Доступність посилання

ТОП новини

Чи підпише Президент Кучма Указ про вибори Президента?


Василь Зілгалов Юрій Ключковський - народний депутат України (“НУ”); Микола Оніщук - народний депутат України (Партія промисловців України та “Трудова Україна”).

Київ-Прага, 22 березня 2004 року.

Василь Зілгалов

Доброго вечора, шановні слухачі!

У прямому ефірі, як завжди в цей час, “Вечірня Свобода”. У Празі ведучий Василь Зілгалов.

Сьогодні у нас гості: Юрій Ключковський, народний депутат України (“НУ”); Микола Оніщук, народний депутат України (Партія промисловців України та “Трудова Україна”).

Я вітаю вас, шановні гості!

Я хочу сказати про те, що інтрига, круговерть довкола політичної реформи стає все шаленішою, як кажуть спостерігачі. Ми все це бачимо. І до такої межі, що пересічний український громадянин виглядає як такий, що майже нічого не розуміє з цього калейдоскопу політичних подій, які відбуваються довкола політичної реформи.

У цього пересічного громадянина ще більше зростає недовіра до основних ініціаторів цієї політичної реформи. Це показують останні соціологічні опитування.

Новий закон “Про вибори Президента України”, котрий тепер лежить на робочому столі Л.Кучми, - за нього проголосувало у ВР понад 400 посланців народних. Кажуть, що цей закон може вирішити не лише долю політичної реформи, а й сценарій осені 2004-го року.

Ми вже знаємо, що проти цього закону є вже два листи: від Комітету виборців України і від Асоціації політичних консультантів України, які закликають Президента не підписувати цю редакцію закону без включення до нього норм про спостереження за виборами з боку українських громадських організацій.

Так от, чи буде цей закон підписаний і що від нього залежить, ми про це будемо дискутувати з нашими шановними гостями.

Я нагадаю нашим слухачам номер телефону в київській студії, куди можна телефонувати і ставити свої запитання учасникам сьогоднішньої дискусії: 490-29-05, код Києва – 044.

Я насамперед хочу запропонувати послухати коротку репліку, яку записала Марина Пирожук у Києві, від представника СДПУ(О) Бориса Андресюка.

Ось що він відповів на запитання, чи підпише Президент закон “Про вибори Президента України”. | Марина Пирожук

Пане Андресюк, ухвалений минулого тижня ВР закон “Про вибори Президента України” оцінюється Вашими колегами по парламенту як найбільш демократичний закон. Чи зацікавлений у такому проекті сам Президент? Чи підпише він його?

Борис Андресюк

Я переконаний, що Президент підпише цей законопроект. По-перше, тому, що, в принципі, сьогодні можна сказати, що законопроект підписаний фактично абсолютною більшістю парламенту в цілому в парламенті. Це свідчить про те, що сьогодні склалася така політична ситуація і політична угода в парламенті стосовно цього закону.

Дійсно, закон відповідає сьогодні на багато тих питань, які ставилися відразу після виборів 1999-го року, десь залишалися деякі шпаринки, якісь, можливо, недоробки.

Саме головне, що цей закон сьогодні знімає ті питання, які виникали у багатьох політиків, політичних сил після минулих виборів.

Я думаю, що абсолютно немає сумнівів і не може бути в тому, що Президент його підпише, і він буде незабаром оприлюднений.

Василь Зілгалов

Я хочу звернутися до одного з авторів цього закону “Про вибори Президента України”, пана Юрія Ключковського.

Пане Ключковський, мабуть, все-таки виборців, пересічних громадян України цікавить, а чи буде повноправний цей Президент, який буде вибраний за цим законом? Чи є вже якісь узгодження цього закону з проектом політичної реформи? Там йшлося про обмеження терміну Президента, про обмеження його повноважень. Як тут все це взаємопов’язано? Якщо можете коротко пояснити.

Юрій Ключковський

Я сказав би, що “НУ” не розглядає закон “Про вибори Президента України” у контексті політичної реформи. Слава Богу, зусиллями як опозиції у ВР, так і народу в цілому, нам вдалося відстояти (я надіюся) остаточно право народу обирати Президента на прямих виборах, а тому восени вибори повинні відбутися.

Питання нині полягає лише в тім, за яким законом ці вибори відбудуться. Тому ми і голосували і працювали навколо цього законопроекту в тому сенсі, що ми всі зацікавлені в тому, щоб вибори відбулися максимально прозоро, максимально демократично, з максимальним забезпеченням свободи волевиявлення громадян. Сам законопроект створює для цього передумови. Чи буде ще відповідною практикою, то це інша справа.

Ще раз хочу підкреслити, що безпосередньо з законопроектом про внесення змін до Конституції ми цей законопроект не пов’язували.

Василь Зілгалов

Ви сказали: “Якщо за цим законом...” Тоді ситуація може розвиватися так, що з’явиться інший закон про вибори Президента?

Юрій Ключковський

Ні, якщо буде накладене вето і в парламенту не буде вистачати політичної волі знайти вихід з ситуації (а це, в принципі, ймовірно), тоді буде діяти чинний, теперішній, старий закон 1999-го року.

Василь Зілгалов

Дякую. Пане Оніщук, як Ви вважаєте, чи підпише цей закон Л.Кучма?

Микола Оніщук

Вірогідність того, що він буде підписаний, досить висока з огляду на те, що прийняття цього закону було предметом, насамперед, політичних домовленостей тієї коаліції парламентської, яка була утворена (я її називаю “конституційна коаліція”) в українському парламенті задля ухвалення змін до Конституції.

А умовою позитивного голосування в парламенті з цього приводу якраз і було прийняття нових, до речі, не тільки одного закону про вибори Президента, а усіх трьох нових законів, в тому числі про вибори народних депутатів, про вибори органів місцевого самоврядування та Президента. Тобто, по суті, мова йде про оновлення всієї виборчої системи України, задля і за рахунок якої і за допомогою якої буде формуватися вся публічна і державна влада країни.

Василь Зілгалов

Тут уже було сказано про те, що цей закон не ув’язували зокрема представники “НУ” з цією політичною реформою, що Президент буде повноправним, але довкола політичної реформи, зокрема в законопроекті 4105 було чимало цікавих моментів, що стосуються обмеження повноважень Президента.

Як ви вважаєте, шановні гості, чи залежить від цього закону доля політичної реформи?

Наприклад, дехто вважає, що якщо Президент цей закон підпише, то реформа може бути, так би мовити, похована.

І сьогодні ми вже знаємо, що В.Литвин, голова ВР України, зустрівся з Президентом, і там була детальна розмова про долю політичної реформи. Ми знаємо, що Литвин відмінив свій візит до Китаю. Ми знаємо, що частково вже пересунуті, так би мовити, терміни ухвалення нового цього законопроекту 4105.

Тобто, відбуваються якісь зміни, відбувається якийсь рух, який з точки зору, наприклад, Гавриша, координатора більшості, перекреслює цей темп політичної реформи. Чи не може бути це підтвердженням точки зору, що підписання цього закону “Про вибори Президента України” може поховати політичну реформу? Пане Ключковський?

Юрій Ключковський

Наскільки мені відомо, то так звана конституційна коаліція сформувалася навколо вимог про прийняття і підписання закону “Про вибори народних депутатів України”, тобто того законопроекту, який зараз ще проходить підготовку до другого читання, передбачається, що буде винесений на голосування в остаточному варіанті, мабуть, в четвер цього тижня. Саме з ним, принаймні, ліві фракції, які раніше належали до опозиції (і комуністи, і соціалісти), пов’язували свою участь у прийнятті в остаточному вигляді змін до Конституції.

Щодо закону “Про вибори Президента”, то мені такі домовленості невідомі. Він згадується в політичній угоді серед інших, в таких, як закон “Про державний реєстр виборців” чи “Про ЦВК”, чи “Про всеукраїнський референдум”, але це законопроекти для політичної реформи начебто другого плану.

Тому, мені здається, що, скоріше, доля конституційної реформи має бути пов’язана з законом “Про вибори народних депутатів України”, де є досить серйозна опозиція до прийняття такого закону на чисто пропорційній основі, навіть у середовищі більшості, де значна частина мажоритарників виступають за збереження права і самовисуватися і обиратися самостійно, без підтримки жодних партій. Тому тут ще можуть бути дискусії.

Однак життя покаже, як воно розвинеться цього тижня.

