Доступність посилання

ТОП новини

“Права людини: українська реальність”: Проект нової редакції Кримінально-процесуального Кодексу.


Надія Шерстюк

Аудіозапис програми:

Київ, 13 травня 2004 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”.

Незабаром парламент планує розглянути проект нової редакції Кримінально-процесуального Кодексу.

З приводу цього документа точилося і точиться багато розмов у колі народних депутатів, юристів і правозахисників.

Останні, зокрема, вважають, що ухвалення Кодексу створить широке поле для зловживань у сфері захисту прав людини. Автори ж законопроекту, навпаки, стверджують, що на часі якнайшвидше ухвалити цей документ. Вони говорять, що Україна єдина з європейських держав, яка ще не має одного з найважливіших правових актів.

Про це ми говоритимемо у сьогоднішній передачі, яку у київській студії веде Надія Шерстюк. За режисерським пультом працює Михайло Петренко.

Спершу, слово одному з авторів законопроекту, члену Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, народному депутатові Андрієві Шкілю.

Андрій Шкіль

Перевагами тут є, в першу чергу, те, що, в принципі, тут вперше передбачені права особи. Звичайно, хотілося б, щоб вони були передбачені там на багато більше відсотків, але тим не менше вони зараз передбачені більше, ніж в існуючому законодавстві.

І найголовніше, що тут є, - це є те, що особа, котра потрапила за грати, мусить мати в першу чергу захист адвоката. По-друге, вдалося вилучити з законопроекту схиляння свідка до давання інших показів, чи щоб він не переріс зі свідка в підозрюваного, чи підозрюваний не переріс у свідка. Тобто, от колізії законодавчих актів, які існували до того, звужені, принаймні, до мінімуму в цьому законодавстві.

Але тим не менше при всіх позитивах існуючого законопроекту, але влада завжди може не зважати на одні частини законопроекту, а зважати на інші і використовувати цей закон проти особи.

Надія Шерстюк

Наголосив Андрій Шкіль.

У вересні 2003-го року депутати відхилили перший варіант проекту Кримінально-процесуального Кодексу і його відправили на доопрацювання. Проте зміни, які внесли, на загал є поверховими. Так вважає колишній народний депутат, екс-Генпрокурор України Віктор Шишкін.

Віктор Шишкін

Проект трохи кращий, ніж той, який обговорювався. Звичайно, покращився проект, особливо, що стосується застосування інституту суду присяжних. Тут ми набагато просунулися вперед і вже десь дорівнюємося до Іспанії.

Залишаються проблемні моменти, які пов’язані з доктринальними підходами до цього законопроекту, пов’язані зі стандартами Ради Європи щодо демократичного судочинства.

Громадянин або його представник має право разом зі слідством збирати докази. Воно не було вперше, його немає і сьогодні. Можливість збирати докази сьогодні у адвоката, у захисника така, яка залишається в сучасному Кодексі, якщо так побутово казати, вдвічі менша, ніж в прокурора. Це не реалізація демократичних принципів судочинства щодо європейських стандартів.

Надія Шерстюк

Член робочої групи з розробки Кодексу, професор кафедри кримінального процесу та судоустрою Національної академії внутрішніх справ України Дмитро Письменний дотримується думки, що попри недоліки цього документа, Кримінально-процесуальний Кодекс відповідає усім європейським стандартам.

Дмитро Письменний

На мій погляд, в цьому Кримінально-процесуальному Кодексі є певні здобутки. По-перше, розширяються права і підозрюваного, і обвинуваченого, і захисника. Але, оскільки ми працюємо в системі координат, де визначаємо кримінальний проект як змішаний тип процесу, а саме: він є обвинувальним на досудових стадіях, тобто в стадії порушення кримінальної справи і в стадії досудового розслідування, і він є змагальний в судових стадіях.

Так, в Кримінально-процесуальному Кодексі були певні вади. Особисто на мій погляд, треба було б зменшити строки тримання під вартою. Все-таки попередній склад ВР вже прийняв закон про те, що строк тримання під вартою не повинен перевищувати 9-ти місяців. Але коли приймаються такі законопроекти, то це певний компроміс між певними політичними силами і, якщо хочете, між певними правоохоронними органами.

Звичайно, з погляду адвокатів, їм здається, що все там, в цьому Кримінально-процесуальному Кодексі, відкидає нас до часів тоталітаризму.

З іншого боку, якщо подивитися на Кримінально-процесуальний Кодекс, там є певні здобутки. Скажемо, визначення поняття “підозрюваного”. Якщо раніше “підозрюваною” визначалася особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, то зараз “підозрюваним” визначається також і особа, стосовно якої порушена кримінальна справа.

В Кодексі зараз виправлене те положення, яке було на перших порах. Дійсно, там не допускався захисник або обмежена його участь, а зараз захисник допускається за вимогою підозрюваного, обвинуваченого і не можна допитати без захисника.

До новацій Кримінально-процесуального Кодексу слід віднести те, що у нас зараз чітко вказано, що таке “кримінальне переслідування”, і коли воно починається, і коли закінчується.

Єдине питання, яке, звичайно, всіх хвилює, - це невизначеність “слідства”, особливо “слідства прокуратури”.

Ідеальна модель була б тоді, коли б у нас досудове слідство проводив слідчий суддя чи судовий слідчий. Це ідеал, до якого ми повинні прагнути. Але не можна випереджати і вирішувати ті питання, які у нас зараз, на жаль, не вирішені. Для цього потрібні відповідні матеріальні кошти, відповідне фінансування.

