присвячена темі: “Свобода слова та право на отримання інформації”. Зокрема, у програмі ви почуєте:
- У Києві відбулася акція журналістів “Волю слову!”
- На Дніпропетровщині припинила мовлення Незалежна павлогродська телекомпанія;
- У Симферополі триває суд за позовом до кримської журналістки Лілії Буджурової.
9-го березня у Києві відбувся мітинг опозиції на захист свободи слова. Кілька тисяч демонстрантів пройшлися центральними вулицями Києва, скандуючи гасла “Кучму геть!”, а також “Свободу незалежній пресі”.
Українські журналісти, які очолили колону демонстрантів, тримали в руках транспаранти з перекресленими написами "Радіо “Свобода", "Радіо "Континент", "Радіо “Рокс", "5-й канал", "Сільські вісті".
Біля пам’ятника Тарасові Шевченку маніфестанти ухвалили резолюцію мітингу, в якій було зазначено, що влада переслідує свободу слова брутальніше за царський режим.
Репортаж Марини Пирожук.
Марина Пирожук
Виступаючи біля пам’ятника Шевченку від імені українських журналістів голова Парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко звинуватив владу у нахабному наступові на вільну пресу та журналістів.
Він також наголосив, що ситуація з українськими мас-медіа буде дедалі більше погіршуватися, а дії влади будуть більш нахабними та цинічними.
Микола Томенко
Ця влада плює в очі всім, розуміючи, що вона безкарна.
Раніше вона хоча б виправдовувалася, коли закривались ЗМІ і ховала очі після чергової гибелі журналістів. Сьогодні ж вони нагло говорять нам і цинічно про те, що нічого страшного не відбувається, що коли гинуть чергові журналісти і коли закривають і нищать чергове медіа, що це так і треба.
Коли парламентсько-урядова більшість говорить, що ніколи не проголосує за мораторій на перевірки ЗМІ і що через ЗМІ буде закривати все нові і нові медіа, то ми прекрасно розуміємо, що попередні методи діяльності себе вичерпали.
Я свято вірю в те, що журналісти, які сьогодні вільно почувають і мріють про те, що до них не прийдуть, помиляються. Прийдуть до всіх, хто пише хоча б частину правди, і хто намагається донести інформацію про те, що відбувається в цій країні.
Якщо сьогодні закрили “Континент” і “Свободу” і намагаються закрити “5-й канал”, якщо нищать “Сільські вісті”, то список наступних медіа, ми розуміємо, буде більший. І якщо сьогодні на захист кожного з цих медіа ми не станемо, то влада буде більш агресивнішою і наглішою.
Марина Пирожук
Микола Томенко закликав журналістів та політиків об’єднатися у боротьбі за свободу слова, тоді влада, за його словами, змушена буде відступити. В іншому разі Томенко закликав усіх до активної громадянської непокори.
До громадянського повстання закликали учасників мітингу і лідери політичної опозиції.
Лідерка парламентського блоку Юлія Тимошенко, зокрема, виступаючи на мітингу, закликала усіх перейти до підготовки серйозного народного повстання і не бути осторонь від дій влади.
Вона зацитувала слова президента США Рузвельта, який закликав до чотирьох свобод: свободи слова, свободи віросповідання, свободи від злиднів і від страху, наголосивши, що всі інші свободи починаються саме зі свободи від страху.
Акцію протесту було завершено ухваленням резолюції мітингу проти тиску влади на пресу, де було зазначено, що влада переслідує свободу слова брутальніше за царську охранку, яка забороняла твори Шевченка. У резолюції також лунали заклики поставити край цензурі та диктатурі.
Демонстранти співають гімн України
Надія Шерстюк
Нагадаю, що це був репортаж з мітингу на захист свободи слова в українській столиці. А тепер переходимо до регіонів.
З українського інформаційного простору зникло Павлоградське незалежне телебачення. Це стало відомо після того, як Національна рада з питань телебачення і радіомовлення видала ліцензію на 50-ий телеканал Дніпропетровській телерадіокомпанії.
Керівництво Павлоградського телебачення таке рішення Нацради вважає однією із форм витіснення незалежних ЗМІ з інформаційного поля України напередодні президентських виборів.
Що відбувається за лаштунками процесу ліцензування, досліджував Микола Закалюжний.
Микола Закалюжний
На тлі проблем, які виникли з газетою “Сільські вісті”, радіо “Свобода”, “5-им телеканалом”, радіо “Континент”, для багатьох непоміченою залишилася доля Незалежного павлоградського телебачення. Йому, незважаючи на 12-річну роботу на 50-му телеканалі, не продовжили ліценції.
