Наталя Мусієнко
Вітаємо всіх, хто в цей час з “Радіо Свобода”! В ефірі програма про події у світі “Моніторинг тижня”. Перед мікрофоном Наталя Мусієнко. Далі ви почуєте:
- Духовний лідер палестинського угруповання “Хамас” Шейх Ахмед Ясин загинув в результаті ракетного удару ізраїльського вертольота. Днями “Хамас” обрав нового лідера;
- Слід терористичного вибуху у Мадриді веде до Німеччини;
- У Литві парламент вимагає відставки президента Паксаса;
- У Конгресі США цього тижня проходили слухання спеціальної комісії Сенату, яка займається розслідуванням терористичних актів у Нью-Йорку та Вашингтоні 11 вересня 2001 року.
Загибель минулого понеділка духовного лідера “Хамасу” Шейха Ахмеда Ясина в результаті ізраїльського ракетного удару викликала хвилю реакцій в численних державах світу. Однак відкритим залишається питання: як це вбивство вплине на подальші дії войовничого палестинського угруповання “Хамас”, адже саме воно взяло на себе відповідальність за численні теракти проти ізраїльських громадян. Від учора відоме ім’я нового лідера “Хамасу” - Аль Рантісі. Однак виявляється – це тільки один із лідерів. Перед мікрофоном Михайло Мигалисько.
Михайло Мигалисько
Ізраїльські офіційні особи оцінили вбивство Шейха Ахмеда Ясина як обезголовлення палестинського екстремістського угруповання. Такого висновку дійшов головний ізраїльський армійський командир Моше Яалон: “На нашу думку, це обезголовлення терористичної інфраструктури є одним із заходів стратегії у війні проти тероризму”, - заявив чинний ізраїльський військовий і водночас визнав, що ймовірно, цей удар по терористичній організації “Хамас” може посилити настрої та наміри “Хамасу”.
Невдовзі після цієї заяви дві відомі постаті “Хамасу”, відомі, зокрема, їхніми різкими антиізраїльськими заявами, повідомили, що вони перебирають керівництво над палестинською організацією. Абдель-Азіз аль-Рантісі заявив, що він бере на себе керівну роль “Хамасу” в секторі Газа і повідомив, що буде продовжено курс боротьби, оголошений загиблим у понеділок Ясином. “Нашими ворогами є сіоністи, які окупують нашу землю!” – заявив аль-Рантісі і додав: “Американці не є нашим ворогом”.
Однак у своїй заяві у вівторок аль-Рантісі повідомив, що Халед Машал, який тепер є головою політичного бюро “Хамасу” в Дамаску, за його словами, стає першим головою організації, тобто, світовим лідером “Хамасу”. Як зазначають експерти з близькосхідних питань, обидва ці представники виступають проти будь-яких компромісів з Ізраїлем.
Міністр закордонних справ Ізраїлю Сильван Шалом у вівторок у Вашингтоні заявив, що будь-який палестинський войовничий лідер не може вважати себе захищеним від ізраїльських дій.
Сильван Шалом
Ми бажали б припускати, що вбивство лідера “Хамасу” є сильним сигналом, дуже сильним сигналом всім екстремістам, що від сьогодні вони позбавлені будь-якого імунітету.
Михайло Мигалисько
А президент США Джордж Буш перед засіданням Кабінету висловив занепокоєння можливими терактами в Америці: “І далі є люди, які хочуть завдати шкоди нашій країні. Отож, чи то йдеться про загрози “Хамасу”, чи то від “Аль-Кайди”, моя Адміністрація ставиться до них з усією серйозністю,” – заявив Буш. Він також закликав усі сторони близькосхідного мирного процесу поєднати зусилля в боротьбі з тероризмом. Водночас Буш визнав, що Ізраїль має право захищатись від тероризму, однак повинен мати на увазі також і те, як продовжувати курс миру. Михайло Мигалисько, “Радіо Свобода”.
Наталя Мусієнко
Вбивство лідера ісламської міжнародної терористичної організації “Хамас” Шейха Ахмеда Ясина викликало бурю протесту в арабському світі. Із Єрусалима повідомляє Вольф Москович.
Вольф Москвич
Палестинські араби сприйняли факт вбивства Шейха Ахмеда Ясина як національну трагедію, бо він був символом їх боротьби з Ізраїлем. В інтерв’ю газеті “Нью-Йорк Таймс” у вересні 2000 року він заявив: “Я повністю вірю, що Ізраїль зникне, що ми, палестинці, знову здобудемо наші землі, вкрадені у нас в 48-му році”.
Ліквідація Шейха Ясина була продовженням низки антитерористичних заходів ізраїльського війська, що приносить певні результати. Число терактів, скоєних терористами-смертниками впало з п’ятидесяти чотирьох 2002 року до двадцяти - минулого року, а число ізраїльських жертв знизилось наполовину.
Начальник Генштабу ізраїльського війська генерал Моше Аялон вважає, що найближчим часом мотивація бойовиків “Хамасу” зросте. Але, позбавлені такого лідера як Шейх Ясин, на довшу мету хамасівці будуть послаблені. Він заявив: “На нашу думку, знищення проводу інфраструктури тероризму – це один із заходів у стратегії війни з терором”.
Сьогодні територія смуги Газа та західного берега річки Йордан заблокована ізраїльським військом. З міркувань безпеки туди не допускають ізраїльських журналістів. Ясир Арафат, який сам побоюється за своє життя, бо може стати наступною ціллю Ізраїлю, оголосив стан триденної жалоби в автономії, а араби Ізраїлю оголосили один день жалоби.
