Київ, 23 березня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Звукооператор Сергій Балабанов.
Ми вітаємо вас, шановні слухачі.
Сьогодні у програмі ви почуєте:
- ВР ухвалила Цивільно-процесуальний кодекс;
- Конституційний Суд визнав правомірність навчання в державних вузах на платній основі;
- Забезпечення прав українських дітей, усиновлених іноземцями;
- Рубрика “Правовий лікнеп”.
18-го березня Верховна Рада України ухвалила Цивільний процесуальний кодекс України. Згідно з цим документом, цивільне судочинство здійснюватиметься у відповідності з Конституцією України та ухваленим кодексом. Норми цивільного судочинства, які містяться в інших законах, надалі не будуть використовуватися судом.
Ухвалений Кодекс набуде чинності з першого січня наступного року. Автори документу стверджують, що він суттєво полегшить життя громадян у захисті своїх прав у судах.
З подробицями - Марина Пирожук.
Марина Пирожук
Ухвалений парламентаріями Кодекс дає право у відкритому судовому засіданні робити письмові записи, використовувати портативні аудіо технічні пристрої.
Одначе офіційним записом судового засідання буде лише технічний запис, зроблений судом. Записи телефонних розмов, телеграми, листи та інші особисті папери можуть бути використані на судовому засіданні лише за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом.
Кодексом визначено, що судові витрати складатимуться з судового збору та витрат, що пов’язані з розглядом справи.
Рішення суду, у відповідності до цього Кодексу, набиратиме чинності через 10 днів з дня проголошення рішення, якщо до цього не було подано заяву про його оскарження. У виняткових ситуаціях рішення суду може бути відкладено не більше, ніж на 5 днів з дня завершення розгляду справи.
Розробники Кодексу кажуть, що його чинність суттєво полегшить можливість українських громадян захищати свої права.
Говорить один з авторів Цивільного процесуального кодексу, голова Парламентського комітету з питань правової політики Василь Онопенко.
Василь Онопенко
Я вважаю, що Цивільно-процесуальний кодекс полегшить людям захищати свої права і інтереси в судах. Перш за все, створені апеляційні суди, які будуть давати відповідну оцінку доказам і обставинам і не направляти перший чи десятий раз рішення і скаргу на новий розгляд місцевому суду. Це полегшить людям добиватися правди.
Суддя місцевого суду не буде мати змоги повертати назад апеляційну скаргу людині, якщо він з чимось не згоден. Він зобов’язаний буде автоматично направити до вищестоящого суду.
Крім того, передбачається замість державного мита стягувати судовий збір. Це буде йти на підтримку судової влади, а не розчинятися у державному бюджеті.
Таким чином суди зможуть ефективніше працювати. На сьогодні в них немає навіть за що направити повістку людям для того, що ті прийшли в суд. Це якісно інший нормативний акт, які зібрав всі новели, найкращі позиції європейського законодавства.
Я вважаю, що це значний крок вперед, і на його базі ми будемо приймати Адміністративно-процесуальний кодекс, де люди зможуть оскаржити дії чиновника чи бюрократа, чи інші законодавчі акти.
Марина Пирожук
Це був один з авторів Цивільного процесуального кодексу Василь Онопенко
Надія Шерстюк
Минулого тижня Конституційний Суд України визнав, що навчання у вузах державної та комунальної форм власності на платній основі відповідає Конституції України та чинному законодавству.
Це питання, розгляд якого тривав майже півроку, ініціювали народні депутати. Вони просили витлумачити положення частини 3-ої статті 53 Конституції України про те, що “держава забезпечує доступність та безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти у державних і комунальних навчальних закладах”.
Тему досліджував мій київський колега Тарас Марусик.
Тарас Марусик
У своєму рішенні Конституційний Суд України витлумачив, як саме слід розуміти положення частини 3-ої статті 53 Конституції України.
Говорить керівник прес-служби і прес-секретар Конституційного Суду Володимир Шляпошников.