Василь Зілгалов

Дякую. Пане Оніщук, я знаю, що Ви юрист, і пан Ключковський також дуже добре розуміється на цих проблемах, він один із авторів цього закону. Проте я знову ж таки хочу для слухачів наших вияснити: конституційний закон 4105 і цей закон “Про вибори Президента” узгоджуються?

Микола Оніщук

Так, сьогодні можна стверджувати, що філософія й ідеологія тих змін до Конституції, які відображені, проголосовані в попередньо ухвалених положеннях парламентом і положеннях закону “Про вибори Президента”, з точки зору ідеології, і правової в тому числі, узгоджуються.

Варто було б зробити застереження, щоб радіослухачі розуміли, про що йдеться, що закон про вибори не зачіпає і не стосується повноважень того Президента, тобто глави держави, який буде обиратись. Це лише спосіб. Тобто, закон, який забезпечує спосіб обрання цього Президента і, як на нашу думку (мені здається, що пан Юрій може це підтвердити), що процедура обрання Президента у новому законі суттєво демократизована. Чого тільки варте те положення, що тепер суттєво змінений порядок формування виборчих комісій, які на відміну від старого закону, в новому законі (маю надію, що він буде підписаний Президентом) формуються насамперед за участю тих політичних партій та представників Президента, якщо висуваються самовисуванням на відміну від чинного закону, де все це цілком залежало від органів влади, зокрема місцевого самоврядування.

Василь Зілгалов

Пане Ключковський, а все ж таки ця заява – звернення (і заява Комітету виборців України, і Асоціації політичних консультантів України) вони стверджують, що якраз у галузі, у напрямку контролю з боку громадських організацій закон не відповідає міжнародним вимогам. Чи це не може бути причиною його гальмування?

Юрій Ключковський

Ну, насамперед хотів би звернути увагу на те, що внаслідок досить тривалих дискусій, які ми мали в комітеті з представниками Комітету виборців України, ми знайшли були компромісну формулу, яка дозволяла участь спостерігачів від громадських організацій у спостереженні за процесом голосування і підрахунку голосів. Така формула була виписана в первинному проекті Закону “Про вибори Президента”, однак на стадії доопрацювання, при голосуванні у тимчасовій спеціальній комісії ця норма не мала підтримки політичної. Власне, ініціювали відхилення цієї норми в першу чергу представники комуністичної фракції, ну і інші теж її не підтримали, за винятком представників “НУ”.

Я не знаю, наскільки це вплине на Президента, для того, щоб аж накладати вето з цієї підстави. Дотепер в жодному українському виборчому законі такого права громадські організації не мали, і там, зрештою, представники і Комітету виборців, і Асоціації політичних консультантів знають причини, з яких це було. Тому мені б не хотілося, щоб це було причиною ветування. Хоча, з другого боку, я погоджуюся з тим, що було б краще, якщо би той досягнутий компроміс був реалізований.

Микола Оніщук

Я доповню. Насправді, коли давати порівняльну оцінку стосовно того, що забезпечує прозорість виборів і що є гарантією дотримання всіма його учасниками правил і процедур, передбачених законом, то скажу відверто, що отакі наглядові функції тих чи інших громадських організацій є чи не останнє, що може реально, підкреслюю, вплинути на об‘єктивність виборів. Насправді в самому законі передбачені більш суттєві, з моєї точки зору,це суб‘єктивна точка зору, гарантії, посилаючись на які, можна стверджувати, що вони саме забезпечують дійсно рівні умови для кандидатів на президентську посаду.

Для прикладу: в законі досить чітко виписано (це те, чого не було раніше) ряд статей, які стосуються можливості рівного доступу до ЗМІ. В законі виписаний зовсім по-іншому, ніж це було раніше, обов‘язок суб‘єктам виборчого процесу не тільки надавати приміщення, зокрема ( а для України це важливо), на рівних умовах усім кандидатам на посаду Президента. І є багато інших положень, які, з моєї точки зору, більш суттєві, ніж, наприклад, чи буде присутній безпосередньо на самій дільниці, як наглядач, представник тієї чи іншої громадської організації. І ще я поділяю точку зору Юрія Ключковського про те, що це було б не зайвим.

Василь Зілгалов

Дякую, і в нас є слухач.

