Аудіозапис програми:
Київ, 29 квітня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Звукооператор Михайло Петренко.
Шановні слухачі, вітаємо вас!
Сьогодні у програмі:
- Симферополь: ситуація з кримськими татарами загострюється;
- Харків: за участь у мітингу людину намагались притягнути до адміністративної відповідальності;
- Луганськ: правозахисники заявляють про порушення прав найманих робітників.
Керівник політико-правового відділу Меджлісу кримськотатарського народу Надир Бекиров вважає, що правоохоронні органи необ''єктивно ведуть розслідування бійки в симферопольському барі "Коттон" 23-го березня. Про це він заявив на прес-конференції у Симферополі. Надир Бекиров вважає, що правоохоронці провокують кримських татар.
Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
Керівник політико-правового управління Меджлісу Надир Бекиров повідомив на прес-конференції у Симферополі, що правоохоронні органи в Криму брутально ставляться до кримських татар, у Меджлісі зафіксовані десятки фактів неправомірних насильницьких дій щодо репатріантів. "Кримські правоохоронні органи діють так, що їх варто називати "репресивними органами," - вважає Надир Бекиров.
За його словами, особливо багато претензій до слідства щодо бійки в одному із симферопольських барів у березні, оскільки факти свідчать (цитую Надира Бекирова) “про численні порушення закону, тиск, погрози і насильство стосовно кримських татар, яких репресивні органи намагаються показати єдиними заворушниками і винуватцями цього інциденту".
Нагадаю, що 23-го березня в симферопольському барі "Коттон" відбулася велика бійка, в якій брали участь близько 50 молодих кримських татар. У результаті бійки постраждали 9 осіб, двоє з них були прооперовані. Створена слідчо-оперативна група затримала понад 30 підозрюваних, усі вони кримські татари.
Надир Бекиров заявив на прес-конференції, що українська міліція провокує кримських татар на силові дії.
Надир Бекиров
Цілком вже стає зрозумілим, що це не просто ланцюг збігів, а спланована і ретельно закручена політика. Діють якісь приховані пружини, здійснюються якісь кроки, які насправді не співпадають з позиціями, проголошеними офіційними особами в центрі чи в автономії. Це створює враження якоїсь підготовки чи навіть реалізації широкомасштабної провокації, спрямованої як проти кримських татар, так і проти української держави загалом.
Володимир Притула
Вважає голова політико-правового управління Меджлісу.
На моє уточнення, чи аналізує Меджліс контакти начальника кримського главку МВС України генерала Миколи Паламарчука з главою СДПУ(О) та президентської адміністрації Сергієм Медведчуком і синхронне загострення стосунків кримських татар з міліцією, Надир Бекиров відповів, що не виключає такого взаємозв’язку, але коментувати це не став.
Зате ввечері до мене додому зателефонував сам Микола Паламарчук, який категорично заперечив його зв’язок з Віктором Медведчуком та СДПУ(О).
За словами генерала, він завжди посідає дуже зручну позицію: не грає у політичні ігри і не підіграє жодному політику. Саме тому він і обіймає високі посади тривалий час і за різних київських міністрів і кримських прем’єрів.
Микола Паламарчук, який днями за успішну діяльність в Криму отримав високу нагороду, орден Данила Галицького, каже, що керується лише законом і цього вимагає від своїх підлеглих.
“Що ж стосується розслідування справи про бійку в барі “Коттон”, яка сколихнула весь Крим, то правоохоронці просто змушені силою доставляти свідків і підозрюваних на допити, оскільки ті порозбігалися і ховаються,” – заявив начальник кримської міліції Микола Паламарчук у телефонній розмові з кореспондентом радіо “Свобода”.
Тим часом Надир Бекиров каже, що Меджліс і далі відслідковуватиме ситуацію довкола стосунків кримських татар з міліцією.
Надир Бекиров
Ми продовжуватимемо збирати, наскільки нам доступно, факти про всі протизаконні дії слідчих органів стосовно кого б вони не проводилися: затриманих, заарештованих чи свідків. Будемо їх аналізувати та оприлюднюватимемо, в тому числі і за кордоном.
Володимир Притула
Заявив керівник Політико-правового управління Меджлісу кримськотатарського народу Надир Бекиров.
Надія Шерстюк
Мешканці міста Балаклія Харківської області звернулися до міської ради із заявкою на проведення мітингу на центральній площі.
Проте суд, всупереч Конституції, яка ґарантує право на проведення мітингів і демонстрацій, заборонив цей захід. Ба більше, правоохоронці намагалися притягнути до адміністративної відповідальності людину, яка, нібито, підбурювала інших проводити цей мітинг.