Володимир Шляпошников
Доступність освіти. Є конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України, означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. Держава має створити можливості для реалізації цього права.
Тарас Марусик
Як випливає з положень цієї статті, за якими повна загальна середня освіта є обов’язковою і безоплатною, витрати на забезпечення навчально-виховного процесу в державних і комунальних навчальних закладах здійснюються в повному обсязі за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Володимир Шляпошников продовжує.
Володимир Шляпошников
Безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути освіту відповідну до стандартів вищої освіти без внесення плати.
В мотивувальній частині цього рішення Конституційний Суд зазначив, що проте здобуття освіти в цих закладах не може обмежуватися лише обсягом державного замовлення.
Понад установлений обсяг, який фінансується за рахунок бюджетних коштів, вищі навчальні заклади можуть здійснювати прийом студентів в обмежуючій чисельності обумовленою ліцензією з оплатою вартості навчання на договірній основі.
Тарас Марусик
Говорив керівник прес-служби Конституційного Суду Володимир Шляпошников.
Ухвалу Конституційного Суду України коментує автор подання, член фракції Соцпартії Микола Рудьковський.
Микола Рудьковський
Рішення Конституційного Суду ще раз підтверджує, що Конституційний Суд не є незалежною інстанцією, він є виконавцем волі чи Адміністрації Президента, чи того чи іншого Міністерства. Якщо вуз державний чи комунальний, то в ньому навчання здійснюється лише за державні кошти.
Те, що відбувається в Україні, - це гібрид, який не має права на існування.
Тарас Марусик
Подання підписали не лише опозиціонери, але й депутати від більшости, зокрема Леонід Кравчук, Ігор Шаров, Катерина Ващук. Микола Рудьковський дивується, чому Конституційний Суд проіґнорував їхні підписи, адже вони були одними з авторів Основного Закону.
Микола Рудьковський
Я наполягатиму після конституційної реформи, що такий Конституційний Суд повинен бути розпущений і сформований за іншим принципом, бо він перетворюється із органу, який повинен стояти на сторожі Конституції, в орган, який ліквідовує основи Конституції.
Тарас Марусик
Кожне рішення Конституційного Суду закінчується словами про те, що воно є остаточним й оскарженню не підлягає.
Я запитав Миколу Рудьковського, чи є варіанти, коли закон матиме у даному питанні зворотну силу, чи можна буде згадане рішення переглянути?
Микола Рудьковський
Це рішення можна буде переглянути одним шляхом: внісши зміни до Конституції. Ми будемо готувати такі зміни, бо з цим пов’язана перспектива українського суспільства. Якщо ми матимемо безкоштовну освіту, то ми матимемо високоосвічену націю.
Тарас Марусик
Це була думка народного депутата України Миколи Рудьковського.
Надія Шерстюк
“Дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, має право на особливий захист і допомогу, що надається державою,” – наголошується в 20-й статті Конвенції ООН про права дитини, яку Україна ратифікувала 1991-го року.
“Але права дитини можуть, як найкраще, забезпечуватися саме в родині,” - стверджують психологи. Нехай навіть у чужій. Навіть на чужині. А як свідчить статистика, здебільшого українських дітей всиновлюють саме іноземці.
Чи дбає Україна про своїх маленьких співвітчизників, усиновлених іноземцями? Чи відповідає українське законодавство із прав дитини міжнародним стандартам? Розповідає Ірина Біла.
Ірина Біла
Економічна ситуація в Україні не примножує охочих усиновити чужу дитину. Кількість дітей в дитячих будинках збільшується, а тих, хто готовий надати малюкові власний дах над головою, зменшуються.
Не зважаючи на те, що пріоритетність з дитячого всиновлення надається українським громадянам, здебільшого батьками для українських дітей стають іноземці. І обов’язок України в цій ситуації захистити права своїх маленьких співвітчизників закордоном. Так вважає народний депутат України, заступник голови Комітету в закордонних справах Ігор Осташ.
