Аудіозапис:
Київ, 6 травня 2004 - Рада Європи, Британська Рада та міжнародний центр “Демократія через культуру” впроваджують в Україні проект “Створення культурного капіталу”. Європейські держави мають намір передати Україні свій досвід у галузі управління культурою, створення культурного продукту та залучення територіальних громад до цього процесу.
Проект передбачає вивчення європейського досвіду, необхідного для розвитку культурного туризму, зростання інтересу до України з боку інвесторів, розбудову туристичної інфраструктури. Учасники проекту – голови міських і районних рад з десяти областей України знайомляться з досвідом Росії, де упродовж трьох років діє міжнародний проект “Культурна столиця Поволжя”, та Німеччини, де туристична галузь є вагомим джерелом прибутку. Посол ФРН Дітмар Штюдеманн зазначив, що Німеччина своїм культурним капіталом вважає і творчий спадок Баха та Бетховена, і дизайнерські та інженерні нововведення концерну БМВ.
А Посол Великобританії Роберт БРІНКЛІ запропонував Україні використати британський досвід, а саме: ініціативи громадськості.
Британський досвід мистецького менеджменту не є панацеєю: як і будь-який досвід, він має і свої здобутки, і свої помилки. Утім, всесвітня популярність британських митців та британського мистецтва є яскравим свідченням, що недоліків у британській системі все таки менше, аніж позитивних сторін. На превеликий жаль, на сьогодні рівень присутності українського мистецтва на міжнародній арені аж ніяк не відповідає тому величезному творчому потенціалу, яким володіє Україна. Нашим спільним бажанням є виправити таку прикру несправедливість, зазначив пан Брінклі. І нагадав про досвід територіальних громад Великобританії у створенні так званих “культурних карт” регіонів, рекламі локальних пам’яток історії та культури, розбудові приватного туристичного сектору тощо. Але, за словами посла, здійснення подібних проектів можливе за наявності розвиненого громадського суспільства та підтримки приватної ділової ініціативи. Цю тему продовжила експерт Ради Європи Маддалена Гросманн:
“Наш проект пов”язує економіку з культурою, передбачає створення засад для виробництва на місцевому рівні культурної продукції та заохочення цього. Думаю, правильно буде назвати нинішню економіку “економікою культури”... Але це також і економіка, котра розвивається за наявності приватної ініціативи, бажання місцевих громад та місцевих органів влади змінити життя громади, міста, району на краще”.
Чого очікує від здійснення проекту “Створення культурного капіталу” українська сторона, роз’яснив народний депутат України , голова парламентського комітету з питань культури Лесь Танюк:
“Нам би дуже хотілось, щоб Україна змінила своє обличчя у плані руху культурного капіталу. Сьогодні, на жаль, максимум інформації зосереджено у містах -“мільйонщиках”, а вся Україна не має такої повносилої мережі популяризації того, що є у кожному місті. Це і вимагає створення мапи нашої культурної продукції,а також визначення культурних цінностей України для інтеграції їх у світовий культурний простір”.
Київ, 6 травня 2004 - Рада Європи, Британська Рада та міжнародний центр “Демократія через культуру” впроваджують в Україні проект “Створення культурного капіталу”. Європейські держави мають намір передати Україні свій досвід у галузі управління культурою, створення культурного продукту та залучення територіальних громад до цього процесу.
Проект передбачає вивчення європейського досвіду, необхідного для розвитку культурного туризму, зростання інтересу до України з боку інвесторів, розбудову туристичної інфраструктури. Учасники проекту – голови міських і районних рад з десяти областей України знайомляться з досвідом Росії, де упродовж трьох років діє міжнародний проект “Культурна столиця Поволжя”, та Німеччини, де туристична галузь є вагомим джерелом прибутку. Посол ФРН Дітмар Штюдеманн зазначив, що Німеччина своїм культурним капіталом вважає і творчий спадок Баха та Бетховена, і дизайнерські та інженерні нововведення концерну БМВ.
А Посол Великобританії Роберт БРІНКЛІ запропонував Україні використати британський досвід, а саме: ініціативи громадськості.
Британський досвід мистецького менеджменту не є панацеєю: як і будь-який досвід, він має і свої здобутки, і свої помилки. Утім, всесвітня популярність британських митців та британського мистецтва є яскравим свідченням, що недоліків у британській системі все таки менше, аніж позитивних сторін. На превеликий жаль, на сьогодні рівень присутності українського мистецтва на міжнародній арені аж ніяк не відповідає тому величезному творчому потенціалу, яким володіє Україна. Нашим спільним бажанням є виправити таку прикру несправедливість, зазначив пан Брінклі. І нагадав про досвід територіальних громад Великобританії у створенні так званих “культурних карт” регіонів, рекламі локальних пам’яток історії та культури, розбудові приватного туристичного сектору тощо. Але, за словами посла, здійснення подібних проектів можливе за наявності розвиненого громадського суспільства та підтримки приватної ділової ініціативи. Цю тему продовжила експерт Ради Європи Маддалена Гросманн:
“Наш проект пов”язує економіку з культурою, передбачає створення засад для виробництва на місцевому рівні культурної продукції та заохочення цього. Думаю, правильно буде назвати нинішню економіку “економікою культури”... Але це також і економіка, котра розвивається за наявності приватної ініціативи, бажання місцевих громад та місцевих органів влади змінити життя громади, міста, району на краще”.
Чого очікує від здійснення проекту “Створення культурного капіталу” українська сторона, роз’яснив народний депутат України , голова парламентського комітету з питань культури Лесь Танюк:
“Нам би дуже хотілось, щоб Україна змінила своє обличчя у плані руху культурного капіталу. Сьогодні, на жаль, максимум інформації зосереджено у містах -“мільйонщиках”, а вся Україна не має такої повносилої мережі популяризації того, що є у кожному місті. Це і вимагає створення мапи нашої культурної продукції,а також визначення культурних цінностей України для інтеграції їх у світовий культурний простір”.
