Белград, 12 квiтня 2004 – Славко Чурувiя був видавцем газети “Денний телеграф” та часопису “Європеєць”. Вiн гостро критикував режим Слободана Милошевича та його дружини Мир’яни Маркович. Його публiкацiї забороняли, накладали на них штрафнi санкцiї.
Коли розпочалися повiтрянi удари, державне телебачення оприлюднило коментар, в якому мовилося, що Чурувiя закликав американцiв бомбардувати Сербiю, що зрадникам не прощають. Автором коментарю був близький співробітник панi Маркович. Через кiлька днiв, 11 квiтня 1999 року, Чурувiю вбили. Вбивство скоїли на Великдень у центрi столицi. Преса ще тодi припускала, що вбивство замовила саме дружина президента. Згодом в полiцейських архiвах виявили документи, якi свiдчать про причетнiсть до замаху працiвникiв Служби безпеки. Але на цьому усе завершилося. Полiцiя нiбито й досi провадить слiдство, немає проти кого порушити кримiнальну справу.
Родичi й колеги Славка Чурувiї й цього року на Великдень зiбралися на мiсцi, де був скоєний злочин. Небойша Буґаринович, голова Незалежної спiлки журналiстiв, нагадав, що урядовцi в передвиборчiй кампанiї обiцяли, що найближчим часом розкриють iмена вбивць. Вiн закликав владу виконати обiцянку. З-помiж урядовцiв, свiчку на мiсцi вбивства запалила лише мер Белграда Радмила Хрустанович. Iншi святкували.
Белградськi ЗМI зазначають, що йдеться не лише про вбивство однiєї людини. А йдеться про державний злочин, а держава не спроможна покарати злочинцiв. Бранка Прпа, дружина вбитого журналiста, каже, що влада захищає як замовникiв, так i органiзаторiв злочину . Недоторканнi кати досi спокiйно сидять в своїх крiслах. Жертву згадують лише нечисленнi знайомi. Це, на її думку, свiдчить про глибокий моральний занепад суспiльства, яке стало вкрай байдужим та готовим простити злочин задля збереження посади.
Коли розпочалися повiтрянi удари, державне телебачення оприлюднило коментар, в якому мовилося, що Чурувiя закликав американцiв бомбардувати Сербiю, що зрадникам не прощають. Автором коментарю був близький співробітник панi Маркович. Через кiлька днiв, 11 квiтня 1999 року, Чурувiю вбили. Вбивство скоїли на Великдень у центрi столицi. Преса ще тодi припускала, що вбивство замовила саме дружина президента. Згодом в полiцейських архiвах виявили документи, якi свiдчать про причетнiсть до замаху працiвникiв Служби безпеки. Але на цьому усе завершилося. Полiцiя нiбито й досi провадить слiдство, немає проти кого порушити кримiнальну справу.
Родичi й колеги Славка Чурувiї й цього року на Великдень зiбралися на мiсцi, де був скоєний злочин. Небойша Буґаринович, голова Незалежної спiлки журналiстiв, нагадав, що урядовцi в передвиборчiй кампанiї обiцяли, що найближчим часом розкриють iмена вбивць. Вiн закликав владу виконати обiцянку. З-помiж урядовцiв, свiчку на мiсцi вбивства запалила лише мер Белграда Радмила Хрустанович. Iншi святкували.
Белградськi ЗМI зазначають, що йдеться не лише про вбивство однiєї людини. А йдеться про державний злочин, а держава не спроможна покарати злочинцiв. Бранка Прпа, дружина вбитого журналiста, каже, що влада захищає як замовникiв, так i органiзаторiв злочину . Недоторканнi кати досi спокiйно сидять в своїх крiслах. Жертву згадують лише нечисленнi знайомi. Це, на її думку, свiдчить про глибокий моральний занепад суспiльства, яке стало вкрай байдужим та готовим простити злочин задля збереження посади.