Один з палестинців, який не назвав себе, заявив агентству “Ройтерс” у Рамаллі: “Я – особа поміркована у політиці, але це – щось жахливе. Нелегко бачити інваліда у колясці, на якого полюють літаки, вбитим.”
Останні опитування ізраїльтян виявили, що 61% з них підтримують рішення уряду про ліквідацію Шейха Ахмеда Ясина, якого тут називають палестинським Бін Ладеном. Ізраїльтянин, ім’я якого Гарон, сказав кореспондентові агентства “Ройтерс” в Єрусалимі: “Це добре почуття, що ми помстилися на одній людині, яка несе відповідальність за вбивство тисяч ізраїльтян та євреїв в Ізраїлі та світі. З другого боку, хтось повинен зупинити процес вбивства між євреями та палестинцями.”
Наталя Мусієнко
Прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер у четвер потис руку провідникові Лівії Муамарові Каддафі. Ця країна ще донедавна вважалася вигнанцем. Блер став першим західним лідером, що зустрівся з Каддафі по тому, як у грудні Лівія оголосила про відмову від розробки зброї масового знищення. Повідомляє Олекса Семенченко.
Олекса Семенченко
Своїм візитом до Лівії Тоні Блер ознаменував повернення досі ізольованої країни до міжнародної спільноти. Великобританія не мала із Лівією дипломатичних взаємин з 1984 року, коли констебля поліції Івонн Флетчер було застрелено, як визначило слідство, пострілом із середини лівійського посольства у Лондоні.
Тоні Блер став першим британським прем’єром, що відвідав Лівію від 1943 року, коли у Триполі побував Уїнстон Черчілль. Блер розмовляв у церемонійному шатрі із провідником, якого свого часу президент США Роналд Рейган назвав “скаженим собакою Близького Сходу”. Такого означення він здобув після терористичного нападу лівійських агентів на американський пасажирський літак над шотландським містечком Локербі 1988 року. Внаслідок того вибуху загинуло 270 осіб.
Напередодні візиту Блер, до речі, пообіцяв, що не забуде болю минулого: ані Локербі, ані звинувачень Каддафі у постачанні зброї підпільній Ірландській республіканській армії. Одначе, Блер також зазначив, що Лівію буде прийнято назад до міжнародної спільноти у відповідь на відмову від зброї масового враження і за виплату компенсацій сім’ям жертв Локербі.
Тоні Блер
Давайте простягнемо руку партнерства державам, які хочуть відмовитися від тероризму і розробки ядерної, хімічної, біологічної зброї, аби вони змогли цього досягти. Саме це Лівія абсолютно правильно і сміливо вирішила зробити. Це не означає, що ми відмовляємось від минулого, але це значить визнання змін у тому, що відбувається.
Олекса Семенченко
Блер і Каддафі мали близько півтори години приватних розмов. Британський бізнес має значні переваги від потепління стосунків із Лівією - один офіційний чинник на борту літака Тоні Блера повідомив, що нафтова компанія “Royal Dutch Shell” виграла контракт на суму 200 млн. доларів на розробку газового родовища у Лівії.
Критики звинувачують Тоні Блера у тому, що він керується інтересами бізнесу більше, ніж політикою, і що його візит, начебто, є недоречним актом вмиротворення диктатора. Однак, Лондон справді відіграв визначальну роль у тому, аби переконати Каддафі відмовитися від зброї. Тож Тоні Блер переконаний, що м’який дипломатичний підхід щодо Триполі дає найкращі результати.
Британська опозиційна консервативна партія критикує самий час візиту, адже він відбувається на наступний день після поминальної служби жертв нападу терористів на мадридську залізницю, що став другим за масштабом актом терору в Європі після Локербі. Однак багато хто з родичів жертв Локербі позитивно ставиться до дипломатичного потепління щодо Лівії.
Наталя Мусієнко
Цього тижня у Конгресі США проходили слухання спеціальної комісії Сенату, яка займається розслідуванням терористичних актів у Нью-Йорку та Вашингтоні 11 вересня 2001 року. Перед сенаторами виступили чільні посадовці адміністрацій Клінтона та Буша, серед яких колишній державний секретар Мадлен Олбрайт та чинний держсекретар Колін Пауел, колишній міністр оборони Вільям Коуен та чинний глава Пентагону Дональд Рамсфельд, а також низка інших високопосадовців. На запитання сенаторів відповідали глава ЦРУ Джордж Тенет та автор нової сенсаційної книги, колишній радник президента Буша з питань боротьби із тероризмом Річард Кларк. Спеціальна комісія сенату США, до якої входять по 6 сенаторів від республіканців і демократів, намагається встановити, чи зробив Білий Дім усе можливе для боротьби із “Аль-Каїдою” до терактів 11 вересня і чи можна було їх попередити. Із Вашингтона повідомляє Сергій Куделя.
Сергій Куделя
Звіти американської розвідки, які отримував президент Буш напередодні терактів 11 вересня, рясніли попередженням про можливість проведення терористичного акту “Аль-Каїдою”. Про це повідомила Джемі Горелік, одна з членів спеціальної комісії Сенату, якій Білий дім надав доступ до усіх таємних матеріалів розвідки, що були підготовлені для президента упродовж 2001 року. За її словами, від такої інформації у будь-кого “загорілося б волосся.”