Чому перевагу надано Дніпропетровській ТРК, а не йому? На це запитання відповідає член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Віктор Понеділко.
Віктор Понеділко
Вони на рівних умовах змагалися з обласною телерадіокомпанією. Ну ми ж беремо за критерій і фінансову спроможність, і потреби інформаційні цілого регіону, і творчі. Тут є переваги певні на боці ТРК.
Микола Закалюжний
Однак, на переконання директора Незалежного павлоградського телебачення Ігоря Ледіна, очолювана ним телекомпанія продукувала програми, які, окрім усього, вирізнялися громадянською позицією, бо зачіпали інтереси впливових чиновників, владну верхівку.
“То ж сподіватися, на позитивну відповідь від Нацради у рік президентських виборів було марною справою,” - вважає Ігор Ледін.
Ігор Ледін
Взагалі в Україні незалежним телестудіям майже не видають ніяких ліцензій. Переслідування “5-го каналу”, теж саме і з нами.
У ВР більшість, і взагалі в Нараді така ж більшість. Тому давати, а тому не давати. Нацрада – це аналог ВР і взагалі влади в України.
Микола Закалюжний
Говорив Ігор Ледін, директор Незалежного павлоградського телебачення.
Щоправда член Нацради Віктор Понеділко, відкидає політичні мотиви надання ліцензії Дніпропетровській ТРК.
Віктор Понеділко
Знаєте, якби мова йшла про те що Нарада віддала ліцензію “Новому каналу”, тобто Пінчуку, чи ”ТЕТу”, тобто Суркісу, то я би розумів павлоградців. Але коли віддали державній компанії, а держава, пробачте, в нас, навіть за Конституцією, не надає переваг ні одній із ідеологій, то, зрозуміло, що це не було політичним рішенням.
Микола Закалюжний
Втім, на переконання голови Парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка, приводи до того, чому ті чи інші ЗМІ потрапили у немилість, різні, але для усіх постраждалих мас-медіа, характерна одна особливість: вони непідконтрольні владі і доводили до загалу точку зору, яку вона не поділяє.
“То ж ситуація, що зараз складається в інформаційному полі України, входить у протиріччя з Європейською Конвенції з прав людини,” - підкреслює Микола Томенко.
У цьому документі наголошується на засадничій ролі свободи виявлення поглядів і можливості одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави.
“Це положення Конвенції перегукується із ст. 34-ю Конституції України про те, що кожному гарантується право на свободу думки і слова і на вільне вираження своїх переконань,” - підкреслив Микола Томенко, який називає дії пропрезидентських сил щодо мас-медіа, спробою зачистка інформаційного простору напередодні президентських виборів в Україні.
Цю точку зору голови Парламентського комітету з питань свободи слова поділяє і директор Незалежного павлоградського телебачення Ігор Ледін, який не виключає, що невдовзі в Україні нецензуровану думку можна буде почути хіба що від приглушеної хвилі закордонних радіоголосів або ж зі сторінок самвидаву.
Надія Шерстюк
У Симферополі триває судовий процес за позовом колишнього співробітника Управління з боротьби з організованою злочинністю Андрія Грачова проти відомої кримської журналістки Лілії Буджурової.
Нещодавно відбувся новий поворот у цій справі. Тепер співвідповідачем у справі залучається також популярне політичне інтернет-видання “Українська правда”.
Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
Екс-міліціонер Андрій Грачов проходить свідком у відомій справі євпаторійського журналіста і видавця Володимира Лутьєва, підозрюваного у замовленні вбивства кримського депутата.
Позивач вимагає від журналістки півмільйона гривень компенсації за моральні страждання, отримані в результаті того, що Ліля Буджурова висвітлила деякі деталі і роль звільненого з міліції убопівця у цій справі, що тягнеться з жовтня 2000-го року.
Зокрема, журналістка написала, що саме Андрій Грачов, раніше звільнений з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, виступив псевдо-виконавцем убивства депутата, якому, начебто, і замовив цей злочин головний редактор газети “Євпаторійская нєдєля” Володимир Лутьєв.
Ліля Буджурова у своєму матеріалі під назвою “Володимир Лутьєв - Микола Котляревський: "шпигунський" роман”, розміщеному 9-го січня 2003-го року у відомому Інтернет-виданні “Українська правда” описала також історію, яка призвела до звільнення пана Грачова з міліції, коли той у день вчинення кривавого злочину пив горілку з одним із вбивць.
