Белград, 14 травня 2004 – Комерцiйний банк та його керiвник Любомир Михайлович з’явилися на фiнансовiй аренi на початку дев’яностих рокiв й вiдразу здобули одне з чiльних мiсць. Економiсти стверджували, що цей банк лише формально є приватним, режим через нього вiдмиває грошi й проводить забороненi трансакцiї. Нагадаємо, що це був час мiжнародних санкцiй проти Белграда, якi стосувалися зокрема державних компанiй. Приватнi ж особи були в змозi вiдкривати рахунки за кордоном, iмпортувати дефiцитнi товари тощо. Йшлося, iншими словами, про фiктивних приватникiв, контрольованих полiтичною полiцiєю.
Частину таких компанiй згодом закрили. Iншi розширили свою дiяльнiсть і пiсля скинення режиму Слободана Милошевича стали пiдтримувати демократичну владу. Згаданий Комерцiйний банк тим часом став головним акцiонером видавничої компанiї “Полiтика”, котра друкує кiлька високотиражних газет. Власником однiєї з них став нiмецький концерн “ВАЗ”. Тут виникли непорозумiння. Нiмцi упевненi, що вони купили бiльшiсть акцiй. Пан Михайлович стверджував зовсiм iнше. Вiн, до того ж, почав втручатися в полiтику й пiдтримав кандидатуру на пост президента Сербiї бiзнесмена Боґолюба Карича. Цього йому не простили. В середу Михайлович, нiбито за власним бажанням, покинув керiвну посаду. Мiнiстр фiнансiв Младян Динкич коротко сказав, що це справа акцiонерiв. Оглядачi додають, що бiльшiсть акцiонерiв голосувала так, як вимагав вiд них мiнiстр.
Цього ж дня, точнiше, пiзно увечерi, звiльнили керiвника Воєводинського банку, через котрий влада проводить бiльшiсть фiнансових операцiй iз захiдними кредиторами. Повiдомлення про його звiльнення оприлюднили всупереч тому, що зiбрання акцiонерiв, яке має винести вiдповiдне рiшення, ще не вiдбулося.
Експерти кажуть, що амбiцiйний мiнiстр фiнансiв та уряд прагнуть якомога скорiше пiдпорядкувати собi усi джерела так званих здорових, тобто реальних грошей, оскiльки державна каса порожня. А за мiсяць до президентських виборiв владi не до жартiв: довiр’я виборцiв неможливо купити полiтичними гаслами. Для цього потрiбна готiвка.
Частину таких компанiй згодом закрили. Iншi розширили свою дiяльнiсть і пiсля скинення режиму Слободана Милошевича стали пiдтримувати демократичну владу. Згаданий Комерцiйний банк тим часом став головним акцiонером видавничої компанiї “Полiтика”, котра друкує кiлька високотиражних газет. Власником однiєї з них став нiмецький концерн “ВАЗ”. Тут виникли непорозумiння. Нiмцi упевненi, що вони купили бiльшiсть акцiй. Пан Михайлович стверджував зовсiм iнше. Вiн, до того ж, почав втручатися в полiтику й пiдтримав кандидатуру на пост президента Сербiї бiзнесмена Боґолюба Карича. Цього йому не простили. В середу Михайлович, нiбито за власним бажанням, покинув керiвну посаду. Мiнiстр фiнансiв Младян Динкич коротко сказав, що це справа акцiонерiв. Оглядачi додають, що бiльшiсть акцiонерiв голосувала так, як вимагав вiд них мiнiстр.
Цього ж дня, точнiше, пiзно увечерi, звiльнили керiвника Воєводинського банку, через котрий влада проводить бiльшiсть фiнансових операцiй iз захiдними кредиторами. Повiдомлення про його звiльнення оприлюднили всупереч тому, що зiбрання акцiонерiв, яке має винести вiдповiдне рiшення, ще не вiдбулося.
Експерти кажуть, що амбiцiйний мiнiстр фiнансiв та уряд прагнуть якомога скорiше пiдпорядкувати собi усi джерела так званих здорових, тобто реальних грошей, оскiльки державна каса порожня. А за мiсяць до президентських виборiв владi не до жартiв: довiр’я виборцiв неможливо купити полiтичними гаслами. Для цього потрiбна готiвка.