Водночас, за висновками звіту Конгресу, президент Буш та міністр оборони Рамсфельд не поспішали із розробкою плану боротьби із тероризмом, оскільки пріоритетом для них на той час було створення системи протиракетної оборони. Радник президента з питань національної безпеки Кондоліза Райс напередодні 11 вересня навіть відкинула пропозицію надати пряму підтримку тим силам в Афганістані, що воювали із Талібаном. Замість цього члени адміністрації Буша хотіли знайти дипломатичні шляхи, щоб переконати лідерів Талібану вигнати Осаму бін Ладена з Афганістану. Це викликало особливу критику сенаторів під час слухань. Говорить демократ від штату Небраска Боб Керрі: “Вони вбили наших пілотів у Саудівській Аравії. Вони здійснили напад на наші розташування у Східній Африці. Вони атакували наших моряків у Йемені. Я не розумію, досі не розумію сьогодні, чому ми не вдалися відразу до військових дій проти них?”
У відповідь представники адміністрації Буша пояснюють, що використання воєнної сили проти терористів до терактів 11 вересня не було б підтримано громадської думкою всередині США та міжнародною спільнотою. Колишній державний секретар США Мадлен Олбрайт нагадала, якої нищівної критики зазнав президент Клінтон улітку 1998 року, коли він віддав наказ здійснити бомбардування баз “Аль-Каїди” в Афганістані. Її слова підтверджує і чинний держсекретар Колін Пауел: “Ще до 11 вересня президент Буш був занепокоєний “Аль-Каїдою” та тим, що їх укриває Талібан. Однак він розумів складності навіть дипломатичного шляху. Мої заступники опрацьовували усі складні регіональні аспекти проблеми. І вже з самого початку ми усвідомили, що серйозна спроба позбавити “Аль-Каїду” укриття в Афганістані, можливо, вимагатиме використання військової сили, особливо наземних військ”.
Політику адміністрації Буша перед 11 вересня особливо запекло захищав міністр оборони Рамсфельд. Він вважає, що теракти 11 вересня жодним чином не можна було попередити, оскільки терористи вже були у США: “Навіть якби ми захопили або вбили бін Ладена до 11 вересня, ніхто з тих, кого я знаю, не вірить, що це б попередило теракти. Вбивство бін Ладена не вивело б його прибічників з Афганістану. Більше того, терористи, які захопили літаки та спрямували їх до Світового торговельного центру та Пентагону, вже перебували у США за багато місяців до теракту. Навіть, якби ми отримали конкретну розвідувальну інформацію про теракти, чого ми так і не отримали, навіть тоді 11 вересня відбулося б”.
Таким чином адміністрація Буша непрямо перекладає відповідальність на своїх попередників у Білому домі, адже це ще за їхніх часів терористам вдалося пробратися до США. Однак, уже відповідальність за початок війни в Іраку, яка також розглядається комісією Сенату у контексті із терактами 11 вересня, перекласти на Клінтона буде набагато важче.
Наталя Мусієнко
В ніч з четверга на п’ятницю у німецькому місті Дармштадт поліція провела обшук у квартирі одного студента з Марокко, якого було затримано в Іспанії. Його підозрюють у причетності до терактів у Мадриді, вчинених 11-го березня. Розповідає Надія Кандиба.
Надія Кандиба
У четвер пізно ввечері надійшли перші повідомлення про те, що ісламістські терористи або, принаймні, один з них, можливо, використали своє перебування в Німеччині для підготовки кривавих терористичних нападів у Мадриді. В ніч на п’ятницю німецька поліція провела обшук в одній з квартир у Дармштадті, де жив 28-річний студент з Марокко, якого цими днями затримала іспанська поліція. Висловлюється підозра, що він був одним з тих, хто, власне, й підклав вибухівку. Німецька прокуратура підтвердила, що проти цього студента порушена кримінальна справа і ведеться слідство.
За даними газети “Welt“, затриманий в Іспанії студент з Марокко був відомий німецьким правоохоронним органам, як схильний до насильства ісламіст. Водночас генеральний прокурор Кай Нем заявив, що поки немає підстав припускати, що мадридські теракти готувалися в Німеччині. Нем спростував повідомлення німецьких засобів масової інформації про те, що затриманий студент жив у Дармштадті тривалий час. За даними прокуратури, 2003-го року він справді поступив до університету, але провів у Німеччині лише кілька днів.
Тим часом федеральне Міністерство внутрішніх справ піддало критиці засоби масової інформації за повідомлення про те, що сліди терористів начебто ведуть до Німеччини. “Поширення такої інформації заважає слідству і допомагає терористам”, - сказав один з речників міністерства.
Як би там не було, в Німеччині знову розгорнулася дискусія про те, чим ця країна притягує до себе ісламістів. Експерт з питань тероризму Удо Ульфкотте в інтерв’ю телеканалу Т-tv звернув увагу на досить ліберальне німецьке законодавство: “Сигнали, які отримали ісламісти впродовж останніх місяців, були, з їхньої точки зору, позитивними”, - сказав Удо Ульфкотте. Він нагадав про те, як було випущено з-під варти Абделгані Мзуді, підозрюваного в причетності до терактів 11 вересня в США, а також Крістіана Г., якому закидають, що він підтримував терористів, які організували вибухи на Джербі. Водночас Удо Ульфкотте привітав рішення, ухвалені під час саміту ЄС у Брюсселі, спрямовані на посилення боротьби з тероризмом на загальноєвропейському рівні.
Наталя Мусієнко
В Брюсселі наприкінці тижня завершився Саміт глав держав Європейського Союзу. Головним питанням , яке обговорювали лідери 25-ти європейських держав, було посилення боротьби з міжнародним тероризмом. Про те , чого вдалось Європейському Союзу досягти в цій царині, з Брюсселя повідомляє Славко Волинський.
