Прага, 22 травня 2004 року.
Аудіозапис програми:
Людмила Литовченко
Вітаємо усіх, хто в цей час слухає українську програму “Радіо Свобода”! В ефірі – “Моніторинг тижня”, передача про головні події минулого тижня в Україні і у світі. З вами Людмила Литовченко.
Ще в ніч з 15 на 16 травня сталася подія, про яку чи не найбільше згадували у світі. На міжнародному конкурсі “Євробачення” у Стамбулі головний приз здобула українська співачка Руслана Лижичко. Завдяки її перемозі на нинішньому конкурсі “Євробачення” наступного року цей представницький форум відбуватиметься в столиці України. А у четвер стало відомо, що народну артистку України Руслану Лижичко призначено радником прем’єр-міністра Віктора Януковича на громадських засадах. Про це повідомили “Українські новини”.
Про інші події тижня, що минає, ми згадаємо сьогодні у нашій передачі, яку розпочинаємо оглядом преси. Його підготувала Ірина Біла.
Ірина Біла
Георгій Гонгадзе вже святкував би своє 35-річчя, але життя молодого українського журналіста здавила чиясь удавка. Існує версія, - про яку читачам повідомляє газета “Україна молода”, що редактора “Української правди” начебто мали лише залякати. І що це фатальне залякування було ініційоване найвищим, аж до президента, керівництвом країни. Від дня його смерті минуло вже три з половиною роки. Але жодного прогресу в розслідуванні, як наголошує газета, і досі немає.
В цьому ж числі “Україна молода” коментує арешт головного бухгалтера корпорації “Єдині енергетичні системи” Антоніни Болюри. Публікація називається “Повторна СІЗОфренія”.
А ось газета “Голос України” у матеріалі “Снаряди вибухають, інвестори втікають” розповідає про економічні наслідки пожежі на складах боєприпасів, що зберігалися поблизу села Новобогданівка Запорізької області. Зокрема, як засвідчили результати опитування, організованого компанією “Прайм-тайм” – представники бізнес-структур Запоріжжя вважають, що подія в Новобогданівці негативно позначиться на надходженні інвестицій до регіону. Парламентська газета пише, що вибухи снарядів на військовій базі також похитнули впевненість жителів Запоріжжя "у своїй безпеці". Про це повідомили 82 відсотки опитаних. Після трагічних подій у Запорізькій області Генеральна прокуратура створила дві слідчі групи. І як стверджує газета “Сегодня” – одна з них “копає” під керівництво Міністерства оборони.
Не оминає щоденник і житейські теми. Зокрема, розповідає про можливе похолодання в Україні, що очікується вже з наступного понеділка. І пропонує цінні поради дачникам – як уникнути неприємностей з висадженою розсадою і тим самим зберегти майбутній урожай.
Незабаром відзначатиметься 125-річчя видатного українського діяча, голови Директорії УНР Симона Петлюри. Для гідного вшанування ювілею створений навіть Всеукраїнський громадський комітет. Про те, які урочистості ним готуються, розповідає газета “Вечірній Київ”.
А ось довідатися про те, як західна преса прокоментувала перемогу Руслани на конкурсі “Євробачення”, можна в тижневику “Столиця”. З’ясувалося, що далеко не всі видання були від цього в захопленні. Зокрема, британська “Таймс” холодно нагадала, що Україна нині переживає серйозні економічні негаразди та відсутність інвестицій. Тому в понеділок, після перемоги Руслани, українці прокинулися протвережені думкою про гроші, які доведеться витратити на проведення конкурсу наступного року. Це сильний удар для країни, де третина живе за межею бідності: знайти на проведення шоу понад 5 мільйонів доларів. “Очевидно, - коментує таку реакцію Заходу тижневик “Столиця” – деяким англійцям важко змиритися з тим, що “дика” бідна невідома Україна може бути в чомусь кращою за стару консервативну Англію”. На цьому огляд преси закінчено. Його підготувала Ірина Біла з Києва.
Людмила Литовченко
У Сан-Франциско в Сполучених Штатах Америки триває суд над колишнім прем’єр-міністром України Павлом Лазаренком. Суддя на процесі відхилив подання Лазаренкових адвокатів про те, щоб прийняти записи колишнього охоронця Президента України майора Миколи Мельниченка як свідчення захисту. За словами судді, існує проблема з документальним підтвердженням того, хто, власне, говорить на записах, і доведенням їхньої автентичності. Спеціально для “Радіо Свобода” із Сан-Франциско передає Джастін Кейн, співробітник центру журналістських досліджень, Каліфорнія, Сполучені Штати.
Джастін Кейн
Сам Мельниченко був розчарований, але не здивований ухвалою судді. «Цього варто було очікувати, – сказав він, коли його підштовхнули до імпровізованої прес-конференції. – Я готовий подати записи, пов’язані зі справою Лазаренка», – додав Мельниченко в коридорі по-під залою суду, де він чекав у середу на рішення судді. Якби його записи було прийнято, він мав би сам свідчити на процесі в четвер чи п’ятницю.
А в залі адвокат Лазаренка Даніел Горовіц у своєму бурхливому короткому виступі порівняв Президента України Леоніда Кучму з «кровожерним Каліґулою» й заявив: Мельниченкові записи розмов Кучми 2000 року дадуть змогу встановити, що президент використовував Генеральну прокуратуру України для контролю над перебігом справи проти Лазаренка у США.
В одній із таких розмов Кучму запитують, чи американці пошлють Лазаренка до в’язниці. Відповідь президента не цитуватиму дослівно, а перекажу – через ужиті в ній непристойні слова: «Пошлють, пошлють. Я … притисну на американську владу». Мельниченко, що був біля зали суду разом із колишнім народним депутатом України Олександром Єльяшкевичем, заявив, що, «можливо, в п’ятницю» він познайомить журналістів із матеріалами, пов’язаними зі справою Лазаренка.
А Єльяшкевич пояснив, що Лазаренко йому зовсім не до вподоби, але він усе-таки вважає, що суспільство мусить знати, яким чином Кучма досягає своїх політичних цілей. Без цих записів, на його думку, «справедливий вирок неможливий». «Я дуже добре розумію, як важко американській юстиції усвідомити становище в Україні», – сказав Єльяшкевич.
У залі ж суду суддя Мартин Дженкінс неприхильно поставився до намагань захисту втягнути в справу Мельниченка. Суддя пояснив своє рішення тим, що записи недостатньо пов’язані зі звинуваченнями проти Лазаренка. Як сказав суддя, адвокат Горовіц у своїй арґументації «нагромаджує одне спекулятивне припущення на інше спекулятивне припущення».
Суддя відхилив іще одне подання Лазаренкового захисту. В ньому Горовіц стверджував, що за слідством у справі колишнього прем’єра «спостерігав Президент України Кучма завдяки витокові інформації через одного високого американського урядовця». Адвокат також стверджував, що Україна 2000 року сфальсифікувала докази, аби збільшити ймовірність засудження Лазаренка. Захист відмовився назвати ім’я згаданого американського урядовця. Мельниченко, коли на нього притиснули журналісти, сказав, що має імена представників американської влади, які працюють на українську мафію. Він додав, що розповів би про ці зв’язки, якби отримав слово в п’ятницю.
Із провалом спроби подати Мельниченкові свідчення захист оголосив, що готовий закінчити виклад своїх арґументів. Тепер адвокати готуватимуться до заключної частини справи, яка може початися вже найближчими днями.
Людмила Литовченко
В українській програмі “Радіо Свобода” ви слухаєте передачу “Моніторинг тижня”. Її веде Людмила Литовченко.
19 травня у Верховній Раді України пройшли закриті слухання щодо ситуації в Іраку та подальшого перебування там українських миротворців. Народні депутати, які вимагають відкликати з Іраку українських військових, не змогли ухвалити відповідну постанову чи законопроект. Таким чином, українські миротворці й надалі залишатимуться в Перській затоці у складі міжнародних стабілізаційних сил. Тему продовжує наш київський кореспондент Сергій Кисельов.
Сергій Кисельов
За словами багатьох парламентарів, незрозумілим для них залишився факт розгляду саме в закритому режимі питання про ситуацію в Іраку та подальше перебування на теренах цієї держави українських миротворців. Як зауважив депутат із "Нашої України" Ігор Осташ, таке рішення було невиправданим , адже, за словами парламентаря, на закритому засіданні не пролунало жодного речення, яке слід було б вважати закритим.
Що ж до самого перебігу подій під час закритого засідання, то перший заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Борис Андресюк в інтерв’ю для “Радіо Свобода" сказав:
Борис Андресюк
Верховна Рада в таємному режимі розглянула питання щодо подання декількох фракцій про розгляд ситуації в Іраку та відкликання наших миротворців з Іраку. Дійсно, було дуже жваве обговорення. Інколи воно переходило навіть емоційні рамки, бо фактично думки були полярні. Частина народних депутатів - за те, щоб негайно відкликати. З моєї точки зору, більша частина парламенту проти була, - тому, що вважали, що будь-яке поспішне рішення України, по-перше, не личить Україні як одній із засновниць ООН, а по-друге, ми повинні бути послідовними в своїх позиціях. Було внесено декілька проектів законів, проектів постанов з цього питання. Всі вони були розглянуті, були по них доповіді всіх тих, хто вніс ці відповідні постанови та законопроекти, вони були проголосовані, жоден з них не набрав необхідної кількості голосів.
Сергій Кисельов
З приводу того, як же тепер вирішуватиметься доля українських миротворців в Іраку, пан Андресюк відповів: “Попереднє рішення про направлення до Іраку українського контингенту залишається в силі. Єдине - що більшість депутатів зійшлася в тому, що ми повинні зробити все необхідне, аби забезпечити і гарантувати унеможливлення тих ситуацій, коли гинуть українські миротворці. Друге: сьогодні було заявлено і ще раз підкреслено, що українські миротворці повинні нести функцію виключно миротворчу, саме ту, яка і була проголосована відповідним рішенням парламенту", – повідомив Борис Андресюк, перший заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони.
Із запитанням про те, чи може хтось гарантувати, що в Іраку більше не гинутимуть українські миротворці, “Радіо Свобода" звернулося до експерта, керівника Центру досліджень армії і конверсії Валентина Бадрака.
Валентин Бадрак
Я думаю, що надати повні гарантії не може ніхто. Можна приймати багато рішень на урядовому або на парламентському рівні, але війна є війна. І ніхто не застрахований від того, що будуть втрати і будуть проблемні явища. Тобто, ризик – він з часів, коли український контингент увійшов в Ірак, не зменшився. Навпаки, він підвищився. І все ж таки, незважаючи на це, ми переконані, що Україна має триматися і проводити послідовну політику відносно цього кроку, –
Сергій Кисельов
сказав Валентин Бадрак, керівник Центру досліджень армії і конверсії.
До речі, на закритому засіданні парламенту виступили секретар Ради національної безпеки і оборони Володимир Радченко та перший заступник глави СБУ Юрій Землянський.
Як повідомило інтернет-видання "Українська правда" з посиланням на одного із депутатів, пан Землянський сказав: "Я не виключаю і дуже побоююсь проведення в Україні терористичних акцій, організованих силами ззовні. Такою силою можуть стати іракці". А пан Радченко в свою чергу заявив, що "існує загроза вчинення певних дій проти України та її державних органів".
Людмила Литовченко
Нагадаю - про закриті слухання 19 травня у Верховній Раді України, питання стосовно ситуації в Іраку та подальшого перебування там українських миротворців розповів Сергій Кисельов.
Чотириденне бомбардування італійських військових баз і смерть одного із солдатів, геройські почесті, влаштовані йому в Італії, не заглушили неприємні питання про миротворчу місію італійських солдатів в Іраку. В неї вже мало хто вірить. Розповідає Леонід Олексійчук з Рима.
Леонід Олексійчук
Цього вівторка до столиці повернувся в труні Маттео Ванцан, 22-річний капрал італійських спецпідрозділів. На аеродромі його зустрічали батьки, почесна варта і найвищий офіціоз країни. Не було тільки прем’єра Берлусконі. Він того ж дня вилетів до Нью-Йорку і так уникнув потенціальної ніякової зустрічі, адже в неділю ввечері, коли Маттео і його однополчани не знали, куди сховатися від нищівного обстрілу, прем’єр святкував кінець сезону зі своїм футбольним клубом під стрілянину корків від шампанського, а згодом у відповідь на докори в нетактовності сказав, що тяжко поранений солдат увесь той вечір не виходив йому з голови, і серце його було поділене надвоє.
Батькам хлопця, з серцем, розбитим на друзки, було не до роздвоєння між стадіоном і побоїщем на чужій землі. І горе своє вони висловили стримано і достойно. “Ми казали йому не повертатись до Іраку, - говорить батько Енцо Манцан. Маттео, було, прилетів лиш у відпустку. Але хлопець у 22 роки має право на самостійний вибір. Казав, що мусить виконати свій обов’язок. Йому, мовляв, платять не за неробство. З тією думкою і поїхав мій син. На миротворчу місію, де миру вже і сліду нема”.
“Маттео пав жертвою нашої звичної риторики, яка з усіх сил видає військову операцію за гуманітарну, - пише журналіст Лючіо Каррачева. І риторики, правду сказати, помітно поменшало. Більшість батьків, які втратили своїх синів у листопадовому замаху на італійську казарму (їх тоді полягло 19, Маттео став двадцятим) тоді мовчки прийняли тяжку жертву. Тепер, зневірені в балачках про відбудову Іраку, вони вимагають від політиків негайно повернути вцілілих солдатів.
Тільки урядові міністри готові й надалі воювати за демократію в Іраку. Сидячи в Римі, тримаються орлами. Інші ж усе переконливіше говорять про відкликання італійського контингенту, який за статусом миротворців не може відповісти як слід на атаку, аби її попередити. Навіть геть пересварена парламентська опозиція цього разу вирішила подати спільний проект резолюції про негайне відкликання війська, але станеться те лише в четвер, коли прем’єр звітуватиме про зустрічі з Кофі Аннаном і президентом Бушем та про досягнуті результати. Перед вилітом він проголосив, що лінія Італії в Іраку лишається незмінною. І полетів туди, де лінію вже змушені міняти. Незабаром дізнаємося, як. Леонід Олексійчук, “Радіо Свобода”.
Людмила Литовченко
Продовжуємо передачу “Моніторинг тижня”. У четвер у Великобританії справжньою сенсацією стало повідомлення про намагання власника футбольного клубу “Челсі” Романа Абрамовича особисто домовитися з президентом італійської команди “Мілан” щодо придбання українського нападника Андрія Шевченка. Згідно з впливовою газетою “Індепендент” Абрамович звернувся до “Мілану”, уникаючи посередників, і запропонував за трансфер 20 млн. фунтів стерлінгів, тобто, близько 30 млн. євро. Розповідає Олекса Семенченко з Лондона.
Олекса Семенченко
Згідно із щоденником “Індепендент”, російський мультимільйонер робить особисту спробу залучити Шевченка до “Челсі”. Абрамович зв’язався з президентом італійського клубу напряму, уникаючи агентів, які хочуть великої частки у разі успіху трансферної угоди. Сума у 20 млн. фунтів виглядає досить низькою, як за Шевченка, що став найкращим бомбардиром української першості з 24-ма голами і перебуває у розквіті своєї кар’єри. Його роль у виграші “Сподетто” , тобто, італійської серії “А” була ключовою.
Російського нуворіша дратують невдачі у кількох інших спробах залучити до “Челсі” гравця світового класу, саме через намагання посередників зірвати завеликий шмат трансферної суми. Раніше у пресі з’являлися припущення, що “Мілан” навряд чи може віддати Шеву за менш ніж 60 млн. фунтів. Лише цими днями в Англії були спекуляції про можливий прихід до “Челсі” з “Ліверпуля” гравця середньої лінії збірної Англії Стіва Жерарда за 30 млн. фунтів. Тож на цьому тлі 20 млн. за Шеву виглядають якось несерйозно.
Сам форвард неодноразово заявляв про свою відданість італійському клубові і бажання грати лише за нього. Проте бажання переїхати до Лондона може мати американська подруга Андрія. “Індепендент” пише, що Абрамовичу відомо: український форвард, що перебуває на піку кар’єри, мабуть, коштуватиме багато, проте йому здається, що суму можна дещо знизити, підійшовши до справи особисто. “Челсі” також прагне домогтися переходу до себе нападників “Ювентусу” Давида Трезеге і Дідьє Дрогба, є усі шанси, що двоє з трьох таки опиняться у Лондоні, та от чи буде серед них Шева – велике питання.
Три нинішні форварди “Челсі” – Хассельбайнк, Креспо і Муту тепер чекають інших клубів. “Індепендент” вважає, що російському нафтомагнатові на певному етапі таки доведеться мати справу з радниками Шеви, але усе-таки Абрамович сподівається зекономити мільйон фунтів, зателефонувавши до Італії сам.
Додам два запитання: якою мовою відбувалася ця розмова росіянина, що не був досі помічений у знанні навіть англійської, не кажучи вже про італійську? Ну і незрозуміло, чого це раптом Абрамович, що раніше розкидався десятками мільйонів, не замислюючись двічі, раптом вирішив заощадити таку дрібничку, як один мільйон фунтів на Шеві? Невже і досі розглядає українця, як вітчизняний “товар”, який можна придбати по дешевці? Олекса Семенченко для “Радіо Свобода”, Лондон.
Людмила Литовченко
А на завершення передачі “Моніторинг тижня” – таке повідомлення з Польщі: у середу близько 10 тис. випускників середніх шкіл повторно складали письмові екзамени з польської мови та математики. Ця неприємність спіткала практично випускників всіх шкіл, але тільки одного регіону Польщі – Опольського воєводства.
Причиною стало те, що теми письмових екзаменів напередодні їх проведення потрапили до інтернету. Отож існувала велика ймовірність, що багато школярів скористалися цією підказкою. Тому міністр освіти Польщі визнав недійсним екзамен, складений раніше, і назначив повторний іспит на середу. Повідомляє Володимир Павлів.
Володимир Павлів
Інформація про те, що екзамени для випускників шкіл Опольського воєводства будуть визнані недійсними, викликала стихійні протести як школярів, так і їхніх батьків. Ще у неділю близько п’яти тисяч випускників вийшли на мітинг протесту біля будівлі воєводської адміністрації у місті Ополі. Після невдалих переговорів з воєводським куратором освіти вони закидали будівлю адміністрації яйцями і на кілька годин заблокували головне перехрестя міста.
Громадськість у Польщі найбільш співчувала тим випускникам, котрі потерпіли незаслужено. Оскільки підказками в інтернеті, зрозуміло, скористалися не всі. Разом з тим, міністр освіти ухвалив це нелегке рішення, щоб не залишити безкарним злочинного прецеденту, котрим є передчасне оприлюднення тем випускних екзаменів.
На хвилях емоцій випускники на мітингах заявляли спочатку, що бойкотуватимуть повторні екзамени. А потім погодилися прийти, але одягнені в чорний жалобний одяг в знак протесту. Однак, передекзаменаційні хвилювання все ж взяли гору над бажанням демонструвати своє незадоволення. Говорить опольський куратор освіти Францішек Мінор.
Францішек Мінор
Немає жодних повідомлень про інциденти. Все спокійно, всі серйозні. Екзамени пройшли в атмосфері мобілізації.
Володимир Павлів
Таку ж думку висловлювали і ті випускники, котрі першими вийшли з екзаменаційної зали: “Теми були легкими, ніхто на нас не зганяв злості. Враження було добре, без стресів – так, як і минулого разу. Сьогодні ми доведемо, що вміємо писати і можемо вчитися!”
Повторний екзамен опольських випускників став недобрим уроком для всієї системи освіти у Польщі. Перші висновки вже зроблено: учні не повинні шукати собі легких шляхів на першому в житті дорослому іспиті. А дорослі повинні краще берегти свої таємниці. Щоб не страждали разом з винними учнями невинні. Володимир Павлів для “Радіо Свобода”, Варшава.
Людмила Литовченко
Оце і все. Передачу «Моніторинг тижня» уклала і вела Людмила Литовченко. Я прощаюся з вами, шановні слухачі. До зустрічі наступного тижня! Бувайте здорові!
Аудіозапис програми:
Людмила Литовченко
Вітаємо усіх, хто в цей час слухає українську програму “Радіо Свобода”! В ефірі – “Моніторинг тижня”, передача про головні події минулого тижня в Україні і у світі. З вами Людмила Литовченко.
Ще в ніч з 15 на 16 травня сталася подія, про яку чи не найбільше згадували у світі. На міжнародному конкурсі “Євробачення” у Стамбулі головний приз здобула українська співачка Руслана Лижичко. Завдяки її перемозі на нинішньому конкурсі “Євробачення” наступного року цей представницький форум відбуватиметься в столиці України. А у четвер стало відомо, що народну артистку України Руслану Лижичко призначено радником прем’єр-міністра Віктора Януковича на громадських засадах. Про це повідомили “Українські новини”.
Про інші події тижня, що минає, ми згадаємо сьогодні у нашій передачі, яку розпочинаємо оглядом преси. Його підготувала Ірина Біла.
Ірина Біла
Георгій Гонгадзе вже святкував би своє 35-річчя, але життя молодого українського журналіста здавила чиясь удавка. Існує версія, - про яку читачам повідомляє газета “Україна молода”, що редактора “Української правди” начебто мали лише залякати. І що це фатальне залякування було ініційоване найвищим, аж до президента, керівництвом країни. Від дня його смерті минуло вже три з половиною роки. Але жодного прогресу в розслідуванні, як наголошує газета, і досі немає.
В цьому ж числі “Україна молода” коментує арешт головного бухгалтера корпорації “Єдині енергетичні системи” Антоніни Болюри. Публікація називається “Повторна СІЗОфренія”.
А ось газета “Голос України” у матеріалі “Снаряди вибухають, інвестори втікають” розповідає про економічні наслідки пожежі на складах боєприпасів, що зберігалися поблизу села Новобогданівка Запорізької області. Зокрема, як засвідчили результати опитування, організованого компанією “Прайм-тайм” – представники бізнес-структур Запоріжжя вважають, що подія в Новобогданівці негативно позначиться на надходженні інвестицій до регіону. Парламентська газета пише, що вибухи снарядів на військовій базі також похитнули впевненість жителів Запоріжжя "у своїй безпеці". Про це повідомили 82 відсотки опитаних. Після трагічних подій у Запорізькій області Генеральна прокуратура створила дві слідчі групи. І як стверджує газета “Сегодня” – одна з них “копає” під керівництво Міністерства оборони.
Не оминає щоденник і житейські теми. Зокрема, розповідає про можливе похолодання в Україні, що очікується вже з наступного понеділка. І пропонує цінні поради дачникам – як уникнути неприємностей з висадженою розсадою і тим самим зберегти майбутній урожай.
Незабаром відзначатиметься 125-річчя видатного українського діяча, голови Директорії УНР Симона Петлюри. Для гідного вшанування ювілею створений навіть Всеукраїнський громадський комітет. Про те, які урочистості ним готуються, розповідає газета “Вечірній Київ”.
А ось довідатися про те, як західна преса прокоментувала перемогу Руслани на конкурсі “Євробачення”, можна в тижневику “Столиця”. З’ясувалося, що далеко не всі видання були від цього в захопленні. Зокрема, британська “Таймс” холодно нагадала, що Україна нині переживає серйозні економічні негаразди та відсутність інвестицій. Тому в понеділок, після перемоги Руслани, українці прокинулися протвережені думкою про гроші, які доведеться витратити на проведення конкурсу наступного року. Це сильний удар для країни, де третина живе за межею бідності: знайти на проведення шоу понад 5 мільйонів доларів. “Очевидно, - коментує таку реакцію Заходу тижневик “Столиця” – деяким англійцям важко змиритися з тим, що “дика” бідна невідома Україна може бути в чомусь кращою за стару консервативну Англію”. На цьому огляд преси закінчено. Його підготувала Ірина Біла з Києва.
Людмила Литовченко
У Сан-Франциско в Сполучених Штатах Америки триває суд над колишнім прем’єр-міністром України Павлом Лазаренком. Суддя на процесі відхилив подання Лазаренкових адвокатів про те, щоб прийняти записи колишнього охоронця Президента України майора Миколи Мельниченка як свідчення захисту. За словами судді, існує проблема з документальним підтвердженням того, хто, власне, говорить на записах, і доведенням їхньої автентичності. Спеціально для “Радіо Свобода” із Сан-Франциско передає Джастін Кейн, співробітник центру журналістських досліджень, Каліфорнія, Сполучені Штати.
Джастін Кейн
Сам Мельниченко був розчарований, але не здивований ухвалою судді. «Цього варто було очікувати, – сказав він, коли його підштовхнули до імпровізованої прес-конференції. – Я готовий подати записи, пов’язані зі справою Лазаренка», – додав Мельниченко в коридорі по-під залою суду, де він чекав у середу на рішення судді. Якби його записи було прийнято, він мав би сам свідчити на процесі в четвер чи п’ятницю.
А в залі адвокат Лазаренка Даніел Горовіц у своєму бурхливому короткому виступі порівняв Президента України Леоніда Кучму з «кровожерним Каліґулою» й заявив: Мельниченкові записи розмов Кучми 2000 року дадуть змогу встановити, що президент використовував Генеральну прокуратуру України для контролю над перебігом справи проти Лазаренка у США.
В одній із таких розмов Кучму запитують, чи американці пошлють Лазаренка до в’язниці. Відповідь президента не цитуватиму дослівно, а перекажу – через ужиті в ній непристойні слова: «Пошлють, пошлють. Я … притисну на американську владу». Мельниченко, що був біля зали суду разом із колишнім народним депутатом України Олександром Єльяшкевичем, заявив, що, «можливо, в п’ятницю» він познайомить журналістів із матеріалами, пов’язаними зі справою Лазаренка.
А Єльяшкевич пояснив, що Лазаренко йому зовсім не до вподоби, але він усе-таки вважає, що суспільство мусить знати, яким чином Кучма досягає своїх політичних цілей. Без цих записів, на його думку, «справедливий вирок неможливий». «Я дуже добре розумію, як важко американській юстиції усвідомити становище в Україні», – сказав Єльяшкевич.
У залі ж суду суддя Мартин Дженкінс неприхильно поставився до намагань захисту втягнути в справу Мельниченка. Суддя пояснив своє рішення тим, що записи недостатньо пов’язані зі звинуваченнями проти Лазаренка. Як сказав суддя, адвокат Горовіц у своїй арґументації «нагромаджує одне спекулятивне припущення на інше спекулятивне припущення».
Суддя відхилив іще одне подання Лазаренкового захисту. В ньому Горовіц стверджував, що за слідством у справі колишнього прем’єра «спостерігав Президент України Кучма завдяки витокові інформації через одного високого американського урядовця». Адвокат також стверджував, що Україна 2000 року сфальсифікувала докази, аби збільшити ймовірність засудження Лазаренка. Захист відмовився назвати ім’я згаданого американського урядовця. Мельниченко, коли на нього притиснули журналісти, сказав, що має імена представників американської влади, які працюють на українську мафію. Він додав, що розповів би про ці зв’язки, якби отримав слово в п’ятницю.
Із провалом спроби подати Мельниченкові свідчення захист оголосив, що готовий закінчити виклад своїх арґументів. Тепер адвокати готуватимуться до заключної частини справи, яка може початися вже найближчими днями.
Людмила Литовченко
В українській програмі “Радіо Свобода” ви слухаєте передачу “Моніторинг тижня”. Її веде Людмила Литовченко.
19 травня у Верховній Раді України пройшли закриті слухання щодо ситуації в Іраку та подальшого перебування там українських миротворців. Народні депутати, які вимагають відкликати з Іраку українських військових, не змогли ухвалити відповідну постанову чи законопроект. Таким чином, українські миротворці й надалі залишатимуться в Перській затоці у складі міжнародних стабілізаційних сил. Тему продовжує наш київський кореспондент Сергій Кисельов.
Сергій Кисельов
За словами багатьох парламентарів, незрозумілим для них залишився факт розгляду саме в закритому режимі питання про ситуацію в Іраку та подальше перебування на теренах цієї держави українських миротворців. Як зауважив депутат із "Нашої України" Ігор Осташ, таке рішення було невиправданим , адже, за словами парламентаря, на закритому засіданні не пролунало жодного речення, яке слід було б вважати закритим.
Що ж до самого перебігу подій під час закритого засідання, то перший заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Борис Андресюк в інтерв’ю для “Радіо Свобода" сказав:
Борис Андресюк
Верховна Рада в таємному режимі розглянула питання щодо подання декількох фракцій про розгляд ситуації в Іраку та відкликання наших миротворців з Іраку. Дійсно, було дуже жваве обговорення. Інколи воно переходило навіть емоційні рамки, бо фактично думки були полярні. Частина народних депутатів - за те, щоб негайно відкликати. З моєї точки зору, більша частина парламенту проти була, - тому, що вважали, що будь-яке поспішне рішення України, по-перше, не личить Україні як одній із засновниць ООН, а по-друге, ми повинні бути послідовними в своїх позиціях. Було внесено декілька проектів законів, проектів постанов з цього питання. Всі вони були розглянуті, були по них доповіді всіх тих, хто вніс ці відповідні постанови та законопроекти, вони були проголосовані, жоден з них не набрав необхідної кількості голосів.
Сергій Кисельов
З приводу того, як же тепер вирішуватиметься доля українських миротворців в Іраку, пан Андресюк відповів: “Попереднє рішення про направлення до Іраку українського контингенту залишається в силі. Єдине - що більшість депутатів зійшлася в тому, що ми повинні зробити все необхідне, аби забезпечити і гарантувати унеможливлення тих ситуацій, коли гинуть українські миротворці. Друге: сьогодні було заявлено і ще раз підкреслено, що українські миротворці повинні нести функцію виключно миротворчу, саме ту, яка і була проголосована відповідним рішенням парламенту", – повідомив Борис Андресюк, перший заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони.
Із запитанням про те, чи може хтось гарантувати, що в Іраку більше не гинутимуть українські миротворці, “Радіо Свобода" звернулося до експерта, керівника Центру досліджень армії і конверсії Валентина Бадрака.
Валентин Бадрак
Я думаю, що надати повні гарантії не може ніхто. Можна приймати багато рішень на урядовому або на парламентському рівні, але війна є війна. І ніхто не застрахований від того, що будуть втрати і будуть проблемні явища. Тобто, ризик – він з часів, коли український контингент увійшов в Ірак, не зменшився. Навпаки, він підвищився. І все ж таки, незважаючи на це, ми переконані, що Україна має триматися і проводити послідовну політику відносно цього кроку, –
Сергій Кисельов
сказав Валентин Бадрак, керівник Центру досліджень армії і конверсії.
До речі, на закритому засіданні парламенту виступили секретар Ради національної безпеки і оборони Володимир Радченко та перший заступник глави СБУ Юрій Землянський.
Як повідомило інтернет-видання "Українська правда" з посиланням на одного із депутатів, пан Землянський сказав: "Я не виключаю і дуже побоююсь проведення в Україні терористичних акцій, організованих силами ззовні. Такою силою можуть стати іракці". А пан Радченко в свою чергу заявив, що "існує загроза вчинення певних дій проти України та її державних органів".
Людмила Литовченко
Нагадаю - про закриті слухання 19 травня у Верховній Раді України, питання стосовно ситуації в Іраку та подальшого перебування там українських миротворців розповів Сергій Кисельов.
Чотириденне бомбардування італійських військових баз і смерть одного із солдатів, геройські почесті, влаштовані йому в Італії, не заглушили неприємні питання про миротворчу місію італійських солдатів в Іраку. В неї вже мало хто вірить. Розповідає Леонід Олексійчук з Рима.
Леонід Олексійчук
Цього вівторка до столиці повернувся в труні Маттео Ванцан, 22-річний капрал італійських спецпідрозділів. На аеродромі його зустрічали батьки, почесна варта і найвищий офіціоз країни. Не було тільки прем’єра Берлусконі. Він того ж дня вилетів до Нью-Йорку і так уникнув потенціальної ніякової зустрічі, адже в неділю ввечері, коли Маттео і його однополчани не знали, куди сховатися від нищівного обстрілу, прем’єр святкував кінець сезону зі своїм футбольним клубом під стрілянину корків від шампанського, а згодом у відповідь на докори в нетактовності сказав, що тяжко поранений солдат увесь той вечір не виходив йому з голови, і серце його було поділене надвоє.
Батькам хлопця, з серцем, розбитим на друзки, було не до роздвоєння між стадіоном і побоїщем на чужій землі. І горе своє вони висловили стримано і достойно. “Ми казали йому не повертатись до Іраку, - говорить батько Енцо Манцан. Маттео, було, прилетів лиш у відпустку. Але хлопець у 22 роки має право на самостійний вибір. Казав, що мусить виконати свій обов’язок. Йому, мовляв, платять не за неробство. З тією думкою і поїхав мій син. На миротворчу місію, де миру вже і сліду нема”.
“Маттео пав жертвою нашої звичної риторики, яка з усіх сил видає військову операцію за гуманітарну, - пише журналіст Лючіо Каррачева. І риторики, правду сказати, помітно поменшало. Більшість батьків, які втратили своїх синів у листопадовому замаху на італійську казарму (їх тоді полягло 19, Маттео став двадцятим) тоді мовчки прийняли тяжку жертву. Тепер, зневірені в балачках про відбудову Іраку, вони вимагають від політиків негайно повернути вцілілих солдатів.
Тільки урядові міністри готові й надалі воювати за демократію в Іраку. Сидячи в Римі, тримаються орлами. Інші ж усе переконливіше говорять про відкликання італійського контингенту, який за статусом миротворців не може відповісти як слід на атаку, аби її попередити. Навіть геть пересварена парламентська опозиція цього разу вирішила подати спільний проект резолюції про негайне відкликання війська, але станеться те лише в четвер, коли прем’єр звітуватиме про зустрічі з Кофі Аннаном і президентом Бушем та про досягнуті результати. Перед вилітом він проголосив, що лінія Італії в Іраку лишається незмінною. І полетів туди, де лінію вже змушені міняти. Незабаром дізнаємося, як. Леонід Олексійчук, “Радіо Свобода”.
Людмила Литовченко
Продовжуємо передачу “Моніторинг тижня”. У четвер у Великобританії справжньою сенсацією стало повідомлення про намагання власника футбольного клубу “Челсі” Романа Абрамовича особисто домовитися з президентом італійської команди “Мілан” щодо придбання українського нападника Андрія Шевченка. Згідно з впливовою газетою “Індепендент” Абрамович звернувся до “Мілану”, уникаючи посередників, і запропонував за трансфер 20 млн. фунтів стерлінгів, тобто, близько 30 млн. євро. Розповідає Олекса Семенченко з Лондона.
Олекса Семенченко
Згідно із щоденником “Індепендент”, російський мультимільйонер робить особисту спробу залучити Шевченка до “Челсі”. Абрамович зв’язався з президентом італійського клубу напряму, уникаючи агентів, які хочуть великої частки у разі успіху трансферної угоди. Сума у 20 млн. фунтів виглядає досить низькою, як за Шевченка, що став найкращим бомбардиром української першості з 24-ма голами і перебуває у розквіті своєї кар’єри. Його роль у виграші “Сподетто” , тобто, італійської серії “А” була ключовою.
Російського нуворіша дратують невдачі у кількох інших спробах залучити до “Челсі” гравця світового класу, саме через намагання посередників зірвати завеликий шмат трансферної суми. Раніше у пресі з’являлися припущення, що “Мілан” навряд чи може віддати Шеву за менш ніж 60 млн. фунтів. Лише цими днями в Англії були спекуляції про можливий прихід до “Челсі” з “Ліверпуля” гравця середньої лінії збірної Англії Стіва Жерарда за 30 млн. фунтів. Тож на цьому тлі 20 млн. за Шеву виглядають якось несерйозно.
Сам форвард неодноразово заявляв про свою відданість італійському клубові і бажання грати лише за нього. Проте бажання переїхати до Лондона може мати американська подруга Андрія. “Індепендент” пише, що Абрамовичу відомо: український форвард, що перебуває на піку кар’єри, мабуть, коштуватиме багато, проте йому здається, що суму можна дещо знизити, підійшовши до справи особисто. “Челсі” також прагне домогтися переходу до себе нападників “Ювентусу” Давида Трезеге і Дідьє Дрогба, є усі шанси, що двоє з трьох таки опиняться у Лондоні, та от чи буде серед них Шева – велике питання.
Три нинішні форварди “Челсі” – Хассельбайнк, Креспо і Муту тепер чекають інших клубів. “Індепендент” вважає, що російському нафтомагнатові на певному етапі таки доведеться мати справу з радниками Шеви, але усе-таки Абрамович сподівається зекономити мільйон фунтів, зателефонувавши до Італії сам.
Додам два запитання: якою мовою відбувалася ця розмова росіянина, що не був досі помічений у знанні навіть англійської, не кажучи вже про італійську? Ну і незрозуміло, чого це раптом Абрамович, що раніше розкидався десятками мільйонів, не замислюючись двічі, раптом вирішив заощадити таку дрібничку, як один мільйон фунтів на Шеві? Невже і досі розглядає українця, як вітчизняний “товар”, який можна придбати по дешевці? Олекса Семенченко для “Радіо Свобода”, Лондон.
Людмила Литовченко
А на завершення передачі “Моніторинг тижня” – таке повідомлення з Польщі: у середу близько 10 тис. випускників середніх шкіл повторно складали письмові екзамени з польської мови та математики. Ця неприємність спіткала практично випускників всіх шкіл, але тільки одного регіону Польщі – Опольського воєводства.
Причиною стало те, що теми письмових екзаменів напередодні їх проведення потрапили до інтернету. Отож існувала велика ймовірність, що багато школярів скористалися цією підказкою. Тому міністр освіти Польщі визнав недійсним екзамен, складений раніше, і назначив повторний іспит на середу. Повідомляє Володимир Павлів.
Володимир Павлів
Інформація про те, що екзамени для випускників шкіл Опольського воєводства будуть визнані недійсними, викликала стихійні протести як школярів, так і їхніх батьків. Ще у неділю близько п’яти тисяч випускників вийшли на мітинг протесту біля будівлі воєводської адміністрації у місті Ополі. Після невдалих переговорів з воєводським куратором освіти вони закидали будівлю адміністрації яйцями і на кілька годин заблокували головне перехрестя міста.
Громадськість у Польщі найбільш співчувала тим випускникам, котрі потерпіли незаслужено. Оскільки підказками в інтернеті, зрозуміло, скористалися не всі. Разом з тим, міністр освіти ухвалив це нелегке рішення, щоб не залишити безкарним злочинного прецеденту, котрим є передчасне оприлюднення тем випускних екзаменів.
На хвилях емоцій випускники на мітингах заявляли спочатку, що бойкотуватимуть повторні екзамени. А потім погодилися прийти, але одягнені в чорний жалобний одяг в знак протесту. Однак, передекзаменаційні хвилювання все ж взяли гору над бажанням демонструвати своє незадоволення. Говорить опольський куратор освіти Францішек Мінор.
Францішек Мінор
Немає жодних повідомлень про інциденти. Все спокійно, всі серйозні. Екзамени пройшли в атмосфері мобілізації.
Володимир Павлів
Таку ж думку висловлювали і ті випускники, котрі першими вийшли з екзаменаційної зали: “Теми були легкими, ніхто на нас не зганяв злості. Враження було добре, без стресів – так, як і минулого разу. Сьогодні ми доведемо, що вміємо писати і можемо вчитися!”
Повторний екзамен опольських випускників став недобрим уроком для всієї системи освіти у Польщі. Перші висновки вже зроблено: учні не повинні шукати собі легких шляхів на першому в житті дорослому іспиті. А дорослі повинні краще берегти свої таємниці. Щоб не страждали разом з винними учнями невинні. Володимир Павлів для “Радіо Свобода”, Варшава.
Людмила Литовченко
Оце і все. Передачу «Моніторинг тижня» уклала і вела Людмила Литовченко. Я прощаюся з вами, шановні слухачі. До зустрічі наступного тижня! Бувайте здорові!
