Нью-Йорк, 13 травня 2004 - Останнім часом рідко коли доводиться бачити поруч слова “Україна” і “оптимізм”, але, як зазначає газета “The Washington Times”, тепер для цього є певні підстави, хоча поки що негативне переважає.
Почнемо з позитивного. Як зазначає “Вашингтон Таймс”, у першому кварталі цього року українська економіка зросла майже на 11%, головний індеск ринку цінних паперів від початку року збільшився на 85% , реформатор Ющенко очолив список президентських кандидатів, а Європейський Союз заявив, що за сприятливих обставин зможе прийняти Україну до свого клубу протягом наступного десятиріччя. Але шлях до успіху Україні треба подолати гірський і то вельми довгий.
Демографічна картина невтішна. За останні 14 років кількість населення зменшилася на понад 4 мільйони внаслідок еміграції, скорочення тривалості життя й низької народжуваності. Тепер населення в Україні менше, ніж 47 з половиною мільйонів, а за даними соціологічного опитування, третина воліла б емігрувати, якби було куди. Загальний обсяг економіки у порівнянні з радянськими часами зменшився більш, ніж наполовину. Валовий національний продукт оцінюється у 50 мільярдів доларів, це на чверть менше, ніж в Угорщині, хоча населення Угорщини за чисельністю не сягає й чверті українського. На душу населення в Україні припадає 5 тисяч доларів валового національного продукту, на 3 тисячі менше, ніж у Росії. Принаймні чверть населення України живе у злиднях. Пересічна пенсія становить десь 30 доларів на місяць – все це, нагадаю, у перерахунку з гривень. До того ж, підкреслює “Вашингтон таймс”, усе просякнуто корупцією, хабарництвом, крадіжками на всіх рівнях. За індексом корупції Україна стояла торік між Суданом і Зімбабве, на 111-му місці серед 133 країн за списком “Transparency International”. Отож, закордонні інвестори бояться вкладати свої гроші в українську економіку. За роки незалежності обсяг капіталовкладень з-за кордону не перевищив 6,7 мільярда доларів. Для порівняння: в економіку Словаччини, західного сусіда України, вкладено 10 мільярдів доларів інвестицій, і це при тому, що населення у Словаччині в десять разів менше, ніж в Україні. Якщо додати до цього брак свободи преси й статистику вбитих журналістів , принаймні 20 за роки незалежності , то стає зрозумілим, пише “Вашингтон Таймс”, чому закордонні спостерігачі вважають, що Україна успішно здійснила пост-комуністичний перехід... від другого світу до третього.
Одначе, газета завершує свій огляд на оптимістичній ноті. Вона вважає, що президентські вибори, якщо вони будуть чесними, можуть започаткувати сходження України на справді новий щабель розвитку.
Почнемо з позитивного. Як зазначає “Вашингтон Таймс”, у першому кварталі цього року українська економіка зросла майже на 11%, головний індеск ринку цінних паперів від початку року збільшився на 85% , реформатор Ющенко очолив список президентських кандидатів, а Європейський Союз заявив, що за сприятливих обставин зможе прийняти Україну до свого клубу протягом наступного десятиріччя. Але шлях до успіху Україні треба подолати гірський і то вельми довгий.
Демографічна картина невтішна. За останні 14 років кількість населення зменшилася на понад 4 мільйони внаслідок еміграції, скорочення тривалості життя й низької народжуваності. Тепер населення в Україні менше, ніж 47 з половиною мільйонів, а за даними соціологічного опитування, третина воліла б емігрувати, якби було куди. Загальний обсяг економіки у порівнянні з радянськими часами зменшився більш, ніж наполовину. Валовий національний продукт оцінюється у 50 мільярдів доларів, це на чверть менше, ніж в Угорщині, хоча населення Угорщини за чисельністю не сягає й чверті українського. На душу населення в Україні припадає 5 тисяч доларів валового національного продукту, на 3 тисячі менше, ніж у Росії. Принаймні чверть населення України живе у злиднях. Пересічна пенсія становить десь 30 доларів на місяць – все це, нагадаю, у перерахунку з гривень. До того ж, підкреслює “Вашингтон таймс”, усе просякнуто корупцією, хабарництвом, крадіжками на всіх рівнях. За індексом корупції Україна стояла торік між Суданом і Зімбабве, на 111-му місці серед 133 країн за списком “Transparency International”. Отож, закордонні інвестори бояться вкладати свої гроші в українську економіку. За роки незалежності обсяг капіталовкладень з-за кордону не перевищив 6,7 мільярда доларів. Для порівняння: в економіку Словаччини, західного сусіда України, вкладено 10 мільярдів доларів інвестицій, і це при тому, що населення у Словаччині в десять разів менше, ніж в Україні. Якщо додати до цього брак свободи преси й статистику вбитих журналістів , принаймні 20 за роки незалежності , то стає зрозумілим, пише “Вашингтон Таймс”, чому закордонні спостерігачі вважають, що Україна успішно здійснила пост-комуністичний перехід... від другого світу до третього.
Одначе, газета завершує свій огляд на оптимістичній ноті. Вона вважає, що президентські вибори, якщо вони будуть чесними, можуть започаткувати сходження України на справді новий щабель розвитку.