З Харкова з подробицями Вікторія Маренич.
Вікторія Маренич
13-го березня 2004-го року мешканці Балаклії мали провести мітинг-протест проти безпідставного підвищення у чотири рази тарифів на комунальні послуги. Була подана відповідна заявка до міської ради. Проте міський голова Балаклії звернувся із позовом до суду про заборону цього мітингу через проведення на площі конкурсу караоке.
Суд відбувся без участі заявників і заборонив людям виходити на мітинг. В день, коли мав цей мітинг відбутися, В.Чорненький, один із його організаторів, вийшов на площу, щоб оголосити мешканцям Балаклії рішення суду.
Володимир Чорненький
Ніякого мітингу не було. Ми просто ходили і спілкувалися із людьми. Головне, що ставили у вину мені це те, що я спілкувався з людьми.
Жоден представник міліції, жоден представник громадськості не міг довести те, що яким же чином я підбурював людей, яким же чином я проводив цей захід. Але вони склали адмінпротокол, до цього був залучений заступник начальника міліції Бондар С.І., який вимагав, тиснув на Пухача Л.М., капітана міліції, і примусив його скласти цей акт.
Вікторія Маренич
Цей адміністративний протокол Балаклійським райвідділом УМВ України в Харківській області було направлено до суду з тим, щоб притягти до адміністративної відповідальності В.Чорненького.
Засідання суду тривали два тижні.
Говорить Євген Андрейчинко, юрист, що захищав права В.Чорненького в суді.
Євген Андрейченко
Коли вели в суді допит працівника правоохоронних органів, то він не зміг довести, що мітинг відбувався, а відтак, що Чорненький є винуватим.
Вікторія Маренич
Є.Андрейчинко впевнений, що сфабрикований адміністративний протокол – це замовлення місцевої влади, якій не подобається громадська активність Чорненького.
Євген Андрейченко
Начальник відділу райдержадміністрації підходив попередньо до Чорненького, дізнававшись дані для складання адмінпротоколу. Тобто, скоріш за все, це було від виконавчої влади.
Вікторія Маренич
Враховуючи, що знаходження Чорненького на площі ще не є доказом того, що він є організатором мітингу, та спираючись на показання свідків суд Балаклівського району Харківської області виніс постанову про відмову у притягненні до адміністративної відповідальності Чорненького В.І.
Надія Шерстюк
Луганська коаліція громадських організацій, які виступають за прозорість дій влади, провела засідання за круглим столом.
Його учасники обговорили проблему дотримання прав найманих робітників під час підписання і виконання на підприємствах колективних договорів про соціальне партнерство між профспілками і роботодавцями. Правозахисники заявляють, що підприємства порушують права найманих робітників.
Василь Соколенко з подробицями.
Василь Соколенко
Луганські правозахисники вже тривалий час розглядають скарги найманих працівників, в яких ті нарікають на те, що колективні угоди, які затверджуються керівництвом підприємств не відповідають конституційним нормам. І ця протестна тенденція, як було заявлено на засіданні круглого столу, може перерости в соціальне протистояння замість існуючого поки що партнерства.
Виявляється, всупереч законодавству тільки кожне третє-четверте підприємство Луганщини вважає за потрібне укладати колективні угоди про соціальні права та гарантії для тих, хто на них працює. А там, де колективні угоди укладаються, неугодні роботодавцю профспілки просто ігноруються.
Так поточного року на краснодонській шахті імені Баракова незалежна профспілка гірників була повністю виключена адміністрацією з процесу вкладання угоди.
Ось що з цього приводу говорить голова профспілки Дмитро Калитвинцев:
Дмитро Калитвинцев
Колективних угод, які є на підприємствах, більшість робітників навіть не бачила, а тому вони і не знають про свої права.
Василь Соколенко
За круглим столом його учасники наголошували, що порушення Конституції при виконанні колективних угод зростає тенденція щодо звуження та обсягів прав трудящих: і трудящих, і профспілок. Наприклад, всупереч закону про оплату праці не підвищуються тарифні ставки та оклади. І що цікаво, це цинічно видається за волю самого трудового колективу.
Голова луганської правозахисної жіночої організації “Чайка” Лариса Заливна з цього приводу заявила наступне:
Лариса Заливна
Справа в тому, що трудові права найманих робітників все звужуються, а законодавство щодо їхніх прав все погіршується. Тому, ми вважаємо, що проблема назріла.
