Прага, 15 березня 2004 року - «Чума 21 століття» - таким терміном уже дехто охрестив терористичні акти останніх років.
Після знищення Світового центру торгівлі у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року та низки інших терористичних актів у різних країнах світ потряс своїми масштабами новий теракт – вже 11 березня у столиці Іспанії. Інтервал між трагедіями в Нью-Йорку і Мадриді - рівно два з половиною роки.
Цього разу 200 осіб загинуло і близько півтори тисячі поранено. Жертвами теракту стало цивільне населення. Але поговоримо не про ці невинні жертви, а про тих, хто здійснює терористичні акти. Хто вони?
Досі не існує єдиного визначення терміну «тероризм». Й тому часто одних і тих же осіб чи організації, хтось називає терористами, а хтось «борцями за волю».
Відсутність загальноприйнятого визначення тероризму є - однією з проблем боротьби з терористами. З одного боку, ця невизначеність дає можливість використовувати термін «тероризм» відповідно до поточних політичних, релігійних чи інших інтересів. Фактично, слово «тероризм» перетворене на клеймо та ідеологічний штамп, що їх використовують часто не за призначенням. А з іншого боку, така невизначеність сприяє терористам, бо дозволяє їм успішніше займатися пропагандою, знаходити прихильників і набирати нових членів до своїх організацій. Такий висновок робить у своєму невеликому дослідженні інформаційне агентство «Washington ProFile».
Очевидно, що за прикладами використання клейма «терористи» не за призначенням далеко ходити не треба. Скажімо, офіційна Москва, розпочавши другу війну у Чечні, називала і досі називає її не інакше як «антитерористична операція». І це при тому, що два місяці російська авіація та артилерія фактично стирали з лиця землі чеченську столицю Грозний, від чого гинуло, перш за все, цивільне населення.
А після нещодавнього вибуху у московському метро президент Росії Володимир Путін у перший же день заявив: «Власне кажучи, нам жодного побічного, додаткового підтвердження і не потрібно. Ми ж точно знаємо, що Масхадов і його бандити пов’язані з цим терором».
Що собою становлять «кремлівські борці з тероризмом», можливо незабаром продемонструє судовий процес у Катарі. Днями британська газета «The Times», посилаючись на дипломатичні джерела, написала, що двоє заарештованих росіян у Катарі за звинуваченням у причетності до убивства колишнього президента Чечні Зелімхана Яндарбієва, визнали свою належність до російських спецслужб. І під час допиту вони розповіли, що вибуховий пристрій, яким був підірваний автомобіль з Яндарбієвим, був привезений до Катару через Саудівську Аравію у дипломатичному багажі. І якщо це все буде підтверджено на судовому процесі, то Росія буде сильно скомпрометована в очах світу. Але облишмо Росію.
Інформаційне агентство «Washington ProFile» посилається на американського юриста Чарльза Рубі, який досліджує проблему тероризму і котрий стверджує, що відсутністю загальноприйнятих критеріїв у визначенні терміну«тероризм», користується багато держав. Для прикладу, Осама Бін Ладен, який у 1980-ті роки воював проти радянських військ у Афганістані. Тоді державні установи Сполучених Штатів, котрі засуджували радянську окупацію Афганістану, зараховували його до категорії «борців за свободу». А після того, як Осама Бін Ладен зробив своєю головною мішенню Сполучені Штати, його віднесли до категорії «терористів».
У 1992 році експерти ООН запропонували вважати актами тероризму усі напади на невійськові цілі. При цьому було запропоновано назвати тероризм «еквівалентом воєнних злочинів, скоєних у мирний час».
А вже у 1999 році ООН використовувала наступне формулювання: тероризм - це «усі кримінальні акти спрямовані безпосередньо проти держави, з метою чи розрахунком створити ситуацію терору в душах звичайних людей чи груп людей, чи суспільства загалом, в обставинах, що не мають виправдання на основі політичних, філософських, ідеологічних, расових, етнічних, релігійних чи інших суджень, покликаних оправдати їх», тобто оправдати ці кримінальні акти.
А згідно з найавторитетнішою Британською Енциклопедією, як зауважує інформаційне агентство «Washington ProFile», тероризм - це «систематичне використання терору чи непередбачуваного насилля проти урядів, суспільства чи приватних осіб для досягнення політичних цілей. Тероризм використовувався політичними організаціями як правого, так і лівого ґатунку, націоналістичними і етнічними групами, революціонерами, а також арміями і таємними службами самих урядів».
