Єрусалим, 9 березня 2004 року.
Цими днями в Україні, Ізраїлі, Німеччині, Голландії та інших країнах відзначається сторіччя з дня народження оперного співака та синагогального кантора світової слави Йозефа Шмідта.
Завдяки Шмідту, назва невеликого буковинського села Давідени, де він народився, стало відомим усьому світу.
Незвичайна музична кар’єра цього співака, якого називають “буковинським Карузо”, трагічно закінчилась під час Другої Cвітової війни.
В єрусалимському Домі кіно відбувся вчора Вечір пам’яті Йозефа Шмідта з демонстрацією кінофільмів, де він виступає у головних ролях.
Поліетнічна Буковина дала світу чимало талановитих митців, серед яких почесне місце належить оперному тенору Йозефу Шмідту, якого називають “буковинським Карузо”.
Якщо б він трагічно не загинув під час Другої Світової війни, вважається, що він став би більш видатним тенором світу перед Лучано Паваротті.
Шмідт народився у єврейській хасидській сім’ї у селі Давідени, коли Чернівців, і спочатку служив кантором у головній синагозі цього міста. Втім, виїхав на вищі музичні студії у Берлін, де почалася його славетна кар’єра ліричного співака.
Через малий зріст Йозеф Шмідт не виступав, як правило, на оперному коні, а співав по радіо, у кінофільмах та на концертах, з якими об’їздив багато країн.
Його голос відзначався надзвичайно широким звуковим діапазоном. Він особливо легко брав високі ноти.
Його популярність у США була настільки великою, що йому там були готові платити астрономічно високі гонорари. За виступ у “Карнегі Хол” в Нью-Йорку у спільному концерті він отримав за три хвилини співання 10 тисяч доларів, що, мабуть, було рекордним гонораром 30-х років.
Навіть провід німецьких фашистів визнавав велич таланту Шмідта. Вони прийшли 9-го травня 1933-го року на презентацію його кінофільму “Пісня йде по світу”. І міністр пропаганди Німеччини Йозеф Гебельс, що був серед глядачів, аплодував і голосно заявив, що Шмідту треба надати звання “Почесного арійця”. Проте при фашистському режимі у Німеччині Йозеф Шмідт був вимушений покинути цю країну.
Він загинув 1942-го року у Швейцарії у таборі для переміщених осіб, де умови були вельми важкими.
Де Шмідт не подорожував би з концертами, він час від часу повертався у рідну Буковину. Останнього разу він там побував в 1939-му році.
На вечорі в єрусалимському Домі кіно із спогадами перед численною аудиторією вихідців із Буковини виступили родичі славетного співака, що проживають тепер в Ізраїлі.
На пам’ятнику Йозефа Шмідта на Цюріхському кладовищі стоїть надпис “Зірка падає з неба”, назва одної з його пісень.
Цими днями в Україні, Ізраїлі, Німеччині, Голландії та інших країнах відзначається сторіччя з дня народження оперного співака та синагогального кантора світової слави Йозефа Шмідта.
Завдяки Шмідту, назва невеликого буковинського села Давідени, де він народився, стало відомим усьому світу.
Незвичайна музична кар’єра цього співака, якого називають “буковинським Карузо”, трагічно закінчилась під час Другої Cвітової війни.
В єрусалимському Домі кіно відбувся вчора Вечір пам’яті Йозефа Шмідта з демонстрацією кінофільмів, де він виступає у головних ролях.
Поліетнічна Буковина дала світу чимало талановитих митців, серед яких почесне місце належить оперному тенору Йозефу Шмідту, якого називають “буковинським Карузо”.
Якщо б він трагічно не загинув під час Другої Світової війни, вважається, що він став би більш видатним тенором світу перед Лучано Паваротті.
Шмідт народився у єврейській хасидській сім’ї у селі Давідени, коли Чернівців, і спочатку служив кантором у головній синагозі цього міста. Втім, виїхав на вищі музичні студії у Берлін, де почалася його славетна кар’єра ліричного співака.
Через малий зріст Йозеф Шмідт не виступав, як правило, на оперному коні, а співав по радіо, у кінофільмах та на концертах, з якими об’їздив багато країн.
Його голос відзначався надзвичайно широким звуковим діапазоном. Він особливо легко брав високі ноти.
Його популярність у США була настільки великою, що йому там були готові платити астрономічно високі гонорари. За виступ у “Карнегі Хол” в Нью-Йорку у спільному концерті він отримав за три хвилини співання 10 тисяч доларів, що, мабуть, було рекордним гонораром 30-х років.
Навіть провід німецьких фашистів визнавав велич таланту Шмідта. Вони прийшли 9-го травня 1933-го року на презентацію його кінофільму “Пісня йде по світу”. І міністр пропаганди Німеччини Йозеф Гебельс, що був серед глядачів, аплодував і голосно заявив, що Шмідту треба надати звання “Почесного арійця”. Проте при фашистському режимі у Німеччині Йозеф Шмідт був вимушений покинути цю країну.
Він загинув 1942-го року у Швейцарії у таборі для переміщених осіб, де умови були вельми важкими.
Де Шмідт не подорожував би з концертами, він час від часу повертався у рідну Буковину. Останнього разу він там побував в 1939-му році.
На вечорі в єрусалимському Домі кіно із спогадами перед численною аудиторією вихідців із Буковини виступили родичі славетного співака, що проживають тепер в Ізраїлі.
На пам’ятнику Йозефа Шмідта на Цюріхському кладовищі стоїть надпис “Зірка падає з неба”, назва одної з його пісень.