Ігор Осташ
Для нас дуже принципово, щоб відбувалося так зване національне усиновлення, щоб діти залишалися в Україні, бо Україна практично є однією з небагатьох держав-донорів, яка віддає своїх дітей закордон.
Статистика свідчить, що на сьогодні більше дітей усиновляється іноземними громадянами. Скажімо, протягом минулого року це було 2, 5 тисяч дітей, тоді як національно усиновляється близько 2-х тисяч.
Для нас важливо, щоб ті діти, які будуть жити закордоном, щоб вони були максимально захищені.
Ірина Біла
З метою створення гарантій дотримання основних прав дитини при здійсненні усиновлення, створення системи співробітництва між державами для недопущення викрадання або ж торгівлі дітьми 1993-го року в Гаазі була ухвалена Конвенція “Про захист дітей та співробітництво у сфері міждержавного усиновлення”.
На сьогоднішній день її учасниками є 50 країн. України серед них немає. Хоча необхідність приєднання до Гаазької конвенції, на думку Ігоря Осташа, вже давно назріла.
Ігор Осташ
Якщо говорити про Гаазьку конвенцію, то цей механізм дозволить нам більше контролювати саме закордонні країни, куди відбувається усиновлення.
Для нас дуже принципово, що навіть сам процес усиновлення після приєднання до Конвенції буде виглядати дещо інакше. Скажімо, громадянин в Бельгії хоче усиновити дитину, то він повинен звернутися до свого центру усиновлення в Бельгії, засвідчити, що він дійсно спроможний утримувати дітей, і тоді лише бельгійський центр контактує з українським центром. Ясно, що це є ще один інструмент прозорого усиновлення.
Тому для нас принципово, щоб цей документ працював в Україні.
Ірина Біла
Тим часом проект закону “Про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітників у галузі міждержавного усиновлення” лежить у Верховній Раді ще з травня минулого року, незважаючи на те, що низка громадських організацій, котрі займаються захистом прав дітей, наголошують, що ратифікація Конвенції сприятиме захищеності українських дітей закордоном.
Говорить голова громадської організації “Рівність можливостей” Світлана Дятченко.
Світлана Дятченко
Якщо ми ратифікуємо, то ми просто входимо в уже діючу мережу по захисту прав дітей, які виїхали в ті чи інші країни.
Мені трохи незрозуміло, бо цей законопроект в парламенті не розглядається, але будемо сподіватися, що така необхідна частина міжнародного законодавства, яка спрямована на захист дітей, буде прийнята.
Надія Шерстюк
У січні цього року набрав чинності новий Сімейний кодекс України. Згідно з ним, дитина тепер є власником майна, яким вона користується у побуті: одяг, взуття, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання.
А як захистити майнові права дитини при поділі майна подружжя під час розлучення? Про це - адвокат Валентина Міненко у рубриці “Правовий лікнеп”.
Валентина Міненко
Сімейно хоч і придбано батьками чи одним із них, але є власністю дитини. Більше того, Кодекс зобов’язує батьків передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток, тому тепер при вирішенні суперечок при розділі майна подружжя слід це враховувати. Це майно без компенсації іншому з подружжя повинне передаватися тому, з ким залишається дитина, якій це майно належить.
Це також стосується вкладів зроблених батьками на ім’я дитини. Наприклад, неповнолітня дитина своєю працею чи наявними у нього грошима бере участь в спільному з батьками будівництві жилого будинку. В такому випадку він вже має право ставити питання про те, щоб частка цього будинку в спільній власності визнавалася за ним.
Надія Шерстюк
“Тепер дитина має право володіти спільним з батьками майном,” - наголошує Валентина Міненко.
Валентина Міненко
Тепер, за новим Сімейним кодексом, аліменти можуть стягуватися як в частині від прибутків, так і в твердій сумі. Аліменти тепер можуть стягуватися і за угодою обох батьків, тобто батьки можуть звернутися до нотаріуса і скласти між собою угоду стосовно того, в якій кількості будуть виплачуватися аліменти на утримання дитини, в якій сумі і який період цієї оплати.