Слухач

(Переклад) Добрий вечір! Це з Луганська Микола Іванович вас турбує. Мені незрозуміло, кому оце потрібні політичні реформи, коли уряд нас обікрав повністю, коли жити стало важко. Кому це потрібно? Ну навіщо вони цю бодягу розводять з політичними реформами?

Василь Зілгалов

От бачите, це є і питання, і репліка. Людина з Луганська заперечує взагалі політичну реформу і обвинувачує уряд. Що Ви можете, пане Ключковський, на це сказати?

Юрій Ключковський

Я тільки можу подякувати за таку чітку і пряму позицію. Можу сказати, що я її поділяю. Єдине, що можу додати не це: єдина причина, для чого придумана і задіяна ця реформа, це прагнення не допустити, щоб повноваження реальної влади опинилися в руках представника опозиційних сил. Власне, з цим зв‘язана оця “перекройка” пирога влади і перенесення повноважень з вибраного народом Президента на не вибраного народом прем‘єр-міністра, який буде мати тепер дуже багато повноважень, навіть більше, ніж сьогодні має Президент.

Микола Оніщук

Пане Василю, можна, я інший погляд висловлю на цю саму проблему шановного радіослухача Миколи Івановича, який її поставив. Насправді, на моє особисте переконання, політична реформа і має на меті зробити так, щоб уряд не був урядом-безбатченком. Щоб завжди можна було показати пальцем і сказати: оцей уряд представляє оцю політичну силу, яка виграла на цих виборах. І якщо він буде красти, то на наступних виборах ця політична сила ніколи не отримає довіру виборців. Оце як так неакадемічно і по-народному розповісти – то це в цьому суть конституційної реформи.

Василь Зілгалов

Дякую, і я хотів вас обох запитати, бо сьогодні одночасно з, так би мовити, політичними чутками з приводу долі цього закону з‘явилися і конкретні політичні чутки нові. І, наприклад, щодо конкретної тактики дій правлячого режиму в Україні і можливого наступника нинішнього Президента. От, наприклад, лідер НДП пан Пустовойтенко сказав сьогодні, що він не виключає, що Ющенко може стати якраз отим правонаступником, тобто прийняти спадщину від нинішнього Президента. Як ви дивитесь на цей прогноз НДП і на твердження Пустовойтенка, що відбувається зближення “НУ” і НДП? Пане Ключковський.

Юрій Ключковський

Я насамперед хотів би сказати, що я сподіваюся, що спадщина теперішньої влади опиниться в руках Віктора Ющенка, однак не завдяки сприянню теперішньої влади, а всупереч їхньому опору. Тому що жодних підстав для того, щоб бачити якесь намагання знайти спільну мову з “НУ” з боку теперішньої влади ми не бачимо. Навпаки, репресії як проти прихильників “НУ”, так і взагалі проти свободи слова і свободи підприємництва в Україні лише стають щораз більш жорсткими. А це означає, що влада має намір боротися до кінця і боротися на знищення опозиційного кандидата. Саме тому я ще раз хочу підкреслити: я вірю в перемогу Віктора Ющенка, однак вона буде досягнута не завдяки, а всупереч протидії провладних сил.

Василь Зілгалов

У нас є слухач. Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір! Я хотів би підтримати попереднього радіослухача і сказати, що ця реформа потрібна для того, щоб влада зберегла своє становище так, як воно зараз є. І хотів би пана Оніщука спитати трошки не за темою: чи не соромно їм за те, що вони підтримали програму дій уряду, адже вона обікрала народ з пенсіями. Народ став жити набагато бідніше, а нам розказують, що ми стаємо жити краще. Дякую за увагу.

Микола Оніщук

Я поділяю Вашу точку зору про те, що реляції уряду стосовно росту ВВП і деякі інші позитивні цифри ще не відбилися настільки позитивно на рівні життя людей, щоб можна було сказати про те, що громадяни задоволені урядом. Взагалі, коли громадяни задоволені урядом, то це, знаєте, такий сигнал, що не все в порядку в державі. І я думаю, що уряд це усвідомлює. До речі, і прем‘єр-міністр, коли виступав на ВР, він говорив про те, що він критично оцінює те, що вдалося зробити. І я думаю, що уряд, який сьогодні отримав мандат довіри від парламенту, буде робити щось реальне для того, щоб магію цифр перевести в магію достатку. От цього мені дуже б хотілося, як, до речі, шановному слухачеві.

І ще одна теза, оскільки я отримав можливість висловитись стосовно питання, яке було поставлене моєму колезі Юрію Ключковському. Ви знаєте, вибори 2002 року в принципі не виключали можливість, коли і Віктор Ющенко, і “НУ”, і ті політичні партії, які, власне, представляли блок “За ЄдУ”, могли утворити потужну конституційну більшість у парламенті, сил демократично налаштованих, ну, принаймні, таких реформаторських, новітніх сил. Тому, хоча ми не є, як добре відомо, країною, де влада спадкується у прямому розумінні цього слова, але виключати якісь нові альянси політичні з огляду на те, що Віктор Ющенко представляє, між іншим, прогресивну частину суспільства і прогресивні настрої, погляди, виключати це не можна.

Василь Зілгалов

Дякую, і в нас є слухач.

Слухач

У мене таке питання до есдеків: кому потрібна ця політична реформа? Це йде боротьба за владу між одною бандою і другою. Це програма оцих опонентів, які борються за те, щоб замінить одного бандита на другого.

Василь Зілгалов

Дякуємо за репліку. І це вже питання ставилося сьогодні. Я лише хочу до наших шановних гостей звернутися з таким додатковим питанням. А в принципі питання про владу: невже щось суттєво, функціонально, безвідносно до особистостей змінюється, коли центр ваги, як то кажуть, впливу найбільшого на ситуацію переноситься від президентської адміністрації, від Президента до уряду чи до ВР? Чи змінюється від цього суть того, що необхідно владі робити взагалі, якщо вона народ представляє? Пане Ключковський.

Юрій Ключковський

Насамперед хотів би звернути увагу на те, що ми говоримо про уряд (і мається на увазі Кабінет міністрів), а насправді влада в Україні сьогодні зосереджена зовсім в іншому місці, вона зосереджена в АП. І це ситуація неконституційна, ця ситуація незаконна.

Не Президент, а Адміністрація Президента сьогодні визначає політику, в тому числі і політику уряду Януковича, на відміну від того, що мало б бути в конституційній демократичній державі, де воля виборців повинна їх визначати.

Саме звідси випливають такі явища, коли декларується підвищення пенсій, але ці мізерні подачки далеко не встигають навіть за ростом цін на хліб. Тому говорити про те, що ще зросте добробут до президентських виборів - це напевно ще будуть чергові подачки, тому що те, що сьогодні не додали, додадуть ближче до виборів, щоб краще запам’яталося, щоб було за що дякувати цьому урядові.

Хоча мені здається, що треба йому не дякувати, а просто виясняти, куди діваються ці гроші з бюджету, які там заховані, а не йдуть ні до місцевих бюджетів, ні до людей.

Однак, коли ми говоримо про зміну розподілу влади, то в даному випадку мова йде про те, як народ буде контролювати цю владу. І тому справа не в тім, чи формується уряд парламентом, чи формується уряд Президентом.

США - демократична держава, але Конгрес уряду там не формує. Справа в тому, які будуть закладені важелі і хто насправді буде керувати державою.

Тому що по тих змінах, які закладені в законопроекті 4105, не парламент буде контролювати уряд, а уряд буде контролювати парламент, уряд буде визначати, наскільки слухняним має бути парламент, тому що там закладаються саме такі важелі впливу.

Якщо сьогодні Адміністрація Президента, скажімо, викручує руки деяким депутатам через відкриття кримінальних справ, через тиск на їхній бізнес чи якісь інші такі речі, то там закладаються реальні можливості в межах вже нової Конституції викручувати руки депутатам і змушувати їх голосувати певним чином.

І власне, це і означає, що нова влада за законопроектом 4105, яка буде відділена від Президента, бо Президент не буде практично мати впливу на ці речі, буде зовсім недемократичною і зовсім ненародною.

Василь Зілгалов

Пане Оніщук, як Ви вважаєте?

Микола Оніщук

Я хотів би розпочати все-таки із запитань, які поставив радіослухач. Він небезпідставно сказав, що людей мало цікавить те, що за владу борються певні представники політичних сил, він, правда, вжив більш рішучий вислів.

Я хотів би сказати, що в усіх країнах, і демократичних, за владу борються. До речі, борються окремі представники чи представники окремих партій - це нормальне явище.