Василь Соколенко
Учасники засідання за круглим столом зробили висновок, що розвиток договірного процесу, тобто укладання колективних угод, - це крок на шляху соціального партнерства роботодавців та найманих робітників, а подібні заходи, тобто засідання за круглими столами, - це конкретний поступ на шляху до правової держави.
Надія Шерстюк
Європейська спілка журналістів оприлюднила звернення до українських і російських колег, яке назвали “Медіа Картою” (за аналогією з “дорожньою картою”, котра за задумом ООН мала розв’язати кризу на Близькому Сході).
Про “Медіа Карту” детальніше Богдана Костюк.
Богдана Костюк
“Медіа Карта”, згідно з ідеєю її створення, - це боротьба за права людини нинішньої інформаційної доби. “А боротьба ця, - стверджує автор карти норвезький журналіст Калле Ласн, - є неминучою, оскільки стара тоталітарна система не здає позицій без боротьби”.
Калле Ласн
У системі, яка надає інформації можливості поширюватися, хтось цією можливість скористається, а хтось ні. Але ми говоримо про проблеми самої системи: родинні плями, що залишилися у ній від доінформаційної тоталітарної доби.
Ми втратили надію на те, що наші законодавці і можновладці, вихованці старої доби, працюватимуть в інтересах народу. Ні у державах Євросоюзу, ні на теренах СНД досі не ухвалені закони, що обмежують монополію і концентрацію влади у галузі ЗМІ.
Ми мріємо про іншу систему – демократію для медіа.
Богдана Костюк
Каже пан Ласн і пояснює, що під терміном “демократія для медіа” розуміються можливості спілкування та отримання інформації через неконтрольований владою і цензурою Інтернет - глобальну комунікаційну систему, яка об’єднує людей різних держав, різних ідеологічних чи релігійних переконань, різного віку і соціального статусу.
“У людини інформаційної доби, - стверджують автори “Медіа Карти”, - має бути нове право, яке надає свобода слова разом з доступом до ЗМІ”. Назва нового права - “право на спілкування”, яке зламає корпоративну монополію на вироблення інформаційних продуктів і дозволить поширювати по цілому світу правдиву інформацію про права людини, про розвиток суспільства тощо.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском працювали: укладач та ведуча Надія Шерстюк і звукооператор Михайло Петренко.
На все добре! До нових зустрічей!
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 29 квітня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Звукооператор Михайло Петренко.
Шановні слухачі, вітаємо вас!
Сьогодні у програмі:
- Симферополь: ситуація з кримськими татарами загострюється;
- Харків: за участь у мітингу людину намагались притягнути до адміністративної відповідальності;
- Луганськ: правозахисники заявляють про порушення прав найманих робітників.
Керівник політико-правового відділу Меджлісу кримськотатарського народу Надир Бекиров вважає, що правоохоронні органи необ''єктивно ведуть розслідування бійки в симферопольському барі "Коттон" 23-го березня. Про це він заявив на прес-конференції у Симферополі. Надир Бекиров вважає, що правоохоронці провокують кримських татар.
Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
Керівник політико-правового управління Меджлісу Надир Бекиров повідомив на прес-конференції у Симферополі, що правоохоронні органи в Криму брутально ставляться до кримських татар, у Меджлісі зафіксовані десятки фактів неправомірних насильницьких дій щодо репатріантів. "Кримські правоохоронні органи діють так, що їх варто називати "репресивними органами," - вважає Надир Бекиров.
За його словами, особливо багато претензій до слідства щодо бійки в одному із симферопольських барів у березні, оскільки факти свідчать (цитую Надира Бекирова) “про численні порушення закону, тиск, погрози і насильство стосовно кримських татар, яких репресивні органи намагаються показати єдиними заворушниками і винуватцями цього інциденту".
Нагадаю, що 23-го березня в симферопольському барі "Коттон" відбулася велика бійка, в якій брали участь близько 50 молодих кримських татар. У результаті бійки постраждали 9 осіб, двоє з них були прооперовані. Створена слідчо-оперативна група затримала понад 30 підозрюваних, усі вони кримські татари.
Надир Бекиров заявив на прес-конференції, що українська міліція провокує кримських татар на силові дії.
Надир Бекиров
Цілком вже стає зрозумілим, що це не просто ланцюг збігів, а спланована і ретельно закручена політика. Діють якісь приховані пружини, здійснюються якісь кроки, які насправді не співпадають з позиціями, проголошеними офіційними особами в центрі чи в автономії. Це створює враження якоїсь підготовки чи навіть реалізації широкомасштабної провокації, спрямованої як проти кримських татар, так і проти української держави загалом.
