Прага, 17 березня 2004 – Чи війна США з тероризмом – це прикриття їхнього намагання взяти під контроль близькосхідну нафту й запанувати над усім світом? Чи президент США Джордж Буш і прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер збрехали про іракську загрозу? Чи Осама бин Ладин – герой? Як свідчить нове дослідження, чимала частина світу відповідає на ці запитання ствердно.
Представляючи вчора у Вашинґтоні дослідження громадської думки у світі, колишня державний секретар, а нині керівник проєкту в незалежному Дослідницькому центрі П’ю Мадлейн Олбрайт констатувала:
«Опитування свідчить, що довіра до США занепадає. Цифри відображають думку людей про те, що наші керівники збрехали, і ці цифри, гадаю, неймовірно серйозна річ».
Приурочене до першої річниці початку війни в Іраку опитування було здійснене в дев’яти країнах світу, і воно засвідчило, що невдоволення Америкою й її політикою протягом минулого року далі зростало.
Йорданія, Марокко, Пакистан і Туреччина – переважно мусульманські країни, їхнє керівництво тісно пов’язане з Вашинґтоном. А от населення цих країн вважає, що Америка оголосила війну проти тероризму, насправді намагаючись узяти під контроль близькосхідну нафту й запанувати над усім світом. Ба більше, схожі підозри мають і більшість опитаних у Франції й Німеччині.
Тільки самі американці, британці, а ще росіяни вважають, що війна з тероризмом – це щире намагання. А в те, що війна в Іраку призвела до поступу в боротьбі проти ісламського тероризму, вірять самі тільки американці.
Дослідження виявило глибоку недовіру до американської сили й мотивів і в Західній Європі, і на Близькому Сході, сказав директор Центру П’ю Андру Когут:
«Ми очікували на позитивніше ставлення, ніж було під час попереднього дослідження, в травні 2003 року. Натомість ми бачимо, що недовіра до Америки в Європі стала ще вища, а розлюченість мусульман залишається, хоча (порівняно з 2003-м роком) вона трохи зменшилася».
Люди в опитаних мусульманських країнах не тільки розлючені з американської політики, а й прихильно ставляться до натхненника й організатора терористичної мережі «Аль-Каеда» Осами бин Ладина – близько двох третин у Пакистані, понад половина в Йорданії й майже половина в Марокко.
Водночас переконливі більшості в Німеччині, Росії, Франції, Йорданії й Пакистані вважають, що президент США Джордж Буш і прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер збрехали про зброю масового знищення, що, як вони стверджували, нібито була в Іраку.
Опитування відбулися до минулотижневих терактів у Іспанії і, на думку деяких соціологів, ці теракти можуть змінити ставлення європейців до війни з тероризмом на американський кшталт. А тим часом протягом минулого року підтримка війни проти тероризму зросла в єдиній із опитаних країні – в Росії: там її підтримує 73 %, майже як в Америці. Як вважає Мадлейн Олбрайт, причина, серед іншого, в тісних зв’язках між президентами США й Росії Джорджем Бушем і Владіміром Путіним, які дали Путіну волю придушити громадянські свободи й далі порушувати права людини в Чечні, не побоюючись американських докорів.
Як підсумував директор Центру П’ю Андру Когут, дослідження виявляє розрив між поглядом Америки на свою позицію в світі і поглядом решти світу на роль Вашинґтона:
«Найбільший розрив із питання, чи бере Америка до уваги інтереси інших країн, чи ні, коли здійснює свою зовнішню політику. Американці відповідають “так”, решта світу відповідає “ні”. І цей розрив не звужується, по суті, цей розрив розширюється».
Представляючи вчора у Вашинґтоні дослідження громадської думки у світі, колишня державний секретар, а нині керівник проєкту в незалежному Дослідницькому центрі П’ю Мадлейн Олбрайт констатувала:
«Опитування свідчить, що довіра до США занепадає. Цифри відображають думку людей про те, що наші керівники збрехали, і ці цифри, гадаю, неймовірно серйозна річ».
Приурочене до першої річниці початку війни в Іраку опитування було здійснене в дев’яти країнах світу, і воно засвідчило, що невдоволення Америкою й її політикою протягом минулого року далі зростало.
Йорданія, Марокко, Пакистан і Туреччина – переважно мусульманські країни, їхнє керівництво тісно пов’язане з Вашинґтоном. А от населення цих країн вважає, що Америка оголосила війну проти тероризму, насправді намагаючись узяти під контроль близькосхідну нафту й запанувати над усім світом. Ба більше, схожі підозри мають і більшість опитаних у Франції й Німеччині.
Тільки самі американці, британці, а ще росіяни вважають, що війна з тероризмом – це щире намагання. А в те, що війна в Іраку призвела до поступу в боротьбі проти ісламського тероризму, вірять самі тільки американці.
Дослідження виявило глибоку недовіру до американської сили й мотивів і в Західній Європі, і на Близькому Сході, сказав директор Центру П’ю Андру Когут:
«Ми очікували на позитивніше ставлення, ніж було під час попереднього дослідження, в травні 2003 року. Натомість ми бачимо, що недовіра до Америки в Європі стала ще вища, а розлюченість мусульман залишається, хоча (порівняно з 2003-м роком) вона трохи зменшилася».
Люди в опитаних мусульманських країнах не тільки розлючені з американської політики, а й прихильно ставляться до натхненника й організатора терористичної мережі «Аль-Каеда» Осами бин Ладина – близько двох третин у Пакистані, понад половина в Йорданії й майже половина в Марокко.
Водночас переконливі більшості в Німеччині, Росії, Франції, Йорданії й Пакистані вважають, що президент США Джордж Буш і прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер збрехали про зброю масового знищення, що, як вони стверджували, нібито була в Іраку.
Опитування відбулися до минулотижневих терактів у Іспанії і, на думку деяких соціологів, ці теракти можуть змінити ставлення європейців до війни з тероризмом на американський кшталт. А тим часом протягом минулого року підтримка війни проти тероризму зросла в єдиній із опитаних країні – в Росії: там її підтримує 73 %, майже як в Америці. Як вважає Мадлейн Олбрайт, причина, серед іншого, в тісних зв’язках між президентами США й Росії Джорджем Бушем і Владіміром Путіним, які дали Путіну волю придушити громадянські свободи й далі порушувати права людини в Чечні, не побоюючись американських докорів.
Як підсумував директор Центру П’ю Андру Когут, дослідження виявляє розрив між поглядом Америки на свою позицію в світі і поглядом решти світу на роль Вашинґтона:
«Найбільший розрив із питання, чи бере Америка до уваги інтереси інших країн, чи ні, коли здійснює свою зовнішню політику. Американці відповідають “так”, решта світу відповідає “ні”. І цей розрив не звужується, по суті, цей розрив розширюється».