Славко Волинський
Спочатку про невтішні новини. Сторонам не вдалось досягти консенсусу щодо створення Європейського розвідувального управління. Причина, як пояснили журналістам декотрі дипломати, полягає в тому, що формування такої структури може призвести до просочування назовні закритої, суто національної інформації тієї чи іншої країни. Тому лідери європейських держав обмежились створенням координаційного центру для обміну таємною інформацією, яка стосується виключно тероризму. На посаду керівника координаційного центру призначили нідерландського дипломата Ґійса де Фріса. Кілька слів про Гійса де Фріса: закінчив факультет політології Лейденського університету, дипломатичну школу при Джорджтаунському університеті у Вашингтоні.
Основні функції координаційного центру - це збір інформації, яка стосується тероризму з усіх можливих джерел: спецслужб, Європолу, Інтерполу, Шенгенського інформаційного центру тощо. Зібрану інформацію антитерористичний центр повинен розповсюджувати серед правоохоронних органів країн-членів ЄС.
У зв’язку з ухваленням рішення про створення антитерористичного координаційного центру Верховний представник ЄС у справах безпеки Хав’єр Солана заявив:
“У даний момент ми вважаємо, що найбільш важливим є краща координація роботи в різних інституціях, які вже існують у Європейському Союзі. Вони повинні діяти краще, ефективніше і швидше. Друге, намагатися, як я вже говорив, тісніше співпрацювати між країнами-членами Європейського Союзу і оперативніше виконувати ті рішення, які ухвалюються Радою ЄС. Якщо їх повинен ухвалити парламент, то повинен зробити це дуже швидко, якщо спільні рішення потребують ухвалення урядом, то це повинно робитись також дуже швидко”.
Прем’єр – міністр Ірландії, яка нині є головуючою в Європейському Союзі, Берті Ахерн завершив прес-конференцію зверненням до всіх країн світу:
«Принцип полягає в тому, щоб повідомити всіх про наше рішення. І якщо регіони усіх кінців світу хочуть мати добрі відносини з Європейським Союзом, то вони повинні посилювати свою антитерористичну діяльність, а Європейський Союз мусить їм у цьому допомогти. Всім повинно бути чітко зрозумілим, що тут не повинно бути будь-якого толерантства чи будь-чого, що суперечить діям у боротьбі з тероризмом».
При цьому Берті Ахерн додав, що боротьба Євросоюзу з тероризмом не повинна допустити дискримінацію імігрантів чи національних меншин.
Наталя Мусієнко
Новина про зустріч наприкінці тижня президента Литви Паксаса в президентському палаці зі своїм найщедрішим спонсором, російським громадянином Юрієм Борисовим і заява Президента, що він призначає його своїм радником на громадських основах, приголомшила чимало працівників президентської установи, і ще більше зменшила невелику групу прихильників президента в парламенті. Кілька відповідальних працівників президентської установи вже заявили, що облишають працю. Парламент Литви прийняв звернення до Президента з закликом подати у відставку. З подробицями з Вільнюса Альґімантас Літвінас.
Альґімантас Літвінас
Багатьом було незрозуміло, як можна призначати радником людину, яка позбавлена литовського громадянства, в якої взято підписку про невиїзд з країни, і як вона може аналізувати пресу й політичну ситуацію й радити президентові, не володіючи литовською мовою.
Юрію Борисову було прокуратурою заборонено зустрічатися з Президентом, а Президент грає з Борисовим в теніс, приймає його в президентському палаці, призначає радником...
Для всіх стало очевидним, що висновок двох парламентських комісій і Конституційного суду про залежність Президента від свого виборчого спонсора та вразливість не був безпідставним. Радник президента з політичних питань Альвідас Мядалінскас відзначив сьогодні, що останніми днями був сильний тиск на президента Паксаса з боку Борисова.
Вільнюський суд за проханням генеральної прокуратури Литви призначив сьогодні Юрію Борисову додатковий запобіжний захід - домашній арешт.
Декотрі депутати парламенту очікують, що під час промови на телебаченні пізно ввечері Роландас Паксас може заявити про свою відставку з посади. Тепер голова уряду і голова парламенту знаходяться з візитом за кордоном. За цих обставин голова уряду Альгірдас Бразаускас дав указання вжити заходів пильності та обережності, - за словами члена Сейму Вітаутаса Ландсбергіса «коли в президентській установі відбуваються грубі провокації».
Президент також сьогодні у зверненні до народу признався, що в середу зробив велику помилку, що Борисов його шантажував, - і відмежувався від Борисова: “Останніми днями Юрій Борисов недвозначно давав мені зрозуміти, що проти мене, якщо не призначу його на посаду громадського радника, може бути використано матеріал, який нібито мене компрометує. Жалкую, що цими днями, у своїх думках шукаючи компромісу між людяністю і обов’язком, я довго гаяв час і вагався”, - сказав Президент.
Прем’єр Бразаускас сьогодні закликав якомога скоріше закінчити в парламенті процедуру імпічменту, провести голосування щодо звільнення президента Роландаса Паксаса з посади. За словами Бразаускаса, як тільки буде отримана нова постанова Конституційного суду, треба “відразу, без нових довгих дискусій в парламенті голосувати. Чимала частина членів Сейму, навіть членів нашої соціал-демократичної фракції вагалася, а після таких рішень їхні сумніви зникли”.
Наталя Мусієнко
Наразі все. У програмі «Моніторинг тижня” з вами прощається Наталя Мусієнко. Щасти вам!