Надія Шерстюк

З цією тезою не погоджується В.Шишкін, котрий вважає проект Кодексу архаїчним, оскільки у документі знову присутній так званий принцип “закритості” слідства.

Віктор Шишкін

І знову існує розуміння невідкритого слідства. Що це таке “таємниця слідства”? Всі кажуть: “Таємниця слідства”. Прокурор говорить: “Ми не дамо інформацію парламентської слідчої комісії – таємниця слідства”. Це все ахінея.

Європа і Америка розуміють не таємницю слідства, а таємницю оперативно-розшукової діяльності. Таємниця слідства не повинна бути, якщо ми говоримо про відкрите судочинство і відкрите правосуддя, і слідчий повинен працювати відкрито.

Надія Шерстюк

Ви слухаєте радіо “Свобода”. В ефірі програма “Права людини: українська реальність”, у якій йдеться про проект нового Кримінально-процесуального Кодексу, одного з найважливіших правових документів держави.



Запеклий противник нової редакції КПК, адвокат, експерт з кримінального процесу та європейського права Аркадій Бущенко переконаний, що найбільша хиба законопроекту полягає у тому, що він повністю базується на старій ідеології кримінального процесу: у ньому переважають інквізиційні методи і судова тяганина.

Аркадій Бущенко говорить.

Аркадій Бущенко

Є ст. 5 Європейської конвенції з прав людини. Вона передбачає певні процедури, які мають існувати для захисту права на свободу, зокрема, це оскарження, важливість для затриманого з розумною періодичністю вимагати розгляду законності його затримання судом.

Кожний затриманий має право бути присутнім у суді особисто. Він має право бути знайомим з тими доводами, з якими йде до суду обвинувачений, що він пише у своєму поданні. Він має право на те, щоб обвинувачений надав йому матеріали справи, на яких він ґрунтує свої доводи. Тільки тоді він буде мати можливість аргументовано протистояти доводам.

Це елементарні, це мінімальні права. Вони в цьому Кодексі не знайшли відображення. В мене склалося враження, що автори проекту не зовсім знайомі з цією часткою, практикою Європейського суду.

Вже зараз можна казати, що буде системне порушення права на розумний строк судового розгляду.

Надія Шерстюк

Згідно з новою редакцією Кодексу, стадія досудового слідства, стверджує Аркадій Бущенко, може бути затягнута на невизначений термін.

Аркадій Бущенко

Стадія розгляду справ у суді - там теж закладені певні можливості для того, щоб порушувати розумний строк розгляду справ. Зокрема, найбільшою вадою в цьому плані є важливість повертати справу до додаткового розслідування. Це, мабуть, один із найархаїчніших інститутів в кримінальному процесі, і автори проекту його зберігають.

Надія Шерстюк

Виконавчий секретар Ради Українських правозахисних організацій Володимир Яворський, на відміну від авторів законопроекту, переконаний, що Кодекс не враховує міжнародні зобов’язання України, зокрема ті, які викладені у Європейській конвенції захисту прав людини.

Насамперед, це стосується проблеми затримання та арешту особи, оскільки ця процедура, за словами Володимира Яворського, зведена до формальності.

Далі продовжує Володимир Яворський.

Володимир Яворський

Настільки вільний розсуд є чиновника правоохоронних органів при вжитті заходів, таких як арешт чи затримання, що фактично будь-яку особу можна безпідставно тримати достатньо довгий час без судового розгляду.

У нас велике питання викликає положення захисника в кримінальному процесі, оскільки його права зведені до фактичного мінімуму, який не дозволить йому якісно та ефективно виконувати свої професійні обов’язки, тобто здійснювати захист особи. Оскільки його функція стає фактично декоративною, то ні про який захист, про рівність сторін в кримінальному процесі ця мова взагалі бути не йти.

В такому випадку Кримінальний Кодекс набуває ознак репресивних, тобто одностороннього обвинувачувального характеру.

Надія Шерстюк

Олег Целуйко, експерт Харківської правозахисної групи, наголошує на “авторитарних початках” майбутнього Кодексу.

У випадку, якщо ВР ухвалить цей законопроект, Україна матиме проблеми у міжнародних судових інстанціях.

Олег Целуйко

Зовсім недавно було прийнято справу проти України в Європейському суді. Україна програла її. У нас великі проблеми з кримінальним процесом на стадії досудового слідства відповідно до положень Конституції.

Питання щодо строків, то, власне, для цього необов’язково було чекати на думку Європейського суду, з точки зору юридичної, то є обов’язково, але і до того багато спеціалістів казали, що у нас процес багато в чому відстає, він має дуже уярмлення, важкі радянські традиції. Більше того, навіть судді те визнають.

Тому зажадати на об’єктивні вироки, навіть на стадії судового слідства, то є дуже важка справа. На жаль, цей Кодекс має намір з боку його ініціаторів вести це законом. Так і було прямо сказано, що Кодекс відображає дійсність, і нічого нового в принципі не треба видумувати, потрібно зафіксувати ті відносини, які склалися.

Надія Шерстюк

Це був експерт Харківської правозахисної групи Олег Целуйко, яким ми завершуємо сьогоднішню програму “Права людини”, у якій, я нагадую, йшлося про проект нового Кримінально-процесуального Кодексу.

Останню крапку у цих дискусіях мають поставити народні депутати. Яким буде голосування? Покаже час.

На цьому я з вами прощаюся. Програму підготувала і провела Надія Шерстюк. Над звуком працював у київській студії Михайло Петренко.

На все добре, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG