Сергій Драчук, Віталій Портников
Прага, 12 травня 2004 – Фонд державного майна України оголосив сьогодні конкурс на приватизацію «Криворіжсталі» – найбільшого в Україні металургійного комбінату. За повідомленнями преси, одним із поважних претендентів на перемогу є російська компанія «Северсталь», яка об’єднала для цього сили з найбільшим у світі металургійним концерном і, можливо, шукає собі партнера і в Україні.
«Криворіжсталь», як повідомляють, є одним із тридцяти найбільших у світі виробників сталі й металопрокату в світі, з високою рентабельністю, ще й майже автономним виробничим циклом. Стартова ціна «Криворіжсталі» – понад 3 мільярди 800 мільйонів гривень (це нині понад 714 мільйонів доларів). Така вартість більш як 93 % акцій комбінату, які виставлено на продаж, а сам комбінат на початку квітня був акціонований задля приватизації. Сам конкурс має відбутися 11 червня.
Іще в лютому зацікавленість придбати «Криворіжсталь» висловлювала індійська компанія “Tata Steel”. Увагу оглядачів привернула квітнева заява російської компанії «Северсталь» про те, що вона має намір узяти участь у приватизації «Криворіжсталі» разом із міжнародним, переважно європейським концерном “Arcelor”, котрий називають найбільшим у світі виробником сталі.
Відомий український економіст, радник прем’єр-міністра України професор Олексій Плотников в інтерв’ю для радіо “Свобода” зазначив: «У принципі я спокійно ставлюся до самої проблеми приватизації “Криворіжсталі”, це потрібно робити. Але що стосується претендентів, то ,скоріше за все, було б логічно, якби “Криворіжсталь” була приватизована українськими інвесторами. Це було б все-таки доцільніше з погляду і національних, і економічних інтересів – не кажучи, які саме інвестори будуть брати участь, але українські все-таки були б кращі, ніж інвестори з Російської Федерації».
Із України в квітні пролунала пропозиція від дніпропетровської корпорації «Інтерпайп» Віктора Пінчука й донецької «Систем Капітал Менеджмент», яку пов’язують із ім’ям Рината Ахметова: ці компанії створили консорціум задля приватизації «Криворіжсталі». Серед головних претендентів у зв’язку з цією приватизацією згадують, серед іншого, також «Індустріальний союз Донбасу».
Вочевидь, щоб зменшити ризик не виграти конкурс про «Криворіжсталь», «Северсталь» разом із “Arcelor” повідомили, що ведуть переговори з низкою українських компаній, щоб залучити їх до свого консорціуму. Подробиць вони не подають. Але преса пише, що переговори відбуваються якраз із потенційними суперниками в конкурсі : з «Інтерпайпом», із «Систем Капітал Менеджмент» і з «Індустріальним союзом Донбасу».
Усе це, нагадаю, по суті припущення; точних даних про учасників конкурсу наразі немає. Оглядачі сходяться в тому, що боротьба за найпотужніше металургійне підприємство України буде дуже гострою. Особливо ,коли зважити на висловлену в пресі думку про те, що й продається державна «Криворіжсталь» якраз нині саме через майбутні президентські вибори в Україні – як страхування від політичних ризиків, що їх створить неминучий, як вважають спостерігачі, перерозподіл рівноваги інтересів сучасних бізнес-груп.
Тим часом у Росії говорять про власника голдинґу «Северсталь» Олексія Мордашова, якого називають одним із найавторитетніших олігархів у Росії. Але можна стверджувати, що це олігарх уже «нової хвилі» – часів Володимира Путіна.
У єльцинський період про Мордашова було відомо небагато. Та зараз він, як вважають спостерігачі, має серйозні контакти в адміністрації президента Росії, пов’язаний із партією влади «Єдина Росія», має серйозні позиції в Державній Думі Російської Федерації і є, як іронічно сказав один із московських оглядачів, «співвласником» Вологодської області, де й розташована «Северсталь». Місто Череповець, одне з найбільших у Вологодській області, називають «столицею Олексія Мордашова».
Разом із тим досить важко сказати, наскільки самостійним є сталевий олігарх у своїх діях. Як вважають, це сьогодні найбільша проблема мордашовського капіталу.
Варто нагадати, що і Михайло Ходорковський став вважатися за самостійного олігарха тільки останнім часом. Раніше його вважали людиною іншого впливового російського олігарха - Бориса Березовського.
Так і за Олексієм Мордашовим можуть стояти інтереси інших впливових російських політичних і підприємницьких угруповань. А сам власник «Северсталі» може виявитися лише розпорядником чужих грошей. Умілим, авторитетним, зі своїми «апетитами» і бажаннями, але все ж таки лише розпорядником.
Це й є головною інтригою його боротьби за власність в Україні: наскільки самостійно готовий Мордашов боротися за цю власність, наскільки він може розраховувати на підтримку російського політичного керівництва, наскільки це саме його інтереси, а не інтереси людей, які сьогодні вже думають про майбутнє України після того, як політичну систему цієї держави залишить президент Леонід Кучма.
Адже рішення «Северсталі» з’явитися на українському ринку, та ще й за ситуації, коли це рішення пов’язують так чи інакше з інтересами зятя Леоніда Кучми Віктора Пінчука, не може виглядати лише випадково пов’язаним із періодом президентської передвиборчої кампанії в Україні.