Вітаємо всіх, хто в цей час з “Радіо Свобода”! В ефірі програма про події у світі “Моніторинг тижня”. Перед мікрофоном Наталя Мусієнко. Далі ви почуєте:
- Духовний лідер палестинського угруповання “Хамас” Шейх Ахмед Ясин загинув в результаті ракетного удару ізраїльського вертольота. Днями “Хамас” обрав нового лідера;
- Слід терористичного вибуху у Мадриді веде до Німеччини;
- У Литві парламент вимагає відставки президента Паксаса;
- У Конгресі США цього тижня проходили слухання спеціальної комісії Сенату, яка займається розслідуванням терористичних актів у Нью-Йорку та Вашингтоні 11 вересня 2001 року.
Загибель минулого понеділка духовного лідера “Хамасу” Шейха Ахмеда Ясина в результаті ізраїльського ракетного удару викликала хвилю реакцій в численних державах світу. Однак відкритим залишається питання: як це вбивство вплине на подальші дії войовничого палестинського угруповання “Хамас”, адже саме воно взяло на себе відповідальність за численні теракти проти ізраїльських громадян. Від учора відоме ім’я нового лідера “Хамасу” - Аль Рантісі. Однак виявляється – це тільки один із лідерів. Перед мікрофоном Михайло Мигалисько.
Михайло Мигалисько
Ізраїльські офіційні особи оцінили вбивство Шейха Ахмеда Ясина як обезголовлення палестинського екстремістського угруповання. Такого висновку дійшов головний ізраїльський армійський командир Моше Яалон: “На нашу думку, це обезголовлення терористичної інфраструктури є одним із заходів стратегії у війні проти тероризму”, - заявив чинний ізраїльський військовий і водночас визнав, що ймовірно, цей удар по терористичній організації “Хамас” може посилити настрої та наміри “Хамасу”.
Невдовзі після цієї заяви дві відомі постаті “Хамасу”, відомі, зокрема, їхніми різкими антиізраїльськими заявами, повідомили, що вони перебирають керівництво над палестинською організацією. Абдель-Азіз аль-Рантісі заявив, що він бере на себе керівну роль “Хамасу” в секторі Газа і повідомив, що буде продовжено курс боротьби, оголошений загиблим у понеділок Ясином. “Нашими ворогами є сіоністи, які окупують нашу землю!” – заявив аль-Рантісі і додав: “Американці не є нашим ворогом”.
Однак у своїй заяві у вівторок аль-Рантісі повідомив, що Халед Машал, який тепер є головою політичного бюро “Хамасу” в Дамаску, за його словами, стає першим головою організації, тобто, світовим лідером “Хамасу”. Як зазначають експерти з близькосхідних питань, обидва ці представники виступають проти будь-яких компромісів з Ізраїлем.
Міністр закордонних справ Ізраїлю Сильван Шалом у вівторок у Вашингтоні заявив, що будь-який палестинський войовничий лідер не може вважати себе захищеним від ізраїльських дій.
Сильван Шалом
Ми бажали б припускати, що вбивство лідера “Хамасу” є сильним сигналом, дуже сильним сигналом всім екстремістам, що від сьогодні вони позбавлені будь-якого імунітету.
Михайло Мигалисько
А президент США Джордж Буш перед засіданням Кабінету висловив занепокоєння можливими терактами в Америці: “І далі є люди, які хочуть завдати шкоди нашій країні. Отож, чи то йдеться про загрози “Хамасу”, чи то від “Аль-Кайди”, моя Адміністрація ставиться до них з усією серйозністю,” – заявив Буш. Він також закликав усі сторони близькосхідного мирного процесу поєднати зусилля в боротьбі з тероризмом. Водночас Буш визнав, що Ізраїль має право захищатись від тероризму, однак повинен мати на увазі також і те, як продовжувати курс миру. Михайло Мигалисько, “Радіо Свобода”.
Наталя Мусієнко
Вбивство лідера ісламської міжнародної терористичної організації “Хамас” Шейха Ахмеда Ясина викликало бурю протесту в арабському світі. Із Єрусалима повідомляє Вольф Москович.
Вольф Москвич
Палестинські араби сприйняли факт вбивства Шейха Ахмеда Ясина як національну трагедію, бо він був символом їх боротьби з Ізраїлем. В інтерв’ю газеті “Нью-Йорк Таймс” у вересні 2000 року він заявив: “Я повністю вірю, що Ізраїль зникне, що ми, палестинці, знову здобудемо наші землі, вкрадені у нас в 48-му році”.
Ліквідація Шейха Ясина була продовженням низки антитерористичних заходів ізраїльського війська, що приносить певні результати. Число терактів, скоєних терористами-смертниками впало з п’ятидесяти чотирьох 2002 року до двадцяти - минулого року, а число ізраїльських жертв знизилось наполовину.
Начальник Генштабу ізраїльського війська генерал Моше Аялон вважає, що найближчим часом мотивація бойовиків “Хамасу” зросте. Але, позбавлені такого лідера як Шейх Ясин, на довшу мету хамасівці будуть послаблені. Він заявив: “На нашу думку, знищення проводу інфраструктури тероризму – це один із заходів у стратегії війни з терором”.
Сьогодні територія смуги Газа та західного берега річки Йордан заблокована ізраїльським військом. З міркувань безпеки туди не допускають ізраїльських журналістів. Ясир Арафат, який сам побоюється за своє життя, бо може стати наступною ціллю Ізраїлю, оголосив стан триденної жалоби в автономії, а араби Ізраїлю оголосили один день жалоби.