Ненормальне в тому, що влада не може використовуватися в приватних інтересах тих, хто її отримує. Тому що природа влади - це публічна категорія, влада повинна представляти виключно суспільний інтерес, тобто, інтереси тих виборців, громадян, які, власне, її і сформували.

І мені здається, що ті зміни, які очікуються в Конституції, якраз і мають на меті поставити владу в більшу залежність від виборців, тому що саме вони шляхом виборів будуть визначати, кому вручити всю повноту влади.

Правильно говорить мій колега про те, що парламентська більшість, яка буде утворена за результатами виборів, буде залежати від уряду чи уряд буде залежати від парламенту.

І те, і інше зворотно правильне, саме цього ми і домагаємося, щоб завжди можна було ідентифікувати ту політичну силу, яка несе відповідальність за діяльність цього уряду і в кінці-кінців за діяльність парламенту, бо саме більшість ухвалює закони в парламенті.

Тому у мене, наприклад, немає сумніву навіть в тому, що з точки зору історичної перспективи для України це вкрай необхідне рішення. Та обставина, що ми сьогодні, коли говоримо про владу, якось її екстраполюємо на особистості: гарний Президент - добра влада, поганий Президент - погана влада.

Ви знаєте, завжди існує ризик помилитися, а ось, якщо зміни до Конституції будуть внесені, то ми, по суті, від цієї проблеми зможемо відійти, уникнути її.

Юрій Ключковський

Там можна буде помилитися тільки один раз, і після того влада назавжди залишиться в руках одних і тих самих.

Василь Зілгалов

Дякую. У нас ще є слухач з Івано-Франківська. Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір! З Івано-Франківська Ярослав. Я хотів звернутися до пана Оніщука з більшості. Ви знаєте, просто вже якось народу набридло слухати про те, що наша більшість вирішує в парламенті. Кому потрібні зараз ці реформи перед президентськими виборами?

Народ простий вже бачить, що все це обман, все це потрібно тільки правлячій владі. І ми вже знаємо і про ріст ВВП, ми вже знаємо, як все це приписується, що ми купляємо в Білорусі жито - це позор для світу, а не тільки для України.

І ми сьогодні далі робимо брехливу політику в парламенті тільки для того, щоб зберегти цей режим. Невже ми не можемо схаменутися і зрозуміти, що нас обманюють?

Ми добре знаємо, хто виграв парламентські вибори, ми знаємо, яка партія. Це партія Ющенка, яка все зробила для того, і народ її сьогодні підтримує. Ні, ми хочемо йти проти народу! Дайте пояснення: де Ваша совість сьогодні в тому, що Ви обманюєте простий український народ?

Василь Зілгалов

Це така репліка досить довга і гаряча. Я хотів би її продовжити питанням.

Як ви вважаєте, якщо ретроспективу таку на осінь створювати Вашим досвідом, чи буде вирішувати долю того, що вимагають, бачите, наші слухачі і виборці, Президент України чи парламент, чи уряд? Як Ви вважаєте, пане Оніщук?

Микола Оніщук

Перше, поділяю справедливе обурення пана Ярослава, який є незадоволений владою. Це правильно, для цього є достатньо підстав. Але для того, щоб відповісти на запитання, а як зробити життя кращим, от що треба зробити? Щоб я запитав у пана Ярослава, він би подумав, а потім сказав: "Ну як, треба змінити владу, треба поміняти людей, треба віддати цю владу іншим діячам, які, наприклад, себе ще не дискредитували чи обіцяють бути кращими".

Якраз держава, так, власне, побудована правова система і державність, що іншого способу, ніж через вибори, поміняти владу неможливо, не можна поміняти людей біля влади.

Тому якраз сьогодні, ми разом, до речі, з "НУ", з іншими представниками працюємо в конституційній комісії над тими новими виборчими законами, які повинні дати можливість людям справедливо, не спотворюючи їхню політичну волю, обрати тих людей до влади і тим людям вручити владу, яким вони довіряють.

Адже, пане Ярославе, я не можу, до кого б я не належав, але примусити Вас проголосувати за ту людину чи за політичну партію, якій Ви не симпатизуєте. Тому, віддаючи свій голос, Ви так формуєте владу, Ви так приводите до влади таких людей, які б Ви хотіли, щоб керували країною і діяли на Вашу користь.

