Белград, 23 березня 2004 – Мiнiстр з питань iнформацiї Драґан Коядинович каже, що влада була змушена призначити нового керівника, не дотримуючися законом передбаченої процедури. За його словами, державне телебачення 17 березня, коли розпочалися заворушення, iз великим запiзненням повiдомляло про страждання косовських сербiв. Оглядачi ж кажуть, що Црквенякова звiльнили через те, що його призначила колишня влада. А телебачення очолив суперечливий Александар Тiянич, котрий був мiнiстром iнформацiї за часу влади Слободана Милошевича, згодом став радником нинiшнього прем’єра Воїслава Коштуницi. Згiдно з законом, керiвники державних iнституцiй повиннi мати унiверситетську диплому. Тiянич здобув лише середню освiту. Проте вiн умiє пристосуватися до будь-якої полiтичної ситуацiї. Державне телебачення наразi передає тi iнформацiї, якi до вподоби урядовцям.
А щодо подiй у Косовi, минулого тижня в Сербiї було важко дiстати хоча б приблизно вiрну iнформацiю. Бiльшiсть ЗМI стверджувала, що в Косовi проходить “рiзня сербського народу”, етнiчна чистка та навiть геноцид, не уточнюючи, скiльки сербiв загинуло. Перебiльшування та розширення чуток розбурхували ненависть не лише до етнiчних албанцiв, яких кореспонденти та урядовцi називали терористами, а до всiх несербiв. В понедiлок сербська преса повiдомила, що в заворушеннях загинуло 24 албанцiв та 4 чи за iншими джерелами 7 сербiв.
Окремi оглядачi з цього приводу нагадують, що значну частину ЗМI контролюють тi сили, котрі свого часу пiдтримували великосербську полiтику Слободана Милошевича. Пiсля скинення його режиму вони тимчасово змiнилися, згодом почали виступати проти демократичних сил. У Сербiї друкується 12 щоденних газет та велика кiлькiсть часописiв. Їхнiми видавцями є переважно бiзнесмени, якi називають себе патрiотами. Вони, зокрема, величають тих, кого Мiжнародний трибунал звинувачує у скоєннi воєнних злочинiв. Щодо 1300 радiо-телевiзiйних станцiй, в їхнiх програмах є ще бiльше шовiнiзму та iнших видiв екстремiзму. Такi мас-медiа, на думку коментаторiв, дестабiлiзують загальну ситуацiю в країнi, зокрема мiжетнiчнi стосунки.
А щодо подiй у Косовi, минулого тижня в Сербiї було важко дiстати хоча б приблизно вiрну iнформацiю. Бiльшiсть ЗМI стверджувала, що в Косовi проходить “рiзня сербського народу”, етнiчна чистка та навiть геноцид, не уточнюючи, скiльки сербiв загинуло. Перебiльшування та розширення чуток розбурхували ненависть не лише до етнiчних албанцiв, яких кореспонденти та урядовцi називали терористами, а до всiх несербiв. В понедiлок сербська преса повiдомила, що в заворушеннях загинуло 24 албанцiв та 4 чи за iншими джерелами 7 сербiв.
Окремi оглядачi з цього приводу нагадують, що значну частину ЗМI контролюють тi сили, котрі свого часу пiдтримували великосербську полiтику Слободана Милошевича. Пiсля скинення його режиму вони тимчасово змiнилися, згодом почали виступати проти демократичних сил. У Сербiї друкується 12 щоденних газет та велика кiлькiсть часописiв. Їхнiми видавцями є переважно бiзнесмени, якi називають себе патрiотами. Вони, зокрема, величають тих, кого Мiжнародний трибунал звинувачує у скоєннi воєнних злочинiв. Щодо 1300 радiо-телевiзiйних станцiй, в їхнiх програмах є ще бiльше шовiнiзму та iнших видiв екстремiзму. Такi мас-медiа, на думку коментаторiв, дестабiлiзують загальну ситуацiю в країнi, зокрема мiжетнiчнi стосунки.