Один з палестинців, який не назвав себе, заявив агентству “Ройтерс” у Рамаллі: “Я – особа поміркована у політиці, але це – щось жахливе. Нелегко бачити інваліда у колясці, на якого полюють літаки, вбитим.”
Останні опитування ізраїльтян виявили, що 61% з них підтримують рішення уряду про ліквідацію Шейха Ахмеда Ясина, якого тут називають палестинським Бін Ладеном. Ізраїльтянин, ім’я якого Гарон, сказав кореспондентові агентства “Ройтерс” в Єрусалимі: “Це добре почуття, що ми помстилися на одній людині, яка несе відповідальність за вбивство тисяч ізраїльтян та євреїв в Ізраїлі та світі. З другого боку, хтось повинен зупинити процес вбивства між євреями та палестинцями.”
Наталя Мусієнко
Прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер у четвер потис руку провідникові Лівії Муамарові Каддафі. Ця країна ще донедавна вважалася вигнанцем. Блер став першим західним лідером, що зустрівся з Каддафі по тому, як у грудні Лівія оголосила про відмову від розробки зброї масового знищення. Повідомляє Олекса Семенченко.
Олекса Семенченко
Своїм візитом до Лівії Тоні Блер ознаменував повернення досі ізольованої країни до міжнародної спільноти. Великобританія не мала із Лівією дипломатичних взаємин з 1984 року, коли констебля поліції Івонн Флетчер було застрелено, як визначило слідство, пострілом із середини лівійського посольства у Лондоні.
Тоні Блер став першим британським прем’єром, що відвідав Лівію від 1943 року, коли у Триполі побував Уїнстон Черчілль. Блер розмовляв у церемонійному шатрі із провідником, якого свого часу президент США Роналд Рейган назвав “скаженим собакою Близького Сходу”. Такого означення він здобув після терористичного нападу лівійських агентів на американський пасажирський літак над шотландським містечком Локербі 1988 року. Внаслідок того вибуху загинуло 270 осіб.
Напередодні візиту Блер, до речі, пообіцяв, що не забуде болю минулого: ані Локербі, ані звинувачень Каддафі у постачанні зброї підпільній Ірландській республіканській армії. Одначе, Блер також зазначив, що Лівію буде прийнято назад до міжнародної спільноти у відповідь на відмову від зброї масового враження і за виплату компенсацій сім’ям жертв Локербі.
Тоні Блер
Давайте простягнемо руку партнерства державам, які хочуть відмовитися від тероризму і розробки ядерної, хімічної, біологічної зброї, аби вони змогли цього досягти. Саме це Лівія абсолютно правильно і сміливо вирішила зробити. Це не означає, що ми відмовляємось від минулого, але це значить визнання змін у тому, що відбувається.
Олекса Семенченко
Блер і Каддафі мали близько півтори години приватних розмов. Британський бізнес має значні переваги від потепління стосунків із Лівією - один офіційний чинник на борту літака Тоні Блера повідомив, що нафтова компанія “Royal Dutch Shell” виграла контракт на суму 200 млн. доларів на розробку газового родовища у Лівії.
Критики звинувачують Тоні Блера у тому, що він керується інтересами бізнесу більше, ніж політикою, і що його візит, начебто, є недоречним актом вмиротворення диктатора. Однак, Лондон справді відіграв визначальну роль у тому, аби переконати Каддафі відмовитися від зброї. Тож Тоні Блер переконаний, що м’який дипломатичний підхід щодо Триполі дає найкращі результати.
Британська опозиційна консервативна партія критикує самий час візиту, адже він відбувається на наступний день після поминальної служби жертв нападу терористів на мадридську залізницю, що став другим за масштабом актом терору в Європі після Локербі. Однак багато хто з родичів жертв Локербі позитивно ставиться до дипломатичного потепління щодо Лівії.
Наталя Мусієнко
Цього тижня у Конгресі США проходили слухання спеціальної комісії Сенату, яка займається розслідуванням терористичних актів у Нью-Йорку та Вашингтоні 11 вересня 2001 року. Перед сенаторами виступили чільні посадовці адміністрацій Клінтона та Буша, серед яких колишній державний секретар Мадлен Олбрайт та чинний держсекретар Колін Пауел, колишній міністр оборони Вільям Коуен та чинний глава Пентагону Дональд Рамсфельд, а також низка інших високопосадовців. На запитання сенаторів відповідали глава ЦРУ Джордж Тенет та автор нової сенсаційної книги, колишній радник президента Буша з питань боротьби із тероризмом Річард Кларк. Спеціальна комісія сенату США, до якої входять по 6 сенаторів від республіканців і демократів, намагається встановити, чи зробив Білий Дім усе можливе для боротьби із “Аль-Каїдою” до терактів 11 вересня і чи можна було їх попередити. Із Вашингтона повідомляє Сергій Куделя.
Сергій Куделя
Звіти американської розвідки, які отримував президент Буш напередодні терактів 11 вересня, рясніли попередженням про можливість проведення терористичного акту “Аль-Каїдою”. Про це повідомила Джемі Горелік, одна з членів спеціальної комісії Сенату, якій Білий дім надав доступ до усіх таємних матеріалів розвідки, що були підготовлені для президента упродовж 2001 року. За її словами, від такої інформації у будь-кого “загорілося б волосся.”
