Нью-Йорк, 24 березня 2004 - Виповнилося 100 років відтоді, як виникла на мапі Нью-Йорка назва площі Таймс Сквер, якій судилося стати чи не найвідомішою в усьому світі точкою великого міста.
Нью-Йорк – місто не лише великих реалій, а й великих ілюзій. Почати бодай з того, що назва Площа Таймс Сквер є, але площі як такої там нема. Натомість є місце у центрі Мангеттена, де перехрещуються паралелі. Більшу частину острова забудовано з геометричною чіткістю: зі сходу на захід - стріти, вулиці тобто, а з півдня на північ – широкі авеню. За математичним постулатом, паралелі перехрещуються у безкінечності, але в Нью-Йорку Сьома авеню і авеню Бродвей пересіклися, утворивши х-подібне перехрестя. Його назвали площею Таймс Сквер – на честь хмарочоса, спорудженого для газети “The New York Times” рівно 100 років тому, на початку 20-го сторіччя. Газета звідти давно переїхала, але назва лишгилася і за традицією донині біжить по фронтону білдинга неонова стрічка останніх новин. Чи з причини географічного розташування, чи тому, що в тому районі зосереджено безліч бродвейских театрів, кіно, інших видовищ, чи тому, що там найбільші й найкричущіші світлові реклами, що надає цьому місцю неповторно ілюзорного вигляду, площа Таймс Сквер стала центром народних гулянь. Щоправда, цей термін сприймати варто, як то американці кажуть, “with a grain of salt”, тобто з певним скепсисом, бо на асфальтових хідниках не дуже розгулятися можна. Але у дні торжеств і святкувань автомобільний рух перекривають, і Таймс Сквер стає справді площею, де збирається величезний натовп, щоб як всенародне свято відзначати знаменні події. Там 1927-го року святкували трансатлантичний політ Чарлза Ліндберга, 1945-го року відзначали перемогу над нацизмом у Європі, потім перемогу над японським мілітаризмом. У післявоєнні часи вітали, як тріумфатора, знаменитого генерала Дугласа Макартура – головнокомандувача у Корейській війні. З настанням телевізійної ери стала традицією трансляція зустрічі Нового року на площі Таймс Сквер. Поступово передачу стали дивитися сотні мільйонів телеглядачів у багатьох країнах і почали називіати Таймс Сквер “перехрестям світу”. Рівно опівночі 31-го грудня з хмарочоса на перехресті опускається величезна кришталева куля і спалахують у нічному небі феєрверки салюту. Щоправда, останніми роками веселощі дещо затьмарює привид міжнародного тероризму. З площі під Новий рік забирають урни для сміття, щоб не було куди бомбу підкласти, перевіряють рюкзаки, забороняють алкогольні напої, включно з пивом. Але народу на площі не меншає. Таймс Сквер залишається “перехрестям світу”.
Нью-Йорк – місто не лише великих реалій, а й великих ілюзій. Почати бодай з того, що назва Площа Таймс Сквер є, але площі як такої там нема. Натомість є місце у центрі Мангеттена, де перехрещуються паралелі. Більшу частину острова забудовано з геометричною чіткістю: зі сходу на захід - стріти, вулиці тобто, а з півдня на північ – широкі авеню. За математичним постулатом, паралелі перехрещуються у безкінечності, але в Нью-Йорку Сьома авеню і авеню Бродвей пересіклися, утворивши х-подібне перехрестя. Його назвали площею Таймс Сквер – на честь хмарочоса, спорудженого для газети “The New York Times” рівно 100 років тому, на початку 20-го сторіччя. Газета звідти давно переїхала, але назва лишгилася і за традицією донині біжить по фронтону білдинга неонова стрічка останніх новин. Чи з причини географічного розташування, чи тому, що в тому районі зосереджено безліч бродвейских театрів, кіно, інших видовищ, чи тому, що там найбільші й найкричущіші світлові реклами, що надає цьому місцю неповторно ілюзорного вигляду, площа Таймс Сквер стала центром народних гулянь. Щоправда, цей термін сприймати варто, як то американці кажуть, “with a grain of salt”, тобто з певним скепсисом, бо на асфальтових хідниках не дуже розгулятися можна. Але у дні торжеств і святкувань автомобільний рух перекривають, і Таймс Сквер стає справді площею, де збирається величезний натовп, щоб як всенародне свято відзначати знаменні події. Там 1927-го року святкували трансатлантичний політ Чарлза Ліндберга, 1945-го року відзначали перемогу над нацизмом у Європі, потім перемогу над японським мілітаризмом. У післявоєнні часи вітали, як тріумфатора, знаменитого генерала Дугласа Макартура – головнокомандувача у Корейській війні. З настанням телевізійної ери стала традицією трансляція зустрічі Нового року на площі Таймс Сквер. Поступово передачу стали дивитися сотні мільйонів телеглядачів у багатьох країнах і почали називіати Таймс Сквер “перехрестям світу”. Рівно опівночі 31-го грудня з хмарочоса на перехресті опускається величезна кришталева куля і спалахують у нічному небі феєрверки салюту. Щоправда, останніми роками веселощі дещо затьмарює привид міжнародного тероризму. З площі під Новий рік забирають урни для сміття, щоб не було куди бомбу підкласти, перевіряють рюкзаки, забороняють алкогольні напої, включно з пивом. Але народу на площі не меншає. Таймс Сквер залишається “перехрестям світу”.