Якщо потім одна із сторін не виконує умови, то за нотаріальним приписом стягується в примусовому порядку практично так само, якщо не виконується рішення суду.
Новий Сімейний кодекс передбачає можливість звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину, якщо її прибуток перевищує набагато прибуток кожного з батьків і забезпечує повністю її потреби.
Наприклад, дитина в порядку успадкування отримала акції підприємства або відкрито якийсь рахунок в банку, спадщина.
Заборгованість по аліментах стягується незалежно від досягнення повноліття дитини і визначається державним виконавцем або судом у разі спору.
Може бути за домовленості між батьками і звільнений від сплати аліментів в тому випадку, якщо вони досягнуть угоди про те, що в прибуток дитині буде передаватися якесь нерухоме майно: наприклад, земельна ділянка або будинок. Це також оформлюється нотаріально і з дозволу органів опіки або піклування.
Але це звільнення від аліментів, яке відбувається в результаті передачі нерухомого майна дитині. Це, разом з тим, не звільняє особу, яка передала це майно, в подальшому утриманні дитини, якщо дитина буде потребувати якихось нових виплат на її утримання.
Надія Шерстюк
Як батьки дитини можуть домовитися про виплату аліментів на утримання дитини і заборгованості з них? Валентина Міненко радить наступне:
Валентина Міненко
Якщо платник аліментів втрачає роботу, то з нього все одно не знімається обов’язок сплачувати аліменти. Тому платник аліментів може домовитися про якусь тверду суму і про те, що виплати на утримання дитини можуть бути в натуральному вигляді.
Разом з тим не встановлюється і гранична сума виплати. Батьки можуть домовитися про будь-яку суму, але встановлюється мінімальний розмір виплати на дитину. Це неоподаткований мінімум.
Надія Шерстюк
Це була програма української служби радіо “Свобода” ”Права людини: українська реальність”. Її уклала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав у київській студії Сергій Балабанов.
На все добре!
Говорить радіо “Свобода”!
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Звукооператор Сергій Балабанов.
Ми вітаємо вас, шановні слухачі.
Сьогодні у програмі ви почуєте:
- ВР ухвалила Цивільно-процесуальний кодекс;
- Конституційний Суд визнав правомірність навчання в державних вузах на платній основі;
- Забезпечення прав українських дітей, усиновлених іноземцями;
- Рубрика “Правовий лікнеп”.
18-го березня Верховна Рада України ухвалила Цивільний процесуальний кодекс України. Згідно з цим документом, цивільне судочинство здійснюватиметься у відповідності з Конституцією України та ухваленим кодексом. Норми цивільного судочинства, які містяться в інших законах, надалі не будуть використовуватися судом.
Ухвалений Кодекс набуде чинності з першого січня наступного року. Автори документу стверджують, що він суттєво полегшить життя громадян у захисті своїх прав у судах.
З подробицями - Марина Пирожук.
Марина Пирожук
Ухвалений парламентаріями Кодекс дає право у відкритому судовому засіданні робити письмові записи, використовувати портативні аудіо технічні пристрої.
Одначе офіційним записом судового засідання буде лише технічний запис, зроблений судом. Записи телефонних розмов, телеграми, листи та інші особисті папери можуть бути використані на судовому засіданні лише за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом.
Кодексом визначено, що судові витрати складатимуться з судового збору та витрат, що пов’язані з розглядом справи.
Рішення суду, у відповідності до цього Кодексу, набиратиме чинності через 10 днів з дня проголошення рішення, якщо до цього не було подано заяву про його оскарження. У виняткових ситуаціях рішення суду може бути відкладено не більше, ніж на 5 днів з дня завершення розгляду справи.
Розробники Кодексу кажуть, що його чинність суттєво полегшить можливість українських громадян захищати свої права.
Говорить один з авторів Цивільного процесуального кодексу, голова Парламентського комітету з питань правової політики Василь Онопенко.