Водночас, за висновками звіту Конгресу, президент Буш та міністр оборони Рамсфельд не поспішали із розробкою плану боротьби із тероризмом, оскільки пріоритетом для них на той час було створення системи протиракетної оборони. Радник президента з питань національної безпеки Кондоліза Райс напередодні 11 вересня навіть відкинула пропозицію надати пряму підтримку тим силам в Афганістані, що воювали із Талібаном. Замість цього члени адміністрації Буша хотіли знайти дипломатичні шляхи, щоб переконати лідерів Талібану вигнати Осаму бін Ладена з Афганістану. Це викликало особливу критику сенаторів під час слухань. Говорить демократ від штату Небраска Боб Керрі: “Вони вбили наших пілотів у Саудівській Аравії. Вони здійснили напад на наші розташування у Східній Африці. Вони атакували наших моряків у Йемені. Я не розумію, досі не розумію сьогодні, чому ми не вдалися відразу до військових дій проти них?”
У відповідь представники адміністрації Буша пояснюють, що використання воєнної сили проти терористів до терактів 11 вересня не було б підтримано громадської думкою всередині США та міжнародною спільнотою. Колишній державний секретар США Мадлен Олбрайт нагадала, якої нищівної критики зазнав президент Клінтон улітку 1998 року, коли він віддав наказ здійснити бомбардування баз “Аль-Каїди” в Афганістані. Її слова підтверджує і чинний держсекретар Колін Пауел: “Ще до 11 вересня президент Буш був занепокоєний “Аль-Каїдою” та тим, що їх укриває Талібан. Однак він розумів складності навіть дипломатичного шляху. Мої заступники опрацьовували усі складні регіональні аспекти проблеми. І вже з самого початку ми усвідомили, що серйозна спроба позбавити “Аль-Каїду” укриття в Афганістані, можливо, вимагатиме використання військової сили, особливо наземних військ”.
Політику адміністрації Буша перед 11 вересня особливо запекло захищав міністр оборони Рамсфельд. Він вважає, що теракти 11 вересня жодним чином не можна було попередити, оскільки терористи вже були у США: “Навіть якби ми захопили або вбили бін Ладена до 11 вересня, ніхто з тих, кого я знаю, не вірить, що це б попередило теракти. Вбивство бін Ладена не вивело б його прибічників з Афганістану. Більше того, терористи, які захопили літаки та спрямували їх до Світового торговельного центру та Пентагону, вже перебували у США за багато місяців до теракту. Навіть, якби ми отримали конкретну розвідувальну інформацію про теракти, чого ми так і не отримали, навіть тоді 11 вересня відбулося б”.
Таким чином адміністрація Буша непрямо перекладає відповідальність на своїх попередників у Білому домі, адже це ще за їхніх часів терористам вдалося пробратися до США. Однак, уже відповідальність за початок війни в Іраку, яка також розглядається комісією Сенату у контексті із терактами 11 вересня, перекласти на Клінтона буде набагато важче.
Наталя Мусієнко
В ніч з четверга на п’ятницю у німецькому місті Дармштадт поліція провела обшук у квартирі одного студента з Марокко, якого було затримано в Іспанії. Його підозрюють у причетності до терактів у Мадриді, вчинених 11-го березня. Розповідає Надія Кандиба.
Надія Кандиба
У четвер пізно ввечері надійшли перші повідомлення про те, що ісламістські терористи або, принаймні, один з них, можливо, використали своє перебування в Німеччині для підготовки кривавих терористичних нападів у Мадриді. В ніч на п’ятницю німецька поліція провела обшук в одній з квартир у Дармштадті, де жив 28-річний студент з Марокко, якого цими днями затримала іспанська поліція. Висловлюється підозра, що він був одним з тих, хто, власне, й підклав вибухівку. Німецька прокуратура підтвердила, що проти цього студента порушена кримінальна справа і ведеться слідство.
За даними газети “Welt“, затриманий в Іспанії студент з Марокко був відомий німецьким правоохоронним органам, як схильний до насильства ісламіст. Водночас генеральний прокурор Кай Нем заявив, що поки немає підстав припускати, що мадридські теракти готувалися в Німеччині. Нем спростував повідомлення німецьких засобів масової інформації про те, що затриманий студент жив у Дармштадті тривалий час. За даними прокуратури, 2003-го року він справді поступив до університету, але провів у Німеччині лише кілька днів.
Тим часом федеральне Міністерство внутрішніх справ піддало критиці засоби масової інформації за повідомлення про те, що сліди терористів начебто ведуть до Німеччини. “Поширення такої інформації заважає слідству і допомагає терористам”, - сказав один з речників міністерства.
Як би там не було, в Німеччині знову розгорнулася дискусія про те, чим ця країна притягує до себе ісламістів. Експерт з питань тероризму Удо Ульфкотте в інтерв’ю телеканалу Т-tv звернув увагу на досить ліберальне німецьке законодавство: “Сигнали, які отримали ісламісти впродовж останніх місяців, були, з їхньої точки зору, позитивними”, - сказав Удо Ульфкотте. Він нагадав про те, як було випущено з-під варти Абделгані Мзуді, підозрюваного в причетності до терактів 11 вересня в США, а також Крістіана Г., якому закидають, що він підтримував терористів, які організували вибухи на Джербі. Водночас Удо Ульфкотте привітав рішення, ухвалені під час саміту ЄС у Брюсселі, спрямовані на посилення боротьби з тероризмом на загальноєвропейському рівні.
Наталя Мусієнко
В Брюсселі наприкінці тижня завершився Саміт глав держав Європейського Союзу. Головним питанням , яке обговорювали лідери 25-ти європейських держав, було посилення боротьби з міжнародним тероризмом. Про те , чого вдалось Європейському Союзу досягти в цій царині, з Брюсселя повідомляє Славко Волинський.