Володимир Притула
Вважає голова політико-правового управління Меджлісу.
На моє уточнення, чи аналізує Меджліс контакти начальника кримського главку МВС України генерала Миколи Паламарчука з главою СДПУ(О) та президентської адміністрації Сергієм Медведчуком і синхронне загострення стосунків кримських татар з міліцією, Надир Бекиров відповів, що не виключає такого взаємозв’язку, але коментувати це не став.
Зате ввечері до мене додому зателефонував сам Микола Паламарчук, який категорично заперечив його зв’язок з Віктором Медведчуком та СДПУ(О).
За словами генерала, він завжди посідає дуже зручну позицію: не грає у політичні ігри і не підіграє жодному політику. Саме тому він і обіймає високі посади тривалий час і за різних київських міністрів і кримських прем’єрів.
Микола Паламарчук, який днями за успішну діяльність в Криму отримав високу нагороду, орден Данила Галицького, каже, що керується лише законом і цього вимагає від своїх підлеглих.
“Що ж стосується розслідування справи про бійку в барі “Коттон”, яка сколихнула весь Крим, то правоохоронці просто змушені силою доставляти свідків і підозрюваних на допити, оскільки ті порозбігалися і ховаються,” – заявив начальник кримської міліції Микола Паламарчук у телефонній розмові з кореспондентом радіо “Свобода”.
Тим часом Надир Бекиров каже, що Меджліс і далі відслідковуватиме ситуацію довкола стосунків кримських татар з міліцією.
Надир Бекиров
Ми продовжуватимемо збирати, наскільки нам доступно, факти про всі протизаконні дії слідчих органів стосовно кого б вони не проводилися: затриманих, заарештованих чи свідків. Будемо їх аналізувати та оприлюднюватимемо, в тому числі і за кордоном.
Володимир Притула
Заявив керівник Політико-правового управління Меджлісу кримськотатарського народу Надир Бекиров.
Надія Шерстюк
Мешканці міста Балаклія Харківської області звернулися до міської ради із заявкою на проведення мітингу на центральній площі.
Проте суд, всупереч Конституції, яка ґарантує право на проведення мітингів і демонстрацій, заборонив цей захід. Ба більше, правоохоронці намагалися притягнути до адміністративної відповідальності людину, яка, нібито, підбурювала інших проводити цей мітинг.
З Харкова з подробицями Вікторія Маренич.
Вікторія Маренич
13-го березня 2004-го року мешканці Балаклії мали провести мітинг-протест проти безпідставного підвищення у чотири рази тарифів на комунальні послуги. Була подана відповідна заявка до міської ради. Проте міський голова Балаклії звернувся із позовом до суду про заборону цього мітингу через проведення на площі конкурсу караоке.
Суд відбувся без участі заявників і заборонив людям виходити на мітинг. В день, коли мав цей мітинг відбутися, В.Чорненький, один із його організаторів, вийшов на площу, щоб оголосити мешканцям Балаклії рішення суду.
Володимир Чорненький
Ніякого мітингу не було. Ми просто ходили і спілкувалися із людьми. Головне, що ставили у вину мені це те, що я спілкувався з людьми.
Жоден представник міліції, жоден представник громадськості не міг довести те, що яким же чином я підбурював людей, яким же чином я проводив цей захід. Але вони склали адмінпротокол, до цього був залучений заступник начальника міліції Бондар С.І., який вимагав, тиснув на Пухача Л.М., капітана міліції, і примусив його скласти цей акт.
Вікторія Маренич
Цей адміністративний протокол Балаклійським райвідділом УМВ України в Харківській області було направлено до суду з тим, щоб притягти до адміністративної відповідальності В.Чорненького.
Засідання суду тривали два тижні.
Говорить Євген Андрейчинко, юрист, що захищав права В.Чорненького в суді.
Євген Андрейченко
Коли вели в суді допит працівника правоохоронних органів, то він не зміг довести, що мітинг відбувався, а відтак, що Чорненький є винуватим.
Вікторія Маренич
Є.Андрейчинко впевнений, що сфабрикований адміністративний протокол – це замовлення місцевої влади, якій не подобається громадська активність Чорненького.
Євген Андрейченко
Начальник відділу райдержадміністрації підходив попередньо до Чорненького, дізнававшись дані для складання адмінпротоколу. Тобто, скоріш за все, це було від виконавчої влади.
Вікторія Маренич
Враховуючи, що знаходження Чорненького на площі ще не є доказом того, що він є організатором мітингу, та спираючись на показання свідків суд Балаклівського району Харківської області виніс постанову про відмову у притягненні до адміністративної відповідальності Чорненького В.І.
