Прага, 30 березня 2004 – Західна преса широко відгукується на понеділкову церемонію у Вашингтоні прийняття до союзу НАТО нових членів – семи посткомуністичних країн: Болгарії, Румунії, Словаччини, Словенії і трьох балтійських країн, а також зустріч президента Буша із керівниками згаданих країн. На думку оглядачів, нинішнє розширення альянсу посилює впливи і провідну роль Сполучених Штатів у НАТО.
Оглядач газети «Вашингтон пост» Томас Рікс підкреслює, що нинішнє розширення НАТО відбувається саме у час переосмислення ролі оборонного союзу, який президент Буш назвав найуспішнішим альянсом в історії. Після розвалу Радянського Союзу змінилася політична ситуація у світі, тому нині союз НАТО може більшою мірою спрямувати свої зусилля на боротьбу з тероризмом, на врегулювання конфліктів у Африці і підтримання миру в Афганістані та Іраку.
Далі автор вважає, що збільшення союзу НАТО з 19-ти до 26-ти членів переносить вагу альянсу на Схід, до країн, прихильних до Сполучених Штатів, які минулого року підтримали воєнну акцію США в Іраку.
Коментатор британської газети «Дейлі телеґраф» Алек Расселл звертає тим часом увагу на той факт, що нинішнє розширення НАТО на дальші посткомуністичні країни і зокрема патрулювання повітряного простору балтійських країн літаками НАТО викликало занепокоєння в Москві. Відтепер, як припускає автор, російські націоналісти звинувачуватимуть авіацію НАТО у шпигуванні проти Росії.
Тим часом аналітики інтернетної газети «Стратфор коментері» підкреслюють, що нинішня хвиля розширення НАТО посилить впливи Вашингтона у Європі, причому не лише коштом Росії, а й Німеччини і Франції, які намагалися перетворити Європейський союз у глобального, незалежного від Сполучених Штатів гравця.
На закінчення коротко наведемо ще одну тему, яку нині широко коментують західні оглядачі. Ідеться про останню спробу Генерального секретаря ООН Кофі Аннана врегулювати розбіжності між керівництвом грецьких і турецьких кіпріотів перед вступом Кіпру до Європейського союзу. У випадку, якщо Аннану не вдасться переконати турецьких керівників острова піти на компроміс, членом ЄС стане лише грецька частина острова. Оглядачка британської газети «Ґардіян» Гелена Сміт пояснює окрему деталь останньої пропозиції Аннана: грецькі кіпріоти мали б отримати деякі місцевості, захоплені турецькими військами 74-го року, але відмовитися від компенсацій за нерухоме майно, втрачене внаслідок турецької інтервенції.
Проте головні перешкоди в адміністративному об’єднанні острова, як підкреслюють оглядачі, ставлять турецькі керівники Кіпру, які залишаються під прямим впливом Анкари.
Оглядач газети «Вашингтон пост» Томас Рікс підкреслює, що нинішнє розширення НАТО відбувається саме у час переосмислення ролі оборонного союзу, який президент Буш назвав найуспішнішим альянсом в історії. Після розвалу Радянського Союзу змінилася політична ситуація у світі, тому нині союз НАТО може більшою мірою спрямувати свої зусилля на боротьбу з тероризмом, на врегулювання конфліктів у Африці і підтримання миру в Афганістані та Іраку.
Далі автор вважає, що збільшення союзу НАТО з 19-ти до 26-ти членів переносить вагу альянсу на Схід, до країн, прихильних до Сполучених Штатів, які минулого року підтримали воєнну акцію США в Іраку.
Коментатор британської газети «Дейлі телеґраф» Алек Расселл звертає тим часом увагу на той факт, що нинішнє розширення НАТО на дальші посткомуністичні країни і зокрема патрулювання повітряного простору балтійських країн літаками НАТО викликало занепокоєння в Москві. Відтепер, як припускає автор, російські націоналісти звинувачуватимуть авіацію НАТО у шпигуванні проти Росії.
Тим часом аналітики інтернетної газети «Стратфор коментері» підкреслюють, що нинішня хвиля розширення НАТО посилить впливи Вашингтона у Європі, причому не лише коштом Росії, а й Німеччини і Франції, які намагалися перетворити Європейський союз у глобального, незалежного від Сполучених Штатів гравця.
На закінчення коротко наведемо ще одну тему, яку нині широко коментують західні оглядачі. Ідеться про останню спробу Генерального секретаря ООН Кофі Аннана врегулювати розбіжності між керівництвом грецьких і турецьких кіпріотів перед вступом Кіпру до Європейського союзу. У випадку, якщо Аннану не вдасться переконати турецьких керівників острова піти на компроміс, членом ЄС стане лише грецька частина острова. Оглядачка британської газети «Ґардіян» Гелена Сміт пояснює окрему деталь останньої пропозиції Аннана: грецькі кіпріоти мали б отримати деякі місцевості, захоплені турецькими військами 74-го року, але відмовитися від компенсацій за нерухоме майно, втрачене внаслідок турецької інтервенції.
Проте головні перешкоди в адміністративному об’єднанні острова, як підкреслюють оглядачі, ставлять турецькі керівники Кіпру, які залишаються під прямим впливом Анкари.