Василь Онопенко
Я вважаю, що Цивільно-процесуальний кодекс полегшить людям захищати свої права і інтереси в судах. Перш за все, створені апеляційні суди, які будуть давати відповідну оцінку доказам і обставинам і не направляти перший чи десятий раз рішення і скаргу на новий розгляд місцевому суду. Це полегшить людям добиватися правди.
Суддя місцевого суду не буде мати змоги повертати назад апеляційну скаргу людині, якщо він з чимось не згоден. Він зобов’язаний буде автоматично направити до вищестоящого суду.
Крім того, передбачається замість державного мита стягувати судовий збір. Це буде йти на підтримку судової влади, а не розчинятися у державному бюджеті.
Таким чином суди зможуть ефективніше працювати. На сьогодні в них немає навіть за що направити повістку людям для того, що ті прийшли в суд. Це якісно інший нормативний акт, які зібрав всі новели, найкращі позиції європейського законодавства.
Я вважаю, що це значний крок вперед, і на його базі ми будемо приймати Адміністративно-процесуальний кодекс, де люди зможуть оскаржити дії чиновника чи бюрократа, чи інші законодавчі акти.
Марина Пирожук
Це був один з авторів Цивільного процесуального кодексу Василь Онопенко
Надія Шерстюк
Минулого тижня Конституційний Суд України визнав, що навчання у вузах державної та комунальної форм власності на платній основі відповідає Конституції України та чинному законодавству.
Це питання, розгляд якого тривав майже півроку, ініціювали народні депутати. Вони просили витлумачити положення частини 3-ої статті 53 Конституції України про те, що “держава забезпечує доступність та безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти у державних і комунальних навчальних закладах”.
Тему досліджував мій київський колега Тарас Марусик.
Тарас Марусик
У своєму рішенні Конституційний Суд України витлумачив, як саме слід розуміти положення частини 3-ої статті 53 Конституції України.
Говорить керівник прес-служби і прес-секретар Конституційного Суду Володимир Шляпошников.
Володимир Шляпошников
Доступність освіти. Є конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України, означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. Держава має створити можливості для реалізації цього права.
Тарас Марусик
Як випливає з положень цієї статті, за якими повна загальна середня освіта є обов’язковою і безоплатною, витрати на забезпечення навчально-виховного процесу в державних і комунальних навчальних закладах здійснюються в повному обсязі за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Володимир Шляпошников продовжує.
Володимир Шляпошников
Безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути освіту відповідну до стандартів вищої освіти без внесення плати.
В мотивувальній частині цього рішення Конституційний Суд зазначив, що проте здобуття освіти в цих закладах не може обмежуватися лише обсягом державного замовлення.
Понад установлений обсяг, який фінансується за рахунок бюджетних коштів, вищі навчальні заклади можуть здійснювати прийом студентів в обмежуючій чисельності обумовленою ліцензією з оплатою вартості навчання на договірній основі.
Тарас Марусик
Говорив керівник прес-служби Конституційного Суду Володимир Шляпошников.
Ухвалу Конституційного Суду України коментує автор подання, член фракції Соцпартії Микола Рудьковський.
Микола Рудьковський
Рішення Конституційного Суду ще раз підтверджує, що Конституційний Суд не є незалежною інстанцією, він є виконавцем волі чи Адміністрації Президента, чи того чи іншого Міністерства. Якщо вуз державний чи комунальний, то в ньому навчання здійснюється лише за державні кошти.
Те, що відбувається в Україні, - це гібрид, який не має права на існування.
Тарас Марусик
Подання підписали не лише опозиціонери, але й депутати від більшости, зокрема Леонід Кравчук, Ігор Шаров, Катерина Ващук. Микола Рудьковський дивується, чому Конституційний Суд проіґнорував їхні підписи, адже вони були одними з авторів Основного Закону.
Микола Рудьковський
Я наполягатиму після конституційної реформи, що такий Конституційний Суд повинен бути розпущений і сформований за іншим принципом, бо він перетворюється із органу, який повинен стояти на сторожі Конституції, в орган, який ліквідовує основи Конституції.
Тарас Марусик
Кожне рішення Конституційного Суду закінчується словами про те, що воно є остаточним й оскарженню не підлягає.
Я запитав Миколу Рудьковського, чи є варіанти, коли закон матиме у даному питанні зворотну силу, чи можна буде згадане рішення переглянути?
Микола Рудьковський
Це рішення можна буде переглянути одним шляхом: внісши зміни до Конституції. Ми будемо готувати такі зміни, бо з цим пов’язана перспектива українського суспільства. Якщо ми матимемо безкоштовну освіту, то ми матимемо високоосвічену націю.
Тарас Марусик
Це була думка народного депутата України Миколи Рудьковського.
Надія Шерстюк
“Дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, має право на особливий захист і допомогу, що надається державою,” – наголошується в 20-й статті Конвенції ООН про права дитини, яку Україна ратифікувала 1991-го року.
“Але права дитини можуть, як найкраще, забезпечуватися саме в родині,” - стверджують психологи. Нехай навіть у чужій. Навіть на чужині. А як свідчить статистика, здебільшого українських дітей всиновлюють саме іноземці.
Чи дбає Україна про своїх маленьких співвітчизників, усиновлених іноземцями? Чи відповідає українське законодавство із прав дитини міжнародним стандартам? Розповідає Ірина Біла.
Ірина Біла
Економічна ситуація в Україні не примножує охочих усиновити чужу дитину. Кількість дітей в дитячих будинках збільшується, а тих, хто готовий надати малюкові власний дах над головою, зменшуються.
Не зважаючи на те, що пріоритетність з дитячого всиновлення надається українським громадянам, здебільшого батьками для українських дітей стають іноземці. І обов’язок України в цій ситуації захистити права своїх маленьких співвітчизників закордоном. Так вважає народний депутат України, заступник голови Комітету в закордонних справах Ігор Осташ.
Ігор Осташ
Для нас дуже принципово, щоб відбувалося так зване національне усиновлення, щоб діти залишалися в Україні, бо Україна практично є однією з небагатьох держав-донорів, яка віддає своїх дітей закордон.
Статистика свідчить, що на сьогодні більше дітей усиновляється іноземними громадянами. Скажімо, протягом минулого року це було 2, 5 тисяч дітей, тоді як національно усиновляється близько 2-х тисяч.
Для нас важливо, щоб ті діти, які будуть жити закордоном, щоб вони були максимально захищені.
Ірина Біла
З метою створення гарантій дотримання основних прав дитини при здійсненні усиновлення, створення системи співробітництва між державами для недопущення викрадання або ж торгівлі дітьми 1993-го року в Гаазі була ухвалена Конвенція “Про захист дітей та співробітництво у сфері міждержавного усиновлення”.
На сьогоднішній день її учасниками є 50 країн. України серед них немає. Хоча необхідність приєднання до Гаазької конвенції, на думку Ігоря Осташа, вже давно назріла.
Ігор Осташ
Якщо говорити про Гаазьку конвенцію, то цей механізм дозволить нам більше контролювати саме закордонні країни, куди відбувається усиновлення.
Для нас дуже принципово, що навіть сам процес усиновлення після приєднання до Конвенції буде виглядати дещо інакше. Скажімо, громадянин в Бельгії хоче усиновити дитину, то він повинен звернутися до свого центру усиновлення в Бельгії, засвідчити, що він дійсно спроможний утримувати дітей, і тоді лише бельгійський центр контактує з українським центром. Ясно, що це є ще один інструмент прозорого усиновлення.
Тому для нас принципово, щоб цей документ працював в Україні.
Ірина Біла
Тим часом проект закону “Про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітників у галузі міждержавного усиновлення” лежить у Верховній Раді ще з травня минулого року, незважаючи на те, що низка громадських організацій, котрі займаються захистом прав дітей, наголошують, що ратифікація Конвенції сприятиме захищеності українських дітей закордоном.