Прага, 12 травня 2004 – Фонд державного майна України оголосив сьогодні конкурс на приватизацію «Криворіжсталі» – найбільшого в Україні металургійного комбінату. За повідомленнями преси, одним із поважних претендентів на перемогу є російська компанія «Северсталь», яка об’єднала для цього сили з найбільшим у світі металургійним концерном і, можливо, шукає собі партнера і в Україні.
«Криворіжсталь», як повідомляють, є одним із тридцяти найбільших у світі виробників сталі й металопрокату в світі, з високою рентабельністю, ще й майже автономним виробничим циклом. Стартова ціна «Криворіжсталі» – понад 3 мільярди 800 мільйонів гривень (це нині понад 714 мільйонів доларів). Така вартість більш як 93 % акцій комбінату, які виставлено на продаж, а сам комбінат на початку квітня був акціонований задля приватизації. Сам конкурс має відбутися 11 червня.
Іще в лютому зацікавленість придбати «Криворіжсталь» висловлювала індійська компанія “Tata Steel”. Увагу оглядачів привернула квітнева заява російської компанії «Северсталь» про те, що вона має намір узяти участь у приватизації «Криворіжсталі» разом із міжнародним, переважно європейським концерном “Arcelor”, котрий називають найбільшим у світі виробником сталі.
Відомий український економіст, радник прем’єр-міністра України професор Олексій Плотников в інтерв’ю для радіо “Свобода” зазначив: «У принципі я спокійно ставлюся до самої проблеми приватизації “Криворіжсталі”, це потрібно робити. Але що стосується претендентів, то ,скоріше за все, було б логічно, якби “Криворіжсталь” була приватизована українськими інвесторами. Це було б все-таки доцільніше з погляду і національних, і економічних інтересів – не кажучи, які саме інвестори будуть брати участь, але українські все-таки були б кращі, ніж інвестори з Російської Федерації».
Із України в квітні пролунала пропозиція від дніпропетровської корпорації «Інтерпайп» Віктора Пінчука й донецької «Систем Капітал Менеджмент», яку пов’язують із ім’ям Рината Ахметова: ці компанії створили консорціум задля приватизації «Криворіжсталі». Серед головних претендентів у зв’язку з цією приватизацією згадують, серед іншого, також «Індустріальний союз Донбасу».
Вочевидь, щоб зменшити ризик не виграти конкурс про «Криворіжсталь», «Северсталь» разом із “Arcelor” повідомили, що ведуть переговори з низкою українських компаній, щоб залучити їх до свого консорціуму. Подробиць вони не подають. Але преса пише, що переговори відбуваються якраз із потенційними суперниками в конкурсі : з «Інтерпайпом», із «Систем Капітал Менеджмент» і з «Індустріальним союзом Донбасу».
Усе це, нагадаю, по суті припущення; точних даних про учасників конкурсу наразі немає. Оглядачі сходяться в тому, що боротьба за найпотужніше металургійне підприємство України буде дуже гострою. Особливо ,коли зважити на висловлену в пресі думку про те, що й продається державна «Криворіжсталь» якраз нині саме через майбутні президентські вибори в Україні – як страхування від політичних ризиків, що їх створить неминучий, як вважають спостерігачі, перерозподіл рівноваги інтересів сучасних бізнес-груп.
Тим часом у Росії говорять про власника голдинґу «Северсталь» Олексія Мордашова, якого називають одним із найавторитетніших олігархів у Росії. Але можна стверджувати, що це олігарх уже «нової хвилі» – часів Володимира Путіна.
У єльцинський період про Мордашова було відомо небагато. Та зараз він, як вважають спостерігачі, має серйозні контакти в адміністрації президента Росії, пов’язаний із партією влади «Єдина Росія», має серйозні позиції в Державній Думі Російської Федерації і є, як іронічно сказав один із московських оглядачів, «співвласником» Вологодської області, де й розташована «Северсталь». Місто Череповець, одне з найбільших у Вологодській області, називають «столицею Олексія Мордашова».
Разом із тим досить важко сказати, наскільки самостійним є сталевий олігарх у своїх діях. Як вважають, це сьогодні найбільша проблема мордашовського капіталу.
Варто нагадати, що і Михайло Ходорковський став вважатися за самостійного олігарха тільки останнім часом. Раніше його вважали людиною іншого впливового російського олігарха - Бориса Березовського.
Так і за Олексієм Мордашовим можуть стояти інтереси інших впливових російських політичних і підприємницьких угруповань. А сам власник «Северсталі» може виявитися лише розпорядником чужих грошей. Умілим, авторитетним, зі своїми «апетитами» і бажаннями, але все ж таки лише розпорядником.
Це й є головною інтригою його боротьби за власність в Україні: наскільки самостійно готовий Мордашов боротися за цю власність, наскільки він може розраховувати на підтримку російського політичного керівництва, наскільки це саме його інтереси, а не інтереси людей, які сьогодні вже думають про майбутнє України після того, як політичну систему цієї держави залишить президент Леонід Кучма.
Адже рішення «Северсталі» з’явитися на українському ринку, та ще й за ситуації, коли це рішення пов’язують так чи інакше з інтересами зятя Леоніда Кучми Віктора Пінчука, не може виглядати лише випадково пов’язаним із періодом президентської передвиборчої кампанії в Україні.