Зараз Андрій Грачов оскаржує не тільки факти викладені журналісткою, але й правомірність його звільнення з міліції.
Зараз його справа слухається у Верховному Суді України, і саме тому суддя відклала слухання цього позову до Лілі Буджурової до того часу, як буде ухвалене рішення щодо суперечки між кримським главком МВС України та Андрієм Грачовим.
Водночас, на прохання останнього, суд вирішив залучити до процесу як співвідповідача “Українську правду”.
Оскільки це інтернет-видання, згідно з чинним законодавством, не є засобом масової інформації, то місцеві журналісти припускають, що такий крок суду може призвести або до відмови позивачу, або, що вірогідніше, до спроби закрити підприємницьку структуру, яка видає “Українську правду”.
Надія Шерстюк
Професія журналіста в Україні є однією з найнебезпечніших. Про це свідчать дані соціологічних опитувань. На цьому наголосив надзвичайний і повноважний посол США в Україні Джон Гербст на зустрічі з київськими студентами.
Пан Гербст, зокрема, сказав:
Джон Гербст
Засоби масової інформації, насамперед телебачення і радіо, є головними жертвами порушення свободи слова в Україні.
Це результат того, що ці ЗМІ дають широкий інформаційний спектр для українських громадян. У підсумку, влада намагається керувати процесом надання інформації користувачам, і розповсюдження “темників” – це один з видів такого управління.
На особливу увагу різноманітних перевіряючих органів заслуговують мас-медіа, незалежні від влади, і котрі владу критикують. Ними цікавляться податкові і санітарні інспектори, правоохоронці, пожежники. Такі ЗМІ отримують проблеми з друкуванням, раптово дорожчає папір або ламається техніка в друкарнях.
Журналісти незалежних видань відчувають тиск з боку чиновників.
І досі справді скандальним для України є той факт, що журналіст – одна з найбільш небезпечних професій.
Надія Шерстюк
Зауважив Джон Гербст, Надзвичайний і Повноважний посол Сполучених Штатів в Україні. На цьому сьогоднішню передачу закінчено. Випуск уклала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав у київській студії Михайло Петренко.
На все добре!
Говорить радіо “Свобода”!
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Звукооператор Михайло Петренко. Ми вітаємо вас, шановні слухачі.
Сьогоднішня програма присвячена темі: “Свобода слова та право на отримання інформації”. Зокрема, у програмі ви почуєте:
- У Києві відбулася акція журналістів “Волю слову!”
- На Дніпропетровщині припинила мовлення Незалежна павлогродська телекомпанія;
- У Симферополі триває суд за позовом до кримської журналістки Лілії Буджурової.
9-го березня у Києві відбувся мітинг опозиції на захист свободи слова. Кілька тисяч демонстрантів пройшлися центральними вулицями Києва, скандуючи гасла “Кучму геть!”, а також “Свободу незалежній пресі”.
Українські журналісти, які очолили колону демонстрантів, тримали в руках транспаранти з перекресленими написами "Радіо “Свобода", "Радіо "Континент", "Радіо “Рокс", "5-й канал", "Сільські вісті".
Біля пам’ятника Тарасові Шевченку маніфестанти ухвалили резолюцію мітингу, в якій було зазначено, що влада переслідує свободу слова брутальніше за царський режим.
Репортаж Марини Пирожук.
Марина Пирожук
Виступаючи біля пам’ятника Шевченку від імені українських журналістів голова Парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко звинуватив владу у нахабному наступові на вільну пресу та журналістів.
Він також наголосив, що ситуація з українськими мас-медіа буде дедалі більше погіршуватися, а дії влади будуть більш нахабними та цинічними.
Микола Томенко
Ця влада плює в очі всім, розуміючи, що вона безкарна.
Раніше вона хоча б виправдовувалася, коли закривались ЗМІ і ховала очі після чергової гибелі журналістів. Сьогодні ж вони нагло говорять нам і цинічно про те, що нічого страшного не відбувається, що коли гинуть чергові журналісти і коли закривають і нищать чергове медіа, що це так і треба.
Коли парламентсько-урядова більшість говорить, що ніколи не проголосує за мораторій на перевірки ЗМІ і що через ЗМІ буде закривати все нові і нові медіа, то ми прекрасно розуміємо, що попередні методи діяльності себе вичерпали.
Я свято вірю в те, що журналісти, які сьогодні вільно почувають і мріють про те, що до них не прийдуть, помиляються. Прийдуть до всіх, хто пише хоча б частину правди, і хто намагається донести інформацію про те, що відбувається в цій країні.
Якщо сьогодні закрили “Континент” і “Свободу” і намагаються закрити “5-й канал”, якщо нищать “Сільські вісті”, то список наступних медіа, ми розуміємо, буде більший. І якщо сьогодні на захист кожного з цих медіа ми не станемо, то влада буде більш агресивнішою і наглішою.
Марина Пирожук
Микола Томенко закликав журналістів та політиків об’єднатися у боротьбі за свободу слова, тоді влада, за його словами, змушена буде відступити. В іншому разі Томенко закликав усіх до активної громадянської непокори.
До громадянського повстання закликали учасників мітингу і лідери політичної опозиції.
Лідерка парламентського блоку Юлія Тимошенко, зокрема, виступаючи на мітингу, закликала усіх перейти до підготовки серйозного народного повстання і не бути осторонь від дій влади.
Вона зацитувала слова президента США Рузвельта, який закликав до чотирьох свобод: свободи слова, свободи віросповідання, свободи від злиднів і від страху, наголосивши, що всі інші свободи починаються саме зі свободи від страху.
Акцію протесту було завершено ухваленням резолюції мітингу проти тиску влади на пресу, де було зазначено, що влада переслідує свободу слова брутальніше за царську охранку, яка забороняла твори Шевченка. У резолюції також лунали заклики поставити край цензурі та диктатурі.
Демонстранти співають гімн України
Надія Шерстюк
Нагадаю, що це був репортаж з мітингу на захист свободи слова в українській столиці. А тепер переходимо до регіонів.
З українського інформаційного простору зникло Павлоградське незалежне телебачення. Це стало відомо після того, як Національна рада з питань телебачення і радіомовлення видала ліцензію на 50-ий телеканал Дніпропетровській телерадіокомпанії.
Керівництво Павлоградського телебачення таке рішення Нацради вважає однією із форм витіснення незалежних ЗМІ з інформаційного поля України напередодні президентських виборів.
Що відбувається за лаштунками процесу ліцензування, досліджував Микола Закалюжний.
Микола Закалюжний
На тлі проблем, які виникли з газетою “Сільські вісті”, радіо “Свобода”, “5-им телеканалом”, радіо “Континент”, для багатьох непоміченою залишилася доля Незалежного павлоградського телебачення. Йому, незважаючи на 12-річну роботу на 50-му телеканалі, не продовжили ліценції.
Чому перевагу надано Дніпропетровській ТРК, а не йому? На це запитання відповідає член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Віктор Понеділко.
Віктор Понеділко
Вони на рівних умовах змагалися з обласною телерадіокомпанією. Ну ми ж беремо за критерій і фінансову спроможність, і потреби інформаційні цілого регіону, і творчі. Тут є переваги певні на боці ТРК.
Микола Закалюжний
Однак, на переконання директора Незалежного павлоградського телебачення Ігоря Ледіна, очолювана ним телекомпанія продукувала програми, які, окрім усього, вирізнялися громадянською позицією, бо зачіпали інтереси впливових чиновників, владну верхівку.
“То ж сподіватися, на позитивну відповідь від Нацради у рік президентських виборів було марною справою,” - вважає Ігор Ледін.
Ігор Ледін
Взагалі в Україні незалежним телестудіям майже не видають ніяких ліцензій. Переслідування “5-го каналу”, теж саме і з нами.
У ВР більшість, і взагалі в Нараді така ж більшість. Тому давати, а тому не давати. Нацрада – це аналог ВР і взагалі влади в України.
Микола Закалюжний
Говорив Ігор Ледін, директор Незалежного павлоградського телебачення.
Щоправда член Нацради Віктор Понеділко, відкидає політичні мотиви надання ліцензії Дніпропетровській ТРК.
Віктор Понеділко
Знаєте, якби мова йшла про те що Нарада віддала ліцензію “Новому каналу”, тобто Пінчуку, чи ”ТЕТу”, тобто Суркісу, то я би розумів павлоградців. Але коли віддали державній компанії, а держава, пробачте, в нас, навіть за Конституцією, не надає переваг ні одній із ідеологій, то, зрозуміло, що це не було політичним рішенням.
Микола Закалюжний
Втім, на переконання голови Парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка, приводи до того, чому ті чи інші ЗМІ потрапили у немилість, різні, але для усіх постраждалих мас-медіа, характерна одна особливість: вони непідконтрольні владі і доводили до загалу точку зору, яку вона не поділяє.