Славко Волинський
Спочатку про невтішні новини. Сторонам не вдалось досягти консенсусу щодо створення Європейського розвідувального управління. Причина, як пояснили журналістам декотрі дипломати, полягає в тому, що формування такої структури може призвести до просочування назовні закритої, суто національної інформації тієї чи іншої країни. Тому лідери європейських держав обмежились створенням координаційного центру для обміну таємною інформацією, яка стосується виключно тероризму. На посаду керівника координаційного центру призначили нідерландського дипломата Ґійса де Фріса. Кілька слів про Гійса де Фріса: закінчив факультет політології Лейденського університету, дипломатичну школу при Джорджтаунському університеті у Вашингтоні.
Основні функції координаційного центру - це збір інформації, яка стосується тероризму з усіх можливих джерел: спецслужб, Європолу, Інтерполу, Шенгенського інформаційного центру тощо. Зібрану інформацію антитерористичний центр повинен розповсюджувати серед правоохоронних органів країн-членів ЄС.
У зв’язку з ухваленням рішення про створення антитерористичного координаційного центру Верховний представник ЄС у справах безпеки Хав’єр Солана заявив:
“У даний момент ми вважаємо, що найбільш важливим є краща координація роботи в різних інституціях, які вже існують у Європейському Союзі. Вони повинні діяти краще, ефективніше і швидше. Друге, намагатися, як я вже говорив, тісніше співпрацювати між країнами-членами Європейського Союзу і оперативніше виконувати ті рішення, які ухвалюються Радою ЄС. Якщо їх повинен ухвалити парламент, то повинен зробити це дуже швидко, якщо спільні рішення потребують ухвалення урядом, то це повинно робитись також дуже швидко”.
Прем’єр – міністр Ірландії, яка нині є головуючою в Європейському Союзі, Берті Ахерн завершив прес-конференцію зверненням до всіх країн світу:
«Принцип полягає в тому, щоб повідомити всіх про наше рішення. І якщо регіони усіх кінців світу хочуть мати добрі відносини з Європейським Союзом, то вони повинні посилювати свою антитерористичну діяльність, а Європейський Союз мусить їм у цьому допомогти. Всім повинно бути чітко зрозумілим, що тут не повинно бути будь-якого толерантства чи будь-чого, що суперечить діям у боротьбі з тероризмом».
При цьому Берті Ахерн додав, що боротьба Євросоюзу з тероризмом не повинна допустити дискримінацію імігрантів чи національних меншин.
Наталя Мусієнко
Новина про зустріч наприкінці тижня президента Литви Паксаса в президентському палаці зі своїм найщедрішим спонсором, російським громадянином Юрієм Борисовим і заява Президента, що він призначає його своїм радником на громадських основах, приголомшила чимало працівників президентської установи, і ще більше зменшила невелику групу прихильників президента в парламенті. Кілька відповідальних працівників президентської установи вже заявили, що облишають працю. Парламент Литви прийняв звернення до Президента з закликом подати у відставку. З подробицями з Вільнюса Альґімантас Літвінас.
Альґімантас Літвінас
Багатьом було незрозуміло, як можна призначати радником людину, яка позбавлена литовського громадянства, в якої взято підписку про невиїзд з країни, і як вона може аналізувати пресу й політичну ситуацію й радити президентові, не володіючи литовською мовою.
Юрію Борисову було прокуратурою заборонено зустрічатися з Президентом, а Президент грає з Борисовим в теніс, приймає його в президентському палаці, призначає радником...
Для всіх стало очевидним, що висновок двох парламентських комісій і Конституційного суду про залежність Президента від свого виборчого спонсора та вразливість не був безпідставним. Радник президента з політичних питань Альвідас Мядалінскас відзначив сьогодні, що останніми днями був сильний тиск на президента Паксаса з боку Борисова.
Вільнюський суд за проханням генеральної прокуратури Литви призначив сьогодні Юрію Борисову додатковий запобіжний захід - домашній арешт.
Декотрі депутати парламенту очікують, що під час промови на телебаченні пізно ввечері Роландас Паксас може заявити про свою відставку з посади. Тепер голова уряду і голова парламенту знаходяться з візитом за кордоном. За цих обставин голова уряду Альгірдас Бразаускас дав указання вжити заходів пильності та обережності, - за словами члена Сейму Вітаутаса Ландсбергіса «коли в президентській установі відбуваються грубі провокації».
Президент також сьогодні у зверненні до народу признався, що в середу зробив велику помилку, що Борисов його шантажував, - і відмежувався від Борисова: “Останніми днями Юрій Борисов недвозначно давав мені зрозуміти, що проти мене, якщо не призначу його на посаду громадського радника, може бути використано матеріал, який нібито мене компрометує. Жалкую, що цими днями, у своїх думках шукаючи компромісу між людяністю і обов’язком, я довго гаяв час і вагався”, - сказав Президент.
Прем’єр Бразаускас сьогодні закликав якомога скоріше закінчити в парламенті процедуру імпічменту, провести голосування щодо звільнення президента Роландаса Паксаса з посади. За словами Бразаускаса, як тільки буде отримана нова постанова Конституційного суду, треба “відразу, без нових довгих дискусій в парламенті голосувати. Чимала частина членів Сейму, навіть членів нашої соціал-демократичної фракції вагалася, а після таких рішень їхні сумніви зникли”.
Наталя Мусієнко
Наразі все. У програмі «Моніторинг тижня” з вами прощається Наталя Мусієнко. Щасти вам!
