Прага, 23 березня 2004 – Рух до вільного ринку та демократії чи намагання з усіх сил втриматися при владі шляхом часткових реформ? На думку оглядачів, керівництво Китаю обрало другий шлях. Зміни до китайської конституції, що обіцяють поважати «права людини» та «недоторканність» приватної власності мають не більше, ніж символічний характер.
Як говорить в інтерв’ю радіо “Свобода” аналітик вашингтонського дослідницького центру “Cato Institute” Джеймс Дорн, з появою змін до конституції, які захищають приватну власність, можна очікувати, що з’являться і закони, які практично дозволять її захистити.
«Буде більше судових справ, економічних, проти уряду та проти порушень контрактів. Коли це станеться, виникне потреба і в новому кодексі законів, які захистять права людей, в тому числі і економічні».
З іншого боку американський експерт перестерігає, що не варто приймати нові зміни за чисту монету:
«У китайській конституції уже є зміни, які, наприклад, гарантують свободу слова, їх ніхто не виконує. Проблема у тому, що головним арбітром законності залишається Комуністична партія Китаю. І поки вона ним залишатиметься, не можна бути впевненим у тому, що будь-які права будуть захищені».
Інші оглядачі звертають увагу на те, що китайська влада останнім часом вдається до ніби суперечливих кроків: з одного боку, вона ніби рухається в напрямку до вільного ринку та демократії, а з іншого, переслідує релігійні організації, посилює контроль над пресою та проводить пропагандистську кампанію проти поборників демократії в Гонконгу. Як говорить професор Китайської Академії Суспільних Наук Лі Лань, ці дії свідчать лише про те, що політичні реформи в країні проводяться настільки, наскільки це відповідає меті збереження влади нинішнім керівництвом країни.
Британський синолог, викладач Кембріджського Університету Девід Брей говорить, що зміни до конституції мають не стільки практичне, скільки символічне значення. На його думку, вони багато говорять про напрямок, яким рухається китайське суспільство. Протягом останніх кількох десятиліть воно відійшло від соціалістичних ідеалів та колективістських принципів і зробило вибір на користь особистого збагачення. «Гадаю, у китайському суспільстві повно протиріч. Стає дедалі менше ознак, які б говорили про комунізм та соціалізм. І мене не здивувало б, якби китайська Комуністична партія вирішила змінити свою назву».
Як говорить в інтерв’ю радіо “Свобода” аналітик вашингтонського дослідницького центру “Cato Institute” Джеймс Дорн, з появою змін до конституції, які захищають приватну власність, можна очікувати, що з’являться і закони, які практично дозволять її захистити.
«Буде більше судових справ, економічних, проти уряду та проти порушень контрактів. Коли це станеться, виникне потреба і в новому кодексі законів, які захистять права людей, в тому числі і економічні».
З іншого боку американський експерт перестерігає, що не варто приймати нові зміни за чисту монету:
«У китайській конституції уже є зміни, які, наприклад, гарантують свободу слова, їх ніхто не виконує. Проблема у тому, що головним арбітром законності залишається Комуністична партія Китаю. І поки вона ним залишатиметься, не можна бути впевненим у тому, що будь-які права будуть захищені».
Інші оглядачі звертають увагу на те, що китайська влада останнім часом вдається до ніби суперечливих кроків: з одного боку, вона ніби рухається в напрямку до вільного ринку та демократії, а з іншого, переслідує релігійні організації, посилює контроль над пресою та проводить пропагандистську кампанію проти поборників демократії в Гонконгу. Як говорить професор Китайської Академії Суспільних Наук Лі Лань, ці дії свідчать лише про те, що політичні реформи в країні проводяться настільки, наскільки це відповідає меті збереження влади нинішнім керівництвом країни.
Британський синолог, викладач Кембріджського Університету Девід Брей говорить, що зміни до конституції мають не стільки практичне, скільки символічне значення. На його думку, вони багато говорять про напрямок, яким рухається китайське суспільство. Протягом останніх кількох десятиліть воно відійшло від соціалістичних ідеалів та колективістських принципів і зробило вибір на користь особистого збагачення. «Гадаю, у китайському суспільстві повно протиріч. Стає дедалі менше ознак, які б говорили про комунізм та соціалізм. І мене не здивувало б, якби китайська Комуністична партія вирішила змінити свою назву».