Після знищення Світового центру торгівлі у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року та низки інших терористичних актів у різних країнах світ потряс своїми масштабами новий теракт – вже 11 березня у столиці Іспанії. Інтервал між трагедіями в Нью-Йорку і Мадриді - рівно два з половиною роки.
Цього разу 200 осіб загинуло і близько півтори тисячі поранено. Жертвами теракту стало цивільне населення. Але поговоримо не про ці невинні жертви, а про тих, хто здійснює терористичні акти. Хто вони?
Досі не існує єдиного визначення терміну «тероризм». Й тому часто одних і тих же осіб чи організації, хтось називає терористами, а хтось «борцями за волю».
Відсутність загальноприйнятого визначення тероризму є - однією з проблем боротьби з терористами. З одного боку, ця невизначеність дає можливість використовувати термін «тероризм» відповідно до поточних політичних, релігійних чи інших інтересів. Фактично, слово «тероризм» перетворене на клеймо та ідеологічний штамп, що їх використовують часто не за призначенням. А з іншого боку, така невизначеність сприяє терористам, бо дозволяє їм успішніше займатися пропагандою, знаходити прихильників і набирати нових членів до своїх організацій. Такий висновок робить у своєму невеликому дослідженні інформаційне агентство «Washington ProFile».
Очевидно, що за прикладами використання клейма «терористи» не за призначенням далеко ходити не треба. Скажімо, офіційна Москва, розпочавши другу війну у Чечні, називала і досі називає її не інакше як «антитерористична операція». І це при тому, що два місяці російська авіація та артилерія фактично стирали з лиця землі чеченську столицю Грозний, від чого гинуло, перш за все, цивільне населення.
А після нещодавнього вибуху у московському метро президент Росії Володимир Путін у перший же день заявив: «Власне кажучи, нам жодного побічного, додаткового підтвердження і не потрібно. Ми ж точно знаємо, що Масхадов і його бандити пов’язані з цим терором».
Що собою становлять «кремлівські борці з тероризмом», можливо незабаром продемонструє судовий процес у Катарі. Днями британська газета «The Times», посилаючись на дипломатичні джерела, написала, що двоє заарештованих росіян у Катарі за звинуваченням у причетності до убивства колишнього президента Чечні Зелімхана Яндарбієва, визнали свою належність до російських спецслужб. І під час допиту вони розповіли, що вибуховий пристрій, яким був підірваний автомобіль з Яндарбієвим, був привезений до Катару через Саудівську Аравію у дипломатичному багажі. І якщо це все буде підтверджено на судовому процесі, то Росія буде сильно скомпрометована в очах світу. Але облишмо Росію.
Інформаційне агентство «Washington ProFile» посилається на американського юриста Чарльза Рубі, який досліджує проблему тероризму і котрий стверджує, що відсутністю загальноприйнятих критеріїв у визначенні терміну«тероризм», користується багато держав. Для прикладу, Осама Бін Ладен, який у 1980-ті роки воював проти радянських військ у Афганістані. Тоді державні установи Сполучених Штатів, котрі засуджували радянську окупацію Афганістану, зараховували його до категорії «борців за свободу». А після того, як Осама Бін Ладен зробив своєю головною мішенню Сполучені Штати, його віднесли до категорії «терористів».
У 1992 році експерти ООН запропонували вважати актами тероризму усі напади на невійськові цілі. При цьому було запропоновано назвати тероризм «еквівалентом воєнних злочинів, скоєних у мирний час».
А вже у 1999 році ООН використовувала наступне формулювання: тероризм - це «усі кримінальні акти спрямовані безпосередньо проти держави, з метою чи розрахунком створити ситуацію терору в душах звичайних людей чи груп людей, чи суспільства загалом, в обставинах, що не мають виправдання на основі політичних, філософських, ідеологічних, расових, етнічних, релігійних чи інших суджень, покликаних оправдати їх», тобто оправдати ці кримінальні акти.
А згідно з найавторитетнішою Британською Енциклопедією, як зауважує інформаційне агентство «Washington ProFile», тероризм - це «систематичне використання терору чи непередбачуваного насилля проти урядів, суспільства чи приватних осіб для досягнення політичних цілей. Тероризм використовувався політичними організаціями як правого, так і лівого ґатунку, націоналістичними і етнічними групами, революціонерами, а також арміями і таємними службами самих урядів».
