Львів, 17 березня 2004 року.
«Кожен народ має право знати свою історію і поза увагою держави не повинен залишатися жоден злочин, скоєний проти свого народу»,- зазначив у Львові директор Інституту національної пам»яті, професор права з Варшави Леон Кєрес під час зустрічі «Українсько-польського клубу особистостей».
«Українська влада мала б повчитися у польських колег, як потрібно ставитися до власної історії», - констатували імениті українські історики, коли почули, що річний бюджет польського інституту становить 22 мільйони американських доларів і у ньому працюють 1200 осіб. 5-й рік, відколи діє інститут національної пам’яті у Польщі, його науковці активно працюють над документами в архівах України та Росії.
Галина Терещук спілкувалася із професором Леоном Кєресом і розпитувала його про спільне історичне минуле українців та поляків.
Леон Кєрес приїхав до Львова на запрошення українсько-польського медіа-клубу і тут мав зустріч з українськими науковцями та студентами. Кількома днями раніше він побував у Генеральній прокуратурі України у справах, які порушені прокурорами Інституту національної пам’яті щодо громадян України. Загалом таких справ налічується 50. Це стосується злочинів, які на думку польської сторони, вчинені проти поляків на Волині та Галичині у роки українсько-польського конфлікту, а також злочини проти українців, масові вбивства на території, що після війни відійшла до складу Польщі. Польський професор назва операцію “Вісла”(1947рік), хоча примусове виселення українців з терен Польщі тривало до 1951 року.
Професор Леон Кєрес зауважив, що жодна з кримінальних справ не є завершена і ніхто не буде покараний чи оскаржений. Адже польська сторона намагається з’ясувати усі причини трагедії, яка сталася під час і після Другої Світової війни між двома народами.
Леон Кєрес каже: “Прошу мені повірити, що жоден документ не є опублікований до тих пір, поки він не є ретельно перевірений: як факти, викладені у ньому, так і підписи, що стоять на ньому. Ми зацікавлені будувати з Україною майбутнє, а не ворогувати на грунті історичного минулого. Я побував на Личаківському цвинтарі і там помолився за загиблими українськими та польськими вояками”.
Як зазначив Леон Кєрес, їхній інститут дуже плідно співпрацює з російською федеральною службою безпеки. Польські науковці копіюють матеріали, які стосуються Другої світової війни, але у скільки грошей це обходиться польській стороні, пан директор не сказав.
Дещо раніше в інтерв’ю радіо “Свобода” ректор українського університету у Москві, історик Віктор Ідзьо заявив, що польська сторона пропонувала його закладу 50 тисяч доларів за опрацювання архівних матеріалів про діяльність польської контрозвідки на території Західної України у період з 1918 до 1940 років, хотіла вивезти ці документи, щоб з ними не ознайомились українці. Втім наразі українським науковцям, на відміну від польських, дорога у спецфонди КДБ в Москві зачинена.
«Кожен народ має право знати свою історію і поза увагою держави не повинен залишатися жоден злочин, скоєний проти свого народу»,- зазначив у Львові директор Інституту національної пам»яті, професор права з Варшави Леон Кєрес під час зустрічі «Українсько-польського клубу особистостей».
«Українська влада мала б повчитися у польських колег, як потрібно ставитися до власної історії», - констатували імениті українські історики, коли почули, що річний бюджет польського інституту становить 22 мільйони американських доларів і у ньому працюють 1200 осіб. 5-й рік, відколи діє інститут національної пам’яті у Польщі, його науковці активно працюють над документами в архівах України та Росії.
Галина Терещук спілкувалася із професором Леоном Кєресом і розпитувала його про спільне історичне минуле українців та поляків.
Леон Кєрес приїхав до Львова на запрошення українсько-польського медіа-клубу і тут мав зустріч з українськими науковцями та студентами. Кількома днями раніше він побував у Генеральній прокуратурі України у справах, які порушені прокурорами Інституту національної пам’яті щодо громадян України. Загалом таких справ налічується 50. Це стосується злочинів, які на думку польської сторони, вчинені проти поляків на Волині та Галичині у роки українсько-польського конфлікту, а також злочини проти українців, масові вбивства на території, що після війни відійшла до складу Польщі. Польський професор назва операцію “Вісла”(1947рік), хоча примусове виселення українців з терен Польщі тривало до 1951 року.
Професор Леон Кєрес зауважив, що жодна з кримінальних справ не є завершена і ніхто не буде покараний чи оскаржений. Адже польська сторона намагається з’ясувати усі причини трагедії, яка сталася під час і після Другої Світової війни між двома народами.
Леон Кєрес каже: “Прошу мені повірити, що жоден документ не є опублікований до тих пір, поки він не є ретельно перевірений: як факти, викладені у ньому, так і підписи, що стоять на ньому. Ми зацікавлені будувати з Україною майбутнє, а не ворогувати на грунті історичного минулого. Я побував на Личаківському цвинтарі і там помолився за загиблими українськими та польськими вояками”.
Як зазначив Леон Кєрес, їхній інститут дуже плідно співпрацює з російською федеральною службою безпеки. Польські науковці копіюють матеріали, які стосуються Другої світової війни, але у скільки грошей це обходиться польській стороні, пан директор не сказав.
Дещо раніше в інтерв’ю радіо “Свобода” ректор українського університету у Москві, історик Віктор Ідзьо заявив, що польська сторона пропонувала його закладу 50 тисяч доларів за опрацювання архівних матеріалів про діяльність польської контрозвідки на території Західної України у період з 1918 до 1940 років, хотіла вивезти ці документи, щоб з ними не ознайомились українці. Втім наразі українським науковцям, на відміну від польських, дорога у спецфонди КДБ в Москві зачинена.