Говорить голова громадської організації “Рівність можливостей” Світлана Дятченко.
Світлана Дятченко
Якщо ми ратифікуємо, то ми просто входимо в уже діючу мережу по захисту прав дітей, які виїхали в ті чи інші країни.
Мені трохи незрозуміло, бо цей законопроект в парламенті не розглядається, але будемо сподіватися, що така необхідна частина міжнародного законодавства, яка спрямована на захист дітей, буде прийнята.
Надія Шерстюк
У січні цього року набрав чинності новий Сімейний кодекс України. Згідно з ним, дитина тепер є власником майна, яким вона користується у побуті: одяг, взуття, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання.
А як захистити майнові права дитини при поділі майна подружжя під час розлучення? Про це - адвокат Валентина Міненко у рубриці “Правовий лікнеп”.
Валентина Міненко
Сімейно хоч і придбано батьками чи одним із них, але є власністю дитини. Більше того, Кодекс зобов’язує батьків передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток, тому тепер при вирішенні суперечок при розділі майна подружжя слід це враховувати. Це майно без компенсації іншому з подружжя повинне передаватися тому, з ким залишається дитина, якій це майно належить.
Це також стосується вкладів зроблених батьками на ім’я дитини. Наприклад, неповнолітня дитина своєю працею чи наявними у нього грошима бере участь в спільному з батьками будівництві жилого будинку. В такому випадку він вже має право ставити питання про те, щоб частка цього будинку в спільній власності визнавалася за ним.
Надія Шерстюк
“Тепер дитина має право володіти спільним з батьками майном,” - наголошує Валентина Міненко.
Валентина Міненко
Тепер, за новим Сімейним кодексом, аліменти можуть стягуватися як в частині від прибутків, так і в твердій сумі. Аліменти тепер можуть стягуватися і за угодою обох батьків, тобто батьки можуть звернутися до нотаріуса і скласти між собою угоду стосовно того, в якій кількості будуть виплачуватися аліменти на утримання дитини, в якій сумі і який період цієї оплати.
Якщо потім одна із сторін не виконує умови, то за нотаріальним приписом стягується в примусовому порядку практично так само, якщо не виконується рішення суду.
Новий Сімейний кодекс передбачає можливість звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину, якщо її прибуток перевищує набагато прибуток кожного з батьків і забезпечує повністю її потреби.
Наприклад, дитина в порядку успадкування отримала акції підприємства або відкрито якийсь рахунок в банку, спадщина.
Заборгованість по аліментах стягується незалежно від досягнення повноліття дитини і визначається державним виконавцем або судом у разі спору.
Може бути за домовленості між батьками і звільнений від сплати аліментів в тому випадку, якщо вони досягнуть угоди про те, що в прибуток дитині буде передаватися якесь нерухоме майно: наприклад, земельна ділянка або будинок. Це також оформлюється нотаріально і з дозволу органів опіки або піклування.
Але це звільнення від аліментів, яке відбувається в результаті передачі нерухомого майна дитині. Це, разом з тим, не звільняє особу, яка передала це майно, в подальшому утриманні дитини, якщо дитина буде потребувати якихось нових виплат на її утримання.
Надія Шерстюк
Як батьки дитини можуть домовитися про виплату аліментів на утримання дитини і заборгованості з них? Валентина Міненко радить наступне:
Валентина Міненко
Якщо платник аліментів втрачає роботу, то з нього все одно не знімається обов’язок сплачувати аліменти. Тому платник аліментів може домовитися про якусь тверду суму і про те, що виплати на утримання дитини можуть бути в натуральному вигляді.
Разом з тим не встановлюється і гранична сума виплати. Батьки можуть домовитися про будь-яку суму, але встановлюється мінімальний розмір виплати на дитину. Це неоподаткований мінімум.
Надія Шерстюк
Це була програма української служби радіо “Свобода” ”Права людини: українська реальність”. Її уклала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав у київській студії Сергій Балабанов.
На все добре!
Говорить радіо “Свобода”!
