Вашингтон, 28 квітня 2004 - Президент США Джордж Буш проводить найбільш русоцентричну зовнішню політику за останнє десятиліття, яка призвела до серйозного зменшення уваги Америки до України. Так заявив в інтерв’ю радіо “Свобода” Марк Медіш, який входить до групи зовнішньополітичних радників кандидата у президенти США від демократичної партії Джона Керрі. З 1997 по 2000 рік Медіш був другим заступником міністра фінансів США, а в останній рік президенства Клінтона був його помічником з особливих доручень та очолював відділ у справах Росії, України та держав Євразії у Раді національної безпеки США. Зараз Медіш займається приватною юридичною практикою і консультує сенатора Джона Керрі щодо політики пост-радянських держав.
Марк Медіш, який належав до політичної команди Клінтона, добре обізнаний не лише із тонкощами української політики, але й з її персоналіями. Він каже, що відвідував Україну щонайменше п’ятдесят разів, знайомий із усіма провідними політиками держави. Його зацікавлення Україною викликане не лише професійними справами, але й родинним минулим. Бабуся Медіша була з Харкова, а дідусь з Дніпропетровська. Однак, етнічно він німецького-балтійського походження. Зараз Медіш, як і багато інших демократів з команди Клінтона, очікує на перемогу свого кандидата Джона Керрі, щоб повернутися до державних справ. Тому, українсько-американські відносини часів президенства Клінтона Медіш згадує з відтінком сентиментальності:
“Адміністрація Клінтона була дуже сильно зосереджена на Україні упродовж 90-х років, тобто під час обох президентських термінів Клінтона. Це було пов’язане як із нашою оцінкою потенціалу України, так і з нашими інтересами в Євразії. Ми розглядали Україну як ключову, вирішальну державу в Євразії. Державу, яка мала прекрасні можливості перед собою, і все залежало лише від її власного вибору напрямку зовнішньої політики, характеру економічних реформ і типу політичних інституцій” .
За словами Медіша, Клінтон був переконаний у необхідності активної підтримки Америкою реформ в Україні, а Буш-молодший несправедливо звинувачував його у надмірній орієнтації на Росію. Однак чинний президент, як говорить Медіш, зробив саме те, у чому звинувати свого попередника:
“Буш-молодший почав проводити дуже несподівану політику щодо України. Якщо ви пам’ятаєте, він невиправдано, як на мене, різко критикував адміністрацію Клінтона за те, що вона була, за його словами, “русоцентричною”. І раптом після перемоги Буш парадоксально почав проводити найбільш русоцентричну політику, яку тільки можна собі уявити у пост-радянському просторі. І насправді акцент Білого дому на Україні та деяких інших державах регіону був зменшений”.
Водночас Медіш визнає, що проблеми в українсько-американських відносинах існують не лише з вини Буша:
“З одного боку, було серйозне занепокоєння та невдоволення вбивством Гонгадзе та відсутністю співпраці вищих посадовців у його розслідуванні. Після цього стало також відомо, що українська влада уклала домовленість на торгівлю зброєю із Іраком, порушуючи санкції ООН. І це сталося зовсім нещодавно. Звісно, можна казати, що радари не були такими потужними, важливими чи навіть ніколи не потрапили до Іраку. Однак сам намір продати радари шокував нас. Це був прояв цілковитого нерозуміння українською владою американської та європейської політики щодо Іраку. Це були дуже серйозні проблеми і, на мою думку, вони підсилили негативні уявлення щодо України в адміністрації Буша”.
Медіш також зазначив, що питання розриву відносин із Україною обговорювалося у Білому домі і під час президентства Клінтона. Це, як він каже, було пов’язане перш за все із порушеннями демократичної процедури виборів в Україні. Однак, тодішній американський президент, як каже його колишній радник, надавав перевагу гнучкості у політиці щодо України. Така гнучкість, на думку Медіша, не характерна для чорно-білого світу, в якому живе президент Буш. Саме повернення до більш виваженої зовнішньої політики він очікує у разі перемоги на президентських виборах восени сенатора Джона Керрі.
Марк Медіш, який належав до політичної команди Клінтона, добре обізнаний не лише із тонкощами української політики, але й з її персоналіями. Він каже, що відвідував Україну щонайменше п’ятдесят разів, знайомий із усіма провідними політиками держави. Його зацікавлення Україною викликане не лише професійними справами, але й родинним минулим. Бабуся Медіша була з Харкова, а дідусь з Дніпропетровська. Однак, етнічно він німецького-балтійського походження. Зараз Медіш, як і багато інших демократів з команди Клінтона, очікує на перемогу свого кандидата Джона Керрі, щоб повернутися до державних справ. Тому, українсько-американські відносини часів президенства Клінтона Медіш згадує з відтінком сентиментальності:
“Адміністрація Клінтона була дуже сильно зосереджена на Україні упродовж 90-х років, тобто під час обох президентських термінів Клінтона. Це було пов’язане як із нашою оцінкою потенціалу України, так і з нашими інтересами в Євразії. Ми розглядали Україну як ключову, вирішальну державу в Євразії. Державу, яка мала прекрасні можливості перед собою, і все залежало лише від її власного вибору напрямку зовнішньої політики, характеру економічних реформ і типу політичних інституцій” .
За словами Медіша, Клінтон був переконаний у необхідності активної підтримки Америкою реформ в Україні, а Буш-молодший несправедливо звинувачував його у надмірній орієнтації на Росію. Однак чинний президент, як говорить Медіш, зробив саме те, у чому звинувати свого попередника:
“Буш-молодший почав проводити дуже несподівану політику щодо України. Якщо ви пам’ятаєте, він невиправдано, як на мене, різко критикував адміністрацію Клінтона за те, що вона була, за його словами, “русоцентричною”. І раптом після перемоги Буш парадоксально почав проводити найбільш русоцентричну політику, яку тільки можна собі уявити у пост-радянському просторі. І насправді акцент Білого дому на Україні та деяких інших державах регіону був зменшений”.
Водночас Медіш визнає, що проблеми в українсько-американських відносинах існують не лише з вини Буша:
“З одного боку, було серйозне занепокоєння та невдоволення вбивством Гонгадзе та відсутністю співпраці вищих посадовців у його розслідуванні. Після цього стало також відомо, що українська влада уклала домовленість на торгівлю зброєю із Іраком, порушуючи санкції ООН. І це сталося зовсім нещодавно. Звісно, можна казати, що радари не були такими потужними, важливими чи навіть ніколи не потрапили до Іраку. Однак сам намір продати радари шокував нас. Це був прояв цілковитого нерозуміння українською владою американської та європейської політики щодо Іраку. Це були дуже серйозні проблеми і, на мою думку, вони підсилили негативні уявлення щодо України в адміністрації Буша”.
Медіш також зазначив, що питання розриву відносин із Україною обговорювалося у Білому домі і під час президентства Клінтона. Це, як він каже, було пов’язане перш за все із порушеннями демократичної процедури виборів в Україні. Однак, тодішній американський президент, як каже його колишній радник, надавав перевагу гнучкості у політиці щодо України. Така гнучкість, на думку Медіша, не характерна для чорно-білого світу, в якому живе президент Буш. Саме повернення до більш виваженої зовнішньої політики він очікує у разі перемоги на президентських виборах восени сенатора Джона Керрі.