“То ж ситуація, що зараз складається в інформаційному полі України, входить у протиріччя з Європейською Конвенції з прав людини,” - підкреслює Микола Томенко.
У цьому документі наголошується на засадничій ролі свободи виявлення поглядів і можливості одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави.
“Це положення Конвенції перегукується із ст. 34-ю Конституції України про те, що кожному гарантується право на свободу думки і слова і на вільне вираження своїх переконань,” - підкреслив Микола Томенко, який називає дії пропрезидентських сил щодо мас-медіа, спробою зачистка інформаційного простору напередодні президентських виборів в Україні.
Цю точку зору голови Парламентського комітету з питань свободи слова поділяє і директор Незалежного павлоградського телебачення Ігор Ледін, який не виключає, що невдовзі в Україні нецензуровану думку можна буде почути хіба що від приглушеної хвилі закордонних радіоголосів або ж зі сторінок самвидаву.
Надія Шерстюк
У Симферополі триває судовий процес за позовом колишнього співробітника Управління з боротьби з організованою злочинністю Андрія Грачова проти відомої кримської журналістки Лілії Буджурової.
Нещодавно відбувся новий поворот у цій справі. Тепер співвідповідачем у справі залучається також популярне політичне інтернет-видання “Українська правда”.
Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
Екс-міліціонер Андрій Грачов проходить свідком у відомій справі євпаторійського журналіста і видавця Володимира Лутьєва, підозрюваного у замовленні вбивства кримського депутата.
Позивач вимагає від журналістки півмільйона гривень компенсації за моральні страждання, отримані в результаті того, що Ліля Буджурова висвітлила деякі деталі і роль звільненого з міліції убопівця у цій справі, що тягнеться з жовтня 2000-го року.
Зокрема, журналістка написала, що саме Андрій Грачов, раніше звільнений з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, виступив псевдо-виконавцем убивства депутата, якому, начебто, і замовив цей злочин головний редактор газети “Євпаторійская нєдєля” Володимир Лутьєв.
Ліля Буджурова у своєму матеріалі під назвою “Володимир Лутьєв - Микола Котляревський: "шпигунський" роман”, розміщеному 9-го січня 2003-го року у відомому Інтернет-виданні “Українська правда” описала також історію, яка призвела до звільнення пана Грачова з міліції, коли той у день вчинення кривавого злочину пив горілку з одним із вбивць.
Зараз Андрій Грачов оскаржує не тільки факти викладені журналісткою, але й правомірність його звільнення з міліції.
Зараз його справа слухається у Верховному Суді України, і саме тому суддя відклала слухання цього позову до Лілі Буджурової до того часу, як буде ухвалене рішення щодо суперечки між кримським главком МВС України та Андрієм Грачовим.
Водночас, на прохання останнього, суд вирішив залучити до процесу як співвідповідача “Українську правду”.
Оскільки це інтернет-видання, згідно з чинним законодавством, не є засобом масової інформації, то місцеві журналісти припускають, що такий крок суду може призвести або до відмови позивачу, або, що вірогідніше, до спроби закрити підприємницьку структуру, яка видає “Українську правду”.
Надія Шерстюк
Професія журналіста в Україні є однією з найнебезпечніших. Про це свідчать дані соціологічних опитувань. На цьому наголосив надзвичайний і повноважний посол США в Україні Джон Гербст на зустрічі з київськими студентами.
Пан Гербст, зокрема, сказав:
Джон Гербст
Засоби масової інформації, насамперед телебачення і радіо, є головними жертвами порушення свободи слова в Україні.
Це результат того, що ці ЗМІ дають широкий інформаційний спектр для українських громадян. У підсумку, влада намагається керувати процесом надання інформації користувачам, і розповсюдження “темників” – це один з видів такого управління.
На особливу увагу різноманітних перевіряючих органів заслуговують мас-медіа, незалежні від влади, і котрі владу критикують. Ними цікавляться податкові і санітарні інспектори, правоохоронці, пожежники. Такі ЗМІ отримують проблеми з друкуванням, раптово дорожчає папір або ламається техніка в друкарнях.
Журналісти незалежних видань відчувають тиск з боку чиновників.
І досі справді скандальним для України є той факт, що журналіст – одна з найбільш небезпечних професій.
Надія Шерстюк
Зауважив Джон Гербст, Надзвичайний і Повноважний посол Сполучених Штатів в Україні. На цьому сьогоднішню передачу закінчено. Випуск уклала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав у київській студії Михайло Петренко.
На все добре!
Говорить радіо “Свобода”!
