Вашингтон, 18 березня 2004 - “Що найбільше любить робити жінка?”- запитують психологи. “Що, що – дивитись у дзеркало і розмовляти з подружками”, – з сарказмом відповідають чоловіки, і це у великій мірі буде правдою. Сценаристи і продюсери телесеріалу “Секс і місто” взяли цю нехитру істину на озброєння і втілили її в іронічний, тонкий, відвертий, приємний і красивий серіал, який саме так називають оглядачі, а неофіційно його охрестили “Декамероном” третього тисячоліття. Цей фільм, який вийшов на американські екрани ще у 1998 році, покорив слідом за жінками і чоловіків. Для перших він почав виконувати з одного боку роль дзеркала, бо ж багато жінок побачили в героїнях фільму самих себе , з другого - роль подружки, оскільки у діалогах головних героїв вони почули те, що дозволяли собі обговорювати лише з найближчими приятельками. Чоловіків “Секс і місто” привабив ще й тим, що вони нарешті задовольнили свій споконвічний інтерес – дізналися, що ж про них думають жінки.
А почалось усе з популярної щотижневої колонки ессе в газеті “New York Observer”. Її автор Кендес Бушнел в легкій та іронічній формі розповідала про стосунки чоловіків та жінок, що живуть у сучасному Нью-Йорку”. Колонка стала настільки популярною, що вже через рік у 1997 році авторка опублікувала книжку “Секс у місті”, яка стала темою для фільму, що через рік вийшов на телеекрани.
У ценрі серіалу чотири емансиповані досвідчені жінки – журналістка Кері Бредшоу, яку зіграла Сара Джесіка Паркер, і три її найкращі подружки: піар-менеджер Саманта Джонс, юрист Міранда Хопс, і мистецтвознавець Шарлотта Йорк. Усі вони знайшли себе у професійному житті, але перебувають в активному пошуку у житті особистому. Іронія й оптимізм, з яким героїні сприймають втрату чи здобуття нових партнерів, обговорюють свій сексуальний досвід та сексуальні експерименти за усі ці шість сезонів виходу телесеріалу надихнув багатьох американок, британок, німок, а тепер вже й українок продовжувати пошук свого щастя.
Американські глядачі попрощалась зі своїми улюбленими героїнями, в буквальному розумінні – зі сльозами. А “Секс і місто”, здобувши чотири нагороди Еммі, два “Золотих Глобуси” та армію прихильників, пішов завойовувати світ. Актори, які навіть в епізодах знімалися у фільмі, здобули популярність і в продюсерів інших стрічок.
А почалось усе з популярної щотижневої колонки ессе в газеті “New York Observer”. Її автор Кендес Бушнел в легкій та іронічній формі розповідала про стосунки чоловіків та жінок, що живуть у сучасному Нью-Йорку”. Колонка стала настільки популярною, що вже через рік у 1997 році авторка опублікувала книжку “Секс у місті”, яка стала темою для фільму, що через рік вийшов на телеекрани.
У ценрі серіалу чотири емансиповані досвідчені жінки – журналістка Кері Бредшоу, яку зіграла Сара Джесіка Паркер, і три її найкращі подружки: піар-менеджер Саманта Джонс, юрист Міранда Хопс, і мистецтвознавець Шарлотта Йорк. Усі вони знайшли себе у професійному житті, але перебувають в активному пошуку у житті особистому. Іронія й оптимізм, з яким героїні сприймають втрату чи здобуття нових партнерів, обговорюють свій сексуальний досвід та сексуальні експерименти за усі ці шість сезонів виходу телесеріалу надихнув багатьох американок, британок, німок, а тепер вже й українок продовжувати пошук свого щастя.
Американські глядачі попрощалась зі своїми улюбленими героїнями, в буквальному розумінні – зі сльозами. А “Секс і місто”, здобувши чотири нагороди Еммі, два “Золотих Глобуси” та армію прихильників, пішов завойовувати світ. Актори, які навіть в епізодах знімалися у фільмі, здобули популярність і в продюсерів інших стрічок.