Василь Зілгалов

Пане Ключковський, є деякі уточнення. Я так зрозумів із запитання пана Ярослава, що він хоче, щоб вибирали владу цієї осені на основі цього закону Президента і ніяких змін до Конституції не вносили, я так зрозумів.

Юрій Ключковський

Мабуть, так, але хочу на це сказати, що, власне, такою і є принаймні мета значної частини депутатів "НУ", до якої я належу, і ми вважаємо, що сьогодні зовсім не потрібно міняти Конституцію, це зовсім не на часі, у нас є значно складніші питання і значно більш нагальні питання.

Одним з цих питань, власне, є зміна людей при владі. В чому ідея демократії? Якщо хтось не справляється, якщо люди незадоволені, він має відійти вбік і дати можливість керувати іншим.

Якщо там ті не справляться, можливо, до нього ще раз звернуться. Однак це означає, що не треба, щоб був страх втратити владу. На жаль, сьогодні українська влада перебуває в панічному страху втратити цю владу, мабуть, тому, що думає, що з нею завтра зроблять те, що вона сьогодні робить з опозицією, не розуміючи, що демократ завжди буде більш справедливим і більш послідовним. У всякому разі не буде "темників", не буде кримінальних справ, висмоктаних з пальця, лише обґрунтовані.

І власне, в цьому сьогодні є проблема сьогоднішньої влади. І тому, коли в державі йдуть погано справи, то треба не переставляти кадри з одного місця на інше в тій самій обоймі, а треба їх рішуче змінити.

І я глибоко переконаний, що не Президент буде восени вирішувати, не уряд буде вирішувати, не ВР буде вирішувати, а цю справу вирішить український народ і вирішить саме в своїх інтересах і для майбутнього України.

Микола Оніщук

Через вибори.

Василь Зілгалов

Дякую, і в нас є ще один слухач з Ужгорода. Добрий вечір!

Слухач

Пане Василю, це може, запитання-репліка така. Я дуже добре пам’ятаю ті звинувачення проти Ющенка, коли його зняли з уряду. І ось мені запитання таке. Як тільки прийшов Янукович, одразу зменшилися вклади наші в 5 разів, із 120 мільярдів до 27,так грубо кажучи. Це перше.

В минулому році було очевидно, що була страшна засуха, що хліб згорів, значить, треба було очікувати на зростання цін. Але уряд з Януковичем дивилися на це так, ніби ситуація контрольована. Це друге.

І третє - на наших пенсіонерів відрами холодної води вилили після того, як наобіцяли, що з нового року, з 1-го січня будуть пенсії. Дали? Дали мізер, сміхота. Хто за це відповість? Чому цей уряд або сам Янукович не пішли у відставку так, як це було зроблено з Ющенком? Я не знаю, хто буде відповідати, але я прошу відповісти.

Василь Зілгалов

Дякую. У нас час добігає, я даю вам по 20 секунд кожному. Пане Ключковський?

Юрій Ключковський

Власне, вся проблема в тім, що Ющенка знімали за те, що справи в Україні пішли краще для народу, але гірше для олігархів. Януковичу продовжили на рік амністію тому, що справи для народу, може, йдуть значно гірше, але для олігархів краще. Отож, вибирайте, який уряд народний, а який антинародний.

Микола Оніщук

Здається, що Віктор Янукович піде на президентські вибори, і виборці матимуть можливість висловити йому або свою підтримку, або не підтримку. Тому те, що ми пропонуємо, а я маю на увазі нові виборчі закони, якраз і дають можливість виборцям безпосередньо впливати на політиків і обирати політиків, які їм до вподоби.

Василь Зілгалов

Дякую. Я нагадаю слухачам, що в слухали "Вечірню Свободу". Ми обговорювали сьогодні новий закон про вибори Президента. Чи підпише його діючий Президент? Ми перейшли до політичної ситуації, як влада буде вирішувати долю народу.

Наші сьогоднішні гості: Юрій Ключковський - народний депутат, "НУ"; Микола Оніщук - народний депутат України, ППУ та "Трудова Україна". Вів програму з Праги Василь Зілгалов. Дякую слухачам за дзвінки. Слухайте “Вечірню Свободу"!

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG