Ліон, 14 травня 2004 року.
Тарас Марусик Сьогодні у другому за величиною місті Франції Ліоні розпочалося дводенне засідання “Парламенту пам’яти”. Цей захід проходить на базі Інституту прав людини Католицького університету Ліона.
Його організатори вибрали три головні теми: 1/“Міжетнічна різанина в Руанді 10 років тому”; 2/“Чечня: народ, принесений у жертву”; 3/“Україна 1933 року: біла пляма в європейській історії”.
Парламент пам’яти” організувала асоціація “Творці пам’яти” разом зі своїми партнерами, серед яких – Комітет “Україна-33”. Розпочалися ці заходи з прес-конференції. Ось що сказав про тему українського ґеноциду один з організаторів, журналіст Християнського радіо Франції Паскаль Маґесян:
Паскаль Магесян (переклад)
Сьогодні Україні необхідно показати, що вона має пам’ять, а вона перебуває поки що в полоні історії українського ґеноциду.
Тарас Марусик
До Ліона прибув і професор юриспруденції зі Стокгольма Якоб Сендберґ, який з 1988 по 1991 роки очолював міжнародну комісію з голодомору в Україні. Коли він у 1988 році перебував у Торонто, якраз розгорілися баталії довкола книжки “Жнива скорботи”.
Особливої критики дослідження Конквеста зазнало з боку влади колишнього СРСР. Говорить професор Сендберґ:
Якоб Сендберг (переклад)
Тоді українці захотіли одержати думку про цю книжку з боку незалежних експертів-юристів, чи була обґрунтованою критика Радянського Союзу Робертом Конквестом.
Тарас Марусик
Нарешті слово голові комітету “Україна-33” Ніколя Кузену:
Ніколя Кузен (переклад)
Сьогодні Україна перебуває в ситуації, коли їй необхідно негайно відновлювати пам’ять, тому що свідків стає все менше і тому що трагічна історія повинна стати фундаментом для остаточного формування її ідентичности.
Тарас Марусик
Українській темі буде присвячена більша частина завтрашнього засідання. Крім згаданих тут Якоба Сендберґа і Ніколя Кузена, виступить і професор історії з міста Тур Жак Шевченко.
Тарас Марусик Сьогодні у другому за величиною місті Франції Ліоні розпочалося дводенне засідання “Парламенту пам’яти”. Цей захід проходить на базі Інституту прав людини Католицького університету Ліона.
Його організатори вибрали три головні теми: 1/“Міжетнічна різанина в Руанді 10 років тому”; 2/“Чечня: народ, принесений у жертву”; 3/“Україна 1933 року: біла пляма в європейській історії”.
Парламент пам’яти” організувала асоціація “Творці пам’яти” разом зі своїми партнерами, серед яких – Комітет “Україна-33”. Розпочалися ці заходи з прес-конференції. Ось що сказав про тему українського ґеноциду один з організаторів, журналіст Християнського радіо Франції Паскаль Маґесян:
Паскаль Магесян (переклад)
Сьогодні Україні необхідно показати, що вона має пам’ять, а вона перебуває поки що в полоні історії українського ґеноциду.
Тарас Марусик
До Ліона прибув і професор юриспруденції зі Стокгольма Якоб Сендберґ, який з 1988 по 1991 роки очолював міжнародну комісію з голодомору в Україні. Коли він у 1988 році перебував у Торонто, якраз розгорілися баталії довкола книжки “Жнива скорботи”.
Особливої критики дослідження Конквеста зазнало з боку влади колишнього СРСР. Говорить професор Сендберґ:
Якоб Сендберг (переклад)
Тоді українці захотіли одержати думку про цю книжку з боку незалежних експертів-юристів, чи була обґрунтованою критика Радянського Союзу Робертом Конквестом.
Тарас Марусик
Нарешті слово голові комітету “Україна-33” Ніколя Кузену:
Ніколя Кузен (переклад)
Сьогодні Україна перебуває в ситуації, коли їй необхідно негайно відновлювати пам’ять, тому що свідків стає все менше і тому що трагічна історія повинна стати фундаментом для остаточного формування її ідентичности.
Тарас Марусик
Українській темі буде присвячена більша частина завтрашнього засідання. Крім згаданих тут Якоба Сендберґа і Ніколя Кузена, виступить і професор історії з міста Тур Жак Шевченко.
