В Криму до 60-ї річниці депортації кримських татар, що відзначатиметься завтра, відбулася урочиста церемонія відкриття меморіального комплексу „Відродження кримськотатарського народу” на знак подяки узбецькому та українському народам, які допомагали і допомагають депортованим. Однак, попри запрошення, на урочистості з цієї нагоди до Симферополя не прибула жодна офіційна особа з Узбекистану. Більше того, стало відомо, що узбецькі власті заборонили у цій країні будь-які заходи на відзначення річниці депортації кримських татар з їхньої історичної батьківщини до Узбекистану.
Узбецька влада заборонила проведення у цій країні заходів, присвячених 60-й річниці депортації кримських татар. Про це з посиланням на Центрально-Азійське представництво Меджлісу кримськотатарського народу і Посольство України в Узбекистані повідомила прес-служба Меджлісу. У її повідомленні мовиться, що власті Узбекистану відмовилися надати дозвіл і приміщення для всіх заходів, приурочених до трагічного ювілею. У відповідь на звернення Посольства Україні в Узбекистані, офіційний Ташкент направив ноту, в якій іде мова про недоцільність відзначення в Узбекистані 60-ї річниці депортації, оскільки ця країна, мовляв, не має стосунку до цієї трагедії, а жалобні заходи „можуть викликати нерозуміння як серед кримських татар, так і місцевого населення”. Тож українському посольству, яке розіслало запрошення на вечір пам''яті акредитованому дипломатичному корпусу в Узбекистані за 42-ма адресами, довелося оперативно направити повідомлення про скасування цього заходу.
Нагадаю, що у травні 1944 року з Криму було депортовано майже 200 тисяч кримських татар, 80% з яких опинилися в Узбецькій РСР. Зараз в Узбекистані за різними даними залишається близько 100 тисяч депортованих кримських татар, з яких майже половина отримали українське громадянство.
Власті Узбекистану також відмовилися надіслати офіційну делегацію до Симферополя, де сьогодні відбулося урочисте відкриття меморіального комплексу „Відродження кримськотатарського народу”, що символізує вдячність кримських татар українському та узбецькому народам. На урочистості були запрошені керівники України та Узбекистану, але прибув лише український прем’єр Віктор Янукович. Тож слова вдячності узбекам та українцям (перші допомагали кримським татарам вижити в депортації, а другі – повернутися та обживатися в Криму після повернення) глава українського уряду мав би передати президентам двох країн Леоніду Кучмі і Ісламу Каримову, яких на мітингу назвали великими друзями.
Із виступу ініціатора спорудження цього меморіалу академіка Февзі Якубова: „Монумент – це подяка узбецькому народу, узбеку, який поділився шматком коржа, узбечці, яка дала ковток води, старому, який дав цілющі трави для хворих дітей, бабусі, яка прочитала молитву над вмираючими, нашим друзям дитинства, шкільним і студентським товаришам, колегам, сусідам, які не дорікали навішаним ярликом зрадника. Це пам’ятник високій узбецькій моралі, яка зуміла протиставити сталінській машині зла моральну силу добра”.
Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який теж взяв участь у церемонії відкриття меморіалу, так прокоментував рішення узбецької влади заборонити відзначити в Узбекистані річницю депортації: „Я вважаю, що це кричуща наруга над пам’яттю тисяч людей, які прийняли там мученицьку смерть. Доводи про те, що, мовляв, Узбекистан не має жодного стосунку до депортації , є блюзнірськими. Адже до депортації не мають жодного стосунку ні Румунія, ні Туреччина, ні Сполучені Штати, але там відзначають трагічний ювілей. А в цих людей просто не вистачило елементарного розуму, я вже не кажу про гідність і порядність, щоб не робити таких безглуздих заяв”.
Узбецька влада заборонила проведення у цій країні заходів, присвячених 60-й річниці депортації кримських татар. Про це з посиланням на Центрально-Азійське представництво Меджлісу кримськотатарського народу і Посольство України в Узбекистані повідомила прес-служба Меджлісу. У її повідомленні мовиться, що власті Узбекистану відмовилися надати дозвіл і приміщення для всіх заходів, приурочених до трагічного ювілею. У відповідь на звернення Посольства Україні в Узбекистані, офіційний Ташкент направив ноту, в якій іде мова про недоцільність відзначення в Узбекистані 60-ї річниці депортації, оскільки ця країна, мовляв, не має стосунку до цієї трагедії, а жалобні заходи „можуть викликати нерозуміння як серед кримських татар, так і місцевого населення”. Тож українському посольству, яке розіслало запрошення на вечір пам''яті акредитованому дипломатичному корпусу в Узбекистані за 42-ма адресами, довелося оперативно направити повідомлення про скасування цього заходу.
Нагадаю, що у травні 1944 року з Криму було депортовано майже 200 тисяч кримських татар, 80% з яких опинилися в Узбецькій РСР. Зараз в Узбекистані за різними даними залишається близько 100 тисяч депортованих кримських татар, з яких майже половина отримали українське громадянство.
Власті Узбекистану також відмовилися надіслати офіційну делегацію до Симферополя, де сьогодні відбулося урочисте відкриття меморіального комплексу „Відродження кримськотатарського народу”, що символізує вдячність кримських татар українському та узбецькому народам. На урочистості були запрошені керівники України та Узбекистану, але прибув лише український прем’єр Віктор Янукович. Тож слова вдячності узбекам та українцям (перші допомагали кримським татарам вижити в депортації, а другі – повернутися та обживатися в Криму після повернення) глава українського уряду мав би передати президентам двох країн Леоніду Кучмі і Ісламу Каримову, яких на мітингу назвали великими друзями.
Із виступу ініціатора спорудження цього меморіалу академіка Февзі Якубова: „Монумент – це подяка узбецькому народу, узбеку, який поділився шматком коржа, узбечці, яка дала ковток води, старому, який дав цілющі трави для хворих дітей, бабусі, яка прочитала молитву над вмираючими, нашим друзям дитинства, шкільним і студентським товаришам, колегам, сусідам, які не дорікали навішаним ярликом зрадника. Це пам’ятник високій узбецькій моралі, яка зуміла протиставити сталінській машині зла моральну силу добра”.
Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який теж взяв участь у церемонії відкриття меморіалу, так прокоментував рішення узбецької влади заборонити відзначити в Узбекистані річницю депортації: „Я вважаю, що це кричуща наруга над пам’яттю тисяч людей, які прийняли там мученицьку смерть. Доводи про те, що, мовляв, Узбекистан не має жодного стосунку до депортації , є блюзнірськими. Адже до депортації не мають жодного стосунку ні Румунія, ні Туреччина, ні Сполучені Штати, але там відзначають трагічний ювілей. А в цих людей просто не вистачило елементарного розуму, я вже не кажу про гідність і порядність, щоб не робити таких безглуздих заяв”.