Надія Шерстюк
Луганська коаліція громадських організацій, які виступають за прозорість дій влади, провела засідання за круглим столом.
Його учасники обговорили проблему дотримання прав найманих робітників під час підписання і виконання на підприємствах колективних договорів про соціальне партнерство між профспілками і роботодавцями. Правозахисники заявляють, що підприємства порушують права найманих робітників.
Василь Соколенко з подробицями.
Василь Соколенко
Луганські правозахисники вже тривалий час розглядають скарги найманих працівників, в яких ті нарікають на те, що колективні угоди, які затверджуються керівництвом підприємств не відповідають конституційним нормам. І ця протестна тенденція, як було заявлено на засіданні круглого столу, може перерости в соціальне протистояння замість існуючого поки що партнерства.
Виявляється, всупереч законодавству тільки кожне третє-четверте підприємство Луганщини вважає за потрібне укладати колективні угоди про соціальні права та гарантії для тих, хто на них працює. А там, де колективні угоди укладаються, неугодні роботодавцю профспілки просто ігноруються.
Так поточного року на краснодонській шахті імені Баракова незалежна профспілка гірників була повністю виключена адміністрацією з процесу вкладання угоди.
Ось що з цього приводу говорить голова профспілки Дмитро Калитвинцев:
Дмитро Калитвинцев
Колективних угод, які є на підприємствах, більшість робітників навіть не бачила, а тому вони і не знають про свої права.
Василь Соколенко
За круглим столом його учасники наголошували, що порушення Конституції при виконанні колективних угод зростає тенденція щодо звуження та обсягів прав трудящих: і трудящих, і профспілок. Наприклад, всупереч закону про оплату праці не підвищуються тарифні ставки та оклади. І що цікаво, це цинічно видається за волю самого трудового колективу.
Голова луганської правозахисної жіночої організації “Чайка” Лариса Заливна з цього приводу заявила наступне:
Лариса Заливна
Справа в тому, що трудові права найманих робітників все звужуються, а законодавство щодо їхніх прав все погіршується. Тому, ми вважаємо, що проблема назріла.
Василь Соколенко
Учасники засідання за круглим столом зробили висновок, що розвиток договірного процесу, тобто укладання колективних угод, - це крок на шляху соціального партнерства роботодавців та найманих робітників, а подібні заходи, тобто засідання за круглими столами, - це конкретний поступ на шляху до правової держави.
Надія Шерстюк
Європейська спілка журналістів оприлюднила звернення до українських і російських колег, яке назвали “Медіа Картою” (за аналогією з “дорожньою картою”, котра за задумом ООН мала розв’язати кризу на Близькому Сході).
Про “Медіа Карту” детальніше Богдана Костюк.
Богдана Костюк
“Медіа Карта”, згідно з ідеєю її створення, - це боротьба за права людини нинішньої інформаційної доби. “А боротьба ця, - стверджує автор карти норвезький журналіст Калле Ласн, - є неминучою, оскільки стара тоталітарна система не здає позицій без боротьби”.
Калле Ласн
У системі, яка надає інформації можливості поширюватися, хтось цією можливість скористається, а хтось ні. Але ми говоримо про проблеми самої системи: родинні плями, що залишилися у ній від доінформаційної тоталітарної доби.
Ми втратили надію на те, що наші законодавці і можновладці, вихованці старої доби, працюватимуть в інтересах народу. Ні у державах Євросоюзу, ні на теренах СНД досі не ухвалені закони, що обмежують монополію і концентрацію влади у галузі ЗМІ.
Ми мріємо про іншу систему – демократію для медіа.
Богдана Костюк
Каже пан Ласн і пояснює, що під терміном “демократія для медіа” розуміються можливості спілкування та отримання інформації через неконтрольований владою і цензурою Інтернет - глобальну комунікаційну систему, яка об’єднує людей різних держав, різних ідеологічних чи релігійних переконань, різного віку і соціального статусу.
“У людини інформаційної доби, - стверджують автори “Медіа Карти”, - має бути нове право, яке надає свобода слова разом з доступом до ЗМІ”. Назва нового права - “право на спілкування”, яке зламає корпоративну монополію на вироблення інформаційних продуктів і дозволить поширювати по цілому світу правдиву інформацію про права людини, про розвиток суспільства тощо.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском працювали: укладач та ведуча Надія Шерстюк і звукооператор Михайло Петренко.
На все добре! До нових зустрічей!
Говорить радіо “Свобода”!